Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №560/10160/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №560/10160/26

Суддя: Драновський Я.В.

Справа № 560/10160/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у його звільненні, відповідно до поданого рапорту від 28.04.2026, попри те, що позивачем були подані всі необхідні та належні документи згідно з вимогами чинного законодавства.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду було відкрито спрощене провадження без виклику сторін.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас, судом встановлено, що дружина позивача - ОСОБА_2 є особою з інвалідністю III групи, інвалідність встановлено безстроково, що підтверджується, зокрема: довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0603732 від 18.03.2016, виданою Краматорсько-Костянтинівською міською медико-соціальною експертною комісією та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Пенсійним фондом України 06.04.2016 (вид пенсії: по інвалідності, 3 група з дитинства, термін – довічно).

28.04.2026 позивач подав до відповідача рапорт про звільнення з військової служби на підставі статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" - у зв`язку з необхідністю здійснювати догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок відсутності одного з парних органів.

За результатами розгляду рапорту листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.05.2026 позивача повідомлено, що поданих документів, які підтверджують підставу для звільнення, недостатньо для задоволення клопотання про звільнення з військової служби за сімейними обставинами. Як підставу для відмови відповідач вказав, що подані документи видані ОСОБА_3 "без зазначення потреби здійснення догляду" за нею.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд враховує наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач подав рапорт про звільнення з військової служби у запас на підставі абз. 12 п. 3 ч. 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за сімейними обставинами у зв`язку з тим, що його дружина, яка є інвалідом 3 групи (за відсутності одного з парних органів) та потребує постійного стороннього догляду.

Так, відповідно до абз. 12 п. 3 ч. 12 статті 26 Закону № 2232 військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби через такі сімейні обставини або Інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Отже, підставою для звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, є зокрема необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок втрати одного з парних органів.

Відповідно до п. 24 Додатку 19 до «Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністерства оборони України № 170 від 10.04.2009 в разі звільнення військовослужбовця у зв`язку із необхідністю здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів:

- копія свідоцтва про шлюб;

- один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

- документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.

Враховуючи те, що позивачем були додані до рапорту всі необхідні документи для підтвердження наявності підстав для звільнення з військової служби на підставі абз. 12 п.3 ч. 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», суд приходить до висновку про протиправність відмови у звільненні позивача згідно з рапортом від 28.04.2025 , у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби.

Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, суд застосовує такий спосіб захисту, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Перешкодою для цього є лише здійснення відповідачем дискреційних повноважень (право на адміністративний розсуд) та невиконання всіх умов для прийняття відповідного рішення.

Натомість, у спірних правовідносинах повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - звільнити військовослужбовця з військової служби, в іншому випадку, такі дії є неправомірними.

Умовами для звільнення з військової служби відповідно до абз. 12 п. 3 ч. 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ є цілком визначені матеріально-правові факти (необхідність здійснення догляду за дружиною позивача, яка є інвалідом 3 групи, встановленої внаслідок відсутності одного з парних органів, що підтверджується відповідним медичним висновком МСЕК та іншою медичною документацією, наданою позивачем).

Таким чином, в даному випадку, враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки належним та ефективним способом захисту є зобов`язання відповідача прийняти рішення (наказ) про звільнення позивача з військової служби.

Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), викладену у листі від 28.05.2026, щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби відповідно до абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби відповідно до абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя Я.В. Драновський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua