Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №580/6392/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року справа № 580/6392/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/6392/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

16.06.2026 вх.№32068/26 представник позивача – адвокат Хорошайло Наталія Вікторівна (ордер серії АА №1722620, виданий АБ “Наталії Хорошайло”) просить:

– визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення на військовий облік ОСОБА_1 після виключення 20.05.2024 із військового обліку;

– зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 поновити інформацію (відомості) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів Оберіг про виключення із військового обліку ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 07.07.2026 прийнята позовна заява до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 04 листопада 2005 року виключений з військового обліку першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі на п.5 пп. «т» ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» в редакції чинній на момент виникнення правовідносин з 04.11.2005, Позивачу видане тимчасове посвідчення № НОМЕР_3 з відміткою про те, що Позивач виключений з військового обліку як засудженого ст.93 КК України. 18.12.2025 Позивач оновив дані та дізнався про порушення правил військового обліку, 25.12.2025 звернувся до Відповідача з вимогою про скасування відмітки про порушення правил військового обліку та зняття з розшуку, проте ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 09.01.2026 повідомив, що Позивача 16.12.2025 взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 , як військовозобов`язаного відповідно до абз.5.п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Позивач вважає дії відповідача протиправними, тому звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду (без окреслення змісту і характеру порушеного права).

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався, копію ухвали та адміністративний позов відповідач отримав 07.07.2026 в підсистему Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується довідкою про доставку в матеріалах справи.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що ОСОБА_1 04 листопада 2005 року виключений з військового обліку першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі на п.5 пп. «т» ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» в редакції чинній на момент виникнення правовідносин з 04.11.2005, Позивачу видане тимчасове посвідчення № НОМЕР_3 з відміткою про те, що Позивач виключений з військового обліку як засудженого ст.93 КК України.

11.09.1998 згідно із вироком Житомирського обласного суду засуджений до 10 років позбавлення волі.

21.08.2012 Позивач змінив місце реєстрації ( АДРЕСА_3 ).

20.05.2024 другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_4 (Канів) виключив з військового обліку Позивача та надав відомості з Оберіг (штрихкод 160520238878982000052).

У військово-обліковому документі «Резерв +» було зазначено, що Позивач виключений, в категорії обліку є невійськовозобов`язаний.

18.12.2025 Позивач оновив дані та дізнався про порушення правил військового обліку.

25.12.2025 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою скасувати відмітку про порушення правил військового обліку та про зняття з розшуку, проте ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 09.01.2026 повідомив, що Позивач 16.12.2025 взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 , як військовозобов`язаного відповідно до абз.5 п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, тому звернувся до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені доводи, аргументи учасників щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позов потрібно відмовити з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII). Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Згідно із частиною 4 статті 3 Закону № 3543-ХІІ зміст мобілізації становить, зокрема, переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Відповідно до ст. 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232 військовий обов`язок громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час. Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затврдженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза це - медичний огляд військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Відповідно до пункту 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, повістка є засобом оповіщення, яким здійснюється виклик громадян до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до абз. 1 п. 20 Правил проведення призову мобілізаційне розпорядження також є лише засобом оповіщення, в якому зазначаються збірні пункти ТЦК та СП, в які належить прибути військовозобов`язаному чи резервісту з оголошенням мобілізації, а також строки прибуття.

Згідно із пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (№800/426/17) під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень варто розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

На час розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення прийняті суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, або ж оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 жовтня 2019 року у справі №813/38/16, від 27 лютого 2020 року у справі №440/569/19.

Позивач не надав відповідного індивідуального акта у формі рішення/наказу на підставі мобілізаційного розпорядження та/або протоколу ВЛК про непридатність до служби.

Відповідно до пункту “г” ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 14.10.2003) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів. Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”, який набрав чинності 18.05.2024, норми статті 37 Закону України № 2232-ХІІ викладені в новій редакції (є чинною з 18.05.2024, не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину), що не містить п.6 ч. 6 ст. 37 та/або пп.6 п. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону № 2232-XII). Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (ч.10 ст.1 Закону № 2232-XII).

Суд перевірив аргументи та доводи Позивача, зазначені у позові, проте зазначає, що вони не мають визначального впливу на вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах, позаяк встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору про відмову у задоволенні позову за відсутності порушеного права позивача у спірних правовідносинах з упрахуванням правомірних дій ВІдповідача під час здійснення заходів з військового обліку.

Суд не встановив доказів, не виявив обґрунтованих доводів чи аргументів у позовній заяві та за матеріалами справи, не встановив порушеного права Позивача бути заслуханим і почутим, доходить висновку про достатні підстави для відмови у задоволенні позову, зважаючи на відсутність порушеного права та невідповідність обраного позивачем способу захисту способам, визначеним законодавством, що встановлено під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (подібна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а).

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Враховуючи ст. 139 КАС України підстави для розподілу витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись ст.2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 258, 293, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не потребують.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення суду направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 [ АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ].

Рішення суду складене 03.09.2026.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА