Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №718/1951/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/1951/26

Провадження №1-кп/718/104/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 року м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області, у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кіцмань, кримінальне провадження № 12026262110000109 від 05.05.2026, з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.П?ядиківці, Кіцманського району Чернівецької області, українця, громадянина України, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, не працевлаштованого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6 ,-

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

05.05.2026 приблизно о 18 год. 30 хв., водій ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп?яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи мотоциклом марки «SENKE SK 200-9», номерний знак НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 , рухався із швидкістю 50-60 км/год, що перевищує допустиму в межах населеного пункту, по вулиці Центральній в межах насаленого пункту Реваківці Чернівецького району Чернівецької області зі сторони с. Берегомет в напрямку с. Клокічка.

Наближаючись до будинку N?4 по вул. Центральній, не переконався, що це буде безпечно та не створить небезпеки (перешкоди) іншим учасникам дорожного руху, неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, не дотримуючись безпечної дистанції руху, допустив зіткнення із транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 , який рухався попереду у попутному напрямку.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажирці мотоцикла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому міжвертлюжного відділу стегнової кістки; забою головного мозку легкого ступеня; травматичного субарахноїдального крововилива; черезвертлюгового перелому правої стегнової кістки зі змішенням; закритого багатоскалкового перелому крила клубової кістки ліворуч зі зміщенням відламків; компресійного перелому L2, L3 -1ст без інтраспінального зміщення, які відповідно до висновку експерта ЧОБ СМЕ №60-Мд від 17.06.2026 відносяться до ушкоджень середнього ступеня важкості, які призвели до тривалого розладу здоров`я.

Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_3 вчинив в результаті порушення та невиконання вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 12.4, 13.1 встановлених «Правилами дорожнього руху», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та введені в дію з 01.01.2002, при чому порушення п. 13.1 Правил безпосередньо перебуває у причинному зв?язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, зокрема:

- п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- п. 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

- п. 13.1 Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 - 1 КК України, а саме порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, що спричинило потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Позиція учасників провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , після роз`яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 286-1КК України, визнав повністю, адже всі обставини, викладені у пред`явленому йому обвинуваченні відповідають дійсності. Також показав, що 06.05.2026 вживав алкогольні напої, а напередодні курив марихуану. Разом із цивільною дружиною ОСОБА_6 вирішили покататися на мотоциклі: він сів за кермо в стані сп`яніння , а потерпіла – в якості пасажира. Обоє їхали без шоломів. Він ще й без посвідчення водія , якого ніколи не отримував. В с.Реваківці під час руху він проявив неуважність, не дотримався безпечної дистанції та зіткнувся із автомобілем Фольксваген Пасат, що рухався попутно попереду. Від удару потерпіла вилетіла в бетонний шанець та отримала тілесні ушкодження. Перебувала на стаціонарному лікуванні 3 тижні. Шкодує про вчинене, просить його суворо не карати.

Також пояснив, що в травні 2025 року він самовільно залишив в/ч, де був призваний за мобілізацією, з того часу перебуває в сзч, і весь цей час проживає із потерпілою як подружжя в м.Снятин. Після ДТП відносини збереглись.

Потерпіла ОСОБА_6 надала покази про те, що на протязі останніх двох років вона з ОСОБА_3 проживають однією сім`єю. Дійсно того дня в стані алкогольного сп`яніння вона з ОСОБА_8 їхали в с.Реваківці на мотоциклі, сталось ДТП, в результаті якого вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості. Зазнала операційного втручання, на сьогодні лікування завершила. Жодних претензій до ОСОБА_3 не має, просить його суворо не карати.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засідання, вважаючи доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України просив призначити покарання у виді двох років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк три роки, а також стягнути з обвинуваченого на користь держави судові витрати по кримінальному провадженню, вирішити долю речових доказів, накладений арешт – скасувати.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 , не заперечуючи вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, просив суд призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу, враховуючи наявність декількох пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Оскільки обвинуваченим, іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, ОСОБА_3 правильно зрозумів зміст пред`явленого йому обвинувачення, в учасників процесу відсутні сумніви у добровільності та істинності його позицій, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу, документів, що стосуються речових доказів та процесуальних витрат.

При цьому, судом з`ясовано чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Покази обвинуваченого, надані ним у судовому засіданні, за участі захисника, послідовні та логічні, співпадають із показаннями потерпілої, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого, які він надав суду вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із положеннями ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, розглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286-1 КК України, за обставин наведених у вироку.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом.

З огляду на наведене, виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 286-1 КК України, оскільки останній порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, що спричинило потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, який є тяжким злочином (ст.12 КК України), вчиненим з необережності, в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на спеціальних обліках не перебуває, офіційно не працевлаштований, проживає в с.Клокічка Чернівецького району без реєстрації, винуватість визнав повністю.

Суд також враховує, що ОСОБА_3 призваний на військову службу за мобілізацією в травні 2025 року, а з 17.05.2025 перебуває у розшуку у зв`язку із СЗЧ (а.с.77, 110-117), задовільно характеризується по місцю служби. Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за ч.5ст. 407 КК України перебуває на розгляді в Кіцманському районному суді.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відносить - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, згідно ст.67 КК України, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , прокурором не заявлено та судом не встановлено.

Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Отже, призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує конкретні обставини вчинення злочину, що спричинили потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження, суспільну небезпеку скоєного, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, правову позицію прокурора та захисту, думку потерпілої, яка при призначенні покарання просила ОСОБА_3 суворо не карати, претензій до обвинуваченого не заявляє, дані про особу винного, наявність в суді на розгляді іншого кримінального провадження відносно ОСОБА_9 за ч.5ст. 407 КК України, відсутність обтяжуючих та наявність пом`якшючих обставин, відсутність матеріальних претензій з боку потерпілої, та з огляду на всі обставини, суд вважає про необхідність призначення обвинуваченому реального покарання в мінімальних межах санкцій ч. 1 ст.286-1 України у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

Відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування ст. 69 КК України та необхідність призначення обвинуваченому реального покарання в мінімальних межах санкції статті у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

При цьому суд враховує положення ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Разом з цим, враховуючи обставини кримінального правопорушення, яке сталося внаслідок керування транспортним засобом в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, порушення обвинуваченим декількох пунктів Правил дорожнього руху України, керування мотоциклом не маючи посвідчення водія, без шолому для мотоциклу, враховуючи наслідки які настали у виді тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілої ОСОБА_6 , суд дійшов обґрунтованого висновку про доцільність застосування додаткового покарання ОСОБА_3 у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк чотири роки.

ОП ККС ВС у справі № 702/301/20 від 04.09.2023 виснувала, що особі, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Мотиви інших рішень

Також суд вважає, що ОСОБА_3 слід зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою на досудовому слідстві, врахувавши положення ч. 5 ст. 72 КК України.

ОСОБА_3 слід залишити запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили, після чого заставу слід повернути заставодавцеві.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Щодо розподілу процесуальних витрат (заявлених витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні), суд керується положеннями ст.124 КПК України. У зв`язку із ухваленням обвинувального вироку у справі, витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, а саме на проведення судової інженерно-транспортної експертизи № CE-19/126-26/5711-IT - 2888 грн. 16 коп., інженерно-транспортної експертизи № CE-19/126-26/5709-IТ - 3850 грн. 88 коп., судової транспортно-трасологічної експертизи № CE-19/126-26/5708-IТ - 4813 грн. 60 коп., судової інженерно-транспортної експертизи № CE-19/126-26/7591-IТ - в розмірі 3565 гривень, всього на загальну суму 13 959 гривень 44 копійок. (а.с.м.к. 133,145,157,208)

Арешт майна, застосований в даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 08.05.2025 року відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати.

Питання стосовно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 100, 124, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286- 1 КК та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 4 (чотири) роки.

Початок строку відбуття основного покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування основного покарання строк попереднього ув`язнення у даному кримінальну провадженні з моменту затримання 05.05.2026 року до моменту його звільнення з ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» у зв`язку з внесенням застави – 18.05.2026 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін - заставу.

Заставу, внесену відповідно до ухвали слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07.05.2026 року в сумі 56576,00 гривень – повернути заставодавцеві ОСОБА_10 , після набрання вироком суду законної сили. (м.к.п.92-99)

Строк додаткового покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі.

Судові витрати на залучення експертів в загальній сумі 13 959 (тринадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 44 копійки стягнути з ОСОБА_3 , на користь держави. (м.к.п. 133,145,157,208)

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 08.05.2026 року на: транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_3 та мотоцикл марки «Senke SK 200-9», номерний знак НОМЕР_4 – скасувати. (м.к.п. 50-52)

Речові докази: транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_3 та мотоцикл марки «Senke SK 200-9», номерний знак НОМЕР_4 , які поміщені на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобі ГУНП в Чернівецькій області за адресою: м.Чернівці, на розі вулиць Коломийська-Заводська – повернути власникам.

Речові докази: окуляри сонцезахисні у кількості 2 штуки, які упаковані у сейф-пакет № CRІ1080610 та кросівки, які упаковані в сейф-пакет №3498263 та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №2 (м.Кіцмань) – повернути власникам.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням лише резолютивної частини вироку.

Суддя: ОСОБА_1