Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №760/8509/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 760/8509/26 Головуючий у суді першої інстанції - Кицюк В.С.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/13349/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року про передачу справи на розгляд до іншого суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 березня 2026 року вказану позовну заяву передано на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області за загальним правилом підсудності.

Не погоджуючись із такою ухвалою, позивач ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 30 березня 2026 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до Солом`янського районного суду м. Києва.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться у Солом`янському районі міста Києва.

Оскільки позовні вимоги заявлено щодо захисту прав споживачів, позивач скористався своїм правом подати позовну заяву за своїм місцем проживання.

Своїм правом на подачу відзиву відповідач не скористався.

За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду (п.9 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Як видно зі змісту позовної заяви, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, посилається на порушення його прав його як споживача з боку відповідачки, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»

Позов подано за правилом альтернативної підсудності (ст. 28 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Відповідно до ст. 28 ч. 5 ЦПК України, якою встановлені правила альтернативної підсудності, за зареєстрованим місцем проживання позивача можуть пред`являтись позови про захист прав споживача.

Позивач, звертаючись до Солом`янського районного суду м. Києва із вказаним позовом, зазначив свою адресу в Солом`янському районі м. Києва.

Постановляючи ухвалу про передачу справи до іншого суду, суд першої інстанції посилався на ч. 2 ст. 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідачки ФОП ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Миколаївського району Миколаївської області. В свою чергу, позивач, посилаючись на правила альтернативної підсудності докази свого зареєстрованого місця проживання в Солом`янському районі міста Києва не надав.

Згідно зі ст. 31 ч. 1 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області за місцезнаходженням відповідача.

Колегія суддів не може погодитися з цим висновком з таких підстав.

Ані положення ст. 27 ЦПК України, ані положення ст. 175 ЦПК України не мають вимог щодо направлення разом із позовною заявою доказів свого зареєстрованого місця проживання.

Разом з цим, відповідно до вимог ч.7 ст.81 ЦПК України, суд має право витребувати докази у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі наявності будь-яких підстав для сумнівів щодо зареєстрованого місця проживання позивача суд, відповідно до ч.5 ст. 83 ЦПК України, міг встановити додатковий строк для подання вказаних доказів, однак, не зробив цього.

Апеляційний суд також враховує, що до апеляційної скарги додано інформаційний витяг про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, виданий Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА, відповідно до якого ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться у Солом`янському районі міста Києва.

Суд першої інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про необхідність передачі справи на розгляд іншого суду.

Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 369, 374, 379 382, 383, 384 України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: В.А. Нежура

Судді: С.М. Верланов

Т.О. Невідома