Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №160/25239/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25239/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 ( суддя Конєва С.О.) в адміністративній справі №160/25239/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 26.09.2025, просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачеві додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, за весь час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого, тобто за період з 18.03.2025 по 10.06.2025 у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні;

зобов`язати відповідача здійснити нарахування позивачеві додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, за весь час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого, тобто за період з 18.03.2025 по 10.06.2025 у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні;

зобов`язати відповідача здійснити виплату позивачеві додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, за весь час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого, тобто за період з 18.03.2025 по 10.06.2025 у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні.

Позивач (військовослужбовець, який перебував у полоні та отримав поранення під час захисту Батьківщини в Маріуполі) звернувся до суду з позовом до Військової частини про визнання протиправною відмови у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за період стаціонарного лікування (з 18.03.2025 по 10.06.2025) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168. Військова частина відмовила у виплаті, оскільки подані медичні документи нібито не містили вичерпних відомостей про те, що стаціонарне лікування у зазначені періоди здійснювалося саме через поранення, пов`язане із захистом Батьківщини. Також відповідач заявляв про пропуск позивачем місячного строку звернення до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 року вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, за весь час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого, тобто за період з 19.03.2025 по 10.06.2025 у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, за весь час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого, тобто за період з 19.03.2025 по 10.06.2025 у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні.

У задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Висновки суду щодо процесуальних питань, то суд відхилив посилання відповідача на пропуск строку звернення до суду та встановив, що відзив на позов був поданий військовою частиною своєчасно (в межах 15-денного строку з дня отримання ухвали про відкриття провадження).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В апеляційній скарзі зазначає, що відсутні підставі для здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Апеляційним переглядом справи встановлено.

Позивач у справі - громадянин України ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 16.11.2021 року, є учасником бойових дій, брав безпосередню участь у бойових діях в місті Маріуполь Донецької області на заводі “Азовсталь” в період з 24.02.2022 року по 17.05.2022 року, перебував у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України у період з 17.05.2022 по 31.12.2024, про що свідчить копія паспорта позивача серії НОМЕР_2 від 25.01.2000р., копія довідки №1035/15/608 від 18.06.2025р., копія довідки в/ч НОМЕР_1 від 21.02.2025р. №1035/15/173, копія довідки СБУ від 06.02.2025р. №34/к-17д та копія Посвідчення серії НОМЕР_3 від 21.02.2016р., наявних у справі.

14.03.2022 року позивачем під час безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме: виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , отримав поранення: “Вибухова травма. ЗЧМТ. Вогнепальне осколкове сліпе поранення м`яких тканин голови”, що підтверджується відомостями, які містяться у Довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 18.06.2025р. №1035/196/3/55, виданій командиром в/ч НОМЕР_1 .

30.01.2025р. в/ч НОМЕР_4 було проведено медичний огляд позивача за результатами якого було прийнято Постанову ВЛК №100 за змістом якого встановлено причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) Розлад адаптації у вигляді змішаного емоційного розладу та інсомнії (F43.2). Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Вподальшом, позивач проходив стаціонарне лікування у різних медичних закладах у такі періоди, а саме:

- у період з 19.03.2025 по 28.03.2025 у КНП «Вишнівська міска лікарня» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, з діагнозом: ПТСР. Дисциркуляторна та посттравматична енцефалопатія у вигляді стійкого вираженого цефалгічного синдрому, церебрастенічного, вегетативного дисфункцією, інсомнією. Розповсюджений остеохондроз хребта у вигляді больового, м`язового тонічного синдрому, про що свідчить зміст копії Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №928;

- у період з 31.03.2025 по 21.04.2025 у КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради, з діагнозом: ПТСР. Дисциркуляторна та посттравматична енцефалопатія у вигляді стійкого вираженого цефалгічного синдрому, церебрастенічного, вегетативного дисфункцією, інсомнією. Розповсюджений остеохондроз хребта у вигляді больового, м`язового тонічного синдрому, що підтверджено змістом копії Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2230;

- у період з 22.04.2025 по 05.05.2025 у КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради, з діагнозом: наслідки перенесеної ЗЧМТ анамнестично у вигляді стійких цефалгій вестибулопатій церебрастинії астено-невротичного синдрому розсіяної неврологічної мікросимптоматики, що підтверджується копією Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2798;

- у період з 06.05.2025 по 19.05.2025 у КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради, з клінічним діагнозом: правобічний отомастоїтид. Комбінована втрата слуху, не уточнена. Сторонні тіла м`яких тканин в проекції скроневої та тім`яних кісток. Правобічний верхньощебепний синусит; сукупній діагноз: Наслідки перенесеної ЗЧМТ анамнестично у вигляді стійких цефалгій вестибулопатій церебрастинії астено-невротичного синдрому розсіяної неврологічної мікросимптоматики. ЖКХ. Хронічний калькульозний холецистит, про що свідчить зміст копії Виписки з медичної карти стаціонарного хворого №3179;

- у період з 20.05.2025 по 10.06.2025 у КНП КОР «Київський обласний центр ментального здоров`я», з Повним діагнозом (основне захворювання) Інші уточнені психічні розлади внаслідок пошкодження та дисфункції головного мозку та фізичної хвороби. Посттравматичний стресовий розлад. Супутні діагнози: Дисциркуляторна та посттравматична (ЧМТ анамнестично), енцефалопатія у вигляді цефалгічного синдрому, вестибуло-координаторних порушень. Хронічна вертеброгенна цервікоторакалгія, больовий синдром, м`язово тонічний синдром. Верикозна хвороба н/кінцівок С№. Стан оперативного лікування 25.02.2025р. Артеріальна гіпертенцзія 1 ст., ст.1, ризик 2. С110, що підтверджено змістом копії Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1575.

25.06.2025 року позаштатною постійно діючою гарнізонною ВЛК №2 в/ч НОМЕР_5 було проведено медичний огляд позивача та встановлено діагноз, а також причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):

Опис діагнозу: наслідки ВТ, ЗЧМТ, струсу головного мозку (14.03.2022), у вигляді стійкого помірно вираженого церебрастинічного синдрому зі стійкою цефалгією, симптоматичної артеріальної гіпертензії. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості: Травма відноситься до легких.

Опис діагнозу: Дисциркуляторна енцефалопатія І стадії, переважно у вертебро-базилярному басейні, з розсіяною неврологічною мікросимптоматикою стійким помірно вираженим вестибулопатичним синдромом, легким когнітивним зниженням. Порушення адаптації у вигляді змішаного емоційного розладу та інсомнічного синдрому, компенсація. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

За результатами вказаного медичного огляду позивача, Комісією вказаної ВЛК була видана Довідка ВЛК №2025-0625-1355-1608-7 від 25.06.2025.

26.06.2025 позивач звернувся до відповідача із рапортом про виплату йому додаткової винагороди за період стаціонарного лікування після поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі до 100 000 грн. відповідно до положень абз.5 п.1 Постанови КМУ №168, до якого були додані всі вищеописані копії медичних документів, що підтверджується вх. №3623 про його прийняття відповідачем.

У відповідь за згаданий вище рапорт, військова частина НОМЕР_1 листом за №1035/18/2303 від 11.07.2025 повідомила позивача про те, що його рапорт було розглянуто посадовими особами відповідача, за наслідками розгляду було відмовлено у його задоволенні з підстав того, що додані до рапорту документи не містять вичерпних відомостей про перебування на лікуванні саме через поранення, пов`язане із захистом Батьківщини.

Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті йому додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць за час перебування його на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням (14.03.2022) за період з 18.03.2025 по 10.06.2025, з метою захисту порушеного права, звернувся до суду із цим позовом.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд вказав, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100 000,00 грн на місяць виплачується за час перебування вказаних військовослужбовців на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Підставою для виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва).

Верховний Суд звернув увагу, що умовою її виплати є належне підтвердження фактів: виконання бойових завдань; отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з таким пораненням, а також надання відпусток за станом здоров`я через отримане тяжке поранення на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

У постанові від 01 квітня 2026 року у справі № 240/4897/24 Верховний Суд зазначив, що аналіз пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 та Окремого доручення № 912/з/29, виданого на виконання цієї постанови Уряду, дає підстави для висновку, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100 000,00 грн у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, здійснюється, зокрема, за такої умови, а саме: за наявності довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), визначеної додатком 5 до Положення № 402, виданої командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, що містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

У період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн на місяць підлягає виплаті військовослужбовцям за час їх перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення - за наявності відповідного підтвердження, зокрема висновків ВЛК та медичних документів.

З аналізу нормативного регулювання слідує, що саме військово-лікарська комісія у своїй постанові встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв. При цьому відповідне Положення розмежовує такі формулювання: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»; «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби»; а також «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» та ін.

Саме формулювання постанови ВЛК має вирішальне значення для вирішення питання про право на виплату додаткової винагороди. Зокрема, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) кваліфіковане як пов`язане із захистом Батьківщини - виплата здійснюється. Натомість, якщо встановлено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) пов`язане лише з виконанням обов`язків військової служби (поза бойовими діями) або взагалі не пов`язане з проходженням військової служби - підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн відсутні.

Постанова КМУ № 168 чітко передбачає, що додаткова винагорода виплачується саме за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі закордонних, виключно у зв`язку з лікуванням поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Форлювання «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» є юридично найвищим статусом причинно-наслідкового зв`язку у висновку військово-лікарської комісії (ВЛК).

Цей статус підтверджує, що ушкодження здоров`я було отримано під час безпосередньої участі в бойових діях або під час виконання завдань на лінії зіткнення. Він відкриває право на максимальний пакет державних виплат, соціальних гарантій та пільг.

Військовослужбовець має право на отримання повного щомісячного грошового забезпечення (за останньою займаною посадою) протягом усього періоду безперервного лікування в закладах охорони здоров`я або перебування у відпустці для лікування за висновком ВЛК.

Виплачується щомісячно пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні (включаючи час переміщення з одного закладу до іншого) або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК.

Посилання апелянта на недоведеність обгрунтованого права на тримання додаткової винагороди в періоди з 19.03.2025 року по 28.03.2025 року та з 20.05.2025 року по 10.06.2025 року є помилковими, оскільки у поєднанні з встановленим причинно-наслідковим зв`язком «пов`язано із захистом Батьківщини», такий клінічний комплекс (ПТСР та виражена енцефалопатія з цефалгічним синдромом) є підставою для отримання спірної винагороди. В даному випадку, енцефалопатія визначена як посттравматична, а цефалгічний синдром (постійний головний біль) є стійким та вираженим, це свідчить про значне і тривале ушкодження функцій центральної нервової системи внаслідок перенесеної травми або контузії. Зазначений діагноз оцінюється за двома напрямками: неврологічний (енцефалопатія та цефалгічний синдром), під час якого оцінюється ступінь порушення функцій (помірний або виражений), в даному випадку є стійким (виражений головний біль, що погано піддається лікуванню, суттєво обмежує працездатність і життєдіяльність) та психіатричний (ПТСР): посттравматичний стресовий розлад після бойових дій, що розглядається госпітально.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 в адміністративній справі №160/25239/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 25 серпня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 31 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова