Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №360/139/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року справа №360/139/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 р. у справі № 360/139/26 (головуючий І інстанції Т.І. Чернявська) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:

– визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо неврахування при виплаті ОСОБА_1 до складу виплаченої компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 2015 року до 2020 року включно у кількості 84 дні, яка виплачувалась у спірний період на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських»;

– зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, за період з 2015 року до 2020 року включно у кількості 84 дні, виходячи із суми грошового забезпечення 19583,00 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум, із утриманням військового збору у розмірі 1,5 %;

– визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо неврахування при виплаті ОСОБА_1 до складу матеріальної допомоги для оздоровлення за період з 2015 року до 2020 року включно, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, яка виплачувалась у спірний період на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», а також щодо невключення до складу матеріальної допомоги для оздоровлення у 2016-2017 роках щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;

– зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для оздоровлення за період з 2015 року до 2020 року включно, включивши до її складу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, а також у 2016-2017 роках щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум, із утриманням військового збору у розмірі 1,5 %;

– визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо неврахування при виплаті ОСОБА_1 до складу одноразової грошової допомоги при звільненні винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за повні 16 років календарної служби із розрахунку 50 % останнього місячного грошового забезпечення;

– зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за повні 16 років календарної служби із розрахунку 50 % останнього місячного грошового забезпечення у розмірі 19583,00 грн включивши до її складу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум, із утриманням військового збору у розмірі 1,5 %.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), які полягають у визначенні ОСОБА_1 розміру грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2017 роки, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2017 роки, із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, з утриманням з донарахованих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовити у задоволенні позову, прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів зазначає, що посилання суду першої інстанції на висновок Верховного Суду в справі №240/2921/23 – є необґрунтованим, оскільки спір в цій справі та в справі №240/2921/23 не є тотожнім.

В той же час, судом першої інстанції, застосовуються приписи Порядку №260, що також є неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки такий Порядок застосовується до військовослужбовців Збройних Сил України, натомість позивач проходив військову службу у Державній прикордонній службі України – де Порядок виплати грошового забезпечення регулюється наказом МВС №558.

Вважає, що висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивач, відповідно до карток грошового забезпечення не систематично отримував винагороду за участь в АТО/ООС не відповідає дійсності, оскільки, за весь період проходження військової служби, тобто з моменту введення в дію винагороди за участь в АТО і по дату звільнення за винятком лютого 2016 року та січня, квітня 2017 року, позивач – систематично отримував таку винагороду, що підтверджується картками грошового забезпечення за період з 2015 року по 2020 рік, та відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі №380/1169/20 мало б було враховано в цій справі судом першої інстанції.

Посилання суду першої інстанції на правові висновки Верховного Суду, які викладені в Постановах від 27 березня 2025 року у справі №240/2921/23, від 31 січня 2025 року в справі № 460/2645/24 – не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги, оскільки у вищезазначених Постановах Верховного Суду спірні питання стосувались застосування Постанови КМУ №168, що не оскаржувалось позивачем у цій справі.

Тож, згідно карток грошового забезпечення за 2015-2020 роки, вбачається що позивач отримував винагороду за участь в АТО/ООС (в межах позовних вимог) щомісячно з березня 2015 року по грудень 2020 року (за виключенням лише лютого 2016 року та січня, квітня 2017 року), що свідчить про постійний (систематичний) характер такої виплати.

Відтак, застосуванню в цій справі підлягають вищенаведені висновки Верховного Суду до даних спірних правовідносин, в той же час, відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого йому нараховано грошову допомогу на оздоровлення, одноразову грошову допомогу при звільненні, а також компенсацію за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки, винагороду за участь в АТО/ООС, а тому наявні підстави для задоволення позову в цій частині.

Відповідач також не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Постановою КМУ № 889, не входить до структури і складу місячного грошового забезпечення військовослужбовців, з якого розраховується допомога для оздоровлення.

Відповідно до п. 3.7. розділу 2 Інструкції 425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги (3.7.4) (на час виникнення правовідносин).

Таким чином, в Інструкції 425 чітко визначений порядок, з якого має бути обрахована допомога на оздоровлення, зокрема пунктом 3.7 визначено, що розмір допомоги на оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород).

Дія Постанови КМУ 24 та Інструкції 188 розповсюджується лише на військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення НБО чи в АТО/ООС, тому цей вид винагороди не може входити до складу грошового забезпечення, тому що не має постійний характер. У разі завершення або подальшого проходження військовослужбовцем поза межами проведення АТО/ООС цей винагороди не виплачується.

Додаткова винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, з огляду на що підстав для зарахування до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди за участь в АТО/ООС в суду першої інстанції не було.

Суд першої інстанції не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема: у постановах Верховного Суду від 12.02.2026 по справі №420/77/25, від 02.06.2021 по справі №240/11441/19, від 22.11.2023 у справі №240/7091/20.

Враховуючи відсутність спору щодо виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44, позовна вимога про зобов`язання відповідача виплатити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 не могла бути задоволена.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційних скарг, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, у період з 22 листопада 2005 року до 22 листопада 2020 року проходив службу у Державній прикордонній службі України, з 22 листопада 2020 року звільнений з посади інспектора прикордонної служби 2 категорії-дозиметриста 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б) за підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в запас та виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 та всіх видів забезпечення, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій від 22 вересня 2015 року серії НОМЕР_2 , виданим ІНФОРМАЦІЯ_5 , витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20 листопада 2020 року № 825-ос «Про особовий склад» та довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 6 червня 2025 року № 08/3133.

У витязі із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20 листопада 2020 року № 825-ос «Про особовий склад» зазначено:

ОСОБА_1 гідний премії з 1 листопада по 22 листопада 2020 року у розмірі встановлених відсотків посадового окладу та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 16 повних календарних років служби;

виплатити грошову компенсацію за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015 рік у кількості 14 діб, за 2016 рік у кількості 14 діб, за 2017 рік у кількості 14 діб, за 2018 рік у кількості 14 діб, за 2019 рік у кількості 14 діб, за 2020 рік у кількості 14 діб.

Відповідно до особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2015-2020 роки та архівних відомостей за 2015-2020 роки позивачу у межах спірних правовідносин виплачено:

у 2015 році:

допомогу для оздоровлення у серпні 2015 року (за серпень 2015 року) у розмірі 3910,75 грн;

винагороду АТО у січні 2015 року – 0,00 грн, у лютому 2015 року – 3406,14 грн, у березні 2015 року – 3910,75 грн, у квітні 2015 року – 3910,75 грн, у травні 2015 року – 2607,17 грн, у червні 2015 року – 3910,75 грн, у липні 2015 року – 3910,75 грн, у серпні 2015 року – 3910,75 грн, у вересні 2015 року – 1135,38 грн, у жовтні 2015 року – 2085,73 грн, у листопаді 2015 року – 3910,75 грн, у грудні 2015 року – 3910,75 грн;

у 2016 році:

допомогу для оздоровлення у лютому 2016 року (за грудень 2015 року) у розмірі 3910,75 грн;

допомогу для оздоровлення у квітні 2016 року (за березень 2016 року) у розмірі 4878,25 грн;

винагороду АТО у січні 2016 року – 3910,75 грн, у лютому 2016 року – 0,00 грн, у березні 2016 року – 1354,84 грн, у квітні 2016 року – 1200,00 грн, у травні 2016 року – 4146,60 грн, у червні 2016 року – 696,77 грн, у липні 2016 року – 1200,00 грн, у серпні 2016 року – 1200,00 грн, у вересні 2016 року – 1200,00 грн, у жовтні 2016 року – 1200,00 грн, у листопаді 2016 року – 1200,00 грн, у грудні 2016 року – 1200,00 грн;

винагороду за постановою КМУ № 889 у січні 2016 року – 0 грн, у лютому 2016 року – 2539,95 грн, у березні 2016 року – 2926,95 грн, у квітні 2016 року – 2926,95 грн, у травні 2016 року - 2926,95 грн, у червні 2016 року – 3043,05 грн, у липні 2016 року – 3043,05 грн, у серпні 2016 року – 3043,05 грн, у вересні 2016 року – 3043,05 грн, у жовтні 2016 року – 3043,05 грн, у листопаді 2016 року – 3043,05 грн, у грудні 2016 року – 3043,05 грн;

у 2017 році:

допомогу для оздоровлення у березні 2017 року (за березень 2017 року) у розмірі 5071,75 грн;

винагороду 2 лінія у січні 2017 року – 0,00 грн, у лютому 2017 року – 1045,16 грн, у березні 2017 року – 985,71 грн, у квітні 2017 року – 0,00 грн, у травні 2017 року – 1040,00 грн, у червні 2017 року – 5493,33 грн, у липні 2017 року – 3500,00 грн, у серпні 2017 року – 3500,00 грн, у вересні 2017 року – 3500,00 грн, у жовтні 2017 року – 3500,00 грн, у листопаді 2017 року – 3500,00 грн, у грудні 2017 року – 2333,33 грн;

винагороду за постановою КМУ № 889 у січні 2017 року – 3043,05 грн, у лютому 2017 року – 3043,05 грн, у березні 2017 року – 3043,05 грн, у квітні 2017 року – 3043,05 грн, у травні 2017 року – 3043,05 грн, у червні 2017 року – 3043,05 грн, у липні 2017 року – 3043,05 грн, у серпні 2017 року – 3044,99 грн, у вересні 2017 року – 3108,92 грн, у жовтні 2017 року – 3110,85 грн, у листопаді 2017 року – 3110,85 грн, у грудні 2017 року – 3110,85 грн;

у 2018 році:

допомогу для оздоровлення у червні 2018 року (за червень 2018 року) у розмірі 8993,97 грн;

винагороду 2 лінія у січні 2018 року – 3500,00 грн, у лютому 2018 року – 4500,00 грн, у березні 2018 року – 4500,00 грн, у квітні 2018 року – 4500,00 грн, у травні 2018 року – 4500,00 грн, у червні 2018 року – 4500,00 грн, у липні 2018 року –4500,00 грн, у серпні 2018 року 580,65 грн, у вересні 2018 року – 2903,23 грн, у жовтні 2018 року – 3000,00 грн, у листопаді 2018 року – 4500,00 грн, у грудні 2018 року – 4500,00 грн;

винагороду за постановою КМУ № 889 у січні 2018 року – 3110,85 грн, у лютому 2018 року – 3110,85 грн, у березні 2018 року – 51,58 грн, у квітні-грудні 2018 року – 0 грн;

у 2019 році:

допомогу для оздоровлення у листопаді 2019 року (за листопад 2019 року) у розмірі 11338,60 грн;

винагороду 2 лінія у січні 2019 року – 4500,00 грн, у лютому 2019 року – 4500,00 грн, у березні 2019 року – 4500,00 грн, у квітні 2019 року – 580,65 грн, у травні 2019 року – 2400,00 грн, у червні 2019 року – 4500,00 грн, у липні 2019 року – 4500,00 грн, у серпні 2019 року 4500,00 грн, у вересні 2019 року – 4500,00 грн, у жовтні 2019 року – 4500,00 грн, у листопаді 2019 року – 4500,00 грн, у грудні 2019 року – 10500,00 грн;

у 2020 році:

допомогу для оздоровлення у грудні 2020 року (за листопад 2020 року) у розмірі 13083,00 грн;

винагороду 2 лінія у січні 2020 року – 6500,00 грн, у лютому 2020 року – 2096,77 грн, у березні 2020 року – 6500,00 грн, у квітні 2020 року – 6500,00 грн, у травні 2020 року – 6500,00 грн, у червні 2020 року – 6500,00 грн, у липні 2020 року – 3033,33 грн, у серпні 2020 року 6500,00 грн, у вересні 2020 року – 6500,00 грн, у жовтні 2020 року – 6500,00 грн, у листопаді 2020 року – 0,00 грн, у грудні 2020 року – 8450,00 грн;

компенсація за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки у грудні 2020 року у розмірі 36632,40 грн;

одноразова грошова допомога при звільненні у грудні 2020 року у розмірі 104664,00 грн.

Згідно із довідкою-розрахунком матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій від 10 лютого 2026 року № 117 ОСОБА_1 у межах предмету позову:

матеріальна допомога для оздоровлення за 2015 рік у розмірі 3910,75 грн розрахована із таких складових: посадовий оклад – 645,00 грн, оклад за військовим званням – 55,00 грн, надбавка за вислугу років – 175,00 грн, надбавка за ОУС – ризик життя – 96,75 грн, надбавка ВОВЗ – 875,00 грн, премія – 2064,00 грн;

матеріальна допомога для оздоровлення за 2016 рік у розмірі 4878,25 грн розрахована із таких складових: посадовий оклад – 645,00 грн, оклад за військовим званням – 55,00 грн, надбавка за вислугу років – 175,00 грн, надбавка за ОУС – ризик життя – 96,75 грн, надбавка ВОВЗ – 875,00 грн, премія – 3031,50 грн;

матеріальна допомога для оздоровлення за 2017 рік у розмірі 5071,75 грн розрахована із таких складових: посадовий оклад – 645,00 грн, оклад за військовим званням – 55,00 грн, надбавка за вислугу років – 175,00 грн, надбавка за ОУС – ризик життя – 96,75 грн, надбавка ВОВЗ – 875,00 грн, премія – 3225,00 грн;

матеріальна допомога для оздоровлення за 2018 рік у розмірі 8993,97 грн розрахована із таких складових: посадовий оклад – 2910,00 грн, оклад за військовим званням – 950,00 грн, надбавка за вислугу років – 1351,00 грн, надбавка ОПС – 1406,97 грн, премія – 2376,00 грн;

матеріальна допомога для оздоровлення за 2019 рік у розмірі 11338,60 грн розрахована із таких складових: посадовий оклад – 3080,00 грн, оклад за військовим званням – 950,00 грн, надбавка за вислугу років – 1612,00 грн, надбавка ОПС – 1692,60 грн, премія – 3388,00 грн, додаткова премія – 616,00 грн;

матеріальна допомога для оздоровлення за 2020 рік у розмірі 13083,00 грн розрахована із таких складових: посадовий оклад – 3080,00 грн, оклад за військовим званням – 950,00 грн, надбавка за вислугу років – 1612,00 грн, надбавка ОПС – 2821,00 грн, премія – 4004,00 грн, додаткова премія – 616,00 грн;

одноразова грошова допомога при звільненні у 2020 році у розмірі 104664,00 грн розрахована із таких складових: посадовий оклад – 3080,00 грн, оклад за військовим званням – 950,00 грн, надбавка за вислугу років – 1612,00 грн, надбавка ОПС – 2821,00 грн, премія – 4004,00 грн; додаткова премія – 616,00 грн, всього 13083,00 грн; розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні: 13083,00 грн х 50 % х 16 років = 104664,00 грн;

компенсація за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій у 2020 році у розмірі 36632,40 грн розрахована із таких складових: посадовий оклад – 3080,00 грн, оклад за військовим званням – 950,00 грн, надбавка за вислугу років – 1612,00 грн, надбавка ОПС – 2821,00 грн, премія – 4004,00 грн; додаткова премія – 616,00 грн, всього 13083,00 грн; розрахунок компенсації: 13083,00 грн / 30 днів х 84 дні = 36632,40 грн.

Отже, судом встановлено, що при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні не врахована у складі місячного грошового забезпечення грошова винагорода за участь в АТО / ООС, а у 2016-2017 роках при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення ще й щомісячна додаткова грошова винагорода, що не заперечується відповідачем.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Частинами першою, третьою статті 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.03.2003 № 661-IV визначено, що держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.

Військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.

У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-XII) міститься перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9 цього Закону).

За умовами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Отже, Законом № 2011-XII визначено, що розрахунковою величиною для обчислення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні є саме місячне грошове забезпечення військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 визначено тарифну сітку та додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В пункті 3 постанови № 704 зазначено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Порядок, розміри та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, на час виникнення спірних правовідносин, визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425, яка втратила чинність з 10.08.2018 (далі - Інструкція № 425).

Пунктом 1.2 Інструкції № 425 визначено, що у цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

грошове забезпечення - це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення;

місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

До складу місячного грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія);

штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.

Згідно з положеннями підпунктів 3.7.1, 3.7.2, 3.7.4 пункту 3.7 розділу ІІІ «Додаткові види грошового забезпечення» Інструкції № 425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) - на підставі наказу вищого начальника (командира) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

В подальшому, з 10.08.2018 набрала чинності Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 (далі - Інструкція № 558 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) (пункт 1 розділу І «Загальні положення» цієї Інструкції).

Пунктами 2 та 3 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 558 визначено, що у цій Інструкції термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із:

посадового окладу;

окладу за військовим званням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії);

одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

Місячне грошове забезпечення складається із:

основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням);

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Згідно з пунктами 1, 5 глави 7 розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції №558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пункту 6 глави 9 «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби» розділу V «Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залежно від умов проходження служби» Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються: 1) для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород).

З викладеного вбачається, що місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Наведені вищі норми не передбачають включення до місячного грошового забезпечення винагород.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», яка діяла у період з 03.02.2015 по 20.01.2016 (далі - Постанова № 24) установлено що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Вказана Постанова № 24 втратила чинність з 21.01.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 (далі - Постанова № 18 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка набрала чинності з 21.01.2016 та пунктом 1 якої було установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.

Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Отже, наведеними вище Постановами № 24 та № 18 установлено виплату військовослужбовцям в особливий період або під час проведення антитерористичної операції саме винагород.

Водночас, за правилами Інструкції № 558 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби не включаються винагороди.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач правомірно не включив винагороди за участь в АТО/ООС до складу місячного грошового забезпечення позивача, при нарахуванні та виплаті йому грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Щодо позовних вимог про перерахунок компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, колегія суддів зазначає таке.

За правилами пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Відповідно до пункту 6 глави 8 Інструкції № 558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.

Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Як вже встановлено вище, пунктами 2 розділу І Інструкції № 558 чітко визначено, що місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія). Включення до місячного грошового забезпечення винагород не передбачено.

Верховний Суд у справі № 420/4437/24 від 18 грудня 2025 року констатував, що делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністерству внутрішніх справ України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Тому саме положення Інструкції № 558 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії cкладових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

Щодо позовних вимог про включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислювалась грошова допомога для оздоровлення за 2016 та 2017 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Відповідно до п. 3.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 (далі – Інструкція № 425) військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) – на підставі наказу вищого начальника (командира) із зазначенням у ньому розміру допомоги. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі – постанова № 889) (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до пункту 2 постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Згідно з пунктами 1, 5 частини 1 постанови № 889 установлено щомісячну додаткову грошову винагороду: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби – у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) – у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідно до пункту 2 постанови № 889 та з метою впорядкування виплати щомісячної грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 лютого 2016 року № 73 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (чинна до 09 листопада 2018 року).

Згідно з пунктом 2 Інструкції № 73 виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям: 1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби; 2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) – до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 3 Інструкції № 73 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Згідно з пунктом 8 Інструкції № 73 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17 вказується, що зі змісту постанови № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.

Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.

Крім того, у подібних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17 зазначила, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду повторила, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17).

При цьому матеріали справи свідчать, що позивач у 2016-2017 роках отримував додаткову грошову винагороду щомісячно під час проходження служби, тобто, вона входила до складу його щомісячного грошового забезпечення.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо не включення щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої Постановою № 889, до складу місячного грошового забезпечення для нарахування допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки є протиправною.

Суд не приймає посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин Інструкції № 73, оскільки встановлення підзаконним нормативно-правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.

Отже, виключивши Інструкцією № 73 щомісячну додаткову грошову винагороду зі складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат Міністерство внутрішніх справ України вийшло за межі наданого предмету регулювання порядку виплати такої винагороди.

Крім того, ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 20 січня 2022 року у справі № 520/15971/2020.

З урахуванням вказаного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у спірних правовідносинах у даній справі розрахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки мав проводитися відповідачем з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, яку позивач отримував під час проходження військової служби, проте ВЧ НОМЕР_1 протиправно не було її враховано.

Стосовно вимоги про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, то Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22 зазначав, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, перерахунок та виплата позивачу допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 р. у справі № 360/139/26 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 р. у справі №360/139/26 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді Е.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко