Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №753/11751/25 — Київський апеляційний суд

справа № 753/11751/25

головуючий у суді І інстанції Шаповалова К.В.

провадження № 22-ц/824/5970/2026

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Щавлінського С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Даниленко Тетяни Іванівни на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2025 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-26» про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ЖБК «Арсеналець-26», у якому просила суд:

визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності та принижують честь і гідність позивача твердження, які були поширені ЖБК «Арсеналець-26», в особі голови правління ОСОБА_3, у відповіді на запит, спрямований адвокату Даниленко Т.І. від 11 квітня 2025 року № 13, а саме: «Своїми скаргами ОСОБА_2 нанесла ЖБК збиток на суму 10 120 грн. Якщо є можливість донести до неї, що ці заяви нічого не несуть, крім шкоди, буду вдячна»;

зобов`язати відповідача спростувати вищевикладені відомості, шляхом направлення письмового спростування вищезазначеної недостовірної інформації відносно ОСОБА_1 на адресу адвоката Даниленко Т.І.

стягнути з ЖБК «Арсеналець-26» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 . Указаний будинок обслуговує ЖБК «Арсеналець-26», головою якого є ОСОБА_3 . Однак, ЖБК «Арсеналець-26» неналежним чином виконує обов`язки щодо утримання будинку та прибудинкової території, а саме: щодо ремонту місць загального користування - під`їздів. У під`їзді, де проживає позивачка, довгий час не проводилися жодні ремонтні роботи. На даний час під`їзд має занедбаний стан. Позивач зверталася до голови кооперативу з метою вирішення вказаної ситуації, однак і після того жодних дій з боку кооперативу не вчинялося. У подальшому позивач зверталася до Дарницької РДА, ДПС у Дарницькому районі, тощо із відповідними скаргами та заявами щодо бездіяльності кооперативу. Наразі у Дарницькому районному суді міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «Арсеналець-26» про захист прав споживачів.

Оскільки голова кооперативу не реагувала на скарги ОСОБА_1 , вона змушена була звернутися до адвоката, після чого на звернення адвоката головою кооперативу було надано відповідь, у якій, зокрема, зазначено недостовірну інформацію щодо позивачки, а саме: про те, що вона нібито завдала збиток кооперативу тим, що звернулася зі скаргою та як наслідок на кооператив було накладено штраф.

Вказує, що позивачка не завдавала ніяких збитків кооперативу, а тому відповідачка стверджуючи протилежне, викладає недостовірну інформацію, яка не підтверджується жодними доказами та принижує її честь та гідність.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що надання відповідь на адвокатський запит не є поширенням інформації, оскільки надання відповідь не здійснюється за бажанням на власний розсуд адресатом, а є обов`язком отримувача запиту на надання відповіді. Така інформація була надіслана головою ЖБК виключно адвокату Даниленко Т.І., яка діяла в інтересах позивача, а отже фактично відповідь на адвокатський запит відповідачем було надано саме позивачу. Будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам (особі) відповідачем така інформація не надсилалась, протилежного суду доведено належними, достатніми та допустимими доказами доведено не було, а отже відсутній один із елементів юридичного складу правопорушення, а саме - поширення інформації, оскільки надання її адвокату, який дії в інтересах клієнта, як відповідь на адвокатський запит, не є поширенням такої.

Спірні висловлювання голови ЖБК у відповіді на адвокатський запит стосовно особи позивача є оціночними судженнями, оскільки відображають власні думки представника відповідача, засновані на її баченні певних подій, особисте сприйняття представником відповідача певної поведінки позивача і не можуть бути витлумачені як повідомлення про конкретні факти, тому вони не є фактичним твердженням, а є оціночним судженням.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Даниленко Т.І. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що адвокатський запит до ЖБК «Арсеналець-26» був направлений з метою отримання інформації для подальшого узгодження з клієнтом правової позиції щодо можливого застосування її як доказу у цивільній справі.

Голова кооперативу у відповіді на запит зазначила «...Своїми скаргами ОСОБА_2 нанесла ЖБК збиток на суму 10120,00 грн.» «Якщо є можливість донести до неї, що ці заяви нічого не несуть, крім шкоди, буду вдячна. Зі мною нажаль вона не спілкується» та додала до відповіді копії податкового повідомлення-рішення від 08 вересня 2024 року, акта фактичної перевірки від 23 липня 2024 року, постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 20 вересня 2024 року, виписки з банківського рахунку кооперативу та постанови про закриття виконавчого провадження від 12 лютого 2025 року.

Голова кооперативу, як доказ свого твердження щодо нібито завданих ОСОБА_1 збитків, надала документи, які свідчать про те, що податковою службою на кооператив було накладено штраф у сумі 10 120 гривень за невиконання вимог трудового законодавства. Тобто, голова ЖБК фактично своїми незаконними діями, порушуючи трудове законодавство, призвела до того, що на ЖБК «Арсеналець -26» було накладено штраф, а у відповіді адвокату конкретно вказала, що саме ОСОБА_1 завдано вказані вище збитки кооперативу, хоча позивачка не має жодного зв`язку до питання працевлаштування робітників у ЖБК та роботи кооперативу загалом.

Вказує, посилання суду першої інстанції на те, що розповсюдження недостовірної інформації відбулось лише адвокату у відповіді на адвокатський запит, який Голова кооперативу зобов`язана була надати, як на підставу відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 , є незаконною. Позивачу достатньо довести факт розповсюдження недостовірної інформації щодо неї навіть одній особі (в тому числі адвокату) та в будь-який спосіб, що вже є порушенням її прав та охоронюваних законом інтересів.

Зазначає, що у відповіді на запит Голова кооперативу саме стверджувала про завдання ОСОБА_1 збитків ЖБК «Арсеналець-26» із зазначенням конкретної суми та наданням підтверджуючих доказів (податкового повідомлення-рішення, виписки з рахунку кооперативу з зазначеним суми сплаченого штрафу та інші). Тобто, Голова кооперативу не висловила своє оціночне судження, як зазначає суд першої інстанції, а конкретно стверджувала про завдання ОСОБА_1 збитків ЖБК «Арсеналець-26». Ця неправдива і недостовірна інформація про особу стала відома її адвокату, з якою її, як клієнта адвокат звичайно не міг не ознайомити, адже інформація витребовувалась саме в інтересах Клієнта. Після ознайомлення з відповіддю ОСОБА_1 відчула себе приниженою, такими відомостями розповсюдженими відносно неї відповідачем на офіційний запит, їй стало не зручно перед власним адвокатом, оскільки відповідь надіслана відповідачем, навіть не їй особисто, а особі, що представляє її інтереси. Інформація викладена у відповіді на адвокатський запит підриває авторитет і добропорядність ОСОБА_1 , принижує її, та поневолі змушує виправдовуватись, адже фактично особа прийшовши за допомогою до адвоката, ознайомилась з офіційною відповіддю відносно себе, що містить неправдиву принизливу інформацію, а не з відповідями на питання, що були перед відповідачем поставлені у адвокатському запиті.

ОСОБА_1 вважає, що у цьому випадку Голова кооперативу саме стверджувала про завдання нею збитків ЖБК та на підтвердження цього надала докази накладення штрафу на кооператив та докази його сплати, що судом першої інстанції було проігноровано та взагалі не відображено у рішенні суду. Судом не проаналізовано вказані докази та не надано їм оцінки, що вважаємо також привело до постановлення незаконного рішення.

Крім того, відповідь на адвокатський запит має містити офіційну чітку форму, а не оціночні судження, які принижують іншу особу та особа, яка підписує цю відповідь має це усвідомлювати та відповідати за поширену нею інформацію та її правдивість і достовірність.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що у зв`язку з такими неправомірними діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, оскільки поширення недостовірної інформації ОСОБА_3 , призвело до того, що ОСОБА_1 постійно нервує, перебуває у стресовому стані, через те, що твердження відповідачки стали відкриті адвокату, з яким вона має договірні відносини та іншим мешканцям будинку, оскільки Голова кооперативу в тому числі усно розповсюджує сусідам та мешканцям будинку неправдиву інформацію про завдання позивачкою збитків кооперативу, через що ОСОБА_1 себе почуває не комфортно та принизливо. Це все призвело до виникнення у скаржниці пригніченого стану, депресії, порушення її нормального укладу життя. Завдану відповідачем моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює в 10 000 грн та вважає цю суму співмірною, з власними перенесеними душевними стражданнями, тому відповідач має їх відшкодувати.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Даниленко Т.І. у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 03 грудня 2008 року.

Будинок АДРЕСА_2 обслуговує ЖБК «Арсеналець-26», головою якого є ОСОБА_3 .

У провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 753/6891/25 за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «Арсеналець-26» про захист прав споживача. У цій справі інтереси позивачки представляє адвокат Даниленко Т.І.

08 квітня 2025 року адвокатом Даниленко Т.І. в інтересах позивачки у вказаній справі було надіслано адвокатський запит до ЖБК «Арсеналець-26».

11 квітня 2025 року головою ЖБК «Арсеналець-26» надано відповідь № 13 на адвокатський запит такого змісту: «ЖБК «Арсеналець-26», на Ваш Адвокатський запит надаємо відповідні документи по перевіркам які пройшли по заяві ОСОБА_1 заяві було вказано про порушення мною, як посадовою особою Статті 265 К3пП України, допуск до роботи працівника без належного оформлення, ухиляння від сплати податків. За ці порушення передбачений штраф від 80 тис. грн., або кримінальна відповідальність. Поясніть, будь ласка шановній пані ОСОБА_1 чи є дійсно у мене вказані порушення. Так як у нас під час перевірки не може бути акт просто ідеальним ( це негласне правило), то є мінімальний штраф від ДП та ЦМУДС. Своїми скаргами ОСОБА_2 нанесла ЖБК збиток на суму 10120,00 грн. Там є ще заява по поточному ремонту до Дарницької ДРА (До речі за рік на поточний ремонт з 3-х кімнатної квартири ОСОБА_1 платить 244,80 грн.) Якщо є можливість донести до неї, що ці заяви нічого не несуть, крім шкоди, буду вдячна. Зі мною нажаль вона не спілкується».

Відповідно до статті 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно з частиною 3 статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошення конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

У справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року Європейський суд з прав людини зазначив, що повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню.

За змістом статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження.

Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

ОСОБА_1 у своєму позові просить суд визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності та принижують честь і гідність позивача твердження, які були поширені ЖБК «Арсеналець-26», в особі голови правління ОСОБА_3, у відповіді на запит, спрямований адвокату Даниленко Т.І. від 11 квітня 2025 року № 13, а саме: «Своїми скаргами ОСОБА_2 нанесла ЖБК збиток на суму 10 120 грн. Якщо є можливість донести до неї, що ці заяви нічого не несуть, крім шкоди, буду вдячна».

Відмовляючи у задоволенні указаної вимоги про визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності та принижують честь і гідність позивача указаних тверджень, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що спірні висловлювання голови ЖБК у відповіді на адвокатський запит стосовно особи позивача є оціночними судженнями, оскільки відображають власні думки представника відповідача, засновані на її баченні певних подій, особисте сприйняття представником відповідача певної поведінки позивача і не можуть бути витлумачені як повідомлення про конкретні факти, тому вони не є фактичним твердженням, а є оціночним судженням.

Проаналізувавши зміст тверджень, які позивачка просить визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності та принижують її честь і гідність: «Своїми скаргами ОСОБА_2 нанесла ЖБК збиток на суму 10 120 грн. Якщо є можливість донести до неї, що ці заяви нічого не несуть, крім шкоди, буду вдячна», апеляційний суд враховує, що зміст та характер указаної досліджуваної інформації свідчить про зазначення відповідачем у відповіді конкретних фактів, а саме: 1) завдання позивачкою ЖБК збитку через подання нею скарг; 2) конкретна сума завданого збитку - 10 120 грн.

Тобто указана інформація подана саме у формі фактичних тверджень (даних), які можуть бути перевірені, та не може кваліфікуватись як оціночні судження.

Зі змісту відповіді на запит адвоката Даниленко Т.І. від 11 квітня 2025 року № 13 вбачається, що ЖБК «Арсеналець-26» пов`язує завдання позивачкою збитку на суму 10 120 грн із тим, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про порушення головою ЖБК «Арсеналець-26» статті 265 К3пП України (допуск до роботи працівника без належного оформлення, ухиляння від сплати податків) та під час перевірки Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці законодавства про працю складено акт та призначено мінімальний штраф.

У матеріалах справи наявна постанова Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 20 вересня 2024 року № 91222/іn/ДПС/ФС-112 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, відповідно до якої 23 липня 2024 року ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку ЖБК «Арсеналець-26», під час якої встановлено факт використання праці ОСОБА_5 без належного оформлення трудових відносин (а.с. 20).

Однак накладення на ЖБК «Арсеналець-26» штрафу за порушення законодавства про працю не може вважатися збитками, завданими позивачкою.

При цьому відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що поширена ним інформація щодо ОСОБА_1 є достовірною.

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що висловлювання відповідача, які позивач просить визнати недостовірною інформацією та спростувати, має характер оціночного судження.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що надання відповідь на адвокатський запит адвокату, який дії в інтересах клієнта, не є поширенням інформації.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні брати до уваги те, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Однак суд першої інстанції безпідставно ототожнив ОСОБА_1 з адвокатом Даниленко Т.І., яка звернулася в інтересах позивачки до ЖБК «Арсеналець-26» з адвокатським запитом та отримала відповідь на нього, у якій зазначено відомості, які позивачка просить визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності та принижують честь і гідність позивачки, та дійшов помилкового висновку про не доведення поширення інформації до відома хоча б однієї особи.

Ані положеннями ЦК України, зокрема статтею 277, ані положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено, що адвокат, діючи від імені особи та надаючи їй правову допомогу, не вважається окремою особою, доведення до відома якої недостовірної інформації є поширенням, тобто однією з обов`язковий ознак юридичного складу правопорушення.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Частиною 3 статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування колегією суддів враховуються вимоги розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (рішення у справі «Stankov v. Bulgaria» (Станков проти) від 12 липня 2007 року).

ЄСПЛ у справі «Thoma v. Luxembourg» (Тома проти Люксембургу)» від 29 березня 2001 року використав принцип, за яким сам факт визнання порушеного права є достатнім для справедливої сатисфакції.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях ЄСПЛ, який виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях «Thoma v. Luxembourg» (Тома проти Люксембургу), «Caloc v. France» (Калок проти Франції) та «Niedbala v. Poland» (Недбала проти Польщі) ЄСПЛ дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Установивши, що внаслідок дій ЖБК «Арсеналець-26» щодо поширення недостовірної інформації відносно ОСОБА_1 , позивачу було заподіяно моральної шкоди, яка полягає у психологічних стражданнях, душевних хвилюваннях, необхідності докладання додаткових зусиль, пов`язаних із відновленням становища, колегія суддів враховуючи принципи законності, об`єктивності, розумності та справедливості, дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ЖБК «Арсеналець-26» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2025 року ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Щодо судового збору

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог, а ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», з ЖБК «Арсеналець-26» на користь держави підлягає до стягнення судовий збір за подання позовної заяви 4 239 грн 20 коп., за подання апеляційної скарги - у розмірі 6 358 грн 80 коп.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Даниленко Тетяни Іванівни задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2025 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-26» про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди.

Визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності та принижують честь і гідність позивача твердження, які були поширені Житлово-будівельним кооперативом «Арсеналець-26», в особі голови правління Карбовської Ніни Михайлівни, у відповіді на запит, спрямований адвокату Даниленко Тетяні Іванівні від 11 квітня 2025 року № 13, а саме: «Своїми скаргами ОСОБА_2 нанесла ЖБК збиток на суму 10 120 грн. Якщо є можливість донести до неї, що ці заяви нічого не несуть, крім шкоди, буду вдячна».

Зобов`язати Житлово-будівельний кооператив «Ареналець-26» спростувати вищевикладені відомості, шляхом направлення письмового спростування вищезазначеної недостовірної інформації відносно ОСОБА_1 на адресу адвоката Даниленко Тетяни Іванівни.

Стягнути з ЖБК «Арсеналець-26» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Стягнути з ЖБК «Арсеналець-26» на користь держави судовий збір за подання позовної заяви 4 239 грн 20 коп., за подання апеляційної скарги - у розмірі 6 358 грн 80 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 01 вересня 2026 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська