Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №350/1230/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1230/26

Номер провадження 3/350/233/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

30.07.2026 на розгляд Рожнятівського районного суду поступила справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723533, 19.07.2026 о 15:13 год. у селищі Рожнятів по вул. Січових Стрільців водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керувала автомобілем DAEWOO LANOS, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, чим порушила п.2.9 «а» ПДР - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:

ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. ЇЇ інтереси представляв адвокат Родіков І.С. Однак, будучи допитаною в минулому судовому засіданні суду пояснила, що за обставин, викладених у протоколі, автомобілем не керувала, а тому у працівників поліції були відсутні підстави вимагати від неї оходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, заперечив проти доводів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Адвокат також зазначив, що його довірителька транспортним засобом, як про це вказано в протоколі не керувала, а тому вона не зобов`язана була проходити огляд на стан сп`яніння. Проходження такого огляду не є доказом, що вона керувала транспортним засобом у стані сп`яніння.

Вважає, що оскільки матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би беззаперечно підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зокрема відеозапис не містить цієї обставини, вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не доводиться.

Крім цього зауважив, що працівник поліції неправильно зазначив особу, на яку він склав протокол. Фактично у протоколі вказано, що автомобілем керувала ОСОБА_2 , в той час як його підзахисна по батькові ОСОБА_3 . Ця обставина є такою, що також виправдовує його підзахисну.

У зв`язку з цим просив провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення до матеріалів справи долучено такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723533, 19.07.2026 о 15:13 год. у селищі Рожнятів по вул. Січових Стрільців водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керувала автомобілем DAEWOO LANOS, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, чим порушила п.2.9 «а» ПДР - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1);

- роздруківка приладу газоаналізатор «Драгер 6820», номер тесту 35 (а.с.2)

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого встановлено, що огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння проведено за допомогою приладу газоаналізатор «Драгер 6820» (а.с.3);

- направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП Рожнятівська БПЛ від 19.07.2026 15 год. 18 хв. у зв`язку з виявленими поліцейським ознаками сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка,що не відповідає обстановці ( а.с.4);

- акт відсторонення від керування транспортним засобом (а.с.5)

- рапорт поліцейського, який за своїм правовим змістом є службовим документом (а.с.7).

- свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки технічного пристрою (а.с.10);

- оптичні диски DVD+R (а.с.14);

На підтвердження невинуватості ОСОБА_1 її захисник дав суду пояснення, які викладено судом вище.

ІV. Оцінка суду:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що визначення суті правопорушення та його ідентифікація як кримінального правопорушення здійснюється не тільки з врахуванням того, що таке правопорушення відноситься до кримінального права у правовій системі держави, а і з урахуванням правової природи порушення, його характеру і ступеню суворості покарання, яке може понести правопорушник (справа "Озтюрк проти Німеччини", "Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства").

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 19.12.2021 у справі № 487/4245/18 зазначив, що визнання вини не є беззаперечним доказом і не звільняє слідчого, прокурора, суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо та всієї доказової бази у сукупності.

При цьому, Європейський суд зазначав про те, що санкція у виді позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності».

Отже, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 ЗУ "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його характер і ступінь суворості передбачених стягнень, необхідно прийти до висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні вищевказаного правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносити у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Щодо об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то визначені склади об`єктивної сторони даного правопорушення полягають у :

- керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння;

- керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння;

- керуванні транспортним засобом в стані іншого сп`яніння;

- керуванні транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння;

- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває під впливом таких лікарських препаратів;

- відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єкт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України спеціальний водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом в стані сп`яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За змістом п.1.10 ПДР водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення відповідної категорії.

Згідно із п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 № 4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Отже, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП є керування транспортним засобом водієм в стані сп`яніння або його відмова від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп`яніння.

Суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП в тому числі, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, що в даному випадку інкримінується особі, стосовної якої складений протокол про адміністративне правопорушення. Тому в даній ситуації вимагається доведення того, що саме ОСОБА_1 керувала автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723533 від 19.07.2026, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, роздруківку приладу газоаналізатор «Драгер 6820», номер тесту 35, свідоцтво про повірку зазначеного технічного засобу, направлення на медичний огляд та оптичні диски DVD+R.

Разом з тим, під час безпосереднього дослідження доказів у судовому засіданні не встановлено факту керування ОСОБА_1 автомобілем за обставин, викладених в протоколі.

Суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 своєї вини у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не визнала, а її представник адвокат Родіков І.С. послідовно стверджував, що остання транспортним засобом не керувала, а тому у працівників поліції були відсутні законні підстави для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. На думку сторони захисту, за відсутності належних та допустимих доказів факту керування транспортним засобом сам по собі результат огляду на стан сп`яніння не є достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначені доводи захисту підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно та всебічно з`ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення. При цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які, відповідно до чинного законодавства, представляють собою будь-які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для вирішення справи по суті.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та складені працівниками поліції процесуальні документи не можуть визнаватися беззаперечним доказом вини особи, оскільки підлягають перевірці та оцінці судом у сукупності з іншими доказами. За відсутності об`єктивних доказів факту керування транспортним засобом наведені документи не є достатніми для висновку про доведеність вини особи поза розумним сумнівом.

За відсутності належним чином підтвердженого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, долучені до матеріалів справи акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, направлення на медичний огляд, роздруківка результатів тестування за допомогою газоаналізатора «Драгер» та інші документи самі по собі не є належними і достатніми доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки підтверджують лише факт проведення огляду та його результат, але не підтверджують факту керування транспортним засобом.

Інших належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суду не надано.

Щодо тверджень захисника з приводу неправильного зазначення особи, на яку складено протокол, зокрема, що фактично у протоколі вказано, що автомобілем керувала ОСОБА_2 , в той час як його підзахисна по батькові ОСОБА_3 , що на думку адвоката свідчить про недостовірність викладених у ньому обставин, а відтак навіть ця окремо визначена ним обставина є підтвердження відсутності складу правопорушення.

Разом з тим суд встановив, що поліцейський правильно встановив особу ОСОБА_1 , однак в іншій частині цього ж протоколу, зокрема в «Описі установлених обставин» неправильно зазначив ОСОБА_4 по батькові - ОСОБА_5 , замість ОСОБА_3 .

Однак ОСОБА_1 не заперечила, що вона по батькові ОСОБА_3 і визнала, що зазначення її по батькові ОСОБА_5 може бути опискою.

Отже, такі пояснення ОСОБА_1 та інші матеріали справи дають суду підстави вважати, що працівник поліції зазначивши ОСОБА_6 по батькові ОСОБА_5 допустив механічну помилку, яка не створює невизначеності щодо того, на кого складений протокол, і за відсутності іншої обставини, про яку суд зазначив вище, сама по собі давала б суду підстав стверджувати про відсутність у ОСОБА_1 складу інкримінованого їй правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

На підставі вище викладеного, ст. 1, 9, 23, 33, 124, 130, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в її діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: