Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №302/1100/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1100/26

Провадження № 2-о/302/82/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання – Бобонич Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Рішко Сергій Іванович, заінтересована особа – Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власницею житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 03 вересня 2009 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством «Міжгірське бюро технічної інвентаризації» Міжгірської районної ради.

Рішенням Голятинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 14 травня 1996 року «Про приватизацію земельних ділянок» задоволено заяву ОСОБА_1 від 16 квітня 1996 року та передано їй у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,50 га в урочищах «Біля хати» та «Кошарища» у селі Голятин для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку.

28 липня 2003 року на підставі рішення Голятинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 14 травня 1996 року було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 009526, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 317, яким посвідчено право приватної власності на земельні ділянки загальною площею 0,5694 га, розташовані на території Голятинської сільської ради.

Водночас у зазначеному Державному акті допущено низку розбіжностей порівняно з іншими документами, які стосуються заявниці та підстав передачі їй земельних ділянок.

Так, у Державному акті ім`я власниці зазначено як « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 », адресу її місця проживання – « АДРЕСА_2 » замість « АДРЕСА_1 », а датою рішення Голятинської сільської ради, на підставі якого видано Державний акт, зазначено 14 травня 1997 року замість 14 травня 1996 року.

Крім того, у графі щодо мети передачі земельної ділянки зазначено лише «для ведення особистого селянського господарства», тоді як, за твердженням заявниці, рішенням Голятинської сільської ради від 14 травня 1996 року земельні ділянки передавалися їй також для обслуговування житлового будинку.

Помилку у написанні свого імені заявниця пов`язує з тим, що у побуті в селі її часто називали ім`ям « ОСОБА_2 ». Розбіжності у номері будинку та даті рішення сільської ради заявниця вважає технічними описками, допущеними під час оформлення документа.

Щодо зазначення цільового призначення земельних ділянок заявниця посилається на те, що рішенням Голятинської сільської ради від 14 травня 1996 року їй передавалася, зокрема, земельна ділянка в урочищі «Біля хати» площею 0,38 га, пов`язана з обслуговуванням належного їй житлового будинку.

Також у таблиці «Кількісна характеристика земель, переданих у приватну власність», що міститься у Державному акті серії ІІ-ЗК № 009526, наведені відомості про земельні угіддя під двором та будівлями, а в експлікації земель, яка міститься у технічній документації з виготовлення цього Державного акта, окремо зазначена присадибна земельна ділянка площею 0,07 га, у тому числі двір площею 0,0550 га та земельна ділянка під будівлями площею 0,0150 га.

За твердженням заявниці, наявність зазначених розбіжностей перешкоджає їй відновити межі земельних ділянок відповідно до Державного акта серії ІІ-ЗК № 009526, внести відомості про них до Державного земельного кадастру та зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим вона не має можливості повною мірою реалізувати свої правомочності власника.

На підтвердження належності їй Державного акта серії ІІ-ЗК № 009526 заявниця посилається на наявність у неї оригіналу цього документа, належність їй на праві власності житлового будинку АДРЕСА_1 , її заяву від 16 квітня 1996 року до Голятинської сільської ради про передачу земельних ділянок у приватну власність, а також рішення Голятинської сільської ради від 14 травня 1996 року.

У зазначеному рішенні місцем проживання ОСОБА_1 вказано АДРЕСА_3 , який, як зазначає заявниця, після проведення перенумерації має номер 361.

Крім того, на адвокатський запит представника заявниці Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області листом від 11 серпня 2026 року № 29-7-0.31-4691/2-26 надало копію Державного акта серії ІІ-ЗК № 009526 та технічної документації щодо його виготовлення, які, на думку заявниці, підтверджують передачу відповідних земельних ділянок саме ОСОБА_1 .

Довідкою старости Голятинського старостинського округу Міжгірської селищної ради від 11 серпня 2026 року № 06-05/255 також підтверджується, що Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 009526 був виданий ОСОБА_1 .

Заявниця зазначає, що чинним законодавством не передбачено порядку внесення відповідних виправлень до раніше виданого державного акта на право приватної власності на землю, у зв`язку з чим усунути розбіжність у написанні її імені у позасудовому порядку вона не має можливості.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документа необхідне заявниці для внесення відомостей щодо належних їй земельних ділянок до Державного земельного кадастру, державної реєстрації речових прав на них та подальшого здійснення правомочностей власника.

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1 просить встановити факт належності їй Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 009526, виданого 28 липня 2003 року Голятинською сільською радою Міжгірського району Закарпатської області та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 317.

Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася. Її представник – адвокат Рішко Сергій Іванович подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без участі заявниці та її представника, зазначивши, що подану заяву підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.

Від Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області надійшла заява, у якій висловлено прохання розглянути справу без участі її представника та зазначено про відсутність заперечень щодо задоволення заяви.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини сьомої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, а також для підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини третьої статті 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, установлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що при розгляді справ про встановлення факту належності правовстановлюючого документа суд повинен запропонувати заявникові подати докази того, що правовстановлюючий документ належить саме йому, а орган, який видав цей документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Судом перевірено подані на підтвердження обставин, викладених у заяві, письмові докази, а саме копії: паспорта громадянина України та картки платника податків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 ; рішення Голятинської сільської ради народних депутатів від 14 травня 1996 року «Про приватизацію земельних ділянок»; Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 009526, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 317; листа Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 11 серпня 2026 року № 29-7-0.31-4691/2-26; архівного примірника зазначеного Державного акта; матеріалів технічної справи з його виготовлення; довідки старости Голятинського старостинського округу Міжгірської селищної ради від 11 серпня 2026 року № 06-05/255, а також заяви ОСОБА_1 від 16 квітня 1996 року про передачу їй земельних ділянок у приватну власність.

Досліджені письмові докази у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , зазначена власником земельних ділянок у Державному акті на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 009526, є однією і тією самою особою.

Так, паспортом громадянина України та карткою платника податків підтверджується, що правильними анкетними даними заявниці є « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, зазначення у Державному акті імені « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 » не відповідає особистим документам заявниці.

Належність Державного акта саме заявниці підтверджується також рішенням Голятинської сільської ради народних депутатів від 14 травня 1996 року «Про приватизацію земельних ділянок», яким ОСОБА_1 було передано земельні ділянки у приватну власність. Водночас у Державному акті як підставу його видачі зазначено рішення від 14 травня 1997 року, що не відповідає матеріалам справи.

Матеріали технічної справи з виготовлення Державного акта серії ІІ-ЗК № 009526 також підтверджують зв`язок заявниці із земельними ділянками, зазначеними у цьому правовстановлюючому документі. У технічній документації містяться відомості про земельні ділянки в урочищах «Біля хати», «Кошарища» та «За будинком», які відповідають земельним ділянкам, відображеним у Державному акті.

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області підтвердило наявність Державного акта серії ІІ-ЗК № 009526 та технічної справи з його виготовлення, копії яких були надані на адвокатський запит представника заявниці.

Крім того, ОСОБА_1 є власницею житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1 . Належність заявниці цього будинку узгоджується з матеріалами технічної документації, у якій одна із земельних ділянок зазначена в урочищі «Біля хати».

Розбіжність у номері будинку також не спростовує належності Державного акта заявниці. Довідкою старости Голятинського старостинського округу Міжгірської селищної ради від 11 серпня 2026 року № 06-05/255 підтверджено, що Державний акт серії ІІ-ЗК № 009526 дійсно належить ОСОБА_1 , яка проживає у АДРЕСА_1 , до перенумерації – № 275, а номер будинку АДРЕСА_2 у Державному акті зазначено помилково.

З Державного акта вбачається, що ним посвідчено право приватної власності на земельні ділянки загальною площею 0,5694 га, розташовані на території Голятинської сільської ради, у тому числі в урочищі «Біля хати» площею 0,2665 га, в урочищі «Кошарища» площею 0,1518 га та в урочищі «За будинком» площею 0,1511 га.

Таким чином, допущені у Державному акті серії ІІ-ЗК № 009526 розбіжності щодо імені власниці, номера її місця проживання та дати рішення органу місцевого самоврядування не спростовують належності цього правовстановлюючого документа заявниці, оскільки інші досліджені докази послідовно підтверджують, що відповідні земельні ділянки були передані саме ОСОБА_1 .

Щодо зазначення у Державному акті лише ведення особистого селянського господарства як мети передачі земель суд враховує, що у цій справі вирішується виключно питання про належність правовстановлюючого документа конкретній особі. Суд не вирішує питання про зміну змісту Державного акта, цільового призначення земельних ділянок чи обсягу прав, посвідчених цим документом.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог статей 76–81, 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд доходить висновку, що вони є достатніми для підтвердження того, що Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 009526 був виданий саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення факту належності заявниці зазначеного Державного акта має для неї юридичне значення, оскільки наявні у ньому розбіжності перешкоджають належному оформленню відомостей про земельні ділянки та державній реєстрації речових прав на них.

Матеріалами справи підтверджується, що усунути зазначену розбіжність щодо імені власниці правовстановлюючого документа у позасудовому порядку заявниця не має можливості.

Встановлення зазначеного юридичного факту не пов`язане з вирішенням спору про право, а Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області заперечень проти заявлених вимог не висловила.

За таких обставин суд доходить висновку про доведеність заявлених вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 10–13, 19, 76–81, 89, 258, 259, 263–265, 268, 293, 294, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 009526, виданого 28 липня 2003 року Голятинською сільською радою Міжгірського району Закарпатської області та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 317, у якому власником земельних ділянок зазначено « ОСОБА_4 ».

Зазначеним Державним актом посвідчено право приватної власності на земельні ділянки загальною площею 0,5694 га, розташовані на території Голятинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, а саме: в урочищі «Біля хати» площею 0,2665 га, в урочищі «Кошарища» площею 0,1518 га та в урочищі «За будинком» площею 0,1511 га.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Пухальський С. В.