Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №580/7184/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року справа № 580/7184/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду у порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Голоднюка В. В. від імені ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних сил України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

03.07.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Голоднюка В. В. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі – позивач) до Генерального штабу Збройних сил України (03168, м. Київ, пр-т Повітряних Сил, буд. 6; код ЄДРПОУ 22991050) (далі – відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач-2) про:

визнання протиправною бездіяльність відповідача-1, що полягає у не розгляді заяви від 22.06.2026 про направлення за належністю рапорту командиру військової частини НОМЕР_1 , про направлення на стаціонарне лікування з подальшим проходженням ВЛК з додатками;

зобов`язання відповідача-1 розглянути заяву від 22.06.2026 про направлення за належністю рапорту командиру військової частини НОМЕР_1 про направлення на стаціонарне лікування з подальшим проходженням ВЛК з додатками і прийняти обґрунтоване рішення;

визнання протиправною бездіяльність відповідача-2, що полягає у не розгляді рапорту про направлення на стаціонарне лікування з подальшим проходженням ВЛК з додатками від 22.06.2026;

зобов`язання відповідача-2 розглянути рапорт про направлення на стаціонарне лікування з подальшим проходженням ВЛК з додатками від 22.06.2026 і прийняти обґрунтоване рішення.

Обґрунтовуючи зазначено, що відповідачі порушують його право на звільнення.

Ухвалою від 08 липня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження.

Відповідач-1 надав суду відзив вх.21.07.2026 з проханням відмовити у задоволенні позову. Стверджує, що з приводу направлення на ВЛК рекомендовано дотриматися порядку подання рапорту за підпорядкованістю безпосередньо командиру. Крім того військовослужбовці мають право подати електронні рапорти шляхом використання додатку «Армія+».

22.07.2026 адвокат позивача подав суду відповідь, в якій зазначив, що адресування рапорту відповідачу-1 не стосувалося суті вирішення питання, а натомість на вчинення організаційних дій для забезпечення реалізації права позивача на розгляд рапорту. Вважає, що відповідач-1 формально розглянув та не забезпечив права позивача на ефективний розгляд рапорту.

Відповідач-2 не скористався правом подати відзив.

Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Під час проходження служби позивач направив відповідачу-1 рекомендованим листом від 22.06.2026:

заяву з проханням передати за належністю рапорт командиру відповідача-2 про направлення його на стаціонарне лікування з подальшим проходженням ВЛК;

рапорт на ім`я командира відповідача-2 про направлення його на стаціонарне лікування з подальшим проходженням ВЛК.

Відповідач-1 направив позивачу лист від 03.07.2026 про те, що він не може вирішити порушені у рапорті питання та пропонує його подати за підпорядкованістю.

Тому позивач звернувся до суду з позовом.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України затверджений наказом Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року №531, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2024 року за №1214/42559 (далі – Порядок №531).

Так, згідно з п.2 розділу І Порядку з питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника).

Особливості подання та розгляду рапортів у паперовій формі врегульовані приписами розділу III Порядку №531. Зокрема, у паперовому рапорті військовослужбовець вказує:

найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт;

заголовок «Рапорт»;

суть порушеного питання;

перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби);

найменування займаної посади;

військове звання, власне ім`я та прізвище;

дату;

особистий підпис.

Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку

Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства.

Забороняється:

1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно:

подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом;

недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком;

наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту;

2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров`я тощо;

3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку;

4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.

Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.

Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.

У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.

Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Вказані норми відповідачем порушені, зважаючи на відсутність доказів розгляду всіх рапортів, надати які суд зобов`язав ухвалою від 08.07.2025. Його посилання на відсутність права на отримання виплат і порядку виконання направлень на ВЛК стосуються бездіяльності щодо задоволення змісту відповідних прав, що не заявлено предметами спору в цій справі, у зв`язку з чим не враховані.

Порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України, у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України, а також визначення порядку контролю за його дотриманням регулює також Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 №735.

В абзацом п`ятому-восьмому п.5 розділу ІІ вказаної Інструкції вказано, що відповідь за результатами розгляду звернень в обов`язковому порядку дається тим органом військового управління, військовою частиною, які отримали ці звернення і до компетенції яких входить вирішення порушених у зверненнях питань, за підписом керівника, командира або осіб, які виконують його обов`язки згідно з письмовим наказом.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на правову норму Закону України “Про звернення громадян” і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Керівники органів військового управління, командири військових частин особисто розглядають звернення громадян і забезпечують проведення першочергового особистого прийому жінок, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», Героїв України, Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Особлива увага приділяється розгляду звернень: Героїв України, ветеранів війни, учасників бойових дій, ветеранів праці та військової служби, осіб з інвалідністю, непрацездатних осіб та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітних сімей, одиноких матерів (батьків), членів сімей військовослужбовців - учасників операції об`єднаних сил (ООС), антитерористичної операції (АТО), інших громадян, які потребують соціального захисту та підтримки.

Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції рішення, які приймаються за зверненнями, мають бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов`язана забезпечити своєчасне й правильне рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян.

Пункт 8 розділу ІІІ Інструкції приписує, Що рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, які вживались органом військового управління, військовою частиною для перевірки цього звернення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення.

У реєстраційно-контрольній картці фіксується, що про наслідки перевірки заявника повідомлено під час особистої бесіди.

Обов`язковість письмової відповіді у визначені строки гарантує також ст.ст.15, 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян». Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Як свідчить зміст адресованої позивачем відповідачу-1 заяви, він просив перенаправити за належністю відповідачу-2 його рапорт засобами СЕДО та встановити контроль щодо своєчасного розгляду та прийняття рішення за результатом. Тобто, не просив розглянути рапорт по суті. Подання в такий спосіб обґрунтовував тим, що в період військового стану адреси та контакти всіх військових частин засекречені.

Докази розгляду заяви по суті вказаних прохань відсутні та лист відповідача-1 свідчить про їх невиконання. Посилання відповідача-1 на право подати рапорт електронно не враховано, оскільки право обрати форму подачі належить саме військовослужбовцю, а не адресату. Крім того, в межах підпорядкування відповідач мав обов`язок пояснити позивачу причини, за яких він не може встановити контроль щодо своєчасного розгляду та прийняття рішення за результатом розгляду його рапорту відповідачем-2. Докази направлення засобами СЕДО вказаного рапорту відсутні та відсутні докази поважності такого невиконання. Тому суд дійшов висновку, що відповідач-1 не довів дотримання вимог закону у спірних правовідносинах.

Дійсний зміст порушеного відповідачем-1 заявленого права є визнання протиправною бездіяльність щодо розгляду заяви від 22.06.2026 позивача та для відновлення наявні обґрунтовані підстави зобов`язати відповідача-1 розглянути її і прийняти обґрунтоване рішення. В іншій частині позовні вимоги до нього не підтверджені.

Оскільки відсутні докази вручення відповідачу-2 вказаного рапорту позивача, позовні вимоги визнати протиправною бездіяльність, що полягає у не розгляді рапорту про направлення на стаціонарне лікування з подальшим проходженням ВЛК з додатками від 22.06.2026, та зобов`язання відповідача-2 розглянути рапорт про направлення на стаціонарне лікування з подальшим проходженням ВЛК з додатками від 22.06.2026 і прийняти обґрунтоване рішення – не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на відсутність доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.2-20, 44-45, 72-79, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково позов адвоката Голоднюка В. В. від імені ОСОБА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних сил України щодо розгляду його заяви від 22.06.2026.

Зобов`язати Генеральний штаб Збройних сил України (03168, м. Київ, пр-т Повітряних Сил, буд. 6; код ЄДРПОУ 22991050) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 22.06.2026 і прийняти обґрунтоване рішення.

У задоволенні інших вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення постановлене, складене у повному обсязі та підписане 03.09.2026.