Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №461/8206/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 461/8206/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Пилип`юк Г. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

уповноважений представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Капля А. С. звернулась до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 3 003,44 грн. шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що 09.06.2022 року між ТДВ «СК «ГАРДІАН» та ОСОБА_3 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № EP-209396654, забезпечений транспорт «FIAT DUCATO», д.р.н. НОМЕР_1 . 15.07.2022 року о 18 год. 20 хв. у м. Львові, вул. Головацького, буд 4, мала місце ДТП, за участю транспортного засобу «FIAT DUCATO», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «RENUALT KANGOO», д.р.н. НОМЕР_3 . Внаслідок даного ДТП було пошкоджено транспортний засіб «RENUALT KANGOO», д.р.н. НОМЕР_3 з вини ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність, як водія автомобіля «FIAT DUCATO», д.р.н. НОМЕР_4 була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме поліс № ЕP-209396654. Постановою Залізничного районного суду міста Львова у справі № 462/3661/22 від 09.08.2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно з умовами полісу ОСЦПВ № EP-209396654, на підставі страхового акту № G-19494-1, заяви про страхове відшкодування та зібраних документів, розмір виплати за пошкоджений транспортний засіб «RENUALT KANGOO», д.р.н. НОМЕР_3 , складає 3 003,44 грн. Відповідно до умов договору страхування ТДВ «СК «ГАРДІАН»» відшкодувало власнику транспортного засобу «RENUALT KANGOO», д.р.н. НОМЕР_3 , витрати на ремонт автомобіля в сумі 3 003,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 164495 від 07.10.2022 року. 14.08.2025 року між ТДВ «СК «ГАРДІАН» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір 1/Г про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги до ОСОБА_2 перейшло до останньої. У зв`язку із наведеним просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 25.05.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією.

У визначений судом п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, відповідач такого не подав, про поважність причин не подання відзиву суд не повідомив, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення також не поступала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – достатності.

Положеннями ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 09.06.2022 року між ТДВ «СК «ГАРДІАН» та ОСОБА_3 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № EP-209396654, забезпечений транспорт «FIAT DUCATO», д.р.н. НОМЕР_1 (а.с. 30).

Постановою Залізничного районного суду міста Львова від 09.08.2022 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наступних обставин: ОСОБА_2 , 15.07.2022 року о 18 год. 15 хв. у м. Львові, вул. Головацького, буд 4, керуючи транспортним засобом «Fiat Ducato» д.н.з НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на транспортний засіб «Toyota Yaris» д.н.з. НОМЕР_5 , що стояв припаркований. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП; ОСОБА_2 , 15.07.2022 року о 18 год. 20 хв. у м. Львові, вул. Головацького, буд 4, керуючи транспортним засобом «Fiat Ducato» д.н.з НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на транспортний засіб «Renault Kangoo» д.н.з. НОМЕР_3 , що стояв припаркований. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП; ОСОБА_2 , 15.07.2022 року о 18 год. 15 хв. у м. Львові, вул. Головацького, буд 2, керуючи транспортним засобом «Fiat Ducato» д.н.з НОМЕР_1 , після вчинення ДТП здійснив з`їзд з місця ДТП, чим порушив вимоги п. 2.10 а Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.; ОСОБА_2 , 15.07.2022 року о 18 год. 15 хв. у м. Львові, вул. Головацького, буд 4, керував автомобілем «Fiat Ducato» д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, не чітка вимова). Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Drager ALKOTECT 6820, № ARHE -0129», результат тесту позитивний 3,34%, тест № 1403, чим порушив вимоги п. 2.9 а, ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с. 12-14).

18.07.2022 року ТДВ «СК «ГАРДІАН» отримало повідомлення від потерпілого ОСОБА_4 про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про здійснення відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 15, 16).

Згідно страхового акту № G-19494-1 від 07.10.2022 року, акту узгодження розміру страхового відшкодування та консультації № 02-D/11/66, сума страхового відшкодування складає 3 003,44 грн (а.с. 18, 19, 21-29).

ТДВ «СК «ГАРДІАН» на підставі заяви про відшкодування шкоди, здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 у розмірі 3 003,44 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 164495 від 07.10.2022 року (а.с. 20).

14.08.2025 року між ФОП ОСОБА_1 та ТДВ «СК «ГАРДІАН» укладено Договір № 1/Г про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги до ОСОБА_2 перейшло до ФОП ОСОБА_1 (а.с. 7, 8-9, 10).

Положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України зазначає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закону), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та з майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Положеннями п.п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п.п. 38.1.1(в) п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Як вбачається зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до вимог ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ч.1 ст.108 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з п. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Як визначено у ст. 512 ЦК України, однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підставою для заміни сторони у зобов`язанні, тобто процесуального правонаступництва є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони на підставі договору відступлення права вимоги у правовідносинах і переходу до іншої особи (правонаступника) прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин до іншої особи (правонаступника) яка вступає у спірні правовідносини. Новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі право вимоги за договором відступлення права вимоги.

Як вбачається з наведеного, право регресної вимоги виникло у ТДВ «СК «ГАРДІАН» з моменту виплати страхового відшкодування, однак право грошової вимоги перейшло до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі договору відступлення права вимоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) Верховний Суд зазначив про те, що відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Враховуючи те, що дорожньо-транспортна пригода, відбулася з вини відповідача, внаслідок чого власнику іншого транспортного засобу була заподіяна матеріальна шкода, яка відшкодована страховиком, а тому з огляду на встановлені обставини та наведені норми закону, позовні вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню у повному розмірі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Крім цього, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

У разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

У відповідності до положень ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З метою документального підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн. позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 4 від 20.08.2025 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 23.08.2025 року, ордером серії АІ № 2196063 від 07.05.2026 року (а.с. 31, 32, 79).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 19.02.2020 року.

Також Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, усі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи наведене, результат розгляду справи у суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню у розмірі 3 000,00 грн., що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 майнову шкоди, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 3 003 (три тисячі три) грн. 44 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Пилип`юк Г. М.