Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №520/11883/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 р. № 520/11883/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-УСПІХ” (62143, Харківська обл., Богодухівський р-н, село Лозова, вул. Колгоспна, буд. 6, код ЄДРПОУ 32867317) до Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00124850708 від 24.03.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області отримано податкову інформацію, а саме витяги з інформації Національного банку України про виявлені факти ненадходження у встановлені граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.04.2023, яка, на думку контролюючого органу, свідчила про порушення ТОВ «АГРО-УСПІХ» вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 25.07.2022 №20220725RS DAP.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 17.02.2026 №726-п та направлень від 18.02.2026 №1364, №1373 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АГРО-УСПІХ» з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 25.07.2022 №20220725RS DAP за період з 25.07.2022 по 31.01.2026.

Копію наказу від 17.02.2026 №726-п вручено 19.02.2026 під розписку уповноваженому представнику ТОВ «АГРО-УСПІХ» Митніку Володимиру Володимировичу, який також був ознайомлений із направленнями на проведення перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 04.03.2026 №9079/20-40-07-08-05/32867317 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-УСПІХ» з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 25.07.2022 №20220725RS DAP за період з 25.07.2022 по 31.01.2026».

Перевіркою встановлено, що 25.07.2022 між ТОВ «АГРО-УСПІХ» як продавцем та компанією BIO ULJARICE D.O.O. (Хорватія) як покупцем укладено контракт №20220725RS DAP.

Відповідно до умов зазначеного контракту ТОВ «АГРО-УСПІХ» зобов`язалося поставити покупцю насіння ріпаку українського походження врожаю 2022 року на умовах DAP Molve, Croatia згідно з «Інкотермс 2020». Валютою розрахунків за контрактом визначено євро. Строк дії контракту щодо поставки товару встановлено до 15.09.2022, а щодо оплати — до завершення взаєморозрахунків між сторонами.

На виконання умов контракту ТОВ «АГРО-УСПІХ» протягом перевіреного періоду експортувало на адресу BIO ULJARICE D.O.O. насіння ріпаку українського походження врожаю 2022 року на загальну суму 50 528,70 євро, що за відповідним курсом становило 1 446 543,66 грн.

Зокрема, товар було оформлено за митними деклараціями: від 14.09.2022 №UA901030/2022/001935 на суму 11 068,75 євро, граничний строк надходження валютної виручки за якою — 12.03.2023; від 14.09.2022 №UA901030/2022/001936 на суму 14 674,00 євро, граничний строк надходження валютної виручки за якою — 12.03.2023.

Валютна виручка за експортований товар надійшла на валютний рахунок ТОВ «АГРО-УСПІХ», відкритий в АТ «Прокредит Банк», у загальній сумі 37 020,83 євро без порушення встановлених строків розрахунків.

Водночас валютна виручка в сумі 13 507,87 євро на рахунок ТОВ «АГРО-УСПІХ» не надійшла. Станом на 31.01.2026 за зовнішньоекономічним контрактом від 25.07.2022 №20220725RS DAP у бухгалтерському обліку позивача обліковувалася прострочена дебіторська заборгованість нерезидента в сумі 13 507,87 євро.

Під час проведення перевірки контролюючий орган направив ТОВ «АГРО-УСПІХ» запит від 19.02.2026 про надання документів, які підтверджують проведення розрахунків у законодавчо встановлені строки або наявність передбачених законодавством підстав для продовження чи зупинення строків розрахунків та нарахування пені.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги частини другої статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» внаслідок ненадходження на рахунок резидента валютної виручки в сумі 13 507,87 євро у встановлений строк.

ТОВ «АГРО-УСПІХ» не погодилося з висновками перевірки та подало заперечення від 10.03.2026 №01-05-2026, зареєстровані Головним управлінням ДПС у Харківській області 12.03.2026 за №22650/6.

За результатами розгляду заперечень контролюючий орган залишив висновки акта перевірки від 04.03.2026 №9079/20-40-07-08-05/32867317 без змін.

На підставі зазначеного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2026 №00124850708, яким до ТОВ «АГРО-УСПІХ» застосовано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 502 707,54 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «АГРО-УСПІХ» зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято після спливу 1095-денного строку давності, встановленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

На переконання позивача, перебіг зазначеного строку повинен обчислюватися з дня, наступного за останнім днем граничного строку проведення розрахунків за відповідною експортною операцією. Позивач вказував, що граничні строки надходження валютної виручки припадали на січень — лютий 2023 року, у зв`язку з чим строк для застосування фінансових санкцій сплив у січні — лютому 2026 року, тобто до прийняття 24.03.2026 спірного податкового повідомлення-рішення.

Позивач стверджував, що момент вчинення порушення валютного законодавства є об`єктивно визначеним та пов`язується із закінченням установленого граничного строку розрахунків, а не з датою отримання контролюючим органом інформації від Національного банку України, проведення перевірки або складення акта перевірки.

ТОВ «АГРО-УСПІХ» також зазначило, що запроваджені у зв`язку з карантином та воєнним станом обмеження не позбавляли контролюючий орган можливості проводити документальні позапланові перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства. Тому, на думку позивача, підстав для зупинення або продовження 1095-денного строку давності не було.

Крім того, позивач посилався на те, що валютна виручка за відповідним зовнішньоекономічним контрактом фактично надійшла на територію України у встановлений строк, однак унаслідок технічної помилки під час здійснення банківського переказу була зарахована на рахунок іншої юридичної особи — ТОВ «СП Агро Успіх».

Позивач вважав, що обидві юридичні особи перебували в господарських відносинах із відповідним іноземним контрагентом, а тому зарахування коштів на рахунок іншого товариства мало характер неправильної ідентифікації отримувача платежу та не свідчило про фактичне ненадходження валютної виручки на територію України або ухилення позивача від виконання вимог валютного законодавства.

Також позивач посилався на те, що контролюючий орган не встановив його вини у порушенні строків розрахунків, не перевірив можливості позивача впливати на дії нерезидента та не врахував обставин помилкового визначення отримувача платежу.

На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить належного обґрунтування, оскільки в ньому не наведено детального розрахунку кількості днів прострочення, обставин виникнення відповідного обов`язку та не досліджено всіх обставин виконання зовнішньоекономічного контракту.

Позивач також наголошував, що пеня, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», має самостійну правову природу та не є пенею у розумінні Податкового кодексу України.

З огляду на викладене позивач просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2026 №00124850708 та стягнути на його користь понесені судові витрати.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві зазначив, що документальну позапланову виїзну перевірку проведено на законних підставах у зв`язку з отриманням інформації Національного банку України про ненадходження валютної виручки за експортними операціями позивача.

Відповідач указав, що наведені позивачем дати граничних строків розрахунків у січні — лютому 2023 року не стосуються операцій, за якими під час перевірки встановлено спірне порушення.

За твердженням відповідача, згідно з додатком №4 до акта перевірки спірне нарахування пов`язане з митними деклараціями від 14.09.2022 №UA901030/2022/001935 та №UA901030/2022/001936, граничний строк надходження валютної виручки за якими сплив 12.03.2023.

Відповідач зазначив, що валютна виручка в сумі 13 507,87 євро на рахунок ТОВ «АГРО-УСПІХ» у банку України не надійшла, а станом на 31.01.2026 відповідна сума продовжувала обліковуватися в бухгалтерському обліку позивача як дебіторська заборгованість нерезидента.

Також відповідач наголосив, що позивач не надав документів, які відповідно до частин четвертої, шостої та сьомої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» могли бути підставою для продовження або зупинення строку розрахунків чи нарахування пені.

Розрахунок пені, як зазначив відповідач, наведено в додатку №5 до акта перевірки. Визначена сума пені не перевищує суму неодержаної валютної виручки, перерахованої у гривню за офіційним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Щодо дотримання строку давності відповідач посилався на положення статей 102, 113 Податкового кодексу України та пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу.

На думку відповідача, перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, був зупинений у зв`язку з установленим мораторієм на проведення перевірок у період з 18.03.2020 по 26.05.2022 включно, тобто на 800 календарних днів. У зв`язку із цим відповідач вважав, що строк для застосування відповідальності у спірних правовідносинах становив 1895 днів — 1095 днів, збільшених на 800 днів зупинення перебігу строку.

Відповідач також зазначив, що з 27.05.2022 контролюючим органам було дозволено проводити документальні позапланові перевірки за наявності податкової інформації, яка свідчить про порушення платником вимог валютного законодавства щодо граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями.

На підставі викладеного відповідач вважав, що документальну позапланову перевірку проведено в межах установлених законодавством строків, а податкове повідомлення-рішення від 24.03.2026 №00124850708 є правомірним та обґрунтованим, у зв`язку із чим просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам учасників справи, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій та відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі — Закон №2473-VIII).

Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Органами валютного нагляду є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, які в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частиною шостою статті 11 Закону №2473-VIII передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами, крім уповноважених установ, та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

За приписами пункту 54.3.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошового зобов`язання, якщо згідно з податковим або іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування іншого зобов`язання, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, зокрема за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, Головне управління ДПС у Харківській області було наділене повноваженнями щодо проведення перевірки дотримання позивачем строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та нарахування передбаченої законом пені в разі встановлення відповідного порушення.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною другою статті 13 Закону №2473-VIII встановлено, що в разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.

Згідно з пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Крім того, пунктом 14-4 зазначеної постанови передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Як установлено судом, на виконання контракту від 25.07.2022 №20220725RS DAP, укладеного між ТОВ «АГРО-УСПІХ» та компанією BIO ULJARICE D.O.O. (Хорватія), позивач експортував насіння ріпаку українського походження врожаю 2022 року на загальну суму 50 528,70 євро.

Зокрема, товар оформлено за митними деклараціями від 14.09.2022 №UA901030/2022/001935 та №UA901030/2022/001936. Враховуючи дату митного оформлення та встановлений Національним банком України 180-денний строк розрахунків, граничним днем надходження валютної виручки за зазначеними операціями було 12.03.2023.

Тому наведені позивачем у позовній заяві дати 24.01.2023, 30.01.2023, 31.01.2023, 10.02.2023, 14.02.2023, 19.02.2023, 27.02.2023 та 28.02.2023 не стосуються митних декларацій, за якими контролюючим органом установлено спірне порушення, і не відповідають відомостям додатка №4 до акта перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що на валютний рахунок ТОВ «АГРО-УСПІХ», відкритий в АТ «Прокредит Банк», у встановлений строк надійшло 37 020,83 євро.

Водночас валютна виручка у сумі 13 507,87 євро на рахунок позивача в банку України не надійшла. Станом на 31.01.2026 зазначена сума продовжувала обліковуватися в бухгалтерському обліку ТОВ «АГРО-УСПІХ» як дебіторська заборгованість нерезидента за контрактом від 25.07.2022 №20220725RS DAP.

Таким чином, після закінчення 12.03.2023 граничного строку розрахунків позивачем не було забезпечено зарахування на його рахунок у банку України валютної виручки у повному обсязі, що свідчить про порушення частини другої статті 13 Закону №2473-VIII та пунктів 14-2, 14-4 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18.

Посилання позивача на перерахування нерезидентом частини коштів на користь іншої юридичної особи ТОВ «СП Агро Успіх» унаслідок технічної помилки не спростовують установленого порушення.

За змістом частини другої статті 13 Закону №2473-VIII юридично значущою обставиною для припинення валютного нагляду за експортною операцією є зарахування коштів на рахунок резидента-експортера в банку України, якщо відсутні інші передбачені законодавством підстави для завершення валютного нагляду.

ТОВ «АГРО-УСПІХ» і ТОВ «СП Агро Успіх» є різними юридичними особами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За правилами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач не надав суду платіжних документів, які підтверджували б зарахування спірних 13 507,87 євро на його рахунок, а також договору про відступлення права вимоги, переведення боргу, зарахування зустрічних однорідних вимог, зміни сторони контракту, письмової вказівки позивача щодо здійснення платежу іншій особі чи інших документів, які давали б підстави вважати зобов`язання нерезидента перед ТОВ «АГРО-УСПІХ» належно виконаним.

Натомість, облік позивачем станом на 31.01.2026 дебіторської заборгованості нерезидента в сумі 13 507,87 євро підтверджує, що зобов`язання за контрактом у цій частині не було припинено.

Суд також ураховує, що частинами четвертою, шостою та сьомою статті 13 Закону №2473-VIII визначено спеціальні обставини, за наявності яких строк розрахунків або нарахування пені може бути продовжено чи зупинено, зокрема отримання висновку центрального органу виконавчої влади, виникнення належно підтверджених форс-мажорних обставин або прийняття судом чи міжнародним комерційним арбітражем до розгляду позову резидента про стягнення заборгованості з нерезидента.

Документів, які підтверджують наявність хоча б однієї з таких обставин, позивач ані під час перевірки, ані під час розгляду справи суду не надав.

Частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами встановленого строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних коштів за договором в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних коштів за договором.

Відповідно до частини восьмої статті 13 Закону №2473-VIII центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Сума непогашеної заборгованості становила 13 507,87 євро. За офіційним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості — 37,2159 грн за один євро її гривневий еквівалент становив: 13 507,87 євро Ч 37,2159 грн = 502 707,54 грн.

Оскільки розрахована за кількість днів прострочення пеня перевищувала суму неодержаної валютної виручки, контролюючий орган застосував установлене частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII обмеження та визначив пеню в сумі 502 707,54 грн, тобто в розмірі, який не перевищує суму заборгованості.

Отже, розмір пені визначено відповідачем відповідно до встановленої законом ставки, офіційного курсу Національного банку України на день виникнення заборгованості та законодавчого обмеження її максимального розміру.

Щодо посилань позивача на пропуск контролюючим органом строку, передбаченого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу третього пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України в разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних із декларуванням податкових зобов`язань, а також порушень іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган має право самостійно визначити суму штрафних санкцій не пізніше 1095-го дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Водночас порушення строків розрахунків за експортною операцією не обмежується одноразовою дією, вчиненою в перший день прострочення.

Обов`язок, визначений частиною другою статті 13 Закону №2473-VIII, полягає в забезпеченні зарахування грошових коштів на рахунок резидента в банку України. Після закінчення граничного строку невиконання цього обов`язку триває кожного наступного дня до моменту надходження валютної виручки або настання іншої передбаченої законом підстави для припинення валютного нагляду.

На триваючий характер порушення також указує встановлена частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII конструкція відповідальності, за якою пеня нараховується не одноразово, а за кожний день прострочення.

Тому 13.03.2023 є першим днем порушення та першим днем нарахування пені, однак не є днем завершення такого правопорушення.

Станом на останній день перевіреного періоду 31.01.2026 валютна виручка в сумі 13 507,87 євро на рахунок позивача не надійшла, дебіторська заборгованість продовжувала обліковуватися, а документально підтверджених підстав для завершення валютного нагляду не існувало.

Отже, правопорушення тривало та вчинялося також у межах 1095 днів, що безпосередньо передували прийняттю податкового повідомлення-рішення від 24.03.2026.

Установлене частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII обмеження максимального розміру пені сумою неодержаної виручки стосується лише розміру відповідальності. Досягнення пенею її максимального розміру не припиняє обов`язок резидента забезпечити надходження валютної виручки та не припиняє самого порушення.

Тому доводи позивача про необхідність обчислення 1095-денного строку виключно від першого дня прострочення, незалежно від подальшого безперервного невиконання валютного обов`язку, ґрунтуються на помилковому ототожненні початку порушення з моментом його закінчення.

При цьому суд не приймає посилання відповідача на необхідність механічного збільшення встановленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строку на 800 календарних днів за період з 18.03.2020 до 26.05.2022, оскільки спірне порушення виникло після закінчення зазначеного періоду. Строк, перебіг якого на той час ще не розпочався, не міг бути зупинений.

Однак помилковість цього окремого аргументу відповідача не спростовує правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки на дату його прийняття порушення позивача не було припинене та тривало в межах установленого законом строку.

Суд також ураховує правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 23.07.2024 у справі №240/25642/22, відповідно до якого пеня за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності врегульована спеціальним Законом №2473-VIII і не є пенею в розумінні підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Верховний Суд зазначив, що положення Податкового кодексу України, які встановлювали ненарахування пені протягом дії карантину, на пеню, передбачену частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII, не поширюються.

Отже, карантинний мораторій не звільняв позивача від відповідальності за порушення граничних строків валютних розрахунків і не був підставою для ненарахування спірної пені.

Посилання позивача на відсутність його вини у ненадходженні валютної виручки також не є достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Стаття 13 Закону №2473-VIII пов`язує відповідальність резидента з об`єктивним фактом порушення граничного строку розрахунків та передбачає спеціальні підстави для зупинення строку і нарахування пені. Саме наявність таких підстав, а не загальне посилання на поведінку нерезидента або технічну помилку при здійсненні платежу, може виключати нарахування пені за відповідний період.

Позивач не надав доказів отримання висновку про продовження граничного строку, належного підтвердження форс-мажорних обставин, прийняття судом або міжнародним комерційним арбітражем позову про стягнення заборгованості з нерезидента чи належного припинення зобов`язання іншим способом.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах щодо протиправності рішення суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Дослідивши надані учасниками справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач підтвердив здійснення позивачем експортних операцій, дату митного оформлення товару, граничний строк надходження валютної виручки, а також суму коштів, яка надійшла в установлений строк.

Натомість позивач не надав доказів зарахування спірних коштів на власний рахунок, належного припинення зобов`язання нерезидента, усунення порушення або наявності передбачених законом підстав для звільнення від відповідальності.

За таких обставин суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 24.03.2026 №00124850708 прийняте на підставі встановлених та документально підтверджених обставин, у межах повноважень контролюючого органу, а визначена ним сума пені відповідає вимогам частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII.

Тому підстави для визнання зазначеного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування відсутні, а в задоволенні позову ТОВ «АГРО-УСПІХ» належить відмовити.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-УСПІХ” (62143, Харківська обл., Богодухівський р-н, село Лозова, вул. Колгоспна, буд. 6, код ЄДРПОУ 32867317) до Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 вересня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях