Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №620/6686/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/6686/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) 10.06.2026 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі – ГУНП в Чернігівській області, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невидачі довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання і а позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 р. № 837);

- зобов`язати відповідача видати довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 р. № 837).

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач протиправно відмовив у видачі довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Ухвалою судді від 30.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 20.08.2026 у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи №620/6686/26 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що самі по собі довідки в/ч НОМЕР_1 від 02.05.2022 та витяг із журналу бойових дій в/ч НОМЕР_1 за номенклатурою 2022 року № 7 дск станом на 25, 27, 28 лютого 2022 року та 08, 09 березня 2022 року від 08.07.2025, на які посилається позивач, не є документами, що підтверджують його безпосередню участь у бойових діях чи заходах, необхідних для забезпечення оборони України, оскільки свідчать лише про постановку завдань, але не підтверджують їх фактичне виконання у визначену дату конкретною особою, таким чином підстави для видачі спірної довідки відсутні.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що ключовим критерієм для визнання поліцейського учасником бойових дій є, зокрема, факт безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що він підтвердив належними та допустимими доказами. Водночас, а ні Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а ні Порядок № 413 не ставлять можливість видачі довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у залежність від наявності наказу про відрядження поліцейського до військової частини чи включення його до певного внутрішнього наказу органу поліції. Вирішальним для підтвердження права особи на отримання статусу учасника бойових дій є встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких підтримана позиція викладена у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Національної поліції України.

Відповідно до наказу ГУНП в Чернігівській області (по особовому складу) від 23.02.2023 №75о/с полковника поліції ОСОБА_1 (0095599), старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Прилуцького районного відділу поліції ГУНП звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 24.02.2023 (а.с.26).

01.08.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції про надання статусу учасника бойових дій. До заяви був наданий відповідний пакет документів (а.с.21-23).

Рішенням Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та Інших працівників Національної поліції України від 09.09.2025 № 9/IV/2/XXVI/2 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, у зв`язку з відсутністю необхідних документів, а саме: довідки, форма якої встановлена додатком 6 відповідно до підпункту 4 пункту 4 Порядку надання та позбавлення статус учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (що не заперечується сторонами).

17.04.2026 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Начальника ГУНП в Чернігівській області, у якій просив видати довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 27.02.2022 по 09.03.2022, за формою яка встановлена додатком 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (а.с.33-34).

На заяву позивача відповідач листом від 27.04.2026 №79337-2026 повідомив, що у ГУНП в Чернігівській області відсутні документи, які б підтверджували залучення ОСОБА_1 до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи на території населених пунктів с. Вікторівка та с. Слобода Чернігівської області у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, оскільки позивач офіційно не відряджався від ГУНП в Чернігівській області до вищевказаної військової частини Збройних Сил України. Інформація щодо залучення позивача до оборони міста Чернігова до ситуаційного центру не надходила, а отже, ОСОБА_1 не було включено до наказу ГУНП в Чернігівській області від 03.03.2022 № 06 «Про залучення особового складу ГУНП в Чернігівській області до обороні міста Чернігова». Враховуючи вищевикладене, у ГУНП в Чернігівській області відсутні правові підстави для видачі довідки форми 6 (а.с.35-36).

Вважаючи відмову відповідача щодо видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України протиправною, позивач звернувся з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 5 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-ХІІ) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Пунктом 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ установлено, що учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Процедура надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначена Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014 (далі - Порядок №413).

Відповідно до пп 1, 2 п. 24 Порядку №413 Комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі:

1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;

2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення "Про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України", затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України №405 від 23.05.2016 (зареєстровано в Мін`юсті України за № 857/28987 14.06.2016) (далі - Положення № 405).

Відповідно до пункту 1 Розділу І Положення №405 основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, розгляд питань, пов`язаних з установленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 2, 13 статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до пункту 2 Розділу І Положення № 405 з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право:

1) вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - відповідні керівники);

2) вивчати довідки, документи та інші докази, подані особисто;

3) у разі потреби заслуховувати пояснення осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів;

4) подавати на розгляд міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка утворюється Мінветеранів (далі - міжвідомча комісія), документи із спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання;

5) брати до уваги докази, пропозиції та рекомендації районних (міських) комісій, комісій територіальних (міжрегіональних) органів поліції під час вивчення матеріалів щодо надання статусу учасника війни іншим працівникам Національної поліції України;

6) приймати рішення про надання статусу учасника бойових дій;

7) приймати рішення про надання статусу учасника війни;

8) повертати для подальшого доопрацювання відповідним керівникам документи;

9) приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій;

10) приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника війни;

11) приймати рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій;

12) приймати рішення про позбавлення статусу учасника війни;

13) повторно розглядати за рішенням Голови Національної поліції України (особи, яка виконує його обов`язки) питання про надання статусу учасника бойових дій особам, яким було відмовлено в наданні такого статусу раніше.

Згідно з пунктом 4 Розділу І Порядку №405 комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі:

- відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;

- відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;

- надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

- виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або виконання завдань із розмінування, що має оперативний характер;

- наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або виконання завдань із розмінування, що має оперативний характер.

Відповідно до пп. пп. 6, 9 п. 2 розділу ІІ Положення № 405 з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право, зокрема, приймати рішення про надання статусу учасника бойових дій; приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій.

Згідно з пунктом 4 розділу II Положення №405 Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни, зокрема у разі відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Положення №405 статус учасника бойових дій надається поліцейським у разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Поліцейським, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об`єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об`єднаним командним пунктом об`єднаних сил), а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження зі зброєю та ухилення від служби шляхом самокалічення або симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, забезпеченні їх здійснення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до абзацу 9 пункту 2 розділу ІІІ Положення №405 Комісія приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій на підставі, зокрема, таких документів:

- для поліцейських, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - не менш як один з таких документів - витяги з наказів органу поліції про відрядження (залучення) поліцейського до районів ведення бойових дій (у яких зазначені номер та дата бойового розпорядження військового командування), витягів із журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), витягів із вахтових журналів, витягів із польотних листів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв. До документів, які надсилаються на розгляд Комісії, можуть додаватися інші документи - витяги (копії) з наказів органу поліції про залучення до виконання бойових розпоряджень (із поіменним списком поліцейських), витяги (копії) з наказів про виконання бойового (спеціального) завдання зведеним підрозділом Національної поліції України (з поіменним списком поліцейських), посвідчення про відрядження, витяги з бойових донесень (листи, рапорти, доповідні записки, довідки про виконання бойових завдань) із резолюцією уповноваженої посадової особи поліції, відрядженої до органів військового управління, зареєстрованих в органі (підрозділі) поліції, стройова чи доповідна записки, рапорти, розрахунки, книга нарядів чи інші документи, що підтверджують безпосередню участь поліцейських у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що містять докази та підтверджують факт виконання поліцейськими бойових (службових) завдань.

При цьому, наведений у пункті 2 цього розділу Положення № 405 перелік документів, на підставі яких Комісія приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій, повністю кореспондується з положеннями пункту 4 Порядку № 413.

Судом встановлено, що 01.08.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції про надання статусу учасника бойових дій. До заяви позивач надав, зокрема, довідку командира в/ч НОМЕР_1 від 12.05.2022 № 41 та копії витягу із журналу бойових дій в/ч НОМЕР_1 за номенклатурою 2022 року № 7 дек (розпочато 24 лютого 2022 року), станом на 25,27,28 лютого 2022 року, 08,09 березня 2022 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначає, що відсутність документів щодо його офіційного відрядження до в/ч НОМЕР_1 , а також відсутність у відповідача інформації про його залучення до оборони міста Чернігова та не включення до наказу ГУНП в Чернігівській області від 03.03.2022 № 06, не можуть бути підставами для відмови у видачі довідки за формою додатка 6 до Порядку № 413, однак із такими доводами позивача суд не погоджується, з огляду таке.

Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 Порядку №413, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва).

У відповідності до абзацу десятого пункту 4 Порядку №413 для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, підставою для надання статусу учасника бойових дій є довідка за формою згідно з додатком 6.

Особи, зазначені в абзаці десятому пункту 4 Порядку №413, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань (абзац одинадцятий пункту 4 Порядку №413).

Абзацом п`ятим пункту 6 Порядку №413 установлено, що для надання статусу учасника бойових дій особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6.

Згідно із пунктом 8 Порядку №413, у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для надання статусу учасника бойових дій є встановлення факту безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та виконання нею особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань. Наявність таких обставин є правовою підставою для подачі командирами (начальниками) військових частин (органів, підрозділів) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6.

У взаємозв`язку із наведеним Верховний Суд у постанові від 20.02.2025 по справі №400/4559/24 зазначив, що за приписами статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон №1932-XII) бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі №200/3996/23, постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.

У бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.

У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані.

Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані.

Стосовно доводів позивача про його безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України, на його думку, підтверджену довідкою командира в/ч НОМЕР_1 від 12.05.2022 №41 та витягом із журналу бойових дій в/ч НОМЕР_1 за номенклатурою №7 дск, суд зазначає таке.

Відповідно до інформації, відображеної в Єдиному реєстрі судових рішень, Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 26.04.2023 по справі №620/5139/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110475407) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Чернігівській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 13.06.2022 № 489 встановив, довідка військової частини НОМЕР_1 від 12 травня 2022 року №41 містить загальну інформацію.

Також і в даній справі при дослідженні витягу із журналу бойових дій в/ч НОМЕР_1 за номенклатурою №7 дск судом встановлено, що він також не містить інформацію щодо виконання бойових (спеціальних) завдань саме позивачем.

Таким чином, суд доходить висновку, що довідка командира в/ч НОМЕР_1 від 12.05.2022 №41 та витяг із журналу бойових дій в/ч НОМЕР_1 за номенклатурою №7 дск містять загальну інформацію та свідчать лише про постановку бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, а не підтверджують їх фактичне виконання конкретною особою. Крім того, жодних доказів зарахування до в/ч НОМЕР_1 , відділення якого виконували бойове розпорядження № 49 від 08.03.2022, позивачем не надано.

Відсутність установленого факту виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, а також відсутність у матеріалах справи інформації та документів, передбачених законодавством і локальними актами (бойових наказів, розпоряджень, доручень, рішень Головнокомандувача Збройних Сил України чи начальника Генерального штабу Збройних Сил України, які підтверджують перебування у складі діючих угруповань або в районах ведення бойових дій), виключає виникнення у відповідача обов`язку щодо оформлення та видачі довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 по справі №200/7237/24.

З огляду на те, що доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів позивач не надав, його доводи про протиправну відмову видати довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України суд вважає необґрунтованими.

На виконання частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина друга вказаної статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що незважаючи на встановлену вказаною нормою презумпцію винуватості суб`єкта владних повноважень, позивач не звільняється від свого процесуального обов`язку, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу, довести належними та достатніми доказами ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 02 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 40108651, просп. Перемоги, буд.74, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна