Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №520/10263/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 р. №520/10263/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивачка) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, у якій позивачка просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення -№ 1586406-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.09.2025р.;- № 1586407-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.09.2025 р.;№ 1586408-2405-2030- UA63120270000028556 від 30.09.2025 р.; № 1586409-2405-2030- UA63120270000028556 від 30.09.2025 р. прийняте ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ,М.ХАРКІВ, ВУЛ. ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ, 46.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що податкові повідомлення-рішення -№ 1586406-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.09.2025р.;- № 1586407-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.09.2025 р. ;№ 1586408-2405-2030- UA63120270000028556 від 30.09.2025 р.; № 1586409-2405-2030- UA63120270000028556 від 30.09.2025 р. прийняті ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, М.ХАРКІВ є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті з порушенням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що у позовній заяві ОСОБА_1 не наведено переконливих доводів, які свідчать про неправомірність дій контролюючого органу та вважає, що ГУ ДПС діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 04.05.2026 суд залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 18.05.2026 суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновив строк звернення до суду в адміністративній справі.

Ухвалою від 18.05.2026 суд відкрив спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 КАС України.

IV. Фактичні обставини справи встановлені судом.

Позивачка є власником нежитлової будівлі (літ. А-2 ) загальною площею 536,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення, якими визначено суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за 2020-2023 роки: № 1586406-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.09.2025 на суму 11613,66 грн; № 1586407-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.09.2025 на суму 16095 грн; № 1586408-2405-2030- UA63120270000028556 від 30.09.2025 на суму 2906,04 грн; № 1586409-2405-2030- UA63120270000028556 від 30.09.2025 на суму 4493,19 грн

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивачка звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.

Згідно п. 6.1. статті 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регламентується ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України)

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Нормами пп. 266.2.1 п. 266.1 статті 266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 266.3.1 п. 266.1 статті 266 ПК України є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно пп. 266.3.2 п. 266.1 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. (пп. 266.5.1 п. 266.5 статті 266 ПК України).

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України закріплено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 ПК України питання щодо встановлення податку на майно, в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки вирішують місцеві ради в межах повноважень.

Відповідно до п.п. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та тинів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1.5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно із абз. 7 пп. 266.7.1 п. 266. 7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до пункту 12.5 ст. 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Відповідно до приписів пункту 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 ПК України органи місцевого самоврядування, серед іншого, встановлюють ставки податку на нерухоме майно, а саме для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" (зі змінами та доповненнями), встановлено ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові згідно з додатком 1 цього рішення, яким передбачена ставка податку на нерухоме майно, для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у розмірі 1 відсотка від мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр.

Судом встановлено, що позивач є співласником нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ,загальною площею 536, 5 кв.м.

ГУ ДПС у Харківській області визначено суму податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно виходячи зі ставки 1 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом до відповідного податкового періоду за 1 кв. метр, як до об`єктів нежитлової нерухомості - складів, посилаючись на те, що в Реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація щодо призначення спірної будівлі до нежитлових будівель.

При цьому, суд зазначає, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості щодо реєстрації на праві власності за позивачем типу нежитлової будівлі.

Згідно п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПК України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 476 передача відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки здійснюється на центральному рівні між Мін`юстом і ДФС в електронній формі телекомунікаційними каналами.

Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюється в автоматичному режимі засобами інформаційно – телекомунікаційної системи «Податковий блок» (далі – ІТС «Податковий блок»).

Згідно з пунктом 3 підрозділу 11 розділу IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 року за № 321/35943) суми податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю попередньо розраховуються інформаційною системою, ґрунтуючись на відповідних первинних показниках, наявних в інформаційній системі станом на дату розрахунку.

З матеріалів справи судом встановлено, що на праві власності ОСОБА_1 належить нежитлова будівля площею 536,5 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 ( витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер майна: 4936198)

Відповідачем сформовано податкові повідомлення рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 - 2023 роки, а саме:

№ 1586406-2405-2030- UA63120270000028556 від 30.09.2025 року на суму 11613,66грн;

№ 1586407-2405-2030- UA63120270000028556 від 30.09.2025 року на суму 16095грн;

№ 1586408-2405-2030- UA63120270000028556 від 30.09.2025 року на суму 2906,04грн;

№ 1586409-2405-2030- UA63120270000028556 від 30.09.2025 року на суму 4493,19грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем сформовані відповідно з рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» зі змінами та доповненнями, рішення 25 сесії 8 скликання Харківської міської ради від 30.04.2024 № 564/24 «Про пільги з місцевих податків», рішенням Харківської міської ради «Про продовження дії пільг з місцевих податків» від 19.08.2024 № 633/24, рішенням Харківської міської ради «Про продовження дії пільг з місцевих податків» від 25.09.2025 № 920/25 та розміру частки власності.

Також слід зазначити, що податковим органом було зроблено розрахунки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 – 2023 рік як за об`єкт нерухомого майна загальною площею 536,5 кв., який є є нежитловою будівлею, згідно з інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Щодо доводів позивача про недотримання відповідачем визначених ст. 102 ПК України строків нарахування податкових зобов`язань суд зазначає таке.

Відповідно до п.287.10 ст.287 ПК України податкове може бути нараховане за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №533-IX, який набрав чинності 18.03.2020, до ПК України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктами 52-1-52-5.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (із змінами, внесеними Законом України від 13.05.2020 року № 591-IX, що набрав чинності 29.05.2020 року) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.

Отже, пункт 52-2 Перехідних положень ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПК України.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Цим Законом підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Крім того, Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений і підпунктом 69.9 пункту 69 такого змісту: «для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

В подальшому, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX (далі Закон № 2120-IX), який набрав чинності 17.03.2022, відповідно до якого дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Законом № 2120-IX запроваджувалась альтернативна норма щодо зупинення перебігу строків п. 102.9. ст. 102 ПК України, згідно якої на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В подальшому прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі Закон № 2260-IX), що набрав законної сили 27.05.2022 та яким п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України доповнено словами «крім випадків, передбачених цим Кодексом» та змінено редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, виклавши його наступним чином: «для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

- дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

- строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

- строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок".

Відповідно, з набранням 27.05.2022 року чинності Закону № 2260-IX діяло загальне правило п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України про зупинення перебігу строків згідно ПК України, з якого могли передбачатися виключення, та пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з наступними змінами та доповненнями), який фактично повторював загальне правило та визначав відповідні конкретні виключення з нього, які не стосувалися перебігу строку нарахування контролюючим органом податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно.

Проте, 01.08.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 № 3219-IX (далі Закон № 3219-IX), яким п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України виключено, а редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено наступним чином:

«Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються перебігу строку нарахування контролюючим органом податкового зобов`язання з земельного податку фізичних осіб.

Отже, з 01.08.2023 остаточно скасовано зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, яке було запроваджено в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану.

При цьому, необхідно зазначити, що згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який був установлений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Отже, аналізуючи вищезазначені правові норми, суд зазначає, що перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи» було зупинено в період з 18.03.2020 по 16.03.2022, в зв`язку з дією карантину, та з 17.03.2022 по 31.07.2023, в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану. Тобто, узагальнено вищезазначене свідчить, що перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу, зупинено з 18.03.2020 по 31.07.2023 року (включно), у зв`язку з чим з 01.08.2023 року перебіг строку відновився.

Тобто з 01.08.2023 для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Отже, нарахування фізичним особам сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке проводиться контролюючими органами, може бути нараховане за податкові (звітні) періоди (роки) протягом 1095 календарних днів, з урахуванням періоду зупинення такого строку давності з 18 березня 2020 року по 31 липня 2023 року включно.

Отже, слід дійти висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято ГУ ДПС з урахуванням норм чинного законодавства, а саме в межах строку, визначеного пунктом 102.1 статті 102 ПК України.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивачем під час розгляду справи зазначених висновків не спростовано.

Таким чином, прийняті ГУ ДПС у Харківській області у відношенні позивачки податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства та підстав для їх скасування судом під час розгляду справи не встановлено.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат здійснюється за статтею 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м. Харків та Харківської області, рішення у повному обсязі складено та підписано 03.09.2026.

Суддя Пасечнік О.В.