Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №350/1239/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1239/26

Номер провадження 3/350/236/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) -

встановив:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

31.07.2026 на розгляд Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №731700 від 29 липня 2026 року, 18 лютого 2026 року о 20 год. 23 хв. у селищі Рожнятів по вул. Січових Стрільців водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем LEXUS LX 500D, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 , з причепом, державний номерний знак НОМЕР_3 , унаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги пунктів 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №731722 від 29 липня 2026 року, 18 лютого 2026 року о 20 год. 23 хв. у селищі Рожнятів по вул. Січових Стрільців ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння за згодою водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager 6820» у медичному закладі. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» РСР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №6, складеним 18 лютого 2026 року о 23 год. 20 хв., чим, відповідно до протоколу, порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень не визнав та заперечив, що 18 лютого 2026 року під час дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем марки «LEXUS LX 500D», державний номерний знак НОМЕР_1 . Пояснив, що 18 лютого 2026 року у вечірній час перебував у кафе «Колиба під Дубами», де вживав алкогольні напої. Оскільки після вживання алкоголю сам керувати автомобілем заборонено, домовився зі своїм знайомим ОСОБА_2 , щоб той керував автомобілем. Після цього вони разом автомобілем «LEXUS LX 500D» поїхали в напрямку с. Ясень, при цьому за кермом перебував ОСОБА_2 , а він - ОСОБА_1 - знаходився в автомобілі як пасажир. Під час руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю їхнього автомобіля та автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER». Після зіткнення вони обоє - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - перебували на місці дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_1 наполягав, що обставини, зазначені працівниками поліції у складених щодо нього протоколах у частині керування ним транспортним засобом, не відповідають дійсності, оскільки автомобілем у момент ДТП керував ОСОБА_2 . Про те, що він не є водієм, він категорично стверджував на місці, тоді зібралося багато людей, і працівники поліції мали з`ясувати, хто саме був за кермом. Він не заперечує, що вживав алкоголь того дня, однак в момент ДТП за кермом був тверезий водій.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 18 лютого 2026 року у вечірній час він перебував у кафе «Колиба під Дубами». Приблизно від 19 до 20 год. йому зателефонував ОСОБА_1 , який попросив його відвести додому. ОСОБА_1 попросив його сісти за кермо автомобіля, оскільки сам перед цим вживав алкогольні напої. ОСОБА_2 погодився та сам сів за кермо автомобіля «LEXUS LX 500D», після чого вони разом поїхали у напрямку с. Ясень. ОСОБА_1 при цьому перебував у салоні автомобіля як пасажир. ОСОБА_2 показав, що під час руху автомобілем керував саме він. Коли вони рухалися у напрямку с. Ясень, приблизно о 20 год. 20 хв. назустріч їм рухався транспортний засіб білого кольору з увімкненими фарами. У певний момент він побачив попереду перешкоду, після чого відбулося зіткнення транспортних засобів. У момент зіткнення спрацювали подушки безпеки. Після дорожньо-транспортної пригоди він намагався вийти з автомобіля, однак передні двері були заблоковані. Тоді він пересів на заднє сидіння та через задні праві двері вибрався з автомобіля. ОСОБА_1 , який також знаходився в автомобілі, після ДТП теж вибрався назовні. Після зіткнення на місці події перебували вони обоє - він та ОСОБА_1 . До іншого транспортного засобу підійшли люди, які перебували неподалік, а згодом прибула карета швидкої медичної допомоги та працівники поліції.

Також свідок пояснив, що після прибуття працівників поліції їм пропонували пройти огляд та надати пояснення щодо обставин події.

Категорично стверджує, що у момент дорожньо-транспортної пригоди автомобілем «LEXUS LX 500D» керував саме він, а не ОСОБА_1 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 18 лютого 2026 року керував автомобілем марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316». Приьлизно о 20 год. він рухався автомобілем у селищі Рожнятів, а саме здійснював заїзд до себе на подвір`я у цей момент сталося зіткнення транспортних засобів. Щодо особи, яка перебувала за кермом зустрічного автомобіля, ОСОБА_3 пояснив, що не може ствердити, хто саме ним керував, оскільки водія цього автомобіля не розгледів.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 вказав, що 18 лютого 2026 року він знаходився з ОСОБА_2 коли до нього зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що його треба відвести додому. Він бачив, як ОСОБА_2 сідав за кермо біля кафе «Колиба під Дубами». ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля «LEXUS LX 500D», а ОСОБА_1 сів збоку на переднє пасажирське сидіння. Він їм потиснув руку і вони поїхали.

На підтвердження обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, до матеріалів справи долучено та судом досліджено такі докази:

- копія протокол огляду місця події від 18 лютого 2026 року з додатками, яким зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди, розташування транспортних засобів після зіткнення, наявні на них механічні пошкодження та слідову інформацію, що утворилася внаслідок ДТП (а.с.4);

- висновки за результатами медичного огляду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проведеного у КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» після дорожньо-транспортної пригоди. За результатами огляду ОСОБА_1 встановлено перебування у стані алкогольного сп`яніння, тоді як у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп`яніння не виявлено. Відповідні результати також зафіксовані роздруківками приладу Alcotest 6820 (а.с.5-7).

- постанову слідчого - начальника СВ відділення поліції №2 (селище Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Майбороди Д.В. від 30 червня 2026 року про закриття кримінального провадження №12026091220000028 від 19 лютого 2026 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України. Зі змісту постанови вбачається, що кримінальне провадження було розпочато за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18 лютого 2026 року в селищі Рожнятів за участю автомобіля «LEXUS LX 500», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316», реєстраційний номер НОМЕР_4 , з причепом. Кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, а копію постанови направлено начальнику ВП №2 (селище Рожнятів) для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.с.9-12);

- висновок судово-медичної експертизи №47 від 17 квітня 2026 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 виявлено закриту черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку, забійними ранами та синцем у ділянці голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (а.с.13-14);

- протокол огляду відеозапису з магазину «СІМІ», відповідно до якого о 20:15:17 зафіксовано, як до автомобіля «LEXUS LX 500», реєстраційний номер НОМЕР_1 , підійшов ОСОБА_1 , сів за кермо вказаного автомобіля та поїхав у напрямку селища Рожнятів (а.с.17-20);

- протокол огляду відеозапису, наданого ОСОБА_5 , яким зафіксовано обставини виконання ОСОБА_3 маневру руху заднім ходом автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316» з причепом, момент наближення автомобіля «LEXUS LX 500» та подальше зіткнення транспортних засобів. Після зіткнення, згідно зі змістом протоколу огляду, з робочого місця водія автомобіля «LEXUS LX 500» вийшов ОСОБА_1 (а.с.21-26);

- протокол допиту свідка ОСОБА_1 , який під час досудового розслідування пояснив, що 18 лютого 2026 року перебував у м. Івано-Франківську, куди їздив автомобілем «LEXUS LX 500», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Близько 19:00 год. він вечеряв у ресторані «Амур» у селищі Брошнів-Осада та, за його твердженням, алкогольних напоїв під час вечері не вживав. Перебуваючи у ресторані, зателефонував ОСОБА_2 та попросив забрати його з кафе «Колиба під Дубами», де останній вечеряв. Близько 20:00 год. ОСОБА_1 виїхав із кафе «Амур» у напрямку селища Рожнятів, дорогою заїхав до кафе «Колиба під Дубами», де зустрівся з ОСОБА_2 та випив 100 грамів горілки. Після цього, за його словами, вони поїхали у с. Ясень, при цьому автомобілем «LEXUS LX 500» керував ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 вживав алкоголь. ОСОБА_1 стверджував, що сам перебував на передньому пасажирському сидінні. Після зіткнення через заблоковані двері ОСОБА_2 , за його словами, переліз на заднє сидіння та вийшов через задні праві двері, а ОСОБА_1 , намагаючись вийти з автомобіля, вибив ліві передні двері та вибрався з автомобіля через сторону водія (а.с.27-28);

- протокол допиту свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що 18 лютого 2026 року близько 19:00 год. вечеряв у кафе «Колиба під Дубами». У цей час йому зателефонував ОСОБА_1 , який повідомив, що перебуває в кафе «Амур», та попросив приїхати до нього. ОСОБА_2 приїхав до кафе «Амур», однак ОСОБА_1 там уже не застав. Надалі вони зустрілися, після чого заїхали до кафе «Колиба під Дубами», де ОСОБА_2 забрав розрахунок та замовив на барі 100 грамів горілки. З його слів, оскільки він знав, що ОСОБА_1 цього вечора вживав алкогольні напої, вони домовилися, що автомобілем ОСОБА_1 керуватиме саме ОСОБА_2 . Після виходу з кафе ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля «LEXUS LX 500», а ОСОБА_1 - на переднє пасажирське сидіння, після чого вони поїхали у напрямку с. Ясень. ОСОБА_2 також описав обставини зіткнення з автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316» та стверджував, що саме він перебував за кермом «LEXUS LX 500» у момент ДТП (а.с.29-30);

- протокол допиту свідка ОСОБА_3 , відповідно до якого останній пояснив обставини виконання ним маневру руху заднім ходом автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316» з причепом та подальшого зіткнення з автомобілем «LEXUS LX 500». При цьому ОСОБА_3 зазначив, що не бачив та не може ствердити, хто саме перебував за кермом автомобіля «LEXUS LX 500» у момент дорожньо-транспортної пригоди (а.с.33-34);

- протокол допиту свідка ОСОБА_6 , відповідно до якого останній пояснив, що, прибувши на місце ДТП, побачив біля автомобіля «LEXUS» зі сторони водія чоловіка, одягненого у куртку. Самого моменту ДТП та хто саме керував автомобілем «LEXUS» у момент зіткнення не бачив (а.с.35-36);

- висновок експерта №СЕ-19/109-26/3064-ІТ від 24 березня 2026 року, відповідно до якого на момент дорожньо-транспортної пригоди швидкість автомобіля «LEXUS LX 500», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становила 63 км/год, а в період від 5 до 2 секунд до моменту первинного контакту автомобіль рухався зі швидкістю в межах 94-90 км/год. У період від 1,5 до 1 секунди до зіткнення швидкість автомобіля зменшувалася з 86 км/год до 68 км/год у процесі гальмування. Експерт також установив, що робоча гальмова система та система рульового керування автомобіля на момент ДТП перебували у працездатному стані (а.с.37-44);

На підтвердження своєї невинуватості ОСОБА_1 дав суду пояснення, які викладено судом вище.

ІV. Оцінка суду:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

На обґрунтування того, що саме ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, 18 лютого 2026 року керував автомобілем марки «LEXUS LX 500», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху якого сталася дорожньо-транспортна пригода, суду надано матеріали адміністративної справи та матеріали кримінального провадження №12026091220000028 від 19 лютого 2026 року, зокрема протоколи про адміністративні правопорушення, протокол огляду місця події, протоколи допиту ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , протоколи огляду відеозаписів, висновок інженерно-транспортної експертизи, висновок судово-медичної експертизи, результати медичного огляду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння, роздруківки спеціального технічного засобу Alcotest 6820, а також постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 30 червня 2026 року. Зміст зазначених доказів судом наведено вище.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив факт керування автомобілем марки «LEXUS LX 500», реєстраційний номер НОМЕР_1 , безпосередньо у момент дорожньо-транспортної пригоди. Пояснив, що після вживання алкогольних напоїв керування автомобілем передав ОСОБА_2 , який і перебував за кермом під час подальшого руху у напрямку с. Ясень та в момент зіткнення з автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316».

Суд враховує, що така позиція ОСОБА_1 не була вперше висловлена ним під час судового розгляду справи. Аналогічні пояснення щодо обставин, які передували ДТП, він надавав ще під час досудового розслідування кримінального провадження.

ОСОБА_2 під час досудового розслідування, а також у судовому засіданні прямо вказав, що після зустрічі з ОСОБА_1 саме він сів за кермо автомобіля «LEXUS LX 500». Після цього ОСОБА_2 , за його словами, перебував за кермом автомобіля під час руху в напрямку с. Ясень та у момент зіткнення.

Таким чином, ОСОБА_2 не лише заперечив керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а безпосередньо вказав на себе як на особу, яка фактично керувала автомобілем у момент ДТП.

Суд також враховує показання іншого безпосереднього учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_3 , який керував автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316».

ОСОБА_3 підтвердив факт зіткнення транспортних засобів, однак пояснив, що не бачив та не може ствердити, хто саме перебував за кермом автомобіля «LEXUS LX 500» у момент зіткнення. Отже, його показання також не підтверджують обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, щодо керування автомобілем саме ОСОБА_1 .

Водночас свідок ОСОБА_4 пояснив, що безпосередньо перед подальшим рухом автомобіля бачив, як ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля «LEXUS LX 500», тоді як ОСОБА_1 зайняв переднє пасажирське сидіння. Таким чином, показання ОСОБА_4 узгоджуються з показаннями ОСОБА_2 у тій їх частині, що безпосередньо перед ДТП керування автомобілем було передано ОСОБА_2 .

При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 не був очевидцем самого зіткнення, а тому його показання самі по собі не дають можливості беззаперечно встановити особу водія саме у момент ДТП. Однак вони мають доказове значення у сукупності з іншими матеріалами справи, оскільки підтверджують обставину посадки ОСОБА_2 за кермо автомобіля «LEXUS LX 500» незадовго до дорожньо-транспортної пригоди та, відповідно, ставлять під сумнів викладене у протоколах твердження про те, що у момент зіткнення транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 .

Окремої оцінки потребують матеріали щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Із долучених до справи документів убачається, що працівниками поліції після ДТП було забезпечено проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 пройшов огляд із застосуванням приладу Alcotest 6820 18 лютого 2026 року о 23 год. 16 хв., тоді як час дорожньо-транспортної пригоди у протоколах про адміністративні правопорушення зазначено як 20 год. 23 хв. Таким чином, його огляд проведено приблизно через 2 години 50 хвилин після часу ДТП, зафіксованого в адміністративних матеріалах.

За результатами огляду ОСОБА_1 встановлено перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Разом з тим ОСОБА_2 , який з самого початку стверджував, що саме він керував автомобілем, також був направлений працівниками поліції на огляд та пройшов тестування із застосуванням приладу Alcotest 6820 19 лютого 2026 року о 00 год. 02 хв. За результатами медичного огляду ознак алкогольного сп`яніння у нього не виявлено.

Сам факт проведення після ДТП огляду на стан алкогольного сп`яніння як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 суд оцінює у сукупності з іншими доказами. Зазначена обставина свідчить про те, що питання щодо ролі обох осіб у керуванні транспортним засобом перевірялося органом поліції безпосередньо після події. Відтак твердження ОСОБА_2 про керування ним автомобілем не може розцінюватися виключно як версія, вперше висунута під час судового розгляду з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

Вона свідчить про те, що питання щодо особи, яка фактично перебувала за кермом транспортного засобу, виникло не лише під час судового розгляду справи. Уже безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди працівниками поліції фактично перевірялася версія щодо керування автомобілем як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 .

За відсутності будь-якого сумніву щодо особи водія необхідності проводити окремий огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння саме у зв`язку з цією дорожньо-транспортною пригодою не виникало б.

Тому проведення такого огляду об`єктивно підтверджує, що твердження ОСОБА_2 про його перебування за кермом не з`явилося лише на стадії судового розгляду, як спосіб захисту ОСОБА_1 , а було відоме органу поліції та перевірялося від самого початку.

При цьому встановлення стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 саме по собі не доводить факту керування ним транспортним засобом.

Судом також досліджено протоколи огляду відеозаписів, однак сам факт того, що о 20 год. 15 хв. 17 сек. ОСОБА_1 керував автомобілем, не є достатнім доказом того, що саме він залишався водієм у момент ДТП о 20 год. 23 хв.

Судом також враховано протокол огляду іншого відеозапису, відповідно до якого після зіткнення із робочого місця водія автомобіля «LEXUS LX 500» вийшов ОСОБА_1 .

Разом з тим зазначена обставина також не може оцінюватися ізольовано від інших матеріалів справи. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однаково описували обставини залишення автомобіля після зіткнення: передні двері були заблоковані, ОСОБА_2 переліз на заднє сидіння та залишив автомобіль через задні праві двері, а ОСОБА_1 через фізичні особливості не зміг аналогічно перебратися назад, чи через передні двері з боку пасажира, які були заблоковані, та вибирався через ліву передню дверку водія, яку як він пояснив, натиснув ногою і таикм чином відкрив.

Отже, сам факт перебування ОСОБА_1 на місці пригоди після зіткнення не є безумовним доказом того, що саме він знаходився за кермом безпосередньо до моменту ДТП.

Не встановлює особу водія і висновок інженерно-транспортної експертизи, яким визначено швидкість руху автомобіля «LEXUS LX 500» та технічний стан його систем.

Згідно з висновком експерта, у проміжку від 5 до 2 секунд до первинного контакту автомобіль рухався зі швидкістю близько 94-90 км/год, а безпосередньо перед зіткненням здійснювалося гальмування. Ці дані характеризують механізм руху транспортного засобу та можуть мати значення для визначення порушення Правил дорожнього руху, однак жодним чином не ідентифікують особу, яка перебувала за кермом.

Суд звертає увагу й на те, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження містить висновок про те, що автомобілем керував ОСОБА_1 . Однак така постанова є процесуальним рішенням органу досудового розслідування і не має для суду наперед встановленої доказової сили у справі про адміністративне правопорушення.

Більше того, матеріали самого кримінального провадження, які були направлені органом поліції до суду, містять докази, які ставлять під сумнів категоричність такого висновку, зокрема показання ОСОБА_2 , результати огляду на стан алкогольного сп`яніння обох осіб та показання ОСОБА_3 , який не зміг ідентифікувати водія автомобіля «LEXUS LX 500».

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у матеріалах справи наявна істотна та не усунута суперечність щодо особи, яка керувала автомобілем «LEXUS LX 500» безпосередньо в момент дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин суд не може визнати доведеним поза розумним сумнівом, що саме ОСОБА_1 о 20 год. 23 хв. 18 лютого 2026 року керував автомобілем «LEXUS LX 500», перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, та, що саме він, як водій допустив порушення Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП.

Інших належних, допустимих та достатніх доказів, які б усували зазначені суперечності та беззаперечно підтверджували факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 у момент ДТП, матеріали справи не містять.

Судом також досліджено відеозапис, що міститься на долученому до матеріалів справи DVD-диску, яким зафіксовано дії працівників поліції 29 липня 2026 року під час оформлення адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 , зокрема процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення та винесення щодо нього постанови.

При цьому факт складання працівником поліції протоколів саме щодо ОСОБА_1 та винесення щодо нього постанови відображає процесуальне рішення уповноважених працівників поліції за результатами оцінки зібраних ними матеріалів. Сам протокол про адміністративне правопорушення, як і відеофіксація процедури його складення, не має наперед встановленої доказової сили та не може усунути наявні у справі суперечності щодо ключової обставини - хто саме фактично керував автомобілем «LEXUS LX 500» у момент ДТП.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно та всебічно з`ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення. При цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які, відповідно до чинного законодавства, представляють собою будь-які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для вирішення справи по суті.

Таким чином, недоведеність ключової обставини - факту керування автомобілем саме ОСОБА_1 - виключає можливість висновку про наявність у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 та ч. 1 ст. 1 30 КУпАП у зв`язку з недоведеністю того, що саме він був водієм транспортного засобу за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, та, як наслідок, відсутністю в його діях складу зазначених адміністративних правопорушень.

Отже, як зазначив суд вище, сукупність досліджених ним доказів не дає можливості встановити факт керування автомобілем саме ОСОБА_1 у момент дорожньо-транспортної пригоди з таким ступенем переконливості, який виключав би розумний сумнів. Наявні у справі об`єктивні докази, які пов`язують ОСОБА_1 з керуванням автомобілем незадовго до ДТП та його перебуванням біля робочого місця водія після зіткнення, водночас не спростовують прямих і послідовних показань ОСОБА_2 про те, що саме він керував автомобілем у момент ДТП, показань ОСОБА_4 , який підтвердив, що саме ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_1 - на переднє пасажирське сидіння а також ОСОБА_7 , який не зміг ідентифікувати особу водія транспортного засобу марки «LEXUS LX 500».

За таких обставин суд не вправі усунути наявні суперечності шляхом припущення та покласти в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 лише одну з можливих версій події. Наявні сумніви щодо того, хто саме фактично перебував за кермом автомобіля «LEXUS LX 500» у момент ДТП, не усунуті сукупністю досліджених доказів та відповідно до принципу презумпції невинуватості підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, зокрема послідовні показання ОСОБА_2 про те, що саме він керував автомобілем «LEXUS LX 500» у момент дорожньо-транспортної пригоди, особі, уповноваженій збирати докази та складати протоколи про адміністративні правопорушення, належить надати цим обставинам відповідну правову оцінку, встановити особу, яка фактично керувала транспортним засобом під час дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 18 лютого 2026 року о 20 год. 23 хв. у селищі Рожнятів по вул. Січових Стрільців, та вирішити питання щодо наявності в її діях складу відповідного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 124, 130, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -

постановив:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: