Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №480/828/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 р. Справа № 480/828/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Сумської обласної прокуратури Сидоренка Ігоря Анатолійовича на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Шаповал М.М.) від 14.05.2026 по справі № 480/828/26

за позовом Керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області Лавріненка Руслана Миколайовича в інтересах держави

до Боромлянської сільської ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Керівник Охтирської окружної прокуратури Сумської області, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду в інтересах держави із позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправною бездіяльність Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області щодо невзяття на облік безхазяйного майна, а саме гідротехнічної споруди у вигляді земляної дамби довжиною 130 м, шириною по гребні 7 м, об`єм тіла дамби до 2990 кв.м, що знаходиться за межами села Боромля Охтирського району на ставку в урочищі "Гераськине" площею водного дзеркала 6 га;

зобов`язати Боромлянську сільську раду Охтирського району Сумської області вчинити дії, спрямовані на взяття на облік безхазяйного майна, а саме гідротехнічної споруди у вигляді земляної дамби довжиною 130 м, шириною по гребні 7 м, об`єм тіла дамби до 2990 кв. м, що знаходиться за межами села Боромля Охтирського району на ставку в урочищі "Гераськине" площею водного дзеркала 6 га, шляхом звернення із заявою про взяття вказаної гідротехнічної споруди на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 2, 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено порушення інтересів держави у сфері дотримання законодавства у сфері інженерної інфраструктури водних об`єктів, розташованих на території Боромлянської сільської ради, якою тривалий час не вживались заходи, спрямовані на взяття на облік безхазяйного майна, а саме шляхом звернення із заявою про взяття вказаної гідротехнічної споруди на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів та комунальної власності, що, у свою чергу, є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 по справі № 480/828/26 позовні вимоги залишено без задоволення.

Заступник керівника Сумської обласної прокуратури не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд помилково ототожнив окремі підготовчі дії Боромлянської сільської ради із виконанням обов`язку, який був предметом позову. Вказує, що вирішальним для правильного розгляду справи було встановлення факту звернення чи не звернення Боромлянської сільської ради до державного реєстратора із відповідною заявою про взяття гідротехнічної споруди на облік разом із необхідними документами. Зазначає, що відповідачем не подано до суду жодного листа чи заяви про таке звернення до державного реєстратора; не встановлено дату такого звернення; не встановлено форму звернення (усна чи письмова); не встановлено посадову особу, яка нібито зверталась до реєстратора, відсутні докази отримання відповідної відповіді (роз`яснення). Також посилається на те, що суд не врахував тривалу бездіяльність відповідача, яка продовжується ще з 2021 року.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на території територіальної громади на ставку "Гераськине" розміщена гідротехнічна споруда, форма власності та балансоутримувач якої не визначені.

За вказаним фактом Охтирською окружною прокуратурою 12.01.2026 скеровано повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо надання інформації про вжиті сільською радою заходи для взяття на облік гідротехнічної споруди.

Відповідно до актів обстеження водного об`єкту (у тому числі ГТС) від 31.03.2021 та від 20.01.2026 на території ставку в урочищі "Гераськине" знаходиться гідротехнічна споруда, а саме земляна дамба довжиною 130 м., шириною по гребні 7 м., об`єм тіла дамби до 2990 кв.м.

Згідно з викопіюванням місцезнаходження ставу "Гераськине" останній розташований біля земельної ділянки з кадастровим номером 5925080800:00:003:1953.

За інформацією Боромлянської сільської ради від 16.01.2026 гідроспоруда введена в експлуатацію в 1989 році, її обстеження проводилося 31.03.2021. Технічний паспорт гідроспоруди ставка "Гераськине" не виготовлявся. Дії, спрямовані на набуття права власності на гідротехнічну споруду вказаного ставка не проводилися через напружений бюджет.

Вважаючи, що з боку відповідача має місце бездіяльність щодо невзяття на облік безхазяйного майна, а саме гідротехнічної споруди у вигляді земляної дамби довжиною 130 м, шириною по гребні 7 м, об`єм тіла дамби до 2990 кв.м, що знаходиться за межами села Боромля Охтирського району на ставку в урочищі "Гераськине" площею водного дзеркала 6 га, прокурор звернувся до суду першої інстанції із вказаними вище позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор не довів бездіяльності відповідача, а Боромлянська сільська рада надала докази вчинення дій і прийняття рішень направлених на взяття на облік вказаної гідротехнічної споруди до моменту звернення прокурора з позовом до суду, а тому правові підстави для визнання бездіяльності Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області щодо не вжиття заходів для набуття та оформлення права комунальної власності на безхазяйне майно, а саме на гідротехнічну споруду, відсутні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі також № 280/97-ВР).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 зазначеного Закону визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Приписами ч. 1 ст. 10 Закону № 280/97-ВР встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно приписів ст. 25 Закону № 280/97-ВР сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За змістом ст. 60 Закону № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно.

Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (частина друга).

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності (частина п`ята).

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частина восьма).

З огляду на системний зміст вищенаведених норм, орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями щодо вирішення питань у сфері управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідних територіальних громад.

З покликанням на вимоги статей 327, 335 ЦК України, Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі також Порядок № 1127) скаржник стверджує, що саме на органи місцевого самоврядування покладено обов`язок щодо взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а у статті 13 Конституції України серед іншого визначено, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.

Статтею 2 Водного кодексу України (далі - ВК України) визначено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Згідно зі ст. 6 ВК України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (частина перша статті 58 Земельного кодексу України (далі також ЗК України, стаття 4 ВК України).

Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (частини перша, друга статті 79 ЗК України).

Відповідно до ст. 85 ВК України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Згідно із ч. 4 ст. 59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

За приписами ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що право користування землями водного фонду здійснюється у відповідності до вимог водного та земельного законодавства на умовах договору оренди.

Тотожна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 червня 2024 у справі № 560/1452/20.

За змістом частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За змістом статті 1 Закону України від 18 вересня 2012 року № 5293-VI «Про аквакультуру» (далі також Закон № 5293-VI) гідротехнічні споруди - це об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами, а також для запобігання шкідливій дії вод;

земляна гребля - земляна споруда, що побудована для створення штучної водойми шляхом ділення водотоку на верхній та нижній б`єфи та зосередження води у верхньому б`єфі;

Підпунктом 14.1.238 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що споруди - це земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Згідно із пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 № 252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 за №466/1002, гідротехнічні споруди це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Відповідно до пункту 2.7 Методичних рекомендаціях стосовно об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, затверджених протоколом колегії Державної реєстраційної служби України за № 3 від 11.12.2012, до об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належать споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

До гідротехнічних споруд відносяться: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

За такого правого регулювання та встановлених обставин, колегія суддів погоджується з позицією суддів попередніх інстанцій, що такий об`єкт як земляна гребля та водоскидна споруда є нерухомим майном.

Згідно із частиною 1 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною першою статті 5 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі також Закон № 1952-IV) визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.

Отже, спірні споруди належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав.

У постанові від 21 червня 2024 року у справі №420/19870/21 Верховний Суд дійшов таких висновків про застосування статті 355 ЦК України у питанні взяття на облік безхазяйних нерухомих речей:

«(1) безхазяйною нерухомою річчю є нерухоме майно, яке відповідає двом умовам:

- відомості про це майно відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- власник цього майна невідомий органу місцевого самоврядування, на території якого воно розміщене;

(2) орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, зобов`язаний звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік.

Оскільки ч. 2 ст. 355 ЦК України сформульовано імперативно, звернення з відповідною заявою є обов`язком, а не правом органу місцевого самоврядування.».

Відповідно до актів обстеження водного об`єкту (у тому числі ГТС) від 31.03.2021 та від 20.01.2026 на території ставку в урочищі "Гераськине" знаходиться гідротехнічна споруда, а саме земляна дамба довжиною 130 м., шириною по гребні 7 м., об`єм тіла дамби до 2990 кв.м. Згідно з викопіюванням місцезнаходження ставу "Гераськине" об`єкт розташований біля земельної ділянки з кадастровим номером 5925080800:00:003:1953.

Підставою для звернення до суду першої інстанції слугувало те, що на його думку, на даний час жодних дій щодо взяття на облік безхазяйного майна, а саме гідротехнічної споруди – земляної дамби довжиною 130 м, шириною по гребні 7 м, об`єм тіла дамби до 2990 кв.м, що знаходиться за межами села Боромля Охтирського району на ставку в урочищі "Гераськине" площею водного дзеркала 6 га.

Надаючи оцінку цим доводам прокурора, колегія суддів зазначає, що Боромлянська сільська рада зверталася до державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Боромлянської сільської ради для отримання роз`яснення щодо процедури взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме гідротехнічної споруди, яка знаходиться на ставку "Гераськине" за межами села Боромля Охтирського району Сумської області.

Державний реєстратор роз`яснив, який перелік документів необхідний для здійснення процедури взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Також судом встановлено, що комісія Боромлянської сільської ради 20.01.2026 провела обстеження гідротехнічної споруди, яка знаходиться на ставку "Гераськине" та склала Акт обстеження гідротехнічної споруди ставу "Гераськине" з такими характеристиками: "Встановлено, що гідроспоруда являє собою земляну дамбу, шириною по гребеню 7 м, довжина – 130 м, об`єм тіла дамби до 2990 м3. Пристрій для водовідведення – залізобетонна шахта 4 м х 4 м, глибиною 4 м, залізобетонний водовипуск із окремих конструкцій (блоки ПТ 2 м х 2 м), довжиною 22м. Крім цього є донний водовипуск (труба d=300 мм). На момент обстеження стан гідроспоруди задовільний, але окремі елементи потребують ремонту: задвижка d=300 мм; накриття водоскидної шахти захисною решіткою; часткові вимоїни на укосі греблі."

Надалі, Виконавчий комітет Боромлянської сільської ради 30 січня 2026 року затвердив Акт обстеження гідротехнічної споруди ставу "Гераськине" та взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме гідротехнічної споруди (земляна дамба довжиною 130 м., шириною по греблі 7 м., об`єм тіла дамби до 2990 м3), яка знаходиться на ставку "Гераськине" за межами с. Боромля Охтирського району Сумської області.

12.02.2026 Боромлянська сільська рада звернулася до КП ОМР "БТІ та АПР" про виготовлення технічного паспорта на гідротехнічну споруду, яка знаходиться на ставку "Гераськине" з географічною прив`язкою розміщення – координати широти по центру об`єкта 50.612389 та координатами довготи по центру об`єкта 34.913983.

Щодо доводів прокурора про те, що вирішальним для правильного розгляду справи було встановлення факту звернення чи не звернення Боромлянської сільської ради до державного реєстратора із відповідною заявою про взяття гідротехнічної споруди на облік разом із необхідними документами, а також доводів про те, що відповідачем не подано до суду жодного листа чи заяви про таке звернення до державного реєстратора, колегія суддів зазначає, що рішенням Виконавчого комітету Боромлянської сільської ради № 16 від 30.01.2026 вирішено, зокрема: ЗАТВЕРДИТИ акт обстеження гідротехнічної споруди ставу «Гераськине», що додається. 2. Вжити заходів щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме: гідротехнічна споруда (земляна дамба довжиною 130 м., шириною по греблі 7 м., об`єм тіла дамби до 2990 мі), яка знаходиться на ставку «Гераськине» за межами с. Боромля Охтиського району Сумської області. 3. Звернутися до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наведені обставини, у своїй сукупності, свідчать про те, що відповідач вживає заходів, спрямованих щодо взяття на облік безхазяйного майна, зокрема і щодо звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та в подальшому набуття у комунальну власність такого майна та є органом, який здійснює управління комунальним майном територіальної громади на території якої розташовані гідротехнічні споруди, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Сумської обласної прокуратури Сидоренка Ігоря Анатолійовича залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 по справі № 480/828/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко