Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №353/1013/26 — Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1013/26

Провадження № 3/353/209/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокум.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Лущак Н.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач матеріали справи, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Старокостянтинівка Хмельницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з вищою освітою, розлученого, на утриманні має одну малолітню дитину, начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з військовим званням підполковник, учасника бойових дій, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , громадянина України за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Підполковник ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, займаючи посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, в умовах особливого періоду, вчинив перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, заяв та клопотань не надходило.

При розгляді справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, щиро розкаювався у вчиненому. Вказав, що до ІНФОРМАЦІЯ_3 було доставлено чоловіка, який мав статус обмежено придатного до служби у військових частинах. Вони неодноразово пропонували різним військовим частинам даного чоловіка, однак вони не приймали його на службу, оскільки він їм не підходив на той час, через що даний громадянин десь 16-18 днів перебував у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Просив його суворо не карати.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17.07.2014 року, Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу, з 18.03.2014 року до теперішнього часу на території України діють умови особливого періоду.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), затвердженого Законом України від 24.03.1999 року, передбачені обов`язки військовослужбовців, зокрема, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України; свято і непорушно дотримуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Стаття 16 цього Статуту встановлює, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 26 розділу І частини І Статуту встановлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Нормами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація – це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; а особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій

Частина 1 статті 172-14 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відповідальність настає за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Крім визнання своєї вини самим ОСОБА_1 , його вина за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП доведена матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у:

- протоколі ЛВІ № 270 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, від 02.09.2026 року (а.с. 2-7), який складений уповноваженою на те особою – начальником групи запобігання і профілактики злочинів та правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 , з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, та підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу, в графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» містяться пояснення ОСОБА_1 «Я підполковник ОСОБА_1 , начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 під час здійснення мобілізаційних заходів під моїм керівництвом громадянина ОСОБА_3 перевищив свої службові повноваження, оскільки у ІНФОРМАЦІЯ_3 утримували останнього протягом 18 календарних днів та станом на 02.09.2026 року гр. ОСОБА_3 на військову службу під час мобілізації не призваний та надалі перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Свою провину визнаю в повному обсязі, прошу суворо не карати», які ним особисто підписані;

- листі–дорученні командира військової частини НОМЕР_2 щодо проведення перевірок збірних пунктів ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8);

- приписі тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1532/8172 від 01.09.2026 року (а.с. 9);

- довідці про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 № 952 від 15.08.2026 року (а.с. 10), відповідно до якої гр. ОСОБА_3 15.08.2026 року о 22 год. 45 хв. було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- довідці військово-лікарської комісії від 15.08.2026 року № 2026-0815-2006-3476-3 сержанта (запасу) ОСОБА_3 (а.с. 12);

- картці обстеження та медичного огляду від 15.08.2026 року № 8630467 щодо встановлення придатності до військової служби ОСОБА_3 , виданої КНП «Лисецька лікарня»;

- поясненнях ОСОБА_3 від 02.09.2026 року (а.с. 14), відповідно до яких він з 16.08.2026 року по 02.09.2026 року перебуває проти власної волі у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- копії посвідчення офіцера серії НОМЕР_3 від 14.04.2014 року (а.с. 15);

- витязі із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (по строковій частині) від 29.04.2026 року № 121 про призначення підполковника ОСОБА_1 на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з 29.04.2026 року (а.с. 15);

- копії функціональних обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 18-21), з якими начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_1 ознайомився.

Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що підполковник ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, вчинив перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, в умовах особливого періоду, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, є визнання вини, щире каяття.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, не встановлено.

Суд враховує також дані про особу винного, а саме те, що ОСОБА_1 негативно ставиться до вчиненого, визнаний учасником бойових дій, має на утиманні одну малолітню дитину.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги обставини справи, суд вважає, що до ОСОБА_4 за вчинення ним адміністративного правопорушення необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 172-14 КУпАП.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Оскільки ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, тому його слід звільнити від сплати судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 15, 23, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (Сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.

СуддяН. І. ЛУЩАК