Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №615/2347/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2347/26

Провадження № 2-а/615/20/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області адміністративну справу № 615/2347/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: старший лейтенант Відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Гергель Віталій Ігорович

про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Валківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: старший лейтенант Відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Гергель Віталій Ігорович (далі по тексту – третя особа), у якому просить скасувати постанову серії ГВА № 104954 по справі про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що постановою серії ГВА № 104954 від 18 серпня 2026 року, винесеною старшим лейтенантом поліції Гергель Віталієм Ігоровичем, її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн за здійснення 06 серпня 2026 року завідомо неправдивого виклику поліції та повідомлення про вчинення щодо неї домашнього насильства. З указаною постановою позивач не погоджується, посилаючись на відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення. Позивач зазначила, що працівників поліції через спеціальну лінію «102» вона викликала у зв`язку з протиправною поведінкою колишнього чоловіка ОСОБА_2 , який, за її твердженням, пошкоджував належне їй майно та вчиняв щодо неї домашнє насильство. Вказала, що з ОСОБА_2 офіційно розлучена з 2020 року, однак вони продовжують проживати в одному будинку, а випадки домашнього насильства з його боку мали місце й раніше, що, на думку позивача, підтверджується судовими справами № 615/868/20 та № 615/2414/23. Стверджувала, що завідомо неправдивого виклику поліції не здійснювала, оскільки повідомлені нею обставини, на її переконання, мали місце в дійсності. Посилаючись на те, що відповідачем не доведено наявності в її діях об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, зокрема прямого умислу на здійснення завідомо неправдивого виклику поліції, позивач просила скасувати постанову серії ГВА № 104954 від 18 серпня 2026 року, закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

02 вересня 2026 року представник Головного управління Національної поліції в Харківській області подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , вважаючи постанову серії ГВА № 104954 від 18 серпня 2026 року законною та обґрунтованою.

В обґрунтування заперечень проти позову зазначила, що 06 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до поліції із повідомленням про вчинення щодо неї колишнім чоловіком ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного характеру. За результатами проведеної перевірки факт вчинення домашнього насильства свого підтвердження не знайшов, у зв`язку з чим стосовно ОСОБА_1 винесено постанову за ст. 183 КУпАП. Представник відповідача посилалася на пояснення ОСОБА_2 , який заперечував вчинення будь-яких протиправних дій щодо колишньої дружини, а також на пояснення ОСОБА_3 , яка повідомила про тривалі конфліктні відносини між колишнім подружжям та позитивно характеризувала ОСОБА_2 . На думку відповідача, зібрані під час перевірки матеріали не містять об`єктивних даних, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що працівниками поліції було перевірено повідомлені ОСОБА_1 обставини, отримано пояснення учасників та інших осіб, а за результатами перевірки факт домашнього насильства не підтвердився, представник відповідача вважала притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП правомірним та просила у задоволенні позову відмовити.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Позивач у судове засідання не з`явилась. Подала до суду заяву, у якій просить позов задовольнити та проводити розгляд справи без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не зявилась. У відзиві на позовну заяву просила проводити розгляд справи без участі представника Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Третя особа у судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Рух справи.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 27 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ГВА № 104954 від 18 серпня 2026 року, винесеною старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Богодухівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_4 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що 06 серпня 2026 року о 12 год 36 год вона здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спеціальну лінію «102» та повідомила про вчинення відносно неї домашнього насильства, хоча, як зазначено у постанові, такого факту не було.

На виконання ухвали суду від 27 серпня 2026 року відділенням поліції № 1 Богодухівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області направлено до суду копію постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ГВА № 104954 від 18 серпня 2026 року та копії матеріалів ІКС ІПНП № 5441 від 06 серпня 2026 року.

Так, згідно рапорта помічника чергового ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, 06 серпня 2026 року о 12 год 37 хв зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що 06 серпня 2026 року о 12 год 36 хв за адресою: АДРЕСА_1 , колишній чоловік заявниці ОСОБА_1 навмисно зламав двері у погребі та вбиральні, погрожує фізичною розправою, словесно казав, що знайомий купив автомат та вночі заявницю приберуть. Дана заява зареєстрована 06 серпня 2026 року за № 5441.

Відповідно до письмової заяви ОСОБА_1 , вона просила вжити заходів до свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , зазначивши, що 06 серпня 2026 року він ображав її нецензурною лайкою, пошкодив двері до погребу.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що проживає за однією адресою з колишнім чоловіком ОСОБА_2 , з яким розлучена з 2019 року. Повідомила, що 06 серпня 2026 року ОСОБА_2 почав вчиняти сварку, ображав нецензурною лайкою, зламав двері у туалеті та погребі. Коли вона сказала, що викличе поліцію він пішов у невідомому напрямку.

З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із колишньою дружиною ОСОБА_1 . Зазначив, що колишня дружина постійно провокує його на конфлікти. 06 серпня 2026 року йому було відомо, що його колишня дружина викликала поліцію, через те, що нібито він вчиняв домашнє насильство, хоча починаючи з моменту розлучення він з нею не спілкується. Чому вона на постійній основі йому погрожує поліцією йому невідомо, будь-яких протиправних дій він не вчиняв, ненормативною лексикою в її бік не виражався.

Також до матеріалів перевірки долучені письмові пояснення ОСОБА_3 , яка повідомила, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом тривалого часу. Зазначила про наявність між колишнім подружжям конфліктних відносин, вказавши, що, на її думку, ОСОБА_1 провокує колишнього чоловіка на конфлікти та систематично звинувачує його у подіях, яких не було. Вказала, що ОСОБА_1 конфліктує не тільки зі своїм чоловіком, однак із усіма сусідами. ОСОБА_2 характеризувала позитивно, зазначила, що він не конфліктує з іншими особами, алкогольні напої не вживає та нецензурною лайкою не висловлюється.

За результатами проведеної перевірки старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Богодухівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_4 складено довідку «Про результати перевірки заяви гр. ОСОБА_1 ». У довідці зазначено, що під час перевірки факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 свого підтвердження не знайшов, після чого щодо останньої винесено постанову за ст. 183 КУпАП серії ГВА № 104954.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями вимог частини 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частини 1 статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення у діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП за здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції, та, як наслідок, законність та обґрунтованість постанови серії ГВА № 104954 від 18 серпня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 850,00 грн.

Так, статтею 183 КУпАП встановлено, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику служби, перелічених вище спеціальних служб. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліція. Особа викликає поліцейського ніби то для зупинення вчинення правопорушення, знаючи про те, що у цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Тобто, особа, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику, зокрема, поліцейських.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Нормами статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за статтею 183 КУпАП.

Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

На виконання вимог частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За визначенням, наведеним у статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як встановлено судом, 06 серпня 2026 року о 12 год 37 хв зі служби «102» до відділення поліції № 1 Богодухівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшло повідомлення ОСОБА_1 про те, що 06 серпня 2026 року о 12 год 36 хв за адресою: АДРЕСА_1 , її колишній чоловік ОСОБА_2 навмисно зламав двері у погребі та вбиральні, погрожує фізичною розправою та повідомив, що його знайомий придбав автомат і вночі заявницю «приберуть». Вказане повідомлення зареєстровано за № 5441.

Надалі у письмовій заяві ОСОБА_1 просила працівників поліції вжити заходів до ОСОБА_2 , зазначивши, що 06 серпня 2026 року останній ображав її нецензурною лайкою та пошкодив двері до погребу. У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 також повідомила, що 06 серпня 2026 року між нею та колишнім чоловіком виникла сварка, під час якої він ображав її нецензурною лайкою та зламав двері у туалеті й погребі, а після того, як вона повідомила про намір викликати поліцію, пішов у невідомому напрямку.

Таким чином, як первинне повідомлення на спеціальну лінію «102», так і подальші заява та письмові пояснення ОСОБА_1 містять відомості про конфлікт із колишнім чоловіком та вчинення ним, за її твердженням, певних дій щодо неї та майна.

При цьому надані матеріали не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 після прибуття працівників поліції повідомила про відсутність зазначених нею обставин, визнала їх вигаданими або будь-яким іншим чином підтвердила, що на момент здійснення виклику усвідомлювала неправдивість повідомленої інформації.

Заперечення ОСОБА_2 щодо вчинення ним протиправних дій стосовно колишньої дружини свідчать про наявність протилежної версії подій, однак самі по собі не доводять того, що ОСОБА_1 завідомо повідомила працівникам поліції неправдиву інформацію.

Так само письмові пояснення ОСОБА_3 містять відомості переважно щодо характеру взаємовідносин між колишнім подружжям та особисту характеристику ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

Водночас із цих пояснень не вбачається, що ОСОБА_3 була безпосереднім очевидцем подій, які відбувалися 06 серпня 2026 року о 12 год 36 хв та про які ОСОБА_1 повідомила на спеціальну лінію «102». Отже, такі пояснення не підтверджують факту усвідомлення позивачем неправдивості повідомлених нею відомостей у момент звернення до поліції.

Зі складеної за результатами перевірки довідки вбачається, що підставою для винесення стосовно ОСОБА_1 постанови за ст. 183 КУпАП фактично стало те, що в ході перевірки факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства свого підтвердження не знайшов.

За таких обставин фактично висновок про непідтвердження домашнього насильства зроблено за наявності двох протилежних версій безпосередніх учасників конфлікту та пояснень особи, яка очевидцем події не була. Саме по собі надання ОСОБА_2 пояснень, у яких він заперечив вчинення домашнього насильства, не свідчить про завідому неправдивість повідомлення ОСОБА_1 та не підтверджує наявності у неї прямого умислу на здійснення завідомо неправдивого виклику поліції.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Отже, обов`язок щодо збирання доказів на підтвердження наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, покладався на уповноважених посадових осіб органу Національної поліції.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, проведена перевірка фактично обмежилася отриманням письмових пояснень ОСОБА_1 , яка наполягала на факті вчинення щодо неї домашнього насильства, ОСОБА_2 , який такі обставини заперечував, та ОСОБА_3 , яка безпосереднім очевидцем події 06 серпня 2026 року не була.

При цьому інших об`єктивних доказів, які б дозволяли перевірити повідомлені ОСОБА_1 обставини та, головне, встановити, що на момент звернення на спеціальну лінію «102» вона усвідомлювала неправдивість повідомленої інформації, працівниками поліції не зібрано. Зокрема, матеріали не містять аудіозапису виклику на спеціальну лінію «102», відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, пояснень інших можливих очевидців події чи інших доказів, які б об`єктивно підтверджували завідомо неправдивий характер виклику.

Отже, висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, фактично зроблено на підставі непідтвердження під час перевірки факту домашнього насильства та заперечень ОСОБА_2 , що саме по собі не є достатнім для встановлення наявності у діях позивача прямого умислу на здійснення завідомо неправдивого виклику поліції.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що ОСОБА_1 не надала додаткових доказів, які б підтверджували факт вчинення щодо неї домашнього насильства або спростовували результати проведеної працівниками поліції перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Отже, саме на уповноважених посадових осіб органу Національної поліції покладався обов`язок зібрати достатні докази як для перевірки обставин, повідомлених ОСОБА_1 , так і для встановлення у її діях усіх ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, зокрема завідомо неправдивого виклику та прямого умислу.

При цьому предметом цієї справи не є встановлення вини ОСОБА_2 у вчиненні домашнього насильства. Відсутність достатніх доказів для притягнення його до адміністративної відповідальності не є тотожною доведенню того, що повідомлення ОСОБА_1 було завідомо неправдивим.

Тому ненадання позивачем додаткових доказів на підтвердження факту домашнього насильства не може саме по собі свідчити про наявність у її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та не звільняє відповідача від обов`язку довести правомірність оскаржуваної постанови.

Суд зазначає, що для визначення виклику поліції завідомо неправдивим, потрібно достеменно встановити, що особа, яка викликає поліцейського ніби то для зупинення вчинення правопорушення, знає про те, що у цьому немає ніякої необхідності.

Позивач не заперечує обставин здійснення нею виклику працівників поліції та наводить відповідне обґрунтування своїх дій, яке, як убачається з матеріалів справи, не було належним чином перевірено працівниками поліції.

Всупереч імперативного обов`язку, встановленого частиною 2 статті 77 КАС України відповідач не надав жодного доказу законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови.

При цьому суд враховує, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем у справі не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що старший дільничний офіцер поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Богодухівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Гергель Віталій Ігорович під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП не перевірив належним чином та не надав оцінки обставинам, які зумовили звернення позивача на спеціальну лінію «102», а також її поясненням з цього приводу.

За таких обставин старший лейтенант Відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 дійшов передчасного висновку про наявність у Онищенко Ольги Сергіївни прямого умислу на здійснення завідомо неправдивого виклику поліції, що призвело до необґрунтованого притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.

Як наслідок, оскаржувана постанова не відповідає критерію обґрунтованості, встановленому п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, враховуючи, що відповідачами, які є суб`єктами владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, приймаючи до уваги приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, суд вважає, що постанова ГВА № 104954 по справі про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2026 року прийнята з порушенням норм КУпАП, а тому підлягає скасуванню.

Особливості провадження судами у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 286 КАС України.

Так, частиною 3 цієї статті визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є не доведення відповідачами належними та допустимими доказами факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, то з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 , шляхом скасування постанови ГВА № 104954 по справі про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2026 року та закриття провадження по справі.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позов ОСОБА_1 , яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, сплачений нею судовий збір у розмірі 665,60 грн, підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області, відповідно до вимог ч. 1 статті 139 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 9, 73, 75-77, 78, 132, 139, 205, 229, 242-244, 246, 250, 255, 286, 292- 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: старший лейтенант Відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Гергель Віталій Ігорович про скасування постанови – задовольнити.

Скасувати постанову ГВА № 104954 по справі про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП стосовно ОСОБА_1 – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Головне управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження: м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 13, код ЄДРПОУ: 40108599.

Третя особа – старший лейтенант Відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Гергель Віталій Ігорович, місцезнаходження: Харківська область, м. Валки, вул. Паркова, 22.

Повне рішення суду складено 03 вересня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов