Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №338/1276/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1276/26

Провадження №2/338/1169/26

02 вересня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю: секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути 13120 грн заборгованості за кредитними договорами, 2662,40 грн судового збору та 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 20 вересня 2023 року між ТОВ «Качай Гроші» та відповідачем укладено електронний кредитний договір № 00-9626037, за яким на платіжну картку відповідача перераховано 2000 грн. Позичальник належно зобов`язання не виконав і станом на 10 квітня 2024 року первісний кредитор визначив борг у сумі 8100 грн, із яких 2000 грн - основний борг, 6000 грн - проценти та 100 грн - комісія.

Крім того, 07 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено електронний кредитний договір № 4381029, за яким на платіжну картку відповідача перераховано 8000 грн. Після здійснених відповідачем платежів і списання первісним кредитором нарахованих процентів та комісії непогашеним залишився основний борг 5820 грн. Після відступлення права вимоги відповідач сплатив новому кредитору 800 грн, тому позивач просить стягнути 5020 грн основного боргу.

Право вимоги за договором № 00-9626037 позивач набув на підставі договору факторингу № 1-10042024 від 10 квітня 2024 року, укладеного з ТОВ «Качай Гроші», а за договором № 4381029 - на підставі договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року, укладеного з ТОВ «Мілоан».

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з нього 13120 грн заборгованості за вищевказаними кредитними договорами. Також позивач просить стягнути 2662,40 грн судового збору та 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю та не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими документами отримав, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву не подав, а представник позивача не заперечувала проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.

З кредитного договору № 00-9626037 від 20 вересня 2023 року та графіка платежів вбачається, що ТОВ «Качай Гроші» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 2000 грн у вигляді кредитної лінії на строк 120 днів, до 18 січня 2024 року. Фіксована процентна ставка становила 2,5 % на день, а загальний розмір процентів за погоджений строк - 6000,00 грн. Договором також передбачено одноразову комісію за надання кредиту у розмірі 5 % - 100,00 грн.

Договір містить анкетні та ідентифікаційні дані позичальника, номер його мобільного телефону, реквізити платіжної картки, суму кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту та порядок виконання зобов`язання. Графіком платежів передбачено повернення 18 січня 2024 року 8100,00 грн. У паспорті споживчого кредиту окремо відображено суму кредиту, проценти та комісію. Інформаційне повідомлення, правила надання коштів у позику, паспорт споживчого кредиту, графік платежів і кредитний договір стосуються одного правочину, містять однаковий номер та узгоджені між собою умови.

Електронний договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором 555L0, надісланим 20 вересня 2023 року о 18:21:19 та введеним о 18:21:43. Кредитодавець підписав документ кваліфікованим електронним підписом о 18:21:44. О 18:21:47 через платіжний сервіс на картку Mastercard № НОМЕР_1 перераховано 2000,00 грн. Такі послідовні електронні дані разом із платіжним повідомленням підтверджують укладення договору саме відповідачем та одержання ним кредиту.

Окремий протокол підписання паспорта кредиту відображає накладення електронного підпису кредитодавця та електронну взаємодію сторін. Довідка про ідентифікацію кредитного договору пов`язує одноразовий ідентифікатор, номер телефону, реквізити позичальника та час вчинення дій із договором № 00-9626037. Послідовність операцій із різницею у декілька секунд між акцептом і переказом коштів є логічною та не містить суперечностей.

Докази перерахування коштів містять відомості про дату й час операції, суму 2000,00 грн, платіжну систему Mastercard, маскований номер картки НОМЕР_1 та успішний статус операції. Цей номер картки збігається з номером, зазначеним у матеріалах другого кредитного договору та документах про його виконання. Тому платіжний документ у поєднанні з протоколом підписання є належним доказом фактичного надання кредитних коштів відповідачу.

Розрахунок первісного кредитора засвідчує, що протягом погодженого 120-денного строку нараховано 6000,00 грн процентів; платежів від позичальника не надходило. Позивач після набуття права вимоги додаткових процентів, неустойки чи інших платежів не нараховував. Отже, проценти заявлено виключно в межах строку кредитування.

Нарахування процентів здійснювалося виходячи з 50,00 грн за кожний день користування кредитом: 2000,00 грн ? 2,5 %. За 120 днів погодженого строку сума становить 6000,00 грн. Арифметично цей розрахунок є правильним. Розрахунок заборгованості нового кредитора за період із 10 квітня 2024 року до 21 липня 2026 року не містить нових нарахувань і відображає незмінний залишок переданої вимоги.

За кредитним договором № 4381029 від 07 грудня 2021 року ТОВ «Мілоан» надало відповідачу 8000,00 грн строком на 15 днів, до 22 грудня 2021 року. Договір підписано одноразовим ідентифікатором F77676. Того ж дня 8000,00 грн перераховано на картку № НОМЕР_1 , що підтверджено платіжною квитанцією.

Графік платежів до договору № 4381029 передбачав сплату в кінцеву дату 8000,00 грн основного боргу, 3000,00 грн процентів, нарахованих за ставкою 2,5 % на день протягом 15 днів, і 1520,00 грн одноразової комісії за надання кредиту, тобто загалом 12520,00 грн. Такі самі показники наведено у паспорті споживчого кредиту. Анкета-заява клієнта, правила надання фінансових кредитів та довідка про ідентифікацію договору містять дані відповідача, його номер телефону й відомості про використаний одноразовий ідентифікатор.

Доказ перерахування 8000,00 грн сформовано платіжним сервісом ТОВ ФК «Елаєнс» і містить дату операції 07 грудня 2021 року, одержувача, суму та маскований номер картки відповідача. Відомості цього документа узгоджуються з кредитним договором та анкетою. Наступне часткове виконання договору самим відповідачем також підтверджує, що він знав про зобов`язання та визнавав його існування.

З розрахунку ТОВ «Мілоан» вбачається, що до відступлення права вимоги відповідач сплатив 2180,00 грн у погашення тіла кредиту, 3077,00 грн процентів та 340,00 грн платежів за послуги, пов`язані з продовженням строку кредитування. 09 березня 2023 року первісний кредитор списав на фінансовий результат залишок процентів 7197,06 грн і комісію за видачу кредиту 1520,00 грн. До реєстру боржників включено лише залишок основного боргу 5820,00 грн. Після переходу права вимоги відповідач 25 лютого 2025 року сплатив позивачу 800,00 грн, які зараховано в погашення тіла кредиту. Непогашений основний борг становить 5020,00 грн.

Зокрема, 03 січня 2022 року кредитор зарахував 240,00 грн у погашення основного боргу, 932,00 грн - процентів і 240,00 грн - плати, пов`язаної з продовженням строку користування кредитом. 24 січня 2022 року зараховано 1940,00 грн основного боргу, 2145,00 грн процентів і 100,00 грн відповідної плати. Таким чином, із початкових 8000,00 грн тіла кредиту було погашено 2180,00 грн, а залишок становив 5820,00 грн. Саме цей залишок, без процентів, комісій чи штрафних санкцій, включено до реєстру переданих прав вимоги.

Списання ТОВ «Мілоан» 7197,06 грн процентів і 1520,00 грн комісії означає припинення відображення цих сум як заборгованості та відсутність їх у предметі відступлення. Позивач їх до стягнення не заявляє. Тому суд не вирішує питання про стягнення платежів, які були погашені або списані та не входять до ціни позову, а перевіряє лише правильність визначення непогашеного основного боргу.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 610, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, а порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

За змістом статей 1048, 1049, 1054, 1055 та 1056-1 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти у розмірі та на умовах, встановлених договором; кредитний договір укладається у письмовій формі, а розмір і порядок сплати процентів визначаються договором.

Статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають можливість укладення електронного договору шляхом акцепту електронної оферти та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтями 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами, а накладенням електронного підпису завершується його створення. Оригіналом електронного документа є електронний примірник з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного.

Подані кредитні договори містять істотні умови щодо суми, строку, процентної ставки та порядку повернення коштів. Протоколи підписання, ідентифікаційні дані, анкета та платіжні документи утворюють узгоджену сукупність доказів, а відповідач їх не спростував. Аналогічний підхід щодо перевірки електронного волевиявлення та цілісності електронного договору викладено у постановах Верховного Суду від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 та від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25.

У постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25 Верховний Суд зазначив, що використання одноразового ідентифікатора може підтверджувати дотримання письмової форми електронного договору, однак суд повинен перевіряти весь алгоритм його укладення та сукупність електронних і платіжних доказів. На відміну від ситуації, у якій надані копії мають суперечності або не дають змоги встановити особу, у цій справі відомості двох кредитодавців, протоколи, анкета, номер телефону, реквізити однієї й тієї самої платіжної картки та наступні платежі відповідача взаємно доповнюють одне одного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 звернула увагу, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. У цій справі 6000,00 грн процентів за договором № 00-9626037 нараховані саме в межах погоджених 120 днів, тому підлягають стягненню.

Закон України «Про споживче кредитування» допускає включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісій та інших обов`язкових платежів за додаткові й супровідні послуги кредитодавця. Однак саме найменування платежу комісією та його відображення у паспорті кредиту не є безумовною підставою для стягнення. Кредитодавець повинен визначити, за яку конкретну послугу встановлена плата, у чому полягає її зміст і чим така послуга відрізняється від виконання основного обов`язку з надання кредиту.

Разом із тим вимога про стягнення 100,00 грн одноразової комісії за надання кредиту задоволенню не підлягає. Договір і паспорт споживчого кредиту не визначають конкретної додаткової послуги, яку кредитодавець надав позичальнику за цю плату. Надання коштів є виконанням основного обов`язку кредитодавця за кредитним договором, а не самостійною послугою споживачу. Покладення на споживача плати за дії кредитодавця, вчинювані для укладення та виконання кредитного договору у власному інтересі, суперечить статтям 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому відповідна умова є нікчемною. Такий висновок узгоджується з правовим підходом Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 13 липня 2022 року у справах № 496/3134/19 та № 363/1834/17.

Матеріали справи не містять доказів замовлення відповідачем окремої послуги, складання акта про її надання або здійснення кредитодавцем дій, корисний ефект яких для споживача виходив би за межі одержання кредитних коштів. Формулювання «комісія за надання кредиту» фактично пов`язує плату із самою видачею кредиту. Тому суд вважає її завуальованою додатковою платою за кредит і не включає 100,00 грн до суми, що підлягає стягненню.

Відповідно до статей 512, 514, 516, 1077 та 1082 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу.

За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє зобов`язання і не робить відступлення недійсним; у такому разі новий кредитор лише несе ризик несприятливих наслідків виконання боржником зобов`язання первісному кредитору. Доказів такого виконання після відступлення права вимоги матеріали справи не містять.

Договір факторингу № 1-10042024, акти приймання-передачі реєстру боржників, витяг щодо ОСОБА_1 та платіжне доручення на 1168064,68 грн підтверджують набуття позивачем 10 квітня 2024 року права вимоги за договором № 00-9626037. Договір факторингу № 26-07/2024, акти від 26 липня 2024 року, витяг із реєстру щодо відповідача та платіжне доручення на 3 310 395,81 грн підтверджують набуття права вимоги за договором № 4381029. Витяги ідентифікують відповідача, кредитні договори та склад переданої заборгованості. Факт сплати відповідачем 800,00 грн новому кредитору додатково узгоджується з переходом права вимоги.

За першим договором факторингу ОСОБА_1 зазначено у реєстрі боржників за порядковим номером 240; передано вимогу на 8100,00 грн, що складається з 2000,00 грн тіла кредиту, 6000,00 грн процентів і 100,00 грн комісії. Паперовий та електронний реєстри передані за актами, а фактор сплатив первісному кредитору погоджену договором ціну. Наведені документи у сукупності підтверджують не лише факт укладення рамкового договору факторингу, а й включення до його предмета конкретної вимоги до відповідача.

За договором факторингу № 26-07/2024 права переходили з моменту підписання акта приймання-передачі реєстру боржників для друку. Такий акт і акт передачі електронного реєстру підписані 26 липня 2024 року. У реєстрі ОСОБА_1 зазначений за порядковим номером 6370 із заборгованістю 5820,00 грн виключно за тілом кредиту. Платіжне доручення підтверджує виконання фактором свого зустрічного грошового обов`язку перед ТОВ «Мілоан».

Суд також перевірив дотримання позовної давності. Строк виконання договору № 00-9626037 настав 18 січня 2024 року, тому звернення в суд у 2026 році відбулося в межах загальної трирічної позовної давності. За договором № 4381029 відповідач неодноразово здійснював часткові платежі, а 25 лютого 2025 року сплатив 800,00 грн уже новому кредитору, чим визнав існування непогашеного боргу. Крім того, перебіг позовної давності у відповідний період визначався з урахуванням пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який встановлював особливості її перебігу під час воєнного стану. Отже, підстав для застосування наслідків спливу позовної давності немає.

Отже, позивач довів належними та допустимими доказами своє право вимоги, факт видачі кредитних коштів і невиконання відповідачем обов`язку щодо їх повного повернення. Стягненню підлягає 13020,00 грн, із яких за договором № 00-9626037 - 2000,00 грн основного боргу та 6000,00 грн процентів, а за договором № 4381029 - 5020,00 грн основного боргу. У частині 100,00 грн комісії належить відмовити.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 99,2378 % (13020,00 грн із 13120,00 грн), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2642,11 грн судового збору (2662,40 грн ? 13020,00 грн / 13120,00 грн).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року з АО «Лігал Ассістанс», заявку № 1798 від 01 червня 2026 року, тарифи та підписаний сторонами витяг з акта № 38 від 30 червня 2026 року. Документи передбачають 3000,00 грн за дві години усної консультації та 6000,00 грн за дві години підготовки позовної заяви - разом 9 00,00 грн.

За статтями 133, 137, 141 ЦПК України суд ураховує пов`язаність витрат із розглядом справи, їх обґрунтованість і пропорційність предмету спору, значення справи для сторін, а також поведінку сторін. Правова позиція про можливість під час розподілу витрат не покладати на іншу сторону всі заявлені витрати, якщо цього вимагають критерії реальності, розумності та пропорційності, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Суд бере до уваги стандартний характер спору про стягнення заборгованості, типовий склад доказів, відсутність складних процесуальних питань і участі адвоката у судових засіданнях, ціну позову 13120,00 грн та часткове задоволення вимог. Заявлені 9000,00 грн становлять понад дві третини ціни позову та не є пропорційними складності виконаної роботи. Розумним і співмірним розміром витрат суд визначає 4 000,00 грн, із яких пропорційно задоволеним вимогам належить стягнути 3969,51 грн (4 000,00 грн ? 13020,00 грн / 13120,00 грн).

На підставі викладеного, відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», статей 256, 257, 264, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1054-1056, 1077, 1082 ЦК України та пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 13020 (тринадцять тисяч двадцять) гривень 00 копійок заборгованості, зокрема: за кредитним договором № 00-9626037 від 20 вересня 2023 року - 8000,00 грн, із яких 8000,00 грн основного боргу та 6000,00 грн процентів; за кредитним договором № 4381029 від 07 грудня 2021 року - 5020,00 грн основного боргу.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 100,00 грн комісії за кредитним договором № 00-9626037 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2642 (дві тисячі шістсот сорок дві) гривні 11 копійок судового збору та 3969 (три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 51 копійку витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, чи якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий???????????????????????? ???О. А. Шишко