Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №642/6772/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

02 вересня 2026 року

Справа № 642/6772/26

Провадження № 2-а/642/44/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2026 року Холодногірський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді- Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря- Карпухіна Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, 3-тя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, -

встановив:

13 серпня 2026 року ОСОБА_1 (далі: позивач) в особі представника – адвоката Зарицької К.Ю. звернувся до суду з позовом Департаменту патрульної поліції (далі: відповідач) про скасування постанови серії ЕНА № 661760 від 03.08.2026 та закрити провадження у справі. В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 661760 від 03.08.2026 за ч.1 ст. 122 КУпАП (надалі за текстом - «постанова»), якою до позивача застосоване стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок. Зі змістом вказаної постанови позивач не погоджується, оскільки вона не відповідає положенням КУпАП, вимогам ЗУ «Про національну поліцію» (що допущене вже повторно в межах одних фактичних обставинах), що є підставою для її скасування та закриття провадження по адміністративній справі. Оскаржувана постанова є способом усунення допущених недоліків попереднього притягнення до відповідальності позивача, що суперечить принципам та засадам адміністративного розгляду, оскільки первісна постанова серії ЕНА №7336112 від 08.06.2026 скасована за результатами розгляду доповідної записки відділом адміністративної практики управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції. Оскаржувана постанова є результатом порушення порядку та процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, порушення інспектором патрульної поліції процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки клопотання захисника про витребування доказів під час розгляду справи відхилені. Оскаржувана постанова винесена при відсутності події проступку, оскільки відеозапис не відтворює порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, наявний доказ не містить ідентифікуючих даних (ані номерний знак автомобілю, ані його марку, ані водія), на вказаному відео відсутня фіксація автомобіля саме позивача. Позивач зазначив, що прилад вимірювання швидкості «TruCAM» має бути розміщений стаціонарно вмонтованим способом, вимірювання поліцейським швидкості «з рук» є неналежним, під час розгляду адміністративного матеріалу, співробітниками поліції не враховувався «ефект косинусу». Позивач вважає винесену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню із вказаних вище підстав.

Ухвалою Холодногірського районного суду міста Харкова від 14.08.2026 відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В період з 20.08.2026 по 28.08.2026 суддя перебував у щорічній відпустці.

25.08.2026 представником відповідача подана заява про виконання ухвали суду та про продовження процесуального строку на подання відзиву.

Представник відповідача 31.08.2026 надав до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечував. В обґрунтування правомірності винесеної оскаржуваної постанови зазначив, що 08.06.2026 щодо позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 122 КУпАП серії ЕНА № 7336112, яка була скасована рішенням заступника начальника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції майором поліції Диняком Я.В. у зв`язку з виявленням невідповідності постанови ЕНА № 7336112 від 08.06.2026 вимогам статті 268 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення направлено на новий розгляд. 03.08.2026 Позивач та представник Позивача прибули на новий розгляд справи, за результатами якого було винесено постанову серії ЕНА № 7661760 за частиною другою статті 122 КУпАП. Представник відповідача зазначив, що правомірність експлуатації поліцейськими технічного приладу TruCam TC001133 забезпечується наданими документами, відеозаписи в повній мірі підтверджують факт керування позивачем транспортного засобу Tesla Model Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищення швидкісного режиму на 31 км/год, дотримання порядку розгляду справи. Заявлене захисником клопотання про відкладення розгляду справи 03.08.2026 було спрямоване не на реалізацію свої прав, а не можливість ухилення від адміністративної відповідальності, окурім того, відмова в задоволені клопотань не створює підстав для висновку про наявність упередженого ставлення. Представник відповідача вказав, що навіть, якщо застосовувати максимально можливу похибку, то швидкість руху транспортного засобу під керуванням позивача дорівнює 79 км/год, що є перевищенням швидкості руху в межах населеного пункту на 29 км/год, також свідоцтво про повірку передбачає використання приладу TruCam ТС001133 в ручному режимі, посилання представника позивача на «ефект косинусу» не підтверджено жодними доказами.

01.09.2026 представником позивача подана відповідь на відзив, в якій зазначено, що виносячи первісну постанову серії ЕНА №7336112, співробітником патрульної поліції порушений порядок проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення. Усуваючи допущені порушення, органом публічної влади самостійно скасовується постанова та виноситься нова. Інспектор поліції є посадовою особою органу влади, та не має права повторно розглядати матеріал при відсутності нововиявлених обставин, адже це порушує принцип остаточності, принцип законності та свідчить про зловживання владою. Відповідачем належними та допустимим доказами не доведено вчинення позивачем інкримінованого йому у оскаржувані постанові адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, на долученому відеозаписі не вбачається належної фіксації порушення позивачем Правил дорожнього руху. Інших доказів на підтвердження даної обставини відповідачем не було надано.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Закон України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами частини першої-третьої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою, зокрема, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Отже, положеннями статті 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено можливість використання поліцією застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За визначенням ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що 08.06.2026 щодо позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 122 КУпАП серії ЕНА № 7336112 у зв`язку з тим, що позивач рухаючись на транспортному засобі Tesla Model Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю 81 км/год, перевищив встановлені обмеження швидкості 31 км/год.

В подальшому, постанова ЕНА № 7336112 була скасована рішенням заступника начальника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції майором поліції Диняком Я.В. у зв`язку з виявленням невідповідності постанови ЕНА № 7336112 від 08.06.2026 вимогам статті 268 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення направлено на новий розгляд.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7661760 від 03.08.2026, складеною інспектором роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, молодшим лейтенантом поліції Горбанем В.О., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

За змістом вказаної постанови 08.06.2026 о «13» год. «37» хв. у м. Харків, вул. Нескорених, 2Г, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Tesla Model Y» з н.з. НОМЕР_1 в місті Харкові зі швидкістю 81 км/год, де встановлено обмеження швидкості руху 50 км/год чим перевищив встановлену швидкість руху на 31 км/год. Швидкість вимірювалась приладом Trucam TC001133, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху - порушення швидкісного режиму в населених пунктах.

На підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення та перевищення швидкості в населеному пункті відповідачем надано відеозапис з Відеозапис з TruCam ТС001133 – на якому зафіксовано момент фіксації перевищення швидкісного режиму; фотокартка з TruCam TC001133 – на якій зафіксовано дату, час, місце (в т.ч. координати), результати фіксації порушення швидкісного режиму; відеозапис з портативного відеореєстратора № 475506 – на якому зафіксовано момент зупинки 08.06.2026 та відеозапис з портативного відеореєстратора № 475008 - на якому зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача 03.08.2026.

З наданих відеозаписів вбачається, що автомобіль «Tesla Model Y», номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 81 (вісімдесят один) км/год., перевищивши тим самим встановлене обмеження швидкості руху в межах населенного пункту на 31 (тридцять один) км/год.

З матеріалів справи вбачається, що позивач заперечує законність дій інспектора при винесенні постанови.

Доводи представника позивача, що використання лазерного вимірювача ТruCAM в ручному режимі впливає на точність вимірювання швидкості руху транспортного засобу суд вважає помилковими, виходячи з таких підстав.

Вимірювач ТЗ TruCam ТС001133, яким зафіксоване перевищення встановленого обмеження швидкості руху, відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань, що зазначено у свідоцтві про повірку, яке передбачає використання приладу TruCam ТС001133 в ручному режимі, а також в листі заступника генерального директора ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.07.2025 № 22-38130.

Отже, при здійсненні працівниками поліції контролю режиму швидкості руху за допомогою вимірювача TruCam ТС001133 експлуатаційні характеристики дозволяють проводити вимірювання шляхом утримування пристрою в руках.

Відтак, за технічними характеристиками, лазерний вимірювач швидкості TruCam ТС001133 здійснює вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані є доказом у справі.

Окрім того, лазерний вимірювач швидкості ТЗ TruCam ТС001133 пройшов повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі: +- 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 05.11.2025 № 22-01/35156

Відповідно до інструкції TruCAM прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 метрів до 1200 метрів.

Так, з фотокартки з TruCam TC001133 встановлено, що 08.06.2026 при фіксуванні швидкості руху транспортного засобу позивача дистанція становила 312,3 метри, що значно менше максимально допустимої дистанції в 1200 метрів.

Навіть якщо застосовувати максимально можливу похибку, то швидкість руху транспортного засобу під керуванням позивача дорівнює 79 км/год, що є перевищенням швидкості руху в межах населеного пункту на 29 км/год.

При цьому, лазерний вимірювач швидкості TruCam є засобом вимірювальної техніки, а не пристроєм, що здійснює автоматичну фото - та відеозйомку.

Відповідно до приписів ч.2 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона стосується виключно приладів змонтованих/розміщених, тобто тих які стаціонарно змонтовані і працюють в автоматичному режимі.

Диспозиція ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» дозволяє використовувати фото - і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (яким є прилад TruCam).

В даному випадку порушення позивачем ПДР України зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCAM в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч.2 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" не розповсюджуються на спірні відносини.

При цьому, суд зазначає, що приписами чинного законодавства, у т.ч. нормами КУпАП, Закону України "Про Національну поліцію", не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків.

Твердження представника позивача, що відеозапис з приладу TruCam ТС001133 не відтворює порушень позивачем вимог ПДР, не містить ідентифікуючих даних (номерний знак, марку, водія), а також на відеозаписі відсутня фіксація автомобіля суд не приймає до уваги, оскільки лазерний вимірювач швидкості TruCam ТС001133 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Наданий представником відповідача відеозапис з приладу TruCam ТС001133 відтворює факт руху транспортного засобу Tesla Model Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю 81 км/год, що є перевищенням встановлених обмежень швидкості на 31 км/год. На відеозаписі з приладу TruCam ТС001133 наявна інформація про дату, час (правий верхній кут) та зафіксовану швидкість рух транспортного засобу (лівий нижній кут). Також, на відеозаписі чітко вбачається як марка транспортного засобу (Tesla), так і державний номерний знак ( НОМЕР_1 ), на відеозаписі з приладу TruCam ТС001133 не видно особу водія, однак на відеозаписі з портативного відеореєстратора № 475506 чітко вбачається, що позивач керував вказаним транспортним засобом та зупинився на вимогу працівників поліції.

Доводи представника позивача щодо відсутності доказів щодо особи, яка керувала транспортним засобом, суд вважає безпідставними, оскільки відеозапис з приладу " TruCam ТС001133 " та відео з нагрудної камери фіксують один і той же транспортний засіб Tesla Model Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час зупинки якого за кермом знаходився позивач.

Щодо посилання представника позивача на «ефект косинусу», то суд зазначає таке.

Як вбачається з відеозапису, фіксація перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача була здійснена 08.06.2026 за GPS координатами 50° 1 42.48" N, 36°19` 15.13" E.

Дослідивши вказані GPS координатами за допомогою ресурсу Google Maps, можна дійти до висновку, що патрульний наряд знаходився обабіч дороги в межах населеного пункту м. Харкова, а саме: за напрямком руху по вул. Нескорених у бік перехрестя з вул. Академіка Барабашова та вул. Баланевського та здійснював вимірювання швидкості руху транспортних засобів за допомогою приладу TruCam ТС001133.

Згідно координат, які автоматично визначає прилад TruCam ТС001133, за допомогою влаштованого GPS навігатора, під час фіксування швидкості автомобіль під керуванням позивача знаходився на відстані 312,3 м. від приладу TruCam ТС001133.

Відеозапис та фотокартка з приладу TruCam ТС001133, що наявні в матеріалах справи дають можливість ідентифікувати транспортний засіб за номерними знаками, швидкість руху автомобіля , яка становила 81 км/год.

Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Отже, згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості TruCam ТС001133, спроможний робити фото-та відеозйомку, тому його покази є доказом по справі.

Представлений фотознімок файл: 1780925836_jH000_0608_133716.jmf здійснений приладом TruCam серійний номер: ТС001133, містить інформацію про те, що автомобіль Tesla Model Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 81 км/год.

Координатами GPS місцезнаходження лазерного вимірювача швидкості TruCAM серійний номер ТС001133 50° 1 42.48" N, 36°19` 15.13" E, що вказують про його місцезнаходження у населеному пункті м. м.Харків, вул.Нескорених 2Г.

Суд зазначає, що з досліджених судом доказів з приладу TruCAM зафіксований факт перевищення швидкості руху транспортного засобу позивача.

Відеозапис з приладу TruCAM та відео з нагрудної камери поліцейського є узгодженими між собою, послідовними та чітко відображають події, що мали місце 08.06.2026 за участю позивача та працівників поліції.

Зазначені докази є належними та допустимими, отриманими з дотриманням вимог чинного законодавства, містять інформацію щодо предмету доказування та дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування.

Таким чином, факт руху автомобіля під керуванням позивача зі швидкістю 81 км/год в межах населеного пункту м. м.Харків, вул.Нескорених 2Г підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Крім того, щодо не застосування поліцейським «ефекту косинуса», за допомогою якого, на думку позивача, показники швидкості автомобіля збільшуються, суд зазначає, що одне лише посилання на відповідні обставини не є достатнім для спростування висновків про невірне обчислення швидкості автомобіля позивача.

Доводи представника позивача, що прилад вимірювання швидкості «TruCAM» має бути розміщений стаціонарно вмонтованим способом, вимірювання поліцейським швидкості «з рук» є неналежним та законодавчо не визначено іншого способу закріплення лазерних вимірювачів «TruCAM» працівниками поліції, ніж розміщення виключно на стаціонарних нерухомих об`єктах (наведений висновок зазначено у постанові суду від 27.08.2025 у справі №441/724/25) суд не бере до уваги, оскільки вказаний висновок наведений у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду та не є обов`язковим до врахування судом при розгляді справи відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Стосовно доводів представника позивача, що оскаржувана постанова від 03.08.2026 є способом усунення допущених недоліків попереднього притягнення до відповідальності позивача, що суперечить принципам та засадам адміністративного розгляду, оскільки первісна постанова серії ЕНА №7336112 від 08.06.2026 скасована за результатами розгляду доповідної записки відділом адміністративної практики управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції та що постанова від 03.08.2026 є результатом порушення порядку та процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, порушення інспектором патрульної поліції процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки клопотання захисника про витребування доказів під час розгляду справи відхилені, суд зазначає таке.

В постановах Верховного Суду від 27.12.2019 у справі № 310/4817/17 (2?а/310/156/17), від 07.11.2019 у справі №487/2179/17, від 07.12.2018 у справі № 286/648/17, від 17.05.2018 у справі № 681/972/17, від 14.02.2018 у справі № 536/583/17 та від 31.01.2018 у справі № 489/1525/16-а викладено, що чинним законодавством передбачено спрощену процедуру розгляду посадовими особами патрульної поліції справ про адміністративне правопорушення, передбачених КУпАП. Верховний Суд зазначив, що вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо. При цьому слід врахувати, що застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.

22 травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 825/2328/16, адміністративне провадження №К/9901/23055/18 (ЄДРСРУ № 89396394) досліджував питання щодо наслідків порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Так, Верховний Суд зазначив, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Отже, Верховний Суд наголосив, що у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Суд зауважує, що постанова серії ЕНА № 7336112 від 08.06.2026 була скасована рішенням заступника начальника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції майором поліції Диняком Я.В. у зв`язку з виявленням невідповідності постанови ЕНА № 7336112 від 08.06.2026 вимогам статті 268 КУпАП та справа направлена на новий розгляд, причини, з яких вона була скасована не впливають на ухвалену суб`єктом владних повноважень постанову серії ЕНА № 7661760 від 03.08.2026 та не є предметом розгляду даної справи.

На момент нового розгляду справи постанова серії ЕНА № 7336112 від 08.06.2026 була самостійно скасована суб`єктом владних повноважень, причини, з яких вона була скасована правового значення не мають, тому заявлене та відхилене інспектором клопотання захисника про витребування доповідної записки, на підставі якої постанова серії ЕНА № 7336112 від 08.06.2026 була скасована не стосувалося та не впливало на новий розгляд справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів владних повноважень.

У справах про адміністративні правопорушення застосовується принцип презумпції невинуватості, згідно якого всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (рішення Європейського суду з прав людини від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України»; ст. 62 Конституції України; рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 у справі № 1/34/2010; п. 39 постанови Верховного Суду 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (п. 26, 27 постанови Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування, тобто спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало і переконливо сторони виконали вимоги щодо розподілу тягаря доказування, і наскільки вони змогли переконати суд у правильності своєї позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 13.02.2025 у справі № 160/9719/22).

Щодо інших доводів позивача суд враховує правові висновки, викладені у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, де Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

На підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення іспектором не було порушено норми чинних нормативно-правових актів, винність особи у вчиненні правопорушення була доведена належним чином, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення слід відмовити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позову та залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін.

У зв`язку з відмовою у позові, суд, відповідно до ст. 139 КАС України, вважає за необхідне понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст. 5, 6, 9, 11, 19, 20, 70, 77, 78, 122, 205, 241-246 КАС України, ст. 1, 2, 7, 9, 22, 23, 122, 245, 247, 251, 254, 258, 268, 280 КУпАП, ст. 19 Конституції України, Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, 3-тя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7661760 від 03.08.2026 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 02.09.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: 03048 м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

3-тя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, адреса місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315A Код ЄДРПОУ: 40108646.

Головуючий суддя: В.Г. Пашнєв