Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №714/544/21 — Чернівецький апеляційний суд

Суд: Чернівецький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №714/544/21

Суддя: Кулянда М. І.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

м. Чернівці

cправа № 714/544/21

провадження № 822/1597/26-ц

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.

суддів: Височанської Н.К., Одинака О.О.,

за участю секретаря судового засідання Яреми А.-Л.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Острицька сільська рада Чернівецького району Чернівецької області,

апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалуГерцаївського районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2025 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Козловська Л.Д.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання заповіту недійсним.

Просив суд визнати заповіт недійсним, оскільки на підставі підробленого заповіту відповідач ОСОБА_2 успадкувала все майно, після смерті їхнього батька, частина якого по закону належить йому з часу відкриття спадщини, як спадкоємцю першої черги за законом.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання заповіту недійсним залишено без розгляду.

Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не наведені жодні обґрунтовані докази на підтвердження факту недійсності заповіту, сам заповіт укладений без порушення вимог щодо його форми та посвідчення, суду не надані докази, які б підтвердили факт, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його волі, у зв`язку з чим позовну заяву слід залишити без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційний скарзі ОСОБА_1 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції фактично застосував пункт 3 частини 1 статті 257 ЦПК України - повторну неявку належним чином повідомленого позивача. Однак, застосування саме цього пункту вимагало встановлення додаткової обов`язкової умови: суд мав перевірити, чи був позивач належним чином повідомлений про судові засідання, чи не перешкоджала його неявка розгляду справи, а також чи не надходила від нього (або від особи, уповноваженої діяти в його інтересах) заява про розгляд справи за його відсутності. Однак, жодна з цих обставин судом не досліджувалася.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Посилається на те, що аргументи викладені в апеляційній скарзі є безпідставними.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як убачається з матеріалів справи, у червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання заповіту недійсним.

До позовної заяви було долучено клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 червня 2021 року відкрито позовне провадження по справі за позовом ОСОБА_1 та призначено підготовче судове засідання на 19 липня 2021 року.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання на 19 липня 2021 року, справа була відкладена на 08 вересня 2021 року, у подальшому, справа неодноразово відкладалася на 18 жовтня 2021 року, 16 листопада 2021 року.

29 липня 2024 року ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі.

21 березня 2025 року надійшло повідомлення від експерта про неможливість проведення експертизи від 14 березня 2025 року за № СЕ-19/126-25/1037-ПЧ.

Без відновлення провадження у справі були призначені судові засідання на 27 червня 2025 року, 04 вересня 2025 року та 23 вересня 2025 року.

В судове засідання, яке призначено на 23 вересня 2025 року сторони не з`явилися та Герцаївський районний суд Чернівецької області, за відсутності сторін, виніс ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, помилково вважав, що позивач повторно не з`явився в судове засідання, за наступних підстав.

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, підготовче судове провадження - це стадія судового процесу, в якому розглядається предмет спору, позовні вимоги, заперечення на позовні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи пo суті, що є важливою складовою судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).

Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.

Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).

Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №759/15271/17 зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №761/8849/19, від 18 січня 2021 року у справі №760/22245/18, від 20 січня 2021 року у справі №569/5089/17, від 10 лютого 2021 року у справі №598/2250/19, від 09 травня 2021 року у справі №752/21845/19, від 22 грудня 2021 року у справі №308/729/19, від 20 травня 2022 року у справі №753/8582/19-ц.

Отже, як убачається з матеріалів справи, суд не відновивши провадження у справі призначив судові засідання, про які належним чином не повідомив сторони у справі, а тому колегія суддів вважає, що залишення позову із підстав, наведених судом першої інстанції, є порушенням норм процесуального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції, під час постановлення оскаржуваної ухвали, порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2025 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови – 02 вересня 2026 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: Н.К. Височанська

О.О. Одинак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua