Суд: Сокирянський районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил несення прикордонної служби
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №717/1373/26
Суддя: Унгурян С. В.
Єдиний унікальний номер 717/1373/26
Номер провадження 3/722/394/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року м.Сокиряни
Суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області Унгурян С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого на посаді інспектора прикордонної служби вищої категорії – начальника 2 групи ІПС відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-18 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №349502, складеного 11.06.2026 року першим заступником начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 , вбачається, що в період з 19.00 год. 09.06.2026 року по 08.00 год. 10.06.2026 року майстер-сержант ОСОБА_1 ніс службу в якості старшого прикордонного наряду «Контрольний пост» на околиці населеного пункту Кроква Дністровського району Чернівецької області.
Близько 21.00 год. 09.06.2026 року дорогою Р-63 зі сполученням Чернівці-Кельменці прослідував транспортний засіб марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 та піддавався перевірці та огляду майстер-сержантом ОСОБА_1 .
Своїми діями майстер-сержант ОСОБА_1 виконав не в повному обсязі обов`язки прикордонного наряду «Контрольний пост» в частині огляду транспортних засобів з метою виявлення правопорушників, чим порушив вимоги абз.6 п.12 Глави 5 Розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Дердавної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 року №1261, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1391/27836, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-18 КУпАП.
Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно з 09 по 10.06.2026 року він ніс службу в якості старшого прикордонного наряду «Контрольний пост» на околиці с.Кроква Дністровського району Чернівецької області.09.06.2026 року близько 21.00 год. в напрямку смт.Кельменці рухався автомобіль марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , який було зупинено на контрольному посту для огляду. Після зупинки транспортного засобу, ним у відповідності до вимогІнструкції про службу прикордонних нарядів Дердавної прикордонної служби України було оглянуто салон вказаного автомобіля та його вантажне відділення. Оскільки у вказаному автомобілі, окрім його водія, інші сторонні особи не перебували, даний транспортний засіб проїхав через контрольний пост та попрямував в напрямку смт.Кельменці. Вважає, що під час огляду транспортного засобу він належним чином виконав покладені на нього обов`язки прикордонного наряду «Контрольний пост», у зв`язку з чим не порушував правил несення прикордонної служби.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тощо.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №349502 від 11.06.2026 року, який міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі обов`язки прикордонного наряду «Контрольний пост» в частині огляду транспортних засобів з метою виявлення правопорушників.
Разом з тим, як вбачається із дослідженого відеозапису здійсненого ОСОБА_1 09.06.2026 року за допомогою нагрудної відеокамери, останнім під час виконання обов`язків прикордонного наряду «Контрольний пост» було здійснено огляд транспортного засобумарки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , зокрема його пасажирського та вантажного відділень, в ході проведення якого встановлено відсутність у ньому будь-яких інших осіб, окрім водія даного транспортного засобу.
Суд вважає, що відомості, які містяться на вказаному відеозаписі, достовірно підтверджують належне виконання ОСОБА_1 обов`язків прикордонного наряду «Контрольний пост» в частині огляду транспортного засобу та відповідність його дій вимогам абз.6 п.12 Глави 5 Розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Дердавної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 року №1261, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1391/27836.
При цьому, суд критично оцінює наявні у матеріалах справи письмові пояснення ОСОБА_2 від 11.06.2026 року, як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки викладені у них обставини не підтверджені жодними достовірними доказами. Зокрема, відсутні будь-які докази як на підтвердження встановлення самого факту незаконного перетинання правопорушниками державного кордону, так і конкретних осіб, які нібито незаконно перетнули державний кордон.
Також, суд критично оцінює викладені ОСОБА_2 у своїх поясненнях обставини щодо слідування правопорушників в тайнику транспортного засобу марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, яким шляхом були встановлені дані обставини, з огляду на те, що в матеріалах відсутні відомості щодо повторного огляду транспортного засобу, виявлення у ньому тайника або затримання осіб, які незаконно перетинали державний кордон.
Інші докази, які б достовірно підтверджували порушення ОСОБА_1 правил несення прикордонної служби, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно наявність в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КпАП України ґрунтується лише на протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях свідка, які в свою чергу не узгоджується з матеріалами відеозапису долученими до справи, та не можуть бути єдиними доказами доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також не утворюють тієї достатньої сукупності фактів, які б беззаперечно свідчили про наявність в діях особи складу інкримінованого правопорушення та не залишали жодного розумного сумніву в цьому.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти росії» («Karelin v. russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП, належними і допустимими доказами не доведена.
За таких обставин, суд вважає, що справу відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247 268, 284 ч.1 п.3, 294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-18 КУпАП – закрити у зв`язку із відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Суддя С.В.Унгурян
Повний текст постанови складено 03.09.2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua