Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №303/2896/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/2896/26

2/303/1303/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судових засідань Олесінь А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Таліон Плюс» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 21.04.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №120364966, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 32 172,00 гривень. Однак, відповідач взятих на себе зобов`язань за кредитним договором не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 35 664,43 гривень, з яких 15 332,09 грн. – заборгованість по кредиту, 18 402,02 грн. – заборгованість по процентам, 1 930,00 грн. – комісія за надання кредиту.

16.09.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладеного договір факторингу №МВ-ТП/53, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Оскільки, відповідач в добровільному порядку не сплатила заборгованість, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 03.04.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач відзив на позов не подала.

Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку. Відповідно до договору кредитної лінії №120364966 від 21.04.2025 року відповідач ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит у розмірі 2 000,00 гривень, строком на 5 років, зі сплатою 0,98 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. 22.04.2025 року, 24.04.2025 року, 29.04.2025 року, 01.05.2025 року, 17.05.2025 року, 18.05.2025 року, 19.05.2025 року, 25.05.2025 року, 27.05.2025 року, 29.05.2025 року між сторонами були укладені додаткові угоди до кредитного договору №120364966 від 21.04.2025 року. Вказані додаткові угоди є невід`ємними частинами кредитного договору та укладені в електронній формі з використанням мобільного додатка «Moneyveo — кредит онлайн». Умовами додаткових угод визначалися, зокрема, сума відповідного траншу та інші умови його надання, при цьому інші умови кредитного договору залишалися без змін.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 10.01.2026 року заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору становить 35 664,43 гривень, з яких: 15 332,09 гривень заборгованість по кредиту, 18 402,02 гривень заборгованість за нарахованими процентами, 1 930,32 гривень – комісія за надання кредиту.

16.09.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладеного договір факторингу №МВ-ТП/53, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до відповідача.

Згідно ч. 1-3ст.639ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зіст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч. 5 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦПК України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно дост. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, щодо стягнення комісії, то слід зазначити таке.

Згідно із п. 1,1,16 укладеного між сторонами кредитного договору передбачена комісія за надання кредиту.

Стягнення комісії за споживчий кредит є загальними витратами за споживчим кредитом, які передбачені ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції від 15.11.2024) та врегульовані «Правилами розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит», затвердженими постановою від 11.02.2021 № 16 Національним банком України.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21.

Сплата комісії за надання кредиту передбачено умовами договору та включена до суми загальних витрат за кредитом. Підписуючи умови договору позичальник погодився сплатити таку у визначеному в договорі розмірі, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту у розмірі 1 930,32 гривень є правомірними.

З урахуванням вищенаведеного, заборгованість відповідача, яка підлягає стягненню за кредитним договором № 120364966 від 21.04.2025 року становить 35 664,43 грн., що складається з 15 332,09 гривень - заборгованість по тілу кредиту, заборгованість по процентам в розмірі 18 402,02 гривень, комісії за надання кредиту – 1930,32 гривень.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу, позивачем надано договір про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024 року, акт наданих послуг, копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів, з яких убачається, що вартість наданих адвокатом послуг становить 5 000 гривень.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у розмірі 5 000 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір 2662,40 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141,258-259, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.11,509,526,611,625,1048-1050,1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за Договором кредиту № 120364966 від 21.04.2025 року в розмірі 35 664,43 гривень (тридцять п`ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні сорок три копійки), що складається з 15 332,09 гривень - заборгованість по тілу кредиту, заборгованість по процентам в розмірі 18 402,02 гривень, комісії за надання кредиту – 1930,32 гривень, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000(п`ять тисяч) гривень та судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», 14017,м.Чернігів,вул.Жабинського,будинок 13, код ЄДРПОУ 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду виготовлено 03.09.2026 року.

Головуюча О.В .Гутій