Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №404/11300/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/11300/25

Номер провадження 2/404/4235/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, укладеного з ОСОБА_2 , з підстав неможливості збереження сім`ї. Шлюб зареєстровано 13 липня 2023 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Краків. Після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » та стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення сином повноліття, починаючи стягнення з дня подання позову. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 13 липня 2023 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають спільну малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя з відповідачем не склалося, через різні погляди на сімейне життя та обов`язки, втрату взаєморозуміння. На даний час з відповідачем фактично припинені шлюбні відносини, спільне господарство не ведеться. Але оскільки дитина проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні, просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 06 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 21).

На виконання вимог ухвали судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 06 січня 2026 року позивачем подано заяву (вх. № 3463 від 26.01.2026 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 06.01.2026 року (а.с. 24-27).

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 05 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.34).

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву (вх. № 16973 від 09.04.2026 року) про розгляд справи за її відсутності, та підтриманні позовних вимог, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 41).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 34, 48), причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань та відзиву на позов не подавав.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві, та є адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України..

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Відділом реєстрації актів цивільного стану Краків 13 липня 2023 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_8 , дружини: ОСОБА_8 . Зазначене підтверджується скороченою копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 13 липня 2023 року (а.с. 4, 6-7).

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинились, не ведуть спільне господарство, між собою втратили порозуміння, мають різні характери і погляди на життя, примирення не бажають. Вказані обставини свідчать про неможливість примирення подружжя та збереження сім`ї.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Частинами третьою та четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За змістом статті 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, що в даному випадку не відбулось і підтверджується доказами, що є у справі.

Згідно частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

За приписом частини першої статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

У відповідності до частини другої статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок" в частині 1 підпункту "с", "однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання".

Частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За таких обставин, враховуючи, що сімейні стосунки між подружжям не склалися, як зазначено в позові, через різні погляди на життя, призначення сім`ї, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, та оскільки приписи сімейного законодавства не передбачають можливість примушування жінки або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, суд вважає встановленим, що збереження сім`ї буде суперечити інтересам сторін у справі. Шлюб сторін існує формально і може бути розірваний.

Крім того, позивач у своєму позові просила суд після розірвання шлюбу відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Статтею 113 Сімейного кодексу України визначено що, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Тому, вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд також вважає за необхідне позивачу, за її заявою, відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Згідно повної виписки з акта про народження НОМЕР_2 від 30 червня 2023 року виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Краків, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (а.с. 5, 26-27).

Таким чином, сторони мають спільну малолітню дитину, дочку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні.

Статтею 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст.9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов`язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від неналежного піклування з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

Одним із способів захисту прав малолітньої або неповнолітньої дитини при ухиленні батьків від обов`язку її утримувати є законодавчо передбачена можливість судового стягнення коштів на їх утримання.

Так, відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (частина перша статті 181 Сімейного кодексу України). Частиною першою статті 189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати, тощо) не повинні порушувати її права. При цьому, розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у статті 182 Сімейного кодексу України. Договір має бути укладено письмово та підлягає нотаріальному посвідченню.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом. Домовленість між батьками щодо утримання дитини відсутня.

Згідно з частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку(доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно. Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В силу статті 191 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при цьому суд враховує, що дитина проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини є обґрунтованими, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Пунктом 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 55, 56, 84, 105, 110, 112, 180, 181, 183, 191 Сімейного кодексу України, статтями 4, 7, 10, 11, 137, 141, 263-265, 280-284, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 13 липня 2023 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Краків, розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити її дошлюбне прізвище – ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Роз`яснити сторонам, що за приписом частини другої статті 115 Сімейного кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі ? частки від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1332,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 03.09.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка