Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №755/3874/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 755/3874/24

провадження № 22-ц/824/959/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року в складі судді Коваленко І. В.,

установив:

29.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті підстави, що 26.02.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5259726, відповідно до умов якого відповідач отримав 15 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Укладаючи кредитний договір ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 вчинили дії, визначені ст.11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Грошові кошти відповідно до умов п. 2.1 кредитного договору були перераховані відповідачу шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника , що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «Мілоан».

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (додаток №1 до кредитного договору) платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 13.03.2023.

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.

26.02.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 99-МЛ від 26.06.2023 за кредитним договором № 5259726 від 26.02.2023.

Сума заборгованості відповідача становить 58 425 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 15 000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків - 42 525 грн, прострочена заборгованість за комісією - 900 грн.

Відповідачу було надіслано претензію про погашення кредитної заборгованості від 09.01.2024.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії, позивач просив позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №5259726 від 26.02.2023 в сумі 58 425 грн та відшкодувати судові витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено між сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Вказаний договір у встановленому законом порядку не оспорювався та не визнавався недійсним.

Разом з тим, позивач не надав належних доказів, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір. Матеріали справи не містять виписки за рахунком відповідача НОМЕР_1, на який за умовами кредитного договору № 5259726 від 26.02.2023 позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк. Саме по собі існування договору № 5259726 від 26.02.2023 не свідчить про те, що він був виконаний (реалізований).

Копія платіжного доручення № 5259726 від 26.02.2023 на суму 15 000 грн, яке підписане посадовою особою ТОВ «Мілоан» з прикладенням печатки товариства, не може вважатися належним доказом надання кредиту, оскільки не відповідає за формою та змістом вимогам, установленим постановою НБУ від 21.01.2004 № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» у відповідній редакції. Надана ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» копія платіжного доручення не містить відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу.

В матеріалах справи відсутні докази, що рахунок, на який згідно вказаного платіжного доручення здійснювалося перерахування коштів, належить саме ОСОБА_1 .

З урахуванням того, що на підтвердження позовних вимог позивач не надав виписки з особового рахунку відповідача, а розрахунок заборгованості, складений позивачем, доказом не є, оскільки не підтверджує здійснення фінансових операцій, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача за кредитним договором № 5259726 від 26.02.2023.

06.05.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи.

Щодо доказів видачі грошових коштів відповідно до умов кредитного договору зазначив, що на підтвердження надання відповідачу коштів позивач надав копію платіжного доручення №94446830 від 26.02.2023, з якого слідує, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім`я отримувача ОСОБА_1 на кредит рах. № НОМЕР_1, кредитні кошти в сумі 15 000 грн, у дорученні вказано номер транзакції, сума транзакції, дата проведення транзакції та номер картки, на яку перераховані кошти, де зокрема сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції з датою укладеного договору та зазначено частково номер картки, на яку перераховані кошти, який збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної в п. 2.1 Договору.

Товариство не банк, а небанківська (фінансова) установа, відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов`язку формувати облікові документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно Закону «Про банки та банківську діяльність» в т. ч. Інструкції, затвердженої Постановою НБУ від 27.12.2007 № 481.

Товариство надає послуги з кредитування фізичних осіб, шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що вказує сам позичальник в тексті анкети-заяви на отримання кредиту.

Зазначає, що представником позивача 27.11.2024 було подано клопотання про витребування доказів, а саме витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо перерахування 26.02.2023 первинним кредитором ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 15 000 грн згідно платіжного доручення № 94446830.

Вказане клопотання було задоволено судом, проте в ухвалі від 12 грудня 2024 року було допущено описку в частині зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків відповідача.

Після виправлення описки в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року, суд повторно не звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з вірними реквізитами щодо РНОКПП відповідача.

Таким чином, судом першої інстанції не було вжито належним чином заходів щодо отримання документів, які могли б підтвердити доводи позивача про перерахування грошових коштів відповідачу згідно платіжного доручення № 94446830.

Щодо виписки за картковим рахунком відповідача та належності рахунку № НОМЕР_1 відповідачу зазначив, що платіжне доручення № 94446830 від 26.02.2023 укладене в електронній формі та має усі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; підпис та печатку первісного кредитора, призначення платежу, рахунок кредитора з неповним розміром картки.

Оскільки перерахунок кредитних коштів ТОВ «Мілоан» здійснювалося через платіжні сервіси АТ КБ «ПриватБанк» без відкриття рахунку та емітування у цьому банку платіжної картки відповідача, факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок позичальника підтверджується доданою до позовної заяви копією платіжного доручення.

Будь-яких доказів на спростування обставин, що кошти, визначені в електронному договорі у розмірі 15 000 грн надійшли в розпорядження відповідача на належну йому банківську картку, отримання та користування кредитними коштами, а також спростування розміру заборгованості по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку, відповідач не надав.

Лише відповідач має можливість надати повний номер карти, а також виписку за картковим рахунком № НОМЕР_1 на спростування обставин отримання кредиту в сумі 15 000 грн, що є його прямим процесуальним обов`язком у випадку наявності заперечень щодо отримання кредитних коштів.

Щодо розрахунку заборгованості зазначив, що нарахування заборгованості здійснювалось відповідно до умов кредитного договору.

Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно даних анкети-заяви на кредит №5259726, створеної на сайті miloan.ua, позичальник ОСОБА_1 погодив умови кредитування згідно кредитного договору, а також повідомив кредитодавцю персональні дані, у тому числі, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , номер мобільного телефону: НОМЕР_3 , електронну пошту, серію та номер паспорту, адресу реєстрації та проживання (а.с.17).

Анкета-заява на кредит також містить відомості про процес оформлення та розгляду заяви 5259726: заповнення заяви 2023-02-26 01:36:16; автоматична перевірка 2023-02-26 01:36:28; перевірка у БКІ 2023-02-26 01:36:34; скоринг 2023-02-26 01:36:40; перевірка у БКІ 2023-02-26 01:36:41; скоринг 2023-02-26 01:36:46; підписання договору 2023-02-26 01:36:50; оброблено 2023-02-26 01:38:19; результат скорінгу: зелена зона. Рішення погоджено. Дата рішення 2023-02-26. Погодженні умови кредитування по заяві 5259726: замовлена сума ? 15 000 грн; замовлений строк ? 15 днів; погоджена сума ? 15 000 грн; погоджений строк ? 15 днів; комісія за надання ? 6% одноразово; ставка процентів ? 0,90% за кожен день користування (а.с. 17).

За умовами договору про споживчий кредит №5259726 (індивідуальна частина) від 26.02.2023, укладеного між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 ( позичальник), кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк, визначений пунктом 1.3. Договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у пункті 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни , що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно пункту 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15 000,00 грн.

Згідно пункту 1.3. договору кредит надається строком на 105 днів з 26 лютого 2023 року і складається з пільгового та поточного періодів.

Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 13.03.2023 року (рекомендована дата платежу) ( п. 1.3.1).

Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 11.06.2023 (дата остаточного погашення заборгованості).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 13.03.2023 р. (день звершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 11.06.2023 (останнього дня строку кредитування)(п. 1.4.).

Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2 925,00 грн в грошовому виразі та 7,532.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 43 425,00 грн в грошовому виріз та 1006.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь період кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 17 925,00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 58 425,00 гривень. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п. 1.4 договору. позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань ( п. 1.5.).

Комісія за надання кредиту: 900,00 грн, яка нараховується за ставкою 6,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту ( п.1.5.1).

Відповідно до п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2 025,00 грн, які нараховуються за ставкою 0.90 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Відповідно до п. 1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 40 500,00 грн, які нараховуються за стандартною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього договору.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_6 (п. 2.1 договору).

Матеріали справи містять графік платежів (додаток №1 до договору про споживчий кредит №5259726 від 26 лютого 2023 року) та паспорт споживчого кредиту №5259726 (додаток 2 до договору про споживчий кредит) (а.с. 13,14).

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», клієнт ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір 5259726 від 26.02.2023, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): L56046, час відправки ідентифікатора позичальнику ? 2023-02-26 00:38:18; номер телефону, на який відправлено ідентифікатор ? НОМЕР_3 (а.с. 15).

Згідно платіжного доручення 94446830 від 26 лютого 2023 року убачається, що ТОВ «Мілоан» перераховано 15 000 грн на кредитний рахунок отримувача ОСОБА_1 НОМЕР_7, банк отримувача pb, код банку VISA, призначення платежу : кошти згідно договору 5259726 (а.с. 16).

Матеріали справи містять відомість про щоденні нарахування та погашення процентів, що відображає порядок нарахування процентів за кожен день користування кредитом. Із наявної відомості убачається, що проценти нараховувались за період з 27 лютого 2023 року по 11 червня 2023 року (а.с. 18).

26 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги №99-МЛ, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до божників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (а.с. 20-24).

26 червня 2023 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на виконання умов договору відступлення прав вимог підписано акт приймання-передачі реєстру боржників. Відповідно до даних витягу з реєстру боржників убачається, що до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5259726 від 26 лютого 2023 року на суму 58 425 гривень, з яких 15 000 ,00 гривень - тіло кредиту, 42 525,00 гривень - проценти, 900,00 гривень - комісія (а.с. 27).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2024 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо перерахування 26.02.2023 первинним кредитором ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_5 ) коштів в сумі 15 000 грн згідно платіжного доручення №94446830.

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 31.12.2024, особа ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_5 в банку не обслуговується (а.с.156).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року виправлено допущену в ухвалі суду від 12 грудня 2024 року описку в частині зазначення вірного реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 - НОМЕР_2 .

Відомостей про повторне направлення копії ухвали суду від 12 грудня 2024 року з урахуванням відомостей про виправлення описки для виконання до АТ КБ «ПриватБанк», як і відповіді АТ КБ «ПриватБанк» щодо виконання вказаної ухвали суду матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦК України).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вказує на таке.

Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 26 лютого 2023 року укладено договір про споживчий кредит №5259726 в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону відповідача. Надані позивачем анкета-заява, довідка про ідентифікацію, кредитний договір, графік платежів та паспорт споживчого кредиту містять персональні дані відповідача, зокрема його прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП, номер телефону, адресу проживання та інші ідентифікуючі відомості, що у своїй сукупності підтверджують факт укладення договору саме відповідачем.

Колегія суддів враховує, що відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Висновки суду першої інстанції про недоведеність факту перерахування кредитних коштів колегія суддів уважає помилковими та такими, що не ґрунтуються на повному дослідженні доказів у справі з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитні кошти в сумі 15 000,00 грн були перераховані ТОВ «Мілоан» на реквізити платіжної картки ОСОБА_1 , що передбачено п. 2.1 Договору № 5259726 від 26.02.2023, що підтверджується платіжним дорученням № 94446830 від 26.02.2023, згідно якого ТОВ «Мілоан» на виконання погоджених умов договору було направлено 15 000,00 грн ОСОБА_1 . Призначення платежу: кошти згідно договору 5259726.

При цьому сама по собі обставина, що платіжне доручення сформоване ТОВ «Мілоан», не спростовує факту здійснення платіжної операції та не є підставою для визнання цього документа неналежним або недопустимим доказом. Платіжне доручення за своєю правовою природою є розрахунковим документом, який оформлюється платником для ініціювання переказу коштів, а тому його складення кредитодавцем, який виконує свій обов`язок із надання кредиту, є закономірним та відповідає суті відповідної господарської операції.

Вказаний документ містить дату проведення операції, номер транзакції, реквізити отримувача, суму платежу та призначення переказу, а тому є належним письмовим доказом у розумінні статей 76, 77 ЦПК України.

При цьому відсутність у матеріалах справи повного номера платіжної картки не може бути підставою для автоматичного висновку про невидачу кредитних коштів, оскільки приховування частини реквізитів платіжної картки зумовлено вимогами банківського законодавства та правилами захисту платіжної інформації.

Колегія суддів ураховує, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2024 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ КБ «ПриватБанк» інформації щодо перерахування 26.02.2023 первинним кредитором ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 15 000 грн згідно платіжного доручення №94446830, яке по суті виконано не було з огляду на допущену судом помилку у зазначенні реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 .

За таких обставин ненадання АТ КБ «ПриватБанк» запитуваної інформації не може тлумачитися як доказ відсутності факту перерахування кредитних коштів відповідачу або неналежності йому відповідної банківської картки, оскільки зазначена відповідь не містить будь-яких відомостей, які б спростовували здійснення платіжної операції, підтвердженої наданим позивачем платіжним дорученням.

Крім того, наявні у матеріалах справи анкета-заява на кредит, договір про споживчий кредит, довідка про ідентифікацію, відомості про номер мобільного телефону відповідача, використаний для отримання одноразового ідентифікатора, та платіжне доручення про перерахування кредитних коштів у своїй сукупності підтверджують послідовність дій, пов`язаних з оформленням кредиту, укладенням електронного договору та виконанням кредитодавцем обов`язку з надання відповідачу грошових коштів. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Колегія суддів також ураховує, що ТОВ «Мілоан» не є власником карткового рахунку відповідача та об`єктивно не має доступу до повної банківської інформації щодо належності платіжної картки та руху коштів за рахунком позичальника. Водночас надані позивачем документи, оцінені не ізольовано, а в їх взаємному зв`язку та сукупності, підтверджують факт оформлення кредиту, акцепту відповідачем умов договору і перерахування кредитних коштів на зазначену ним банківську картку.

Висновки суду першої інстанції про недоведеність розміру заборгованості також є помилковими. Матеріали справи містять розрахунок заборгованості та відомість про щоденне нарахування і погашення процентів, які відображають періоди користування кредитними коштами, розмір застосованих процентних ставок та порядок формування заборгованості відповідно до умов договору.

Згідно з наданим розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором становить 58 425 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 15 000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків - 42 525 грн, прострочена заборгованість за комісією - 900 грн.

Після набуття права вимоги позивачем додаткові проценти, штрафи чи інші санкції на вказану заборгованість не нараховувалися.

Відповідачем не надано доказів повного виконання зобов`язань або будь-яких інших належних і допустимих доказів на спростування розміру заявлених позивачем вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину: вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У даній справі позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, як і презумпція правомірності його не спростована.

З огляду на те, що відповідач не виконує взяті на себе грошові зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 58 425,00 грн, яка нічим не спростована та право вимоги якої перейшло до позивача, колегія суддів доходить висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Отже, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанцій не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з положеннямист.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду справи суд дійшов висновку про задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання до суду позову у розмірі 2 422,40 грн та апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн, всього 6 056,00 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Білотіла Петра Петровича задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28), заборгованість за кредитним договором № 5259726 від 26.02.2023 в розмірі 58 425,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 056,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук