Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №621/2836/26 — Зміївський районний суд Харківської області

621/2836/26

2/621/2332/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 вересня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Скляр М. І. ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина,

у с т а н о в и в:

27.07.2026 адвокат Скляр М. І. в інтересах ОСОБА_1 подала через систему "Електронний суд" до суду позовну заяву до ОСОБА_3 з наступними вимогами: зменшити розмір аліментів, стягнутих судовим наказом Балаклійського районного суду Харківської області від 08.02.2019 у справі № 610/244/19 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини заробітку (доходу) позивача до 1/10 частини заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

На обґрунтування позову зазначено, що судовим наказом Балаклійського районного суду Харківської області від 08.02.2019 по справі № 610/244/19 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, у розмірі однієї чверті доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 25.01.2019 і до досягнення дитиною повноліття, або зміни сімейного чи матеріального стану сторін.

На цей час відповідач змінила прізвище на " ОСОБА_7 ".

На примусовому виконанні у Балаклійському відділі державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП № НОМЕР_4, у межах якого з доходу ОСОБА_1 утримується 1/4 частина заробітку на виконання зазначеного судового наказу, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 21.07.2026.

До червня 2025 року позивач не мав жодної заборгованості по аліментам, сплачуючи по 3 292 грн 25 коп. щомісяця. Враховуючи відсутність у позивача офіційного працевлаштування в Україні, розмір аліментів вираховується з середнього заробітку працівника у Балаклійському (нині Ізюмському) районі Харківської області.

В подальшому, з липня 2025 року управління статистики опублікувало оновлення середньої зарплатні та розмір аліментів збільшився в 2,5-3 рази, становлячи 7 775 грн 25 коп. - 9 424 грн 75 коп., що є надмірним тягарем для позивача.

Позивач прагне сумлінно виконувати свій батьківський обов`язок з утримання сина та не заперечує проти подальшої сплати аліментів.

Водночас, після ухвалення судового наказу в 2019 році істотно змінилися обставини, з яких виходив суд при визначенні розміру аліментів, а саме - істотно змінився сімейний та матеріальний стан позивача, що є самостійними підставами для зменшення раніше встановленого розміру аліментів.

Так, позивач в 2020 році переїхав на постійне місце проживання до Республіки Польща, де 29.11.2025 створив нову сім`ю з ОСОБА_16, від якої в нього ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дитина - ОСОБА_8 .

Дружина позивача ОСОБА_9 самостійного доходу не має, оскільки доглядає за новонародженою дитиною та додатково - за своєю дитиною від попереднього шлюбу. Дочка дружини позивача - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після розірвання шлюбу своїх батьків згідно судового рішення від 29.11.2024 залишилась під опікою матері та отримує від батька 250 зл аліментів (еквівалент 250*11,80=2 950 грн 00 коп.). Курс НБУ станом на дату складення позовної заяви 24.07.2026 гривні до злотого становить 1 грн = 11,80 зл. ОСОБА_10 виховується в родині позивача, за заявою матері змінила прізвище на ОСОБА_11 . На доказ додається судове рішення про розірвання шлюбу та рішення про зміну прізвища. Дружина позивача отримує виключно допомогу по вагітності і пологам близько 363 зл (еквівалент 363*11,80=4 283 грн 40 коп.), які не є доходом, що може спрямовуватися на інші потреби сім`ї, що підтверджується відповідною довідкою про отримувані соціальні виплати.

Позивач отримує помірну заробітну плату як монтажник віконних конструкцій, що підтверджується довідкою про доходи за місцем роботи. Зокрема, за червень 2026 року позивач заробив чистими 3615,85 зл (еквівалент 3615,85 * 11,80 = 42 667 грн 03 коп). З цього доходу позивач змушений покривати витрати на комунальні послуги, харчування та інші базові побутові потреби свої та своєї нової родини - дружини та новонародженої дитини. Зокрема, на побутові потреби 10-місячної Мії щомісячно позивач витрачає 770 зл (еквівалент 770 * 11,80 = 9 086 грн 00 коп.). Медичні витрати за останні 2 місяці склали 1 400 зл (еквівалент 1400 * 11,80 = 16 520 грн 00 коп.) або 8 260 грн на місяць. Комунальні послуги, згідно договору позички житла, а також фактури щомісяця складають: Електроенергія - 500 зл водопостачання і водовідведення - 350 зл вивіз сміття - 170 зл підключення до мережі інтернет - 60 зл опалення - 770 зл (згідно рахунку-фактури прогнозована сума за 2 місяці 01.07.2026-31.08.2026 становить до сплати 1 549,99 зл) Загалом 500+350+170+60+770=1850 зл (еквівалент 1850*11,80 = 21 830 грн 00 коп.).

Таким чином, щомісячні витрати позивача на потреби дитини та комунальні послуги складають 9086 + 8260 + 21830 = 39 176 грн 00 коп. При цьому, сплачуючи аліменти в розмірі 7 775 грн 25 коп. (за червень 2026) позивачу не залишається коштів на своє проживання та проживання дружини: 42 667 грн 03 коп. (зарплата) - 39 176 (комунальні, витрати на дочку) - 7 775 грн 25 коп. (аліменти) = - 4 284 грн 22 коп. У зв`язку із накопиченням боргу по аліментам, позивач був вимушений 10.07.2026 продати свій автомобіль Альфа Ромео ГТ, 2004 року випуску, за 3 000 зл (еквівалент 3 000 * 11,80 = 35 400 грн) - з цієї суми частково сплатив заборгованість. Договір був зареєстрований в Управлінні міста Ченстохова, транспортний засіб перереєстровано 16.07.2026.

Отже, нарахування аліментів у розмірі 1/4 частини доходу позивача за викладених обставин створює для нього надмірний матеріальний тягар та є непропорційним його реальним фінансовим можливостям. Позивач позбавлений можливості звернутися з вимогою про зміну способу стягнення аліментів (зокрема, встановлення аліментів у твердій грошовій сумі), в якості способу захисту прав залишається саме часткове (пропорційне доходу) стягнення аліментів; отже предметом цього позову є зменшення розміру такої частки з 1/4 до 1/10.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 06.08.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 03.09.2026.

13.08.2026 відповідач ОСОБА_3 надіслала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову. У відзиві зазначила, що отримувала аліменти від боржника ОСОБА_1 , не оспорюючи їх розмір, оскільки також не була обізнана про наявність в нього офіційного працевлаштування (постійного місця роботи) на території іншої країни. Їх син постійно проживає з нею, тому саме вона займається його утриманням, вихованням, розвитком та навчанням. Отримувані від батька дитини грошові кошти завжди використовувались виключно на потреби дитини, хоча і були недостатніми для забезпечення його базових потреб. 26.06.2021 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 та взяла прізвище чоловіка " ОСОБА_7 ".

У зв`язку із зростанням з липня 2025 року показника доходу/середньої заробітної -плати працівників для місцевості, де зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , суми грошових коштів, які він сплачував в рахунок аліментів (3 292 грн 25 коп.), стало недостатньо для розміру однієї чверті, через що виникла заборгованість, яка і стала підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.

Вважала, що зазначена позивачем інформація про його дохід і витрати, навпаки свідчить про вищий, аніж в Україні, рівень доходу та про можливості утримувати їх неповнолітнього сина, який проживає з нею в Україні.

Також, інформація позивача про його дохід свідчить про умисне ухилення від сплати аліментів на утримання їх неповнолітнього сина, оскільки працюючи з 01.01.2021 в Республіці Польща та будучи обізнаним про необхідність сплати аліментів саме у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), він тривалий час перераховував в рахунок аліментів кошти у розмірі, який вирахуваний з огляду на середній заробіток, встановлений органом статистики на певний період, тобто завідомо зменшував суму, що підлягала виплаті на утримання сина.

Таким чином, доводи позивача про зміну сімейного стану та погіршення його матеріального стану через участь у витратах на дітей не підтверджено належними доказами, оскільки отримуваний ним розмір заробітної плати навпаки свідчить про можливість утримання їх неповнолітнього сина у встановленому вже судом розмірі стягуваних аліментів.

Більш того, позивач є фізично і психічно здоровою людиною, перебуває у працездатному віці, тому у разі недостатньої, як на його думку, заробітної плати, він має необмежені можливості у пошуку роботи на території Республіки Польща або інших країн Європи.

24.08.2026 представник позивача Скляр М. І. надіслала відповідь на відзив, де зазначила, що зміна майнового стану позивача підтверджена сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, а не посиланням на самий лише факт народження дитини, як помилково стверджує відповідач. Вартість життя у Республіці Польща - де позивач постійно проживає та працює з 2020 року - є суттєво вищою, ніж в Україні. Витрати на оренду (позику) житла, комунальні послуги, продукти харчування, медичне обслуговування та побутові потреби у Польщі в кілька разів перевищують аналогічні витрати в Україні.

Відповідно, номінальний розмір заробітної плати позивача у гривневому еквіваленті не відображає його реальної купівельної спроможності та не свідчить про якийсь "вищий рівень доходу", як безпідставно зазначає відповідачка, а, навпаки, значна частина цього доходу об`єктивно витрачається на забезпечення прожиткового мінімуму сім`ї позивача за цінами, характерними для країни його проживання. Кримінальне провадження за ознаками статті 164 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей) щодо позивача не порушувалося, обвинувальний вирок відсутній. Питання наявності умислу в діях особи є предметом кримінального провадження та встановлюється виключно вироком суду в порядку кримінального судочинства, а не може презюмуватися в межах цивільної справи на підставі суб`єктивних припущень іншої сторони.

Позивача жодного разу не було повідомлено (ані державним виконавцем, ані Відповідачкою) про необхідність самостійно звітувати про розмір свого фактичного доходу за кордоном або надавати підтверджуючі документи для перерахунку аліментів. При цьому, позивач звертає увагу суду на обставину, яка не була підкреслена в позовній заяві повною мірою: допомога по вагітності та пологах, яку отримує дружина Позивача, є тимчасовою виплатою, строк отримання якої закінчується 31.08.2026. Після цієї дати сім`я позивача залишиться без будь-якого додаткового джерела доходу, окрім заробітної плати самого Позивача, при тому, що на утриманні дружини перебуватимуть двоє малолітніх дітей, а можливість дружини найближчим часом розпочати трудову діяльність є вкрай обмеженою через необхідність догляду за новонародженою дитиною.

Крім рідної новонародженої доньки ОСОБА_13 , на фактичному утриманні позивача перебуває також донька його дружини від першого шлюбу - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її біологічний батько фактично відмовився від дитини та не сплачує на її утримання аліментів, у зв`язку з чим у судовому порядку в Республіці Польща триває процедура усиновлення (удочеріння) ОСОБА_10 Позивачем. До завершення цієї процедури позивач вже фактично забезпечує повне утримання дитини - оплачує її побутові потреби, харчування, одяг, навчання нарівні з рідною дитиною, оскільки дитина проживає однією сім`єю з позивачем та його дружиною. Ця обставина додатково підтверджує суттєве збільшення кола осіб, яких позивач утримує за рахунок свого доходу, та відповідає правовій позиції Верховного Суду про необхідність врахування наявності у платника аліментів інших дітей на утриманні (стаття 182 СК України).

Позивач самостійно та додатково несе витрати на потреби сина - зокрема, купує сину мобільний телефон, ноутбук, одяг та інші необхідні речі. Крім того, син періодично приїжджає до позивача в Республіку Польща - на строк до двох тижнів, коли бабуся дитини має технічну можливість його привезти, - і на цей час перебуває на повному утриманні та особистому піклуванні позивача. Зазначені обставини свідчать про те, що позивач бере активну особисту участь у вихованні та утриманні сина, а позов спрямований не на ухилення від батьківського обов`язку, а на приведення розміру аліментів у відповідність до його реальних, документально підтверджених фінансових можливостей за одночасної наявності на утриманні ще двох малолітніх дітей.

26.08.2026 відповідач ОСОБА_3 подала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд за її відсутності, відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача Скляр М. І. під час судового розгляду наполягала на задоволенні позовної заяви з підстав, викладених у заявах по суті.

Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними довідки відділу центр надання адміністративних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 4983 від 31.07.2026 підтверджується, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 38).

З листа Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 43174 від 21.07.2026, розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 , постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 від 25.04.2019, вбачається, що у Балаклійському відділі державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження з примусового виконання судового наказу по справі № 610/244/19, виданого 08.02.2019 Балаклійським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_14 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно, у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 25.01.2019 і до досягнення дитиною повноліття, або зміни сімейного чи матеріального стану сторін. Розмір заборгованості зі сплати нараховувався відповідно до ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 195 Сімейного кодексу України. Сукупний розмір заборгованості складає 40 920 грн 60 коп. (а. с. 7, 8, 18, 25).

Даними довідки установи Республіки Польша - ФХУ МЕРІТУМ від 01.07.2026, перекладеної українською, підтверджується, що позивач ОСОБА_1 працевлаштований монтажником віконних конструкцій, з 01.01.2021 на невизначений термін, середня заробітна плата складає 4 432,20 польських злотих, без відрахувань - 3 350,33 польських злотих (а. с. 9, 10).

Згідно копії свідоцтва про народження № 2404013/00/AU/2025/945313 від 08.06.2026, перекладеного українською, позивач ОСОБА_1 має дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю якої є ОСОБА_16 (а. с. 22, 23).

Згідно копії допомоги-права, складеної на платформі електронних послуг Республіки Польша, перекладеної українською, ОСОБА_17 отримує допомогу по вагітності і пологах з 01.01.2026 по 31.08.2026 (а. с. 19-21).

Згідно копії свідоцтва про народження № НОМЕР_1 від 23.06.2026, перекладеного українською, ОСОБА_16 має дочку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю якої є ОСОБА_16 , а батьком дитини є ОСОБА_18 (а. с. 11, 12).

Рішенням Управління цивільного стану у Ченстохові Республіки Польша від 29.11.2024, змінено прізвище малолітньої ОСОБА_10 на прізвище " ОСОБА_11 " (а. с. 27, 28).

Згідно договору позики, перекладеного українською, укладеного 01.04.2024 між ОСОБА_19 з однієї сторони як позичкодавцем та ОСОБА_17 , ОСОБА_20 з іншої сторони як користувачами, останні отримали в безкоштовне користування 1 поверх+горище (4 кімнати, ванну кімнату) з окремим входом. Щомісячні витрати на комунальні послуги становлять: електроенергія - 500 польських злотих; вода - 500 польських злотих; сміття - 170 польських злотих; інтернет - 60 польських злотих (а. с. 13-15).

Згідно договору купівлі-продажу, перекладеного українською, укладеного 10.07.2026 позивач ОСОБА_1 здійснив продаж власного автомобіля Alfa Romeo за 3000 польських злотих (а. с. 16, 17).

Рішенням окружного суду в Ченстохові І цивільного відділу Республіки Польша від 29.11.2024 розірвано шлюб між ОСОБА_21 та ОСОБА_22 (а. с. 26, 27).

Згідно розрахункового рахунку-фактури з ПДВ №Т/К1/0777458/25, складеного ТОВ "ТАУРОН Спшедаж", ОСОБА_23 виставлено рахунок за постачання електричної енергії за період 01.09.2024-31.08.2025 на суму 7 599,07 польських злотих (а. с. 29-31).

Також, до позовної заяви представник позивача Скляр М. І. долучила складений самостійно розрахунок позивача на утримання малолітньої дитини ОСОБА_8 , який складає щомісячні витрати 770 польських злотих та додаткових витрат 1 400 польських злотих, тобто загалом 16 520 грн щомісячно. (а. с. 32).

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до частин 2, 8-10 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Кожна дитина, відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства", має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів слід з`ясовувати, чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У відповідності до положень статей 182, 184 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У розумінні ст. 81 ЦПК України саме ініціатору позову належить доводити обставини змін його матеріального становища, сімейного стану, стану здоров`я або ж вказати на обставини, що виникли після ухвалення судового рішення або досягнення домовленості між батьками про способи виконання своїх обов`язків щодо дітей, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Статтею 70 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Представник позивача Скляр М. І. у якості доказів зміни сімейного та матеріального стану ОСОБА_1 надала документи про його перебування на території Республіка Польша, де він має малолітню дочку, утримує її, працевлаштований та отримує офіційний дохід.

Водночас, позивачем не надано доказів погіршення його майнового стану.

У позовній заяві наведені фактичні витрати позивача ОСОБА_1 , однак на підтвердження цих обставин надано лише рахунок про сплату електричної енергії, складеного на власника житла, яким безкоштовно користується позивач з дружиною та дітьми.

Позивачем не надані відомості щодо доходів та витрат позивача за весь період, протягом якого з нього стягуються аліменти на дитину.

Також, позивачем не надано відомостей про повідомлення державного виконавця про зміну свого майнового стану, офіційного працевлаштування за межами території України.

Як вбачається з розрахунку заборгованості з аліментів та пояснень представника позивача, ОСОБА_24 починаючи з січня 2019 року сплачував аліменти у розмірі 1/4 частки від середньої заробітної плати працівника у місцевості, де зареєстроване його місце проживання. При цьому, будучи працевлаштованим у Республіці Польща з 01.01.2021 року, ОСОБА_24 не надавав відомості щодо своїх доходів, оскільки у разі визначення розміру аліментів від його доходів, сума стягуваних аліментів була б більшою. Така ситуація мала місце до липня 2025 року, коли відбулося різке збільшення розміру середньої заробітної плати, з якої визначалася частка для стягування аліментів (з 13 169 грн у червні 2025 року до 37 699 грн у липні 2025 року). Після підвищення середньої заробітної плати працівника, з якої нараховуються аліменти, збільшилася сума стягуваних аліментів, яка позивачем у повному обсязі не сплачувалася та станом на липень 2026 року сукупний розмір заборгованості склав 43 773,34 грн.

Саме різким збільшенням суми стягуваних аліментів позивач обґрунтовує виникнення заборгованості та необхідність зменшення розміру аліментів.

Проте, суд не розглядає таку обставину як таку, що суттєво погіршила майновий стан позивача. Більш того, таке різке збільшення суми нарахованих аліментів обумовлено обставинами, які не пов`язані з майновим станом позивача, проте обумовлені поведінкою позивача, який усвідомлюючи свій обов`язок сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частки від його доходів, відомостей про такі доходи не надавав. Саме через це аліменти рахувалися виходячи з розміру середньої заробітної плати працівника у місцевості його місця проживання.

Зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_5 суттєво погіршить його становище порівняно з іншою дитиною, на користь якої позивач несе витрати, які ним самостійно визначені у 16 520 грн щомісячно.

Розмір аліментів, що стягуються з позивача на утримання дітей за судовим рішенням, не перевищує максимального розміру, що може утримуватися із заробітної плати (грошового утримання) відповідно до ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, оскільки позивач не надав доказів таких змін його матеріального становища, сімейного стану чи погіршення стану здоров`я, які б впливали на обсяг його зобов`язання надавати утримання неповнолітній дитині, та в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) могли б бути підставою для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів у частці від його доходу, у задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Повне рішення складене 03.09.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко