Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №200/10167/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року справа №200/10167/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 р. у справі № 200/10167/25 (головуючий І інстанції Загацька Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.11.2025 №057350009910 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період навчання в Донецькому державному технічному університеті з 01.09.1993 по 17.06.1998;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 період роботи з 06.05.2000 по 28.12.2000 помічником машиніста газодувних машин, з 28.03.2003 по 18.03.2009 старшим майстром виробничої дільниці (змінний);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списком № 1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії від 10.11.2025.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії від 17.11.2025 №057350009910.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 10.11.2025 із зарахуванням до страхового стажу період навчання в Донецькому державному технічному університеті з 01.09.1993 по 17.06.1998; до пільгового стажу роботи по Списку №1 період роботи з 06.05.2000 по 28.12.2000 помічником машиніста газодувних машин, з 28.03.2003 по 18.03.2009 старшим майстром виробничої дільниці (змінний), з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів зазначає, що суд дійшов до помилкових висновків щодо наявності підстав для зарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу:

- період навчання в Донецькому державному технічному університеті з 01.09.1993 по 17.06.1998, оскільки в дипломах від 30.06.1997 №017264 та від 17.06.1998 №011616 зазначено прізвище особи « ОСОБА_2 », тоді як відповідно до паспорту громадянина України прізвище позивача « ОСОБА_2 ».

- періоди роботи з 06.05.2000 по 28.12.2000 помічником машиніста газодувних машин, з 28.03.2003 по 18.03.2009 старшим майстром виробничої дільниці (змінний), оскільки позивач не надав документів, що підтверджують такий стаж, як пільговий.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.11.2025 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №057350009910 від 17.11.2025 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV (за Списком №1) у зв`язку із відсутністю пільгового стажу (10 років) та згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового і страхового стажу та недосягненням необхідного пенсійного віку (55 років).

У рішенні вказано, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1993 по 17.06.1998 згідно з дипломами від 30.06.1997 № 017264 та від 17.06.1998 № 011616, оскільки зазначене прізвище особи (українською ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним заявника (українською ОСОБА_2 ). Для зарахування до страхового стажу: періоду навчання з 01.09.1993 по 17.06.1998, необхідно надати уточнюючу довідку про тривалість навчання за денною формою та зазначити інформацію про присвоєння відповідної кваліфікації або надати уточнюючий документ про приналежність даних, зазначених в дипломах від 30.06.1997 № 017264 та від 17.06.1998 № 011616, заявнику.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Щодо доводів апелянта, що відсутні підстави для зарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу період навчання в Донецькому державному технічному університеті з 01.09.1993 по 17.06.1998, оскільки в дипломах від 30.06.1997 №017264 та від 17.06.1998 №011616 зазначено прізвище особи « ОСОБА_2 », тоді як відповідно до паспорту громадянина України прізвище позивача « ОСОБА_2 », суд зазначає наступне.

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 21.10.1998 позивача:

- запис № 1: з 01.09.1993 року по 17.06.1998 року – навчання в Донецькому державному технічному університеті (диплом НОМЕР_2 ).

Отже, трудова книжка позивача містить відомості про період навчання, номер диплому та дату його видачі.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія диплома від 17.06.1998 серії НОМЕР_2 , який виданий на прізвище « ОСОБА_2 »; копія диплома від 30.06.1997 серії НОМЕР_3 , який виданий на прізвище « ОСОБА_2 ».

При цьому, у паспорті громадянина України, копія якого подана разом з заявою про призначення пенсії до пенсійного органу та до суду, прізвище позивача українською мовою записано « ОСОБА_2 » з літерою «і». Паспорт виданий у 2020 році, тобто пізніше ніж диплом.

Пунктом «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до пункту 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчальновиховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Як передбачено пунктом 2.16 Інструкції №58, для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Так, судом встановлено, що у дипломах від 17.06.1998 серії НОМЕР_2 та від 30.06.1997 серії НОМЕР_3 зазначено прізвище українською « ОСОБА_2 ».

Водночас, як вже зазначено, відомості про навчання позивача, окрім наведеного диплому, також підтверджуються його трудовою книжкою з посиланням на вищенаведений диплом та, в тому числі, на його реєстраційний номер - « НОМЕР_2 ».

Також, відповідач мав можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують стаж та витребувати необхідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб для оформлення пенсії, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії.

З огляду на зазначене, період навчання з 01.09.1993 по 17.06.1998 має бути зарахований до страхового стажу позивача.

Щодо доводів апелянта, що відсутні підстави для зарахування до спеціального стажу періоди роботи з 06.05.2000 по 28.12.2000 помічником машиніста газодувних машин, з 28.03.2003 по 18.03.2009 старшим майстром виробничої дільниці (змінний), оскільки позивач не надав документів, що підтверджують такий стаж, як пільговий, суд зазначає наступне.

Відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.10.1998, та довідок про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 16.10.2025 № 211, 212, 214 позивач працював, а саме:

ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»

- 15.10.1998 – 01.01.2000 - апаратник сушіння (Сп.1);

- 02.01.2000 - 27.03.2003 – помічник машиніста газодувних машин (Сп.1) (не зараховано 06.05.2000-28.12.2000);

- 28.03.2003 - 18.03.2009 - старший майстер виробничої дільниці (змінний) (Сп.1) незараховано;

- 19.03.2009 – 30.10.2009 – заступник начальника цеху (Сп.2).

Як вбачається з розрахунку стажу форми РС-право до пільгового стажу позивача по Списку № 1 не зараховано період роботи:

06.05.2000 - 28.12.2000 – помічник машиніста газодувних машин

28.03.2003 - 18.03.2009 - старший майстер виробничої дільниці (змінний).

Мотиви не зарахування зазначених періодів роботи до пільгового стажу, що дає право на пенсію за умови зайнятості на таких не менше 10 років спірне рішення не містить.

Індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 містять відомості по спеціальному стажу:

з 06.05.2000 по 28.12.2000, з 28.03.2003 по 18.03.2009 інформація по спеціальному стажу позивача вносилася роботодавцем за кодом ЗПЗ013А1.

Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 (далі - Порядок №454): під кодом ЗПЗ013А1 обліковується спеціальний стаж працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону: на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

З наведеного вбачається, що записи у трудовій книжці, пільгові довідки, індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 підтверджують характер роботи позивача у період з 06.05.2000 по 28.12.2000, з 28.03.2003 по 18.03.2009, що надає право на включення вищевказаних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 10.11.2025 із зарахуванням до страхового стажу період навчання в Донецькому державному технічному університеті з 01.09.1993 по 17.06.1998; до пільгового стажу роботи по Списку №1 період роботи з 06.05.2000 по 28.12.2000 помічником машиніста газодувних машин, з 28.03.2003 по 18.03.2009 старшим майстром виробничої дільниці (змінний), з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 р. у справі №200/10167/25 – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 р. у справі №200/10167/25 – залишити без змін.

Повне судове рішення – 03 вересня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: Е.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко