Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №160/4060/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/4060/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Криворізького національного університету про стягнення судових витрат у справі за адміністративним позовом Криворізького національного університету до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026 апеляційну скаргу Криворізького національного університету задоволено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 в адміністративній справі №160/4060/26 скасовано та прийнято у справі нове судове рішення.

Позов задоволено.

Скасовано постанову Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Ірини Піхай про розмір мінімальних витрат ВП № 80266269 від 18.02.2026.

26.06.2026 до суду надійшла заява Криворізького національного університету про стягнення судових витрат у справі, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 5324,80 грн., сплачений згідно платіжної інструкції № 478 від 27.02.2026 за подання позову та судовий збір у сумі 3993,60 грн., сплачений згідно платіжної інструкції № 1422 від 26.05.2026 за подання апеляційної скарги.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали заяви та доводи заявника, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Від Криворізького національного університету до суду надійшов позов з вимогами (уточненими від 03 березня 2026 року) скасувати постанову Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Ірини Піхай про розмір мінімальних витрат ВП № 80266269 від 18.02.2026.

Вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова про розмір мінімальних витрат від 18.02.2026 року, винесена в межах виконавчого провадження № 80266269 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки 27.11.2025 рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 210/5348/25 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Криворізького національного університету про стягнення заробітної плати, стягнено з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 29 548,77 грн., які включають невиплачену заробітну плату за періоди з 01.09.2015 по 30.06.2021, відпускні, які не були виплачені внаслідок неповного нарахування заробітної плати за вказані періоди; 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; 1211, 20 грн. судового збору. На виконання рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 27.11.2025 у справі № 210/5348/25 роботодавцем позивача, у порядку та спосіб, встановлений бюджетним законодавством виплачено ОСОБА_1 грошові кошти у загальному розмірі 29 548,77 грн. Вказана постанова у виконавчому провадженні № 80266269 від 18.02.2026 рвинесена з порушенням вимог Закону України “Про виконавче провадження”, у зв`язку із порушенням встановленої законом процедури виконання рішень суду щодо стягнення коштів за рахунок бюджетних асигнувань. Вважає, що оскаржувані виконавчі документи не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження”. Вказує, що державний виконавець, отримавши виконавчий документ, була зобов`язана діяти відповідно до вимог п. 4 ст. 4, 6 Закону України “Про виконавче провадження” і повернути його стягувачу, оскільки виконавчий лист № 210/5348/25 від 27.11.2025 не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, а виконується виключно органами Казначейства. Натомість, державний виконавець допустила протиправну бездіяльність та винесла постанови у виконавчому провадженні № 80266269 від 18.02.2026.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у рішенні від 20.04.2026 виклав висновки на підставі яких відмовлено у задоволені вимог.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026 апеляційну скаргу Криворізького національного університету задоволено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 в адміністративній справі №160/4060/26 скасовано та прийнято у справі нове судове рішення.

Позов задоволено.

Скасовано постанову Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Ірини Піхай про розмір мінімальних витрат ВП № 80266269 від 18.02.2026.

Відповідно до частин 1, 3 та 5 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Пунктом 3 частини 1 ст.252 КАС України унормовано, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано статтею 139 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Частиною 4 ст.46 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до положень п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктами 3, 5 ч.1 ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 справі №815/4246/17 зазначив, що при зверненні органу влади до суду з позовом до суб`єкта владних повноважень ключовим моментом виступає характер такого звернення, тобто, чи позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів (як юридична особа публічного права) (пункт 1 частина 1 статті 19 КАС України), чи з метою встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень (як суб`єкт владних повноважень) (пункт 3 частина 1 статті 19 КАС України), чи відповідно до покладених на нього положеннями чинного законодавства обов`язку звернення до суду (як суб`єкт владних повноважень при здійсненні публічно-владних управлінських функцій) (п.5 ч.1 ст.19 КАС України).

Звернення до адміністративного суду на виконання владних управлінських функцій передбачає, що така форма реагування має витікати безпосередньо з повноважень цього органу (у певній сфері правовідносин), а саме ж «право» на звернення до суду (з відповідним адміністративним позовом), зміст якого, коли це стосується суб`єкта владних повноважень, прирівнюється до його «повноважень», має бути чітко передбачено законом.

Колегія суддів відмічає, що звернення Криворізького національного університету з цим позовом до адміністративного суду зумовлене незгодою із рішенням Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), тобто позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів як сторона виконавчого провадження, а не як суб`єкт владних повноважень при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

У цьому спорі Криворізький національний університет, як сторона виконавчого провадження, оспорює рішення суб`єкта владних повноважень - Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме: оскарження постанови державного виконавця цього відділу, винесеної в рамках виконавчого провадження, згідно з пунктом 1 частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

У такий спосіб позивач намагається захистити свої права, свободи та охоронювані законом інтереси як юридична особа - боржник у виконавчому провадженні, а не як суб`єкт владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування положень частини 1 статті 139 КАС України та стягнення з відповідача на користь Криворізького національного університету судового збору.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору, а саме, в розмірі 5324,80 грн за подання позовної заяви про скасування постанови Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Ірини Піхай про розмір мінімальних витрат ВП № 80266269 від 18.02.2026, сплачених згідно з платіжною інструкцією № 478 від 27.02.2026 та 3993,60 грн за подання апеляційної скарги, сплачених згідно з платіжною інструкцією № 1422 від 26.05.2026.

Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору мають бути відшкодовані позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 9 318,40 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 252, 311, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Криворізького національного університету про стягнення судових витрат задовольнити.

Стягнути на користь Криворізького національного університету, за рахунок бюджетних асигнувань Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 9 318,40 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко