Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №200/10087/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року справа №200/10087/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Гавришук Т.Г., Казначеєва Е.Г. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року (повне судове рішення складено 29 січня 2026 року) у справі № 200/10087/25 (суддя в І інстанції Духневич О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач-1) щодо припинення з 01.09.2025 виплати пенсії по інвалідності;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – відповідач-2) від 05.11.2025 №104450010399 про відмову у поновленні виплати пенсії по інвалідності;

- зобов`язати відповідачів поновити з 01.09.2025 виплату пенсії по інвалідності та сплатити неотримані суми пенсій з 01.09.2025.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримував пенсію по інвалідності (ІІІ група) згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до 31.08.2025. З 01.09.2025 виплата пенсії з невідомих йому причин була припинена. З метою поновлення пенсії 28.10.2025 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.11.2025 № 104450010399 відмовлено у поновленні виплати пенсії по інвалідності.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.11.2025 №104450010399 про відмову ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії по інвалідності.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити ОСОБА_1 з 01.09.2025 нарахування та виплату пенсії по інвалідності.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з даними виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією, позивачу встановлена інвалідність III групи загального захворювання по 31.08.2024.

29.09.2025 позивач звернувся із письмовою заявою довільної форми до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для з`ясування підстав щодо зупинення виплати пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.10.2025 позивачу було надано роз`яснення на його запит.

28.10.2025 позивач звернувся із з заявою до територіального органу Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.11.2025 № 104450010399 відмовлено у поновленні виплати пенсії по інвалідності.

ОСОБА_1 чітко за фактичними даними відноситься до категорії «чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду», тому позивач зобов`язаний був пройти у період з 01.04.2025 до 01.11.2025 оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування, затвердженого Постановою №1338.

Законом України від 29.10.2024 №4024-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 28.10.2024 №740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб. Враховуючи вищезазначене та положення підпункту 146.1. розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, особам з інвалідністю, яким виплата пенсі продовжувалась по 10.05.2025, виплата пенсії продовжується по 08.08.2025.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правомірно та на законних підставах винесло рішення від 05.11.2025 №104450010399 про відмову у в перерахунку пенсії з зазначенням правових підстав, а відповідно позовні вимоги ОСОБА_1 - незаконні, безпідставні, а отже не підлягають задоволенню.

В письмовій заяві від 16.06.2026 позивач зазначав, що Закон не надав КМУ права ВИЗНАЧАТИ та ВИКЛЮЧАТИ певні категорії осіб, до яких такі ПРИЧИНИ не застосовуються (військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, служби цивільного захисту, усі чоловіки від 25 до 60 років з другою або третьою групою інвалідності); а також, встановлювати ІНШІ СТРОКИ, аніж ті, що передбачені у Законі. Тому, положення абз. 12, 13, 14 п.3 Постанови КМУ 1338 суперечать положенням Закону 1058, а положення третього речення абз.18 пункту 3 Постанови КМУ 1338 є вочевидь дискримінаційними та вочевидь прямо суперечать положенням п.14-6.1 Прикінцевих положень Закону 1058.

Відповідач у будь-якому разі повинен був сплачувати йому пенсію до 01 листопада 2025 року, а не зупиняти її виплату з вересня 2025 року. Відповідно дії ГУ ПФУ в Донецькій області про припинення виплати пенсії з 01 вересня 2025 року, та рішення ГУ ПФУ в Харківській області про відмову у поновленні виплати пенсії з 01 вересня 2025 року є пртиправними.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з таких підстав.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до довідки МСЕК серія 12ААВ № 541256 від 04.08.2023, позивачу встановлено з 25.07.2023 ІІІ групу інвалідності, строком до 01.09.2024. Дата чергового переогляду 04.08.2024.

Пенсія по інвалідності з 25.07.2023 по 31.08.2025 виплачувалася позивачу на підставі довідки МСЕК серія 12ААВ № 541256 від 04.08.2023 про визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання, при цьому, в період з 01.09.2024 по 31.08.2025 виплата пенсії по інвалідності проводилася відповідно до підпункту 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" без результатів повторного огляду на період дії воєнного стану.

З 01.09.2025 позивачу припинено виплату пенсії по інвалідності як інваліду ІІІ групи загального захворювання.

Позивач 29.09.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою для з`ясування підстав щодо зупинення виплати пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.10.2025 позивачу було рекомендовано звернутися із заявою про поновлення виплати пенсії, до якої долучити інформацію, що дає право на такий вид пенсії.

28.10.2025 позивач звернувся із з заявою до територіального органу Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.11.2025 № 104450010399 позивачу відмовлено у поновленні виплати пенсії по інвалідності у зв`язку із відсутністю рішення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Позивач вважає дії та рішення відповідачів щодо припинення виплати йому пенсії по інвалідності ІІІ групи протиправними, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За приписами частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом частини 1 статті 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Як вже зазначалося судом, позивач отримував пенсію по інвалідності з 25.07.2023 по 31.08.2025 як особа з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання на підставі довідки МСЕК серія 12ААВ № 541256 від 04.08.2023.

Підставою для припинення нарахування та виплати позивачу пенсії з 01.09.2025 відповідачі, із посиланням на положення постанови КМУ № 1338, зазначили відсутність рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо визнання позивача особою з інвалідністю.

Оцінюючи дії відповідачів в спірних правовідносинах, суд зазначає, що відповідно до підпункту 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV Закону № 1058-IV для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби). Якщо при повторному огляді, оцінюванні повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, виплату якої продовжено відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" установлено, що в разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 Питання медико-соціальної експертизи, і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 року № 225 Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:

чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 року пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.

До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:

особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд першої інстанції зазначив, що оскільки інвалідність позивачу була встановлена з 25.07.2023, що вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, тобто до набрання чинності Постановою № 1338 (26.11.2024), та строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України (04.08.2024), у зв`язку з чим позивачу продовжувалася виплата пенсії до 31.08.2025 включно, в даному випадку позивач зобов`язаний пройти медогляд до 01 квітня 2026 року для оцінювання повсякденного функціонування. До 01 квітня 2026 року інвалідність позивача вважається продовженою.

Проте, з такими висновками місцевого суду не в повній мірі може погодитись судова колегія апеляційного суду.

Апеляційний суд звертає увагу, що в абзаці вісімнадцятому пункту 3 Постанови № 1338 визначено, що на чоловіків віком від 25 до 60 років, яким встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначенням строку повторного переогляду, не поширюються положення, зокрема абзаців п`ятнадцять-сімнадцять цього пункту, якими якраз і визначено осіб, які належать до числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, зокрема тих осіб, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

Суд зазначає, що позивачу інвалідність була встановлена до набрання чинності постанови від 15.11.2024 №1338 і дата повторного огляду (04.08.2024) припадала на час існування воєнного стану на території України (абзаци 12, 14 пункту 3 постанови Кабміну №1338).

Оскільки інвалідність була встановлена позивачу до набрання чинності Постановою № 1338 - 26 листопада 2024 року), та строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, то у такому випадку позивач зобов`язаний був пройти оцінювання повсякденного функціонування у строк до 01 листопада 2025 року (абзац тринадцятий пункту 3 Постанови № 1338).

Тому суд вважає, що до 01.11.2025 інвалідність позивача у межах спірних правовідносин вважалася продовженою.

Як наслідок, відповідачем безпідставно припинено позивачу виплату пенсії з 01.09.2025, тобто у період, коли інвалідність позивача ще вважалася продовженою.

Відтак, твердження відповідачів щодо правомірності припинення виплати пенсії по інвалідності позивачу з 01.09.2025 у зв`язку з відсутністю рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо визнання позивача особою з інвалідністю є необґрунтованими, зважаючи на право позивача на проходження повторного огляду в медико-соціальних експертних комісіях до 01 листопада 2025 року, а не до 1 квітня 2026 року, як помилково зазначив окружний суд, у зв`язку з чим його рішення підлягає зміні в мотивувальній частині.

Інших підстав для припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності з 01.09.2025 матеріли справи не містять. Відповідних підстав відповідач суду не повідомив.

Позивач просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення з 01.09.2025 виплати пенсії по інвалідності та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.11.2025 №104450010399 про відмову у поновленні виплати пенсії по інвалідності.

Судом встановлено, що припинення виплати пенсії по інвалідності позивачу з 01.09.2025 було здійснено без прийняття відповідного індивідуального акта (рішення) суб`єкта владних повноважень.

У подальшому позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про поновлення виплати пенсії, за результатами розгляду якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 05.11.2025 № 104450010399 про відмову у поновленні виплати пенсії по інвалідності.

З урахуванням встановлених обставин справи, окружний суд дійшов вірного висновку, що саме рішення про відмову у поновленні виплати пенсії від 05.11.2025 № 104450010399 є актом індивідуальної дії, який безпосередньо впливає на обсяг прав позивача.

Скасування вказаного рішення та зобов`язання поновити виплату пенсії по інвалідності з 01.09.2025 є належним і достатнім способом захисту порушеного права позивача.

За таких обставин, за висновком місцевого суду, заявлена позивачем вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності з 01.09.2025 не підлягає задоволенню, оскільки її задоволення не призведе до додаткового відновлення порушеного права позивача, яке відновлюється шляхом скасування рішення про відмову та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають вирішенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.11.2025 № 104450010399 про відмову у поновленні виплати пенсії по інвалідності.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідачів поновити з 01.09.2025 виплату пенсії по інвалідності, то така підлягає задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити з 01.09.2025 нарахування та виплату пенсії по інвалідності, оскільки як встановлено судом, заяву позивача від 28.10.2025 з доданими до неї документами було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та на підставі якої ним прийнято рішення про відмову у поновленні виплати пенсії по інвалідності.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідачів сплатити неотримані суми пенсій з 01.09.2025, то така не підлягає задоволенню, оскільки, по-перше, ця вимога охоплюється вимогою про зобов`язання поновити з 01.09.2025 нарахування та виплату пенсії по інвалідності, по-друге з 01.09.2025 нарахування та виплата позивачу пенсії по інвалідності не здійснювалася, а отже відсутня заборгованість.

Рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем-2. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення іншими особами не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволена частка позовних вимог. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Враховуючи викладене вище, постанова місцевого суду підлягає зміні в мотивувальній частині.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області – задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі № 200/10087/25 – змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, а в іншій частині - залишити без змін.

Повне судове рішення – 03 вересня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

Т. Г. Гавришук

Е. Г. Казначеєв