Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №336/6086/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №336/6086/26

Суддя: Стеценко А. В.

1Справа № 336/6086/26 2/335/4376/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А. В., за участю секретаря судового засідання Добрянського Н. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.10.2011 між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Чапаєвської сільської ради Пологівського району Запорізької області, про що складено відповідний актовий запис № 17. Від цього шлюбу сторони мають спільного сина — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що фактичні шлюбні відносини між нею та відповідачем повністю припинені з квітня 2026 року. З цього часу вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, мають роздільні бюджети та не спілкуються. Шлюб розпався через повну втрату почуттів любові та поваги, у зв`язку з чим збереження родини та примирення є неможливим.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 07.07.2026 матеріали вищевказаної справи було передано на розгляд Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Згідно з автоматизованим розподілом справу 04.08.2026 передано для розгляду судді Стеценку А. В.

Ухвалою судді від 06.08.2026 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

Позивач у судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просила суд провести розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти задоволення позову та просить шлюб розірвати.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності належним чином повідомленого про судове засідання учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Сторони з 01.10.2011 перебувають у шлюбі, зареєстрованому виконавчим комітетом Чапаєвської сільської ради Пологівського району Запорізької області, актовий запис № 17, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.10.2011.

Від шлюбу сторони мають сина — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час перебування в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За приписами ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо.

Виходячи із засад сімейного законодавства, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 08.11.2018 у справі № 569/458/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах ДРАЦС.

Суд встановив, що вимога про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, задовольнивши позовні вимоги.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Позивачем за звернення до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн. Доказів понесення інших судових витрат сторони суду не надавали.

Відповідач до початку розгляду судом справи по суті подав до суду заяву про визнання позову.

Відповідно до статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що документально підтверджені.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76–82, 89, 141, 142, 247, 263–265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу — задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 01.10.2011 виконавчим комітетом Чапаєвської сільської ради Пологівського району Запорізької області, актовий запис № 17 — розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістьсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 665 (шістьсот шістдесят п`ять) грн 60 коп., сплачених як судовий збір згідно з квитанцією № 2841-4169-9624-2584 від 15 червня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 03 вересня 2026 року.

Суддя А. В. Стеценко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua