Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №755/19791/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 755/19791/25 Головуючий у суді І інстанції: Гончарук В.П.

провадження №22-ц/824/10646/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Березовенко Р.В., Музичко С.Г.,

секретар судового засідання: Пустовіт І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Розума Олега Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО», ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Розума О.В. звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про стягнення з АТ «Страхова компанія «ІНГО» суми страхового відшкодування у розмірі 28 828,44 грн, пені у розмірі 28 486,97 грн, 3 % річних у розмірі 2455,28 грн та інфляційних втрат у розмірі 7395,46 грн, а також стягнення з ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром заподіяної шкоди і належним страховим відшкодуванням у розмірі 104 501,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.09.2022 року о 08 год. 35 хв., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Тоyota Prius», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по проспекту Броварському (опора мосту № 20), не дотримався безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з автомобілем «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .. У зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою автомобілі отримали механічні пошкодження, а відтак ОСОБА_1 заподіяно майнову шкоду.

Вказано, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.11.2022 року у справі № 755/10317/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент заподіяння шкоди була застрахована згідно полісу № 208729752, виданого ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО».

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія, що керував автомобілем «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована згідно полісу №210092997, виданого АТ «Страхова компанія «ІНГО».

Зазначено, що ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» та АТ «Страхова компанія «ІНГО» є учасниками Угоди про пряме врегулювання збитків по обов`язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка діє з 01.12.2016 року. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 прийняла рішення звернутися за страховим відшкодуванням до АТ «Страхова компанія «ІНГО» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 30.09.2022 року.

Натомість станом на день пред`явлення цього позову АТ «Страхова компанія «ІНГО» не було здійснено повну виплату належного страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 не було відшкодовано заподіяну ОСОБА_1 шкоду у повному обсязі.

05 жовтня 2022 року експертом страхової компанія було оглянуто та зафіксовано пошкодження автомобіля на території ТОВ «Авторівер», що є сертифікованою станцією технічного обслуговування автомобілів «Nissan». 25 жовтня 2022 року від АТ «Страхова компанія «ІНГО» надійшло повідомлення про те, що по страховій справі до виплати нараховано 46 841,31 грн та надано ремонтну калькуляцію.

Оскільки, в наданій АТ «Страхова компанія «ІНГО» ремонтній калькуляції не враховано всі запчастини, які потребують ремонту/заміни та всі роботи, які необхідно провести для відновлення автомобіля, ОСОБА_1 повідомила АТ «Страхова компанія «ІНГО» про свою незгоду із ремонтною калькуляцією.

03 листопада 2022 року від АТ «Страхова компанія «ІНГО» надійшло повідомлення, що сума матеріального збитку, відповідно до звіту становить 52 139,05 грн.

07 листопада 2022 року від страхової компанії на електронну адресу надійшов звіт про визначення вартості матеріального збитку від 03.11.2022 № 37910.

Вказано, що водночас, у звіті не були вказані всі запчастини, які потребують ремонту/заміни та всі роботи, які необхідно провести для відновлення автомобіля, а також у звіті ціни на запчастини не відповідали ринковим цінами, зокрема цінам наданим ОСОБА_1 сертифікованою станцією технічного обслуговування автомобілів «Nissan» ТОВ «Авторівер».

08 листопада 2022 року ОСОБА_1 повідомила страхову компанію про незгоду з висновками звіту про визначення вартості матеріального збитку та запросила представника страхової компанії на повторну експертизу автомобіля.

14 листопада 2022 року судовий експерт ОСОБА_5 провів огляд автомобіля за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 9, за відсутності представника страхової компанії в зв`язку з його неявкою.

Експертом було проведено судову експертизу та за її результатами складено відповідний висновок експерта № 01-16/11 транспортно-товарознавчої експертизи по дослідженню колісного транспортного засобу «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_2 .

Згідно із висновком експерта, вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля марки «NISSAN ROGUE», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження 30.09.2022 року в цінах на дату розрахунку 16.11.2022 року, становить 97 160,99 грн.

22 листопада 2022 року на адресу АТ «Страхова компанія «ІНГО» було направлено звіт з вимогою виплатити на рахунок ОСОБА_1 вартість матеріального збитку в розмірі 97160,99 грн.

Позивач зазначає, що 30.11.2022 року АТ «Страхова компанія «ІНГО» частково виконано зобов`язання та сплачено страхове відшкодування у неповному розмірі, а саме в сумі 52 139,05 грн.

Крім цього, АТ «Страхова компанія «ІНГО» має сплатити пеню у розмірі 28 486,97 грн, 3% річних в розмірі 2455,28 грн, а також інфляційні втрати через неналежне виконання грошового зобов`язання у розмірі 7395,46 грн.

Позивачем вказано, що згідно з висновком вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «NISSAN ROGUE», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження 30.09.2022 року в цінах на дату розрахунку 16.11.2022 року, становить 201 662,10 грн.

ОСОБА_1 повідомлявся ОСОБА_2 про огляд автомобіля та останній приїздив на такий огляд, однак не дочекавшись закінчення огляду поїхав. Вказані дії ОСОБА_2 пояснив відсутністю необхідності його перебування на огляді.

Позивач зазначав, що з ОСОБА_2 на її користь підлягає стягненню різниця між фактичним розміром заподіяної шкоди і належним страховим відшкодуванням у розмірі 104501,11 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 28 828,44 грн, інфляційні втрати у розмірі 3423,04 грн, пеню у розмірі 8 460,77 грн та 3 % річних у розмірі 2 445,27 грн, а всього стягнуто суму 43 157 грн 52 коп..

В іншій частині вимог позову відмовлено.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 468 грн 96 коп..

Не погодившись з вказаним рішення суду першої інстанції, адвокат Розум О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції у частині часткової відмови у задоволенні позовним вимог, у скасованій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з АТ «СК «ІНГО» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 28 486,97 грн, 3% річних у розмірі 2455,28 грн та інфляційні втрати у розмірі 7395,46 грн, різницю між фактичний розміром заподіяної шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 104 501,11 грн.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що з дати, яку позивач пов`язує з невиконанням відповідачем АТ «СК «Інго» своїх обов`язків, діяв механізм продовження позовної давності на строк дії воєнного стану (п.19 у редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ) до 29.01.2024 року. Надалі з 30.01.2024 року до 04.09.2025 року перебіг позовної давності був зупинений (нова редакція п. 19, Закон № 3450-ІХ), а з 04.09.2025 року зазначений пункт виключено (Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» № 4434-ІХ), що поновило перебіг строків.

Враховуючи призупинення та продовження строків позовної давності, строк позовної давності з 01.12.2022 року почав обчислюватися тільки з 04.09.2025 року.

Отже, річний строк позовної давності у цій ситуації спливає 04.09.2026 року.

Таким чином, строк звернення до суду з вимогою про нарахування та стягнення пені на момент подання позовної заяви 29.09.2025 року не сплив, а висновки суду першої інстанції є такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Щодо безпідставного перерахунку 3% річних та інфляційних втрат судом першої інстанції, представник позивача зазначав, що обгрунтовуючи позовні вимоги в цій частині позивач вказувала, що відповідно до ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

30.11.2022 року відповідачем АТ «СК «ІНГО» частково виконано зобов`язання та сплачено позивачеві страхове відшкодування у неповному розмірі - 52 139,05 грн. (без урахування ПДВ).

Натомість, згідно Висновку вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля марки NISSAN ROGUE, д.р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження 30.09.2022 року в цінах на дату розрахунку, 16.11.2022 року, становить 97 160,99 грн (з урахуванням ПДВ).

Відтак, неналежно виконавши своє грошове зобов`язання (сплата страхового відшкодування у неповному розмірі), відповідач АТ «СК «ІНГО» прострочив виплату решти страхового відшкодування у розмірі 97 160,99 грн (сума матеріального збитку з урахуванням ПДВ) / 1,2 (20% ПДВ) - 52 139,05 грн (виплачена АТ «СК «ІНГО» сума матеріального збитку без урахування ПДВ) = 28 828,44 грн на 1033 дні (з 01.12.2022 року по 28.09.2025 року).

Позивач належним чином обґрунтував період нарахування інфляційних втрат та 3% річних, а також до позовної заяви долучав розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання «АТ Страхова компанія «ІНГО».

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновків суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 в повному обсязі, представник позивача зазначав, що згідно із Висновком експерта №01-16/11 транспортно товарознавчої експертизи по дослідженню колісного транспортного засобу Nissan Rogue, д.р.н. НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту автомобіля марки NISSAN ROGUE, д.р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження 30.09.2022 року в цінах на дату розрахунку, 16.11.2022 року, становить 201662,10 грн.

У Висновку експертом вказано, що ним було використано нормативні і довідкові джерела інформації у кількості 14 найменувань. Серед довідкових джерел інформації наявний, зокрема, рахунок на оплату № 1418 від 05 жовтня, наданий офіційним дилером «NISSAN» ТОВ «Авторівер», що також являється додатком № 6 до вказаного Висновку.

Так, при вирішенні експертом питань, які йому були поставленні, ним було взято рахунок ТОВ «Авторівер» від 05.10.202022 № 1418 лише, як одне із джерел цін.

Під час розгляду справи судом першої інстанції жодна із сторін не висловлювала свої зауваження щодо наявності двох рахунків із одним номером та датою, але з різницею в товарах та ціні. Також, таке питання стороні позивача не ставилось і судом. При дослідженні такого питання, сторона позивача змогла би обґрунтовано пояснити, яким чином такі документи видавались ТОВ «Авторівер».

12 червня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ПрАТ «СК «Вусо» - адвоката Шиліна В.А., в якому просив за наслідками апеляційного розгляду ухвалити рішення відповідно до матеріального законодавства з врахуванням наявних письмових доказів та заяв по суті. Також просив розглядати справу за відсутності ПрАТ «СК «Вусо» та його представника адвоката Шиліна В.А..

19 червня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від АТ «СК «Інго», в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги вказував, що позивач у позовній заяві здійснив розрахунок пені за період з 01.12.2022 року по 28.09.2025 року, що становить 1033 дні. Водночас під час розгляду справи в суді першої інстанції представником АТ «СК «Інго» було вказано у відзиві на позовну заяву щодо застосування позовної давності до вимог про стягнення пені. АТ «СК «Інго» вважає, що суд першої інстанції правильно врахував правові висновки Верховного Суду щодо триваючого правопорушення та меж нарахування пені. Також АТ «СК «Інго» погоджується з висновками суду першої інстанції у даній справі стосовно стягнення з страховика АТ «СК «Інго» визначеного розміру страхового відшкодування.

13 липня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 , в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення та відмовити позивачу у задоволенні вимог до ОСОБА_2 про стягнення 104 501,11 грн в повному обсязі. Вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_2 є необгрунтованим і не доведені доказами. А саме позивач не надала доказів на підтвердження факту проведення відновлювального ремонту автомобіля «NISSAN»д.н.з. НОМЕР_2 . Позивач під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів фактичних витрат на відновлення автомобіля після ДТП.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що розмір завданого позивачу матеріального збитку внаслідок пошкодження належного їй автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді складає 97 160,99 грн, що підтверджується відповідним висновком експерта, та який прийнято судом до уваги. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що сума виплаченого АТ «СК «Інго» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 52 139,05 грн є значно меншою, ніж завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальна шкода, а також меншою ніж визначений полісом ліміт відповідальності, а тому наявні підстави для стягнення з АТ «СК «ІНГО» на користь позивачки суми недоплаченого страхового відшкодування за шкоду завдану майну внаслідок ДТП у розмірі 28 828,44 грн.

В цій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, тому в цій частині рішення судом апеляційної інстанції не переглядається.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення АТ «СК «Інго» на користь позивача пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції керувався положенням п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України та здійснивши власний розрахунок пені, з урахуванням застосування строку позовної давності (1 рік) щодо вимоги про стягнення пені, зменшивши їх до розміру 8 460,77 грн.

Крім того, судом першої інстанції здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, відповідно до якого з відповідача АТ «СК «ІНГО» на користь позивача підлягають до стягнення інфляційні втрати у розмірі 3 423,04 грн. та 3 % річних у розмірі 2445,27 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині заявлених до відповідача ОСОБА_2 щодо стягнення з останнього різницю між фактичним розміром заподіяної шкоди і належним страховим відшкодуванням у розмірі 104 501,11 грн, суд першої інстанції звертав увагу на те, що розмір заялених позовних вимог позивачем визначається, виходячи з висновку судового експерта Куліша О.В. Так, судом з`ясовано та підтверджується змістом висновку експерта, що для складення висновку експертом було використано, зокрема рахунок на оплату № 1418 від 05 жовтня наданий офіційним дилером «NISSAN» ТОВ «Авторівер», що також являється додатком № 6 до вказаного висновку (а.с. 71).

Відповідно до вказаного рахунку на оплату, вартість робіт з відновлення автомобіля «NISSAN ROGUE», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 200 646,08 грн.

В той же час, позивачем до позовної заяви також додано рахунок на оплату з аналогічним № 1418 та датований аналогічною датою 05.10.2022 року, проте зі змісту вказаного рахунку убачається, що вартість робіт з відновлення автомобіля «NISSAN ROGUE», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 153 360,14 грн.

Таким чином, розбіжність у вартості робіт з відновлення автомобіля «NISSAN ROGUE», д.н.з. НОМЕР_2 , між двома аналогічними рахунками на оплату наданими ТОВ «Авторівер» складає 47 285,94 грн.

Таким чином, судом першої інстанції ставиться під сумнів фактичний розмір суми грошових коштів необхідних для відновлення автомобіля «NISSAN ROGUE», д.н.з. НОМЕР_2 , в тому числі сума зазначена у висновку експерта. Крім того в справі відсутні докази сплати ремонтних робіт.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, збереження або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Встановлено, що 30.09.2022 року о 08 год. 35 хв., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Тоyota Prius», д.н.з НОМЕР_1 , у м. Києві, по пр-ту. Броварському (опора мосту № 20), не дотримався безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з автомобілем «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , був застрахований на підставі полісу № 210092997 виданого АТ «СК «ІНГО».

Відповідно до умов вищевказаного полісу, сума страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілого становить 160 000 грн.

30 вересня 2022 року ОСОБА_4 звернувся до АТ «СК «ІНГО» із заявою-повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно рахунку на оплату № 1418 від 05.10.2022 року, складеного ТОВ «АВТОРІВЕР», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 153 360,14 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 5146287 від 25.10.2022, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 46841,30 грн.

Не погоджуючись із проведеним розрахунком, ОСОБА_1 звернулася до АТ «СК «ІНГО» із заявою про здійснення виплати страхового відшкодування з урахуванням рахнку складеного ТОВ «Авторівер» на суму 153 360,14 грн.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , від 03.11.2022 складеного на замовлення АТ «СК «ІНГО», вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 05.10.2022 року складає 52 139,05 грн.

07 листопада 2022 року між ОСОБА_1 , як замовником, та ФОП ОСОБА_5 , як виконавцем, укладено договір про надання послуг № 01-07/11.

Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується за замовленням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надати висновок експерта з наступних питань: яка вартість відновлювального ремонту автомобіля марки NISSAN ROGUE, д.р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження 30.09.2022 р., в цінах станом на дату розрахунку; яка вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля марки NISSAN ROGUE, д.р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження 30.09.2022 р., в цінах станом на дату розрахунку.

Згідно висновку експерта № 01-16/11 транспортно товарознавчої експертизи по дослідженню колісного транспортного засобу NISSAN ROGUE, д.р.н. НОМЕР_2 , від 16.11.2022, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки NISSAN ROGUE, д.р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження 30.09.2022 року, в цінах станом на дату розрахунку, 16.11.2022 року, становить 201 662,10 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля марки NISSAN ROGUE, д.р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження 30.09.2022 року, в цінах станом на дату розрахунку 16.11.2022 року, становить 97 160,99 грн.

22 листопада 2022 року, ОСОБА_1 звернулася до АТ «СК «ІНГО» із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 97 160 грн та витрат понесених на проведення експертизи у розмірі 3 500 грн.

За повідомленням позивача, АТ «СК «ІНГО» 30 листопада 2022 року здійснило на її користь виплату страхового відшкодування у розмірі 52 139,05 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем АТ «СК «ІНГО» своїх зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати за період з 01.12.2022 року до 28.09.2025 року у розмірі 7 395,46 грн, пеню за період з 01.12.2022 року до 28.09.2025 року у розмірі 28 486,97 грн та 3 % річних за період з 01.12.2022 року до 28.09.2025 року у розмірі 2445,28 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач АТ «СК «ІНГО» вказував на пропуск позивачем строку позовної давності щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, зазначав, що відповідно до положення ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. З огляду на те, що у цій справі позивач звернувся до суду 29.09.2025 року, тому відповідач вважав, що належним періодом нарахування пені є період з 29.09.2024 року по 29.09.2025 року (а.с. 105-112).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов`язання.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов`язанням.

З урахуванням наведених вище норм чинного законодавства та обставин справи, суд першої інстанції вірно врахував положення п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України та вірно здійснив власний розрахунок пені, інфляційних втрат за період з 29.09.2024 року по 29.09.2025 року та 3% річних за період з 01.12.2022 року по 28.09.2025 року (розраховану на суму заборгованості у розмірі 28 828,44 грн), які підлягають стягненню з відповідача АТ «СК «Інго», а саме за вказаний період пені у розмірі 8460,77 грн, 3% річних у розмірі 2445,27 грн, інфляційних втрат у розмірі 3423,04 грн. Вказані розрахунки були перевірені судом апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Водночас суд апеляційної інстанції зауважує, що суд першої інстанції зазначаючи належну суму грошових коштів до стягнення, не навів власний розрахунок у судовому рішенні.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 у справі № 917/1739/17 та постанову Верховного Суду від 22 серпня 2023 року в справі № 922/1280/22).

Враховуючи наведені правові висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити розгорнутий розрахунок заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Результати розрахунку пені.

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою: Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення.

Період розрахункуКількість днів у періодіСума

29.09.2024 - 12.12.2024 : 13,00 (облікова ставка НБУ) 28 828,44 (Сума боргу) x (2 x 13,00 : 366 ) x 75 днів (прострочення) : 100751535,94 грн.

13.12.2024 - 31.12.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 28 828,44 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 366 ) x 19 днів (прострочення) : 10019404,07 грн.

01.01.2025 - 23.01.2025 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 28 828,44 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 365) x 23 днів (прострочення) : 10023490,48 грн.

24.01.2025 - 06.03.2025 : 14,50 (облікова ставка НБУ) 28 828,44 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 10042962,00 грн.

07.03.2025 - 29.09.2025 : 15,50 (облікова ставка НБУ) 28 828,44 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 207 днів (прострочення) : 1002075 068,28 грн.

Всього пені: = 8 460,77 грн.

Результати розрахунку 3 % річних.

Розрахунок здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСума

з 01.12.2022 до 31.12.2023 28 828,44 x 3 % x 396 : 365 : 100396938,31 грн

з 01.01.2024 до 31.12.2024 28 828,44 x 3 % x 366 : 366 : 100366864,85 грн

з 01.01.2025 до 28.09.2025 28 828,44 x 3 % x 271 : 365 : 100271642,12 грн

Всього 3% річних: 2 445,28 грн.

Результати розрахунку інфляційни втрат:

Розрахунковий період (29.09.2024 року - 29.09.2025 року)Індекс інфляції

жовтень 2024101,80

листопад 2024101,90

грудень 2024101,40

січень 2025101,20

лютий 2025100,80

березень 2025101,50

квітень 2025100,70

травень 2025101,30

червень 2025100,80

липень 202599,80

серпень 202599,80

вересень 2025100,30

Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... (ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (101,80 : 100) x (101,90 : 100) x (101,40 : 100) x (101,20 : 100) x (100,80 : 100) x (101,50 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,80 : 100) x (99,80 : 100) x (99,80 : 100) x (100,30 : 100) = 1.11873820

Таким чином, інфляційне збільшення складає 28 828,44 x 1.11873820 - 28 828,44 = 3 423,04 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що АТ «СК «Інго» не здійснивши повну виплату страхового відшкодування потерпілому в строк, встановлений законом, а відповідно своєчасно не виконавши своє грошове зобов`язання перед позивачем, зобов`язаний сплатити останньому пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, в даному випадку у розмірі 28 486,97 грн за період з 01.12.2022 року по 28.09.2025 року, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, аналіз даної правової норми дає підстави для висновку, що стягнення пені відбувається лише в межах одного року, який передує поданню позову.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного перерахунку судом першої інстанції 3% ріних та інфляційних втрат, враховуючи те, що позивач належним чином обгрунтував період нарахування інфляцінйих втрат на 3% річних, а також до позовної заяви долучив розрахунок інфляцінйих втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання АТ «СК «Інго», суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості 3% річних, інфляційних втрат, пені), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Такі висновки суду наведені у постанові Верховного Суду від 09.08.2023 року №201/6750/16 (61-12456св22).

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог заялених до відповідача ОСОБА_2 про стягнення різниці між фактичним розміром заподіяної шкоди (вартістю відновлювального ремонту) і належним страховим відшкодуванням у розмірі 104 501,11 грн, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки суд першої інстанції вірно врахував, що в матеріалах справи наявні два аналогічні рахунки на оплату наданими ТОВ «Авторівер», які мають розбіжність у вартості робіт з відновлення автомобіля «Nessan Rogue» д.н.з. НОМЕР_2 . Крім того суд апеляційної інстанції враховує пояснення представника позивача про те, що фактично автомобіль на час розгляду справи не відремонтований, і в матеріалах справи відсутні докази сплати за ремонт автомобіля (фактично понесені витрати).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Таким чином, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення спрямоване на ефективний захист порушених прав позивача. При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Розума Олега Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено «03» вересня 2026 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді Р.В. Березовенко

С.Г. Музичко