Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №752/13130/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/13130/26 Суддя І інстанції - Бойко О.В.

Провадження № 33/824/3624/2026 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Довбні Д.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, зі стягненням судового збору на користь держави 665,60 грн.

Згідно постанови судді, ОСОБА_1 о 14 год. 05 хв. 07.05.2026, керуючи транспортним засобом «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Києві, рухаючись по вул. Будіндустрії на регульованому перехресті з вул. Набережно-Печерською дорогою, виїхала на червоний сигнал світлофора, що забороняє рух зі стрілкою зеленого кольору на табличці, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Ford», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався по вул. Набережно-Печерська дорога, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила п.п. 2.3б, 8.7.3е ПДР України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою судді, захисник Довбня Д.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 10 червня 2026 року та закрити провадження у справі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захисник вказує, що взяті до уваги судом першої інстанції, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не дають можливості суду достеменно встановити механізм утворення пошкоджень на транспортних засобах, що могло би свідчити про те, водій якого з транспортних засобів порушив ПДР. При цьому апелянт зазначає, що сам по собі факт зіткнення без аналізу інших обставин, не може бути достатньою підставою для обвинувачення водія у невиконанні ним вимог п.п. 2.3б, 8.7.3е ПДР України та є порушенням презумпції невинуватості.

Апелянт звертає увагу, що місце зіткнення транспортних засобів, вказане в схемі ДТП, не узгоджується з іншими доказами, наявними у матеріалах справи, тому такі докази (протокол, схема ДТП) не можуть бути використані, як належні у даному провадженні.

Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції призначено надмірно суворе стягнення, адже у учасників ДТП відсутні тілесні ушкодження, відсутні інші обтяжуючі обставини та транспортні засоби отримали незначні механічні пошкодження.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. При цьому, захисник Довбня Д.В. не заперечував проти проведення апеляційного розгляду у відсутність осіб, що не з`явилися. Враховуючи наведене та вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний розгляд проведено у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Довбні Д.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.

Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов`язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів або іншого майна.

Пунктом 2.3б ПДР встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 8.7.3е ПДР, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків. Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух.

Порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3б, 8.7.3е ПДР України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №659832, з якого вбачається, що ОСОБА_1 о 14 год. 05 хв. 07.05.2026, керуючи транспортним засобом «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Києві, рухаючись по вул. Будіндустрії на регульованому перехресті з вул. Набережно-Печерською дорогою, виїхала на червоний сигнал світлофора, що забороняє рух зі стрілкою зеленого кольору на табличці, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Ford», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався по вул. Набережно-Печерська дорога, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються схемою місця ДТП від 07.05.2026, підписаною учасниками ДТП без жодних зауважень, якою підтверджено розвиток подій ДТП, місце зіткнення та пошкодження транспортних засобів; поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_2 про те, що він їхав по вул. Будіндустрії в сторону вул. Камишанської, проїхав перехрестя на зелений сигнал світлофора. Вже рухаючись по вул. Набережно-Печерська дорога, раптово з правого боку, з тунелю, на червоний сигнал світлофора виїхав автомобіль «Toyota» та скоїв зіткнення із задньою правою частиною його автомобіля, після чого він відразу зупинився.

Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою.

Враховуючи сукупність наявних доказів у справі доходжу висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії водія ОСОБА_3 , яка грубо знехтувала Правилами дорожнього руху, здійснила проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофора із стрілкою зеленого кольору на табличці, не надавши при цьому переваги в русі транспортному засобу, який рухався на зелений сигнал світлофора, є порушенням п.п. 2.3б, 8.7.3е ПДР України та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суд не бере до уваги доводи захисника про те, що місце зіткнення транспортних засобів, вказане в схемі ДТП, не узгоджується з іншими доказами, наявними у матеріалах справи, оскільки схема ДТП підписана учасниками ДТП без жодних зауважень.

Будь-яких доказів на спростування висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апелянтом не наведено, та апеляційним судом не встановлено.

Накладаючи на ОСОБА_3 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП.

При цьому, вимогами ч. 2 ст. 30 КУпАП передбачено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 грубо порушила вимоги Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про накладення на неї адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б могли стати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.

З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника Довбні Д.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Кепкал