Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №347/918/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/918/26

Провадження № 2/347/766/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Мошуля Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на частку земельної ділянки в спільній частковій власності , -

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в спільній частковій власності, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до Свідоцтва про право на житловий будинок від 12 серпня 1996 року, яке видано виконкомом Кобаківської сільської Ради народних депутатів, будинок в АДРЕСА_1 належав на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та позивачу ОСОБА_1 в рівних частинах.

Право власності на даний житловий будинок зареєстровано в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частинах (по частці за кожним) та записаний в реєстрову книгу за реєстровим № 641 12 серпня 1996 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. За життя, ОСОБА_3 було видано Державний акт на право приватної власності на землю: на земельну ділянку площею 0, 2350 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, на земельну ділянку площею 0,3706 га для ведення особистого підсобного господарства, на земельну ділянку площею 0,1437 га для ведення особистого підсобного господарства.

12 жовтня 2020 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до ФОП ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою, та надав ФОП ОСОБА_5 . Свідоцтво про право на житловий будинок від 12 серпня 1996 року, яке видано виконкомом Кобаківської сільської Ради народних депутатів, із якого вбачається, що будинок в АДРЕСА_1 , належав на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частинах.

20.09.2021 року приватний нотаріус Маркуц У.М. видала відповідачу ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину, на земельну ділянку площею 0, 2350 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 2623683601:01:004:0192, яка належить до житлового будинку в АДРЕСА_1 в цілому на будинок, розмір частки 1.

Позивач являється власником частки (спільна часткова власність) житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, в АДРЕСА_1 , який розміщений на земельній ділянці площею 0,2350 га, кадастровий номер 2623683601:01:004:0192.

Згідно Витягу №НВ-9954406012026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 25.02.2026 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2350 га, кадастровий номер 2623683601:01:004:0192 становить 329 206,23 грн.

Станом на 25.06.2020 року, на день відкриття спадщини позивач проживав за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку покійної матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), піклувався та здійснював догляд за хворою матір`ю, вів спільне господарство та здійснював догляд за господарськими будівлями та спорудами, так як являвся та являється співвласником частки будинковолодіння, здійснював поховання своєї матері власними коштами.

Відповідно до Земельного кодексу України (в редакції 1990 року), при набутті права спільної сумісної власності 12 серпня 1996 року на будинок в АДРЕСА_1 , позивач набув, разом із матір`ю ОСОБА_3 , право власності на частку земельної ділянки площею 0,2350 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

20.09.2021 року приватним нотаріусом видано відповідачу ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія та номер 1986 на земельну ділянку площею 0,2350 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 2623683601:01:004:0192, яка належить до житлового будинку в АДРЕСА_1 в цілому на будинок, розмір частки 1, з порушенням вимог пункту 4 статті 120 діючого Земельного кодексу України.

Просить встановити факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки в спільній частковій власності, площею 0,2350 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 2623683601:01:004:0192, яка належить до житлового будинку в АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач не з`явився подав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги заявлені ним в частині встановлення факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини 25 червня 2020 року просить залишити без розгляду. Вимоги позову в частині визнання за ним права власності на частку земельної ділянки в спільній частковій власності, площею 0,2350 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 2623683601:01:004:0192, яка належить до житлового будинку в АДРЕСА_1 підтримує та просить задоволити.

Відповідач в судове засіданні не з`явився. Представником відповідача, адвокатом Беньковським В.А. подано суду письмове клопотання про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання за ним права власності на частку земельної ділянки в спільній частковій власності, площею 0,2350 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка належить до житлового будинку в АДРЕСА_1 визнає та не заперечує в їх задоволенні.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав:

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено в судовому засіданні позивач відповідно до Свідоцтва про право на житловий будинок від 12 серпня 1996 року, яке видано виконкомом Кобаківської сільської Ради народних депутатів а.с. 15, житловий будинок в АДРЕСА_1 належав на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та позивачу ОСОБА_1 в рівних частинах. Право власності на даний житловий будинок зареєстровано в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частинах (по 1/2 частці за кожним) та записаний в реєстрову книгу за реєстровим № 641 а.с.15 зв. 12 серпня 1996 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть а.с.14.

За життя, ОСОБА_3 було видано Державний акт на право приватної власності на землю: на земельну ділянку площею 0, 2350 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, на земельну ділянку площею 0,3706 га для ведення особистого підсобного господарства, на земельну ділянку площею 0,1437 га для ведення особистого підсобного господарства а.с.13

12 жовтня 2020 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до ФОП ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою, та надав ФОП ОСОБА_5 . Свідоцтво про право на житловий будинок від 12 серпня 1996 року, яке видано виконкомом Кобаківської сільської Ради народних депутатів, із якого вбачається, що будинок в АДРЕСА_1 , належав на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частинах.

20.09.2021 року приватний нотаріус видала відповідачу ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину, на земельну ділянку площею 0, 2350 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 2623683601:01:004:0192, яка належить до житлового будинку в АДРЕСА_1 в цілому на будинок, розмір частки 1.

Встановлено, що фактично позивач являється власником частки (спільна часткова власність) житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, в АДРЕСА_1 , який розміщений на земельній ділянці площею 0,2350 га, кадастровий номер 2623683601:01:004:0192.

Відповідно до Земельного кодексу України (в редакції 1990 року), при набутті права спільної сумісної власності 12 серпня 1996 року на будинок в АДРЕСА_1 , позивач набув, разом із матір`ю ОСОБА_3 , право власності на частку земельної ділянки площею 0,2350 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

За вимогами частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини другої статті 30 Земельного кодексу України, при переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об`єктів.

Відповідно до Земельного кодексу України (в редакції 1990 року), при набутті права спільної сумісної власності 12 серпня 1996 року на будинок в АДРЕСА_1 , позивач набув, разом із матір`ю ОСОБА_3 , право власності по частці земельної ділянки площею 0,2350 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (стаття 67 Земельного кодексу України в редакції 1990 року).

За вимогами статті 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Отже, в розумінні статті 86 ЗК України спільна часткова власність на земельну ділянку - це спільна власність з обов`язковим визначенням частки кожного з учасників спільної власності.

Підстави виникнення права спільної часткової власності, зазначені у статті 87 ЗК України, не є вичерпними та розширюються іншими положеннями ЗК України. Так, в силу ст. 120 ЗК України у разі наявності спільної часткової власності на будинок декількох власників, такі власники набувають право спільної часткової власності на земельну ділянку біля будинку. У разі наявності бажання кожен із співвласників спільної часткової власності має право на отримання особисто у власність частину земельної ділянки відповідно до частки, що йому належить. Питання про виділення належної власнику частки в натурі (на місцевості) вирішується за угодою між усіма співвласниками. У разі недосягнення згоди співвласниками, питання вирішується в судовому порядку.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" викладені рекомендації щодо вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку щодо земельної ділянки, на якій розміщений житловий будинок.

Визначальною є позиція, викладена в абзаці 3 п.21 Постанови, за якою "якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої".

Згідно з частиною другою статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи вище наведене, за позивачем слід визнати право власності, на частку земельної ділянки в спільній частковій власності, площею 0,2350 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 2623683601:01:004:0192, яка належить до житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Що стосується заявлених позивачем вимог про встановлення факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , то така згідно поданої позивачем заяви від 03.09.2026 року підлягає залишенню без розгляду у відповідності до вимог п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України .

На підставі наведеного ст.ст.316-319, 321, 328, 355, 392, 1216, 1217, 1297 ЦК України та керуючись ст.ст. 257, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителем АДРЕСА_1 право власності на частку земельної ділянки в спільній частковій власності, площею 0,2350 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 2623683601:01:004:0192, яка належить до житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги про встановлення факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Крилюк М.І.