Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №336/201/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/201/26

Пр.: 3-в/336/90/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови суду у справі про адміністративне правопорушення №336/201/26 від 30.06.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 20.08.2026 звернувся до суду з заявою, за змістом якої просить суд розстрочити виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень строком на 10 місяців. Зазначає, що перебуває у тяжкому матеріальному становищі, тому не має можливості сплатити штраф.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, які надійшли з Запорізького апеляційного суду та передані судді Вайнраух Л.А. 28.08.2026,суддя дійшла висновку про те, що вона не підлягає задоволенню у зв`язку із таким.

Встановлено, що згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2026 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, стягнувши його у дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік), а також стягнути в дохід держави судовий збір, що становить 665,60 гривень.

14.08.2026 постановою Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу сторони захисту залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя №336/201/26 від 30.06.2026 - без змін.

Відповідно до статті 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Згідно зі ст.304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Ч.2 ст.301 КУпАП передбачено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Так, судом встановлено, що постанова суду від 30.06.2026 набрала законної сили 14.08.2026, на примусове виконання до відповідного органу державної виконавчої служби не направлялась відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням строку на добровільне виконання, тобто питання про відкриття виконавчого провадження на даний час не розглядалось, штраф ОСОБА_1 не сплачений.

Також встановлено, що ОСОБА_1 сплатив суму судового збору в дохід держави у сумі 665,60 гривень, на підтвердження чого долучив до заяви про розстрочення виконання судового рішення відповідну квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №2.809093265.1 від 20.08.2026.

Проте ОСОБА_1 до заяви не надано належних доказів на підтвердження наявності тяжкого матеріального становища, зокрема, довідки про відсутність заробітку (доходу), наявність утриманців, суттєвих за розміром фінансових зобов`язань тощо. ОСОБА_1 в своїй заяві зазначив, що сплата всієї суми штрафу одноразово є для нього істотним фінансовим навантаженням, так як він не має заощаджень та накопичень, до вчинення адміністративного правопорушення працював неофіційно водієм, однак у зв`язку з тим, що він позбавлений права керування транспортними засобами, наразі влаштуватися на роботу не може, доходи має від випадкових заробітків. Належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин не долучено.

Суд звертає увагу заявника, що власне зазначення про відсутність можливості сплатити суму штрафу не є самостійною підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Крім того, варто зазначити, що відповідно до ч. 1ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо, тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у сумі, встановленій цим рішенням.

На підставі вищевикладеного судом не встановлено підстав для задоволення заяви, оскільки необхідність відстрочення виконання постанови суду не доведена.

Водночас, варто звернути увагу заявника, що за наявності підстав для відстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, останній може звернутися до суду з відповідним клопотанням повторно, долучивши належні та допустимі докази на підтвердження таких обставин.

Керуючись ст. 298, 301, 304 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови суду по справі №336/201/26 від 30.06.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - відмовити.

Постанова судді оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А. Вайнраух

Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік

Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік