Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №200/3262/23 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року справа №200/3262/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Геращенка І.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №200/3262/23 (головуючий І інстанції Зінченко О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат з 01 липня 2022 року;

- зобов`язати відповідача поновити нарахування та виплату страхових виплат з 01 липня 2022 року;

- зобов`язати відповідача виплатити заборгованість із щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 01 липня 2022 року по день поновлення такої виплати на рахунок, відкритий у АТ «Державний ощадний банк України».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року, яке набрало законної сили 23 травня 2024 року, позов задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) поновити нарахування та виплату страхових виплат ОСОБА_1 , а також виплатити заборгованість з 01 липня 2022 року на рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 25 липня 2025 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/3262/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії задоволено, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2024 по справі №200/3262/23.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано звіт про виконання рішення суду, в якому зазначено, що відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду виконано шляхом поновлення ОСОБА_1 виплат з 01.07.2024 та проведено розрахунок щомісячної страхової виплати за встановлений страховий випадок у розмірі 21 277,77 грн.

Головним управлінням, на виконання рішення суду ОСОБА_1 виконано розрахунок заборгованості зі щомісячних страхових виплат за період з 01 липня 2022 року по 30 червня 2024 року в сумі 468 666,48 грн.

30 жовтня 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява, в якій останній, зважаючи на тривале (більше 1 року) невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2024 по справі №200/3262/23 просив змінити спосіб та порядок зазначеного рішення із зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованості із страхових виплат за період з 01 липня 2022 року на рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк» на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з 01.07.2022 року по 30.06.2024 року у розмірі 468 666,48 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року заяву представника позивача про заміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №200/3262/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року в адміністративній справі № 200/3262/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення лише в частині зобов`язання виплати страхових виплат:

“Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) різницю між нарахованим та фактично виплаченим розміром страхових виплат з 01 липня 2022 року по 30 червня 2024 року, в сумі 468 666,48 грн (чотириста шістдесят вісім тисяч шістсот шістдесят шість гривень 48 копійок)”.

Відповідач, не погодившись з цією ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

В скарзі зазначає, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, установлених законом), установити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Зобов`язання Головного управління вчинити певні дії зі сплати заборгованості по страховим виплатам і стягнення з суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів Позивача, які обираються Позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.

Резолютивна частина рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2024 у справі № 200/3262/23 має зобов`язальний характер, однак судом першої інстанції при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості зі страхових виплат Позивачу.

Змінивши спосіб виконання рішення суду із зобов`язання здійснити виплату заборгованості по щомісячним страховим виплатам на стягнення конкретної суми цієї заборгованості із визначенням певного періоду, суд першої інстанції, фактично змінить рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та має вирішити питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.

Оскільки виконання рішення суду у справі № 200/3262/23 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту не відповідає об`єкту порушеного права, оскільки в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право позивача.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року в адміністративній справі № 200/3262/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату страхових виплат ОСОБА_1 , а також виплатити заборгованість з 01 липня 2022 року на рахунок, відкритий в АТ “Ощадбанк”, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Зазначене рішення набрало законної сили 23.05.2024.

Ухвалою суду від 25 липня 2025 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/3262/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії задоволено, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2024 по справі №200/3262/23.

30 жовтня 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява, в якій останній, зважаючи на тривале (більше 1 року) невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2024 по справі №200/3262/23 просив змінити спосіб та порядок зазначеного рішення із зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованості із страхових виплат за період з 01 липня 2022 року на рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк» на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з 01.07.2022 року по 30.06.2024 року у розмірі 468 666,48 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року заяву представника позивача про заміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №200/3262/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року в адміністративній справі № 200/3262/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення лише в частині зобов`язання виплати страхових виплат на:

“Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) різницю між нарахованим та фактично виплаченим розміром страхових виплат з 01 липня 2022 року по 30 червня 2024 року, в сумі 468 666,48 грн (чотириста шістдесят вісім тисяч шістсот шістдесят шість гривень 48 копійок)”.

Задовольняючи заяву та змінюючи спосіб виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення не є виконаним у повному обсязі та минуло більше двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, що є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження”, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

19.12.2024 набув чинності Закон України від 21.11.2024 №4094-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень”, пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Так, з 19.12.2024 положення частини 1 статті 378 КАС України встановлюють, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та інших соціальних виплат протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням здійснено розрахунок та нарахування відповідної виплати (страхової виплати), що підлягає виплаті позивачу, а також повідомлено про необхідність виділення нарахованої суми коштів для виконання судового рішення.

Отже, станом на час вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, як в суді першої, так і апеляційної інстанції рішення суду, не виконано відповідачем в повному обсязі, нарахована заборгованість позивачеві не виплачена.

Колегія суддів звертає увагу, що з 19.12.2024 положення ст. 378 КАС України чітко визначають, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про необхідність змінити порядок і спосіб виконання судового рішення у даній справі на стягнення з такого суб`єкта владних повноважень належних позивачу виплат.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 378 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №200/3262/23 - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №200/3262/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений та підписаний 03 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв

Судді: А.В. Гайдар

І.В. Геращенко