Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №171/845/25 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/845/25

Номер провадження 2/171/1166/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шкарлат Я.Ю.,

при секретарі судового засідання Бахтіяровій Н.В.,

за участю відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, у якій просить суд ухвалити рішення, яким стягнути кошти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та стягувати їх з ОСОБА_6 в розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, з дня пред`явлення даного позову і до моменту досягнення дітьми повноліття.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивач, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03.05.2022 року. За час спільного проживання мають трьох дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , донька - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наразі діти проживають з позивачем.На даний час всі витрати на утримання дітей позивач несе сама. Відповідач добровільної допомоги на дітей. не надає, участі у вихованні не приймає, тому змушена звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Ухвалою суду від 14.05.2026 року прийнято до свого провадження в порядку спрощеного позовного провадження справу.

В судове засідання позивач не з`явилась, повідомлена належним чином.

Відповідач з`явився до судового засідання, підтримав позовні вимоги.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову .

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, заслухавши відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Особа позивачки підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 виданий 19.07.2022 органом 1231.

В судовому засіданні встановлено, що 03 травня 2022 року між Позивачем та Відповідачем укладено шлюб, який зареєстрований Апостолівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 41. Даний факт підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 від 03 травня 2022 року .

Відповідно до копій свідоцтв про народження, сторони є батьками трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Згідно із довідкою про склад сім`ї № 1067 від 17.03.2025 року, позивачка разом із дітьми зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний факт також підтверджується долученими до матеріалів справи витягами з реєстру територіальної громади.

Судом встановлено, батько дитини не займається вихованням дітей та фінансової допомоги їм не надає.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені Сімейним Кодексом України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Частиною першою ст. 12 вказаного Закону визначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, - держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аліменти - це обов`язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім`ї інших, які потребують цього.

За положеннями ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За приписами ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України). За положеннями ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».

Враховуючи встановлені обставини, беручи до уваги інтереси дітей, їх право на належне матеріальне забезпечення, а також обов`язок обох батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач є дієздатним та погодився щодо розміру аліментів на утримання дітей, у визначеному позивачем розмірі, суд вважає, що з нього можуть бути стягнуті аліменти на користь позивача на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, а саме з 18.03.2025 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Як на думку суду, таке рішення є справедливим і таким, що постановлене виключно в інтересах неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави. Разом з тим, враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", з відповідача на користь держави підлягає стягненню 50 відсотків судового збору.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 24, 56, 80, 84, 112, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задовольнити .

Стягувати з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, а саме з 18.03.2025 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , судовий збір у дохід держави в розмірі 50 %, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.Ю.Шкарлат