Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №642/4961/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №642/4961/25

Суддя: Цибульська С. В.

02 вересня 2026 року

Справа № 642/4961/25

Провадження № 2-др/642/36/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Цибульської С.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Бочарової Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без виклику сторін заяву представника позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним) позовом ОСОБА_1 – адвоката Чехової Ольги Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, компенсацію частини витрат за утримання спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 31.07.2026 у справі № 642/4961/25 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя задоволено, визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на 1/2 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,1 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м; залишено за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя у власності 1/2 частину вказаної квартири. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, компенсацію частини витрат за утримання спільного майна задоволено частково, в порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на пральну машину марки Bosch, модель WIW 28540EU; телевізор марки Samsung LED, модель UE 46F5500A, в порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на водонагрівач Gorenje, модель FTG 80SMV, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 531,60 грн у рахунок відшкодування витрат на утримання квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 4804,48 грн.

06.08.2026 до суду від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 – адвоката Чехової О.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 877 грн, що є еквівалентом 400 Євро за курсом на дату здійснення сплат; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з підготовкою заяви про ухвалення додаткового рішення, у сумі 3064 грн, що є еквівалентом 60 Євро станом на 02.08.2026; надати розрахунок визначеного судом у рішенні від 31.07.2026 процентного розподілу судових витрат.

В обґрунтування заяви зазначено, що 15 червня 2026 року ОСОБА_1 через представника було подано до суду заяву про стягнення судових витрат, в якій було заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 877,00 грн, що є еквівалентом 400 євро за курсом на дати здійснення оплат, а також витрат зі сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог. Разом з тим у резолютивній частині рішення від 31 липня 2026 року судом питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу не вирішено. Судом також зазначено про розподіл судових витрат у певному процентному співвідношенні (71,46 %), однак рішення не містить розрахунку, з яких саме сум виходив суд при визначенні такого відсоткового співвідношення, які саме витрати були враховані, а які залишені поза розподілом. Крім того, у зв`язку з необхідністю звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 була змушена понести додаткові витрати на професійну правничу допомогу. 02.08.2026 нею було сплачено адвокату 60 євро за підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат. Відповідно до курсу національної валюти України на дату здійснення оплати, зазначена сума становить 3 064 грн. Вказані витрати є безпосередньо пов`язаними із захистом процесуальних прав Бунцевої Н.В. у цій справі, оскільки виникли внаслідок невирішення судом питання про судові витрати, яке відповідно до вимог ЦПК України мало бути вирішене одночасно з ухваленням рішення по суті спору.

Ухвалою суду від 07.08.2026 прийнято вказану заяву та призначено її до розгляду без повідомлення учасників справи.

13.08.2026 до суду від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 – адвоката Максимова М.І. надійшла заява, в якій останній просить суд відмовити у задоволенні представника відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правову допомогу; у разі ухвалення рішення про часткове задоволення заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правову допомогу зменшити розмір таких витрат на 90 відсотків до 1987 грн.

Так, представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) зазначає у своїй заяві, що сума витрат на правову допомогу на суму 19 877 грн, що є еквівалентом 400 євро, є абсолютно непропорційною складності справи, що вирішувалася, обсягу послуг, наданих адвокатом та обсягу задоволених вимог за зустрічним позовом. Договір про надання правничої допомоги № 25/08/29/1 від 29.08.2025, поданий адвокатом Чеховою О.О. до суду для підтвердження витрат відповідача на правову допомогу адвоката, не містить посилання на конкретний перелік послуг, що надаються у рамках договору, не визначено участь у даній судовій справі, як предмет договору. У вказаному договорі ніде не фігурує, що він укладений з метою надання Клієнту правової допомоги у рамках даної цивільної справи (договір є рамковим). Рахунок за послуги Nr. 0003-2025-NB, як і довідка адвоката Чехової О.О. до цього рахунку, не містять інформації за які саме послуги виставлений рахунок та в рамках якої судової справи такі послуги надавалися. Документ, який наданий на підтвердження оплати цього рахунку, не перекладений на українську мову, не містить підпису уповноваженої особи банку та печатки банку. Представником відповідача у першій заяві по суті спору (відзиві на позовну заяву) не було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Крім того, представником відповідача не було подано до суду такого детального опису робіт (наданих послуг).

17.08.2026 до суду від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 – адвоката Чехової О.О. надійшла заява, в якій остання просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката Максимова М.І. про зменшення витрат на професійну правничу допомогу; задовольнити заяву представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) про ухвалення додаткового рішення.

Так, представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) вказує у своїй заяві, що твердження представника заявника про неможливість встановити, у межах якої саме справи надавалися відповідні послуги, спростовується документами, поданими до суду. Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу до суду було подано акт наданих послуг № 1 до договору про надання правничої допомоги № 25/08/29/1 від 29.08.2025. Зазначений акт містить детальний опис наданої правничої допомоги із зазначенням конкретного виду кожної послуги, періоду її надання та розміру винагороди адвоката за кожну послугу. Щодо кожної із зазначених послуг визначено відповідний розмір винагороди, а загальна вартість наданої правничої допомоги становить 19 877,00 грн, що є еквівалентом 400 євро. Сукупність наданих доказів дає можливість чітко встановити підставу виникнення витрат, їх розмір, характер наданої правничої допомоги та факт її оплати. Представник позивача за первісним позовом вводить суд в оману, адже в перших заявах по суті спору Бунцева Н.В. та її представник зазначали про вже понесені ними судові (в тому числі правничі витрати). Так, у відзиві за первісним позовом зазначено, що розмір судових витрат на надання професійний правничих послуг у справі № 642/4961/25 складає 200 Евро (що є еквівалентом 9620 гривень на дату оплати). У зустрічному позові заначено, що ОСОБА_1 заявляє, що понесені неї витрати на професійну правничу допомогу адвоката вже складають 200 Євро (еквівалент 9620 гривень). Орієнтовний розмір понесених правничих витрат з врахуванням кількості судових засідань та підготовки додаткових документів у цивільній справі складає 500 Євро (еквівалент 24050 гривень).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із розглядом справи за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали заяви представника позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом), клопотання представника відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом), матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо : стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що вимога позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) про надання розрахунку визначеного судом у рішенні процентного розподілу судових витрат не входить до переліку підстав, з яких судом ухвалюється додаткове рішення, а тому така вимога задоволенню не підлягає.

Водночас суд звертає увагу на те, що відсоткове вираження розміру задоволених позовних вимог за зустрічною позовною заявою (71,46 %) розраховано судом шляхом пропорційного співвідношення розміру позовних вимог, що були пред`явлені стороною позивача за зустрічним позовом (23 131,84 грн – ціна позову), та розміру задоволених позовних вимог (16 530,60 грн, з яких: 531,60 грн – витрати на утримання спільного майна, 15 999 грн – вартість побутової техніки, що була поділена між сторонами).

Згідно з ч. 1, п. п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) надано суду копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 25/08/29/1 від 29.08.2025, копію акту наданих послуг № 1 від 12.06.2026, копію акту наданих послуг № 2 від 02.08.2026, копії рахунків за послуги № 00016-2026 від 01.08.2026, № 0003-2025-NB від 01.09.2025, № 0008-2026 від 16.04.2026, № 0009-2026 від 15.05.2026, № 00013-2026 від 15.06.2026 із відповідними рахунками-фактурами та довідками на підтвердження сплати сум гонорарів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 29.08.2025 між адвокатом Чеховою Ольгою Олександрівною (далі – адвокат) та ОСОБА_1 (далі – клієнт) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (далі – договір) № 25/08/29/1, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з усіма правами без обмежень, передбаченими цим договором та діючим законодавством України клієнту та адвокату (п. 1.1. договору).

Згідно з п. п. 4.1., 4.3. договору сторони дійшли згоди, що оплата за надану правову допомогу здійснюється у розмірі, узгодженому сторонами у додатковій угоді, або оплатою по рахунку за цим договором, які є невід`ємною частиною цього договору. Акт виконаних робіт надається клієнту протягом п`яти робочих днів після виконання адвокатом послуг, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 8.1. договору даний договір діє протягом 1 року з моменту його підписання.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21, постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 638/6000/22, від 05 липня 2023 року у справі № 759/24141/19.

При розгляді справи суд також враховує практику Верховного Суду, а саме те, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатись у ці правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Водночас при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання щодо оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (п. 268). Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22, від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

При цьому суд також керується частиною 2 ст. 141 ЦПК України, якою визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, рішенням суду від 31.07.2026 у справі № 642/4961/25 первісну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено у повному обсязі; зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, компенсацію частини витрат на утримання спільного майна задоволено частково.

З огляду на вказане витрати, пов`язані із розглядом первісного позову, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 ; витрати, пов`язані із розглядом зустрічного позову, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з копії акту наданих послуг № 1 до договору про надання правової допомоги № 25/08/29/1 від 29.08.2025, адвокат Чехова О.О. надала клієнту ОСОБА_1 правничу (правову) допомогу відповідно до договору № 25/08/29/1 від 29.08.2025 з питання представництва інтересів у цивільній справі № 642/4961/25, а саме: консультацію від 29.08.2025 вартістю 40 євро (1921 грн); підготовку запитів від 29.08.2025 вартістю 20 євро (960,50 грн); підготовку процесуальних документів у період з 01.09.2025 по 28.09.2025 (процесуальні заяви до суду, відзив на позовну заяву) вартістю 140 євро (6723,50 грн); підготовку заперечення на відзив від 16.04.2026 вартістю 40 євро (2050 грн); підготовку уточнення до зустрічної позовної заяви від 15.06.2026 вартістю 100 євро (5120 грн); участь у судових засіданнях 05.03.2026, 15.06.2026, 16.06.2026 вартістю 20 євро кожна (1034 грн). Загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 400 євро (19 877 грн).

Здійснивши аналіз складових наданої адвокатом Чеховою О.О. ОСОБА_2 правничої допомоги та надаючи оцінку наданими адвокатом послуги суд зазначає, що витрати, пов`язані із підготовкою та поданням відзиву на первісну заяву беззаперечно відносяться до витрат, пов`язаних із розглядом первісного позову, а тому такі витрати відшкодуванню не підлягають, оскільки покладаються на відповідача за первісним позовом.

Надана правнича допомога у вигляді підготування запитів від 29.08.2025 не може бути взята судом до уваги, оскільки представником позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) не конкретизовано в акті про наданих послуг, які саме запити нею було підготовлено та направлено, та чи відносяться ці послуги до таких, що були надані ОСОБА_1 у межах розгляду цієї справи в цілому.

Такі складові наданої правничої допомоги, як консультація адвоката, участь адвоката у судових засіданнях відносяться до таких, які надані адвокатом Чеховою О.О. ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом справи в цілому і пов`язані із розглядом зустрічної позовної заяви зокрема.

Надаючи оцінку зазначеній в акті наданих послуг № 1 до договору про надання правової допомоги № 25/08/29/1 від 29.08.2025 складовій правничої допомоги «підготовка процесуальних документів у період з 01.09.2025 по 28.09.2025», суд зазначає, що у вказаному акті наданих послуг адвокатом Чеховою О.О. не конкретизовано перелік процесуальних документів, що були нею підготовлені, а тому суд виходить з того, що у період вересня 2025 року до суду у межах справи № 642/4961/25 від представника позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) надійшли такі процесуальні документи: заява про вступ у справу як представника від 15.09.2026; клопотання про витребування доказів від 25.09.2026; клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату від 25.09.2025; заяву від 29.09.2025, яку судом розцінено як відзив на первісний позов; зустрічна позовна заява від 29.09.2025. При цьому складання відзиву на первісний позов та клопотання про витребування доказів, з огляду на те, що таке клопотання подане з метою встановлення вартості майна, що було предметом розгляду справи за первісним позовом, вочевидь відноситься до послуг, що були надані представником позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) в межах розгляду справи у межах первісного позову. Складання та подання зустрічної позовної заяви беззаперечно відноситься до послуг, які були надані адвокатом у межах розгляду зустрічної позовної заяви.

За таких обставин суд доходить висновку, що надана адвокатом Чеховою О.О. ОСОБА_1 правнича допомога у вигляді «підготовки процесуальних документів у період з 01.09.2025 по 28.09.2025» лише частково відноситься до такої, що надана адвокатом позивачу за зустрічним позовом і пов`язана із розглядом зустрічної позовної заяви, ця частка становить близько третини такої складової правничої допомоги.

Понесені Бунцевою Н.В. витрати за підготування її представником – адвокатом заперечення на відзив на зустрічну позовну заяву вочевидь відносяться до таких, що пов`язані із розглядом зустрічної позовної заяви.

Понесені ОСОБА_1 витрати за надану представником позивача за зустрічним позовом правничу допомогу у вигляді підготовки уточнення до зустрічної позовної заяви не підлягають стягненню з ОСОБА_2 , оскільки ухвалою суду від 21.07.2026 таку заяву розцінено як заяву про збільшення позовних вимог та залишено без розгляду у зв`язку із порушенням представником позивача за зустрічним позовом процесуальних вимог щодо подання відповідної заяви.

Підсумовуючи викладене, беручи до уваги рівень складності цієї справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин цієї справи та змісту заперечень з боку представника відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) щодо розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи те, що рішенням суду від 31.07.2026 позовні вимоги за первісним позовом задоволені у повному обсязі, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволені частково (на 71,46 %), суд доходить висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені останньою витрати, пов`язані із розглядом зустрічного позову, а саме: консультації (вартістю 40 євро, що на дату оплати відповідної послуги (02.09.2025) за офіційним курсом Національного банку України становить 1938,70 грн), участі адвоката у судових засіданнях 05.03.2026, 06.05.2026, 16.06.2026 (вартістю 60 євро, що на дату оплати відповідної послуги (16.06.2026) за офіційним курсом валют Національного банку України становить 3122,27 грн), складання та подання зустрічного позову, що було розцінено судом як одна третина складової «підготовки процесуальних документів у період з 01.09.2025 по 28.09.2025» (вартістю 46,67 євро, що на дату оплати відповідної послуги (02.09.2025) за офіційним курсом Національного банку України становить 2261,98 грн), підготовку заперечення на відзив на зустрічну позовну заяву (вартістю 40 євро, що на дату оплати відповідної послуги (29.04.2026) за офіційним курсом Національного банку України становить 2060 грн), що у загальному розмірі становить 9383,45 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог за зустрічним позовом (71,46 %), а саме: у розмірі 6705,41 грн.

Щодо вимоги представника позивача за зустрічним позовом (представника відповідача за первісним позовом) щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) витрат, пов`язаних із підготуванням заяви про ухвалення додаткового рішення у сумі 3064 грн суд зазначає, що вказані витрати не можуть бути розцінені судом як такі, що пов`язані із розглядом справи та стягнуті з відповідача за зустрічним позовом, оскільки вказана заява про ухвалення додаткового рішення стосується винятково питання розподілу судових витрат, що не відноситься до предмету розгляду справи по суті.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, відповідно до якого заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 76-82, 133, 137, 141, 270, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 – адвоката Чехової Ольги Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, компенсацію частини витрат за утримання спільного майна задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6705 (шість тисяч сімсот п`ять) грн 41 коп.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного тексту рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua