Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №751/204/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/204/26

Головуючий у першій інстанції – Топіха Р. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1150/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Мамонової О. Є.,

суддів Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради про оскарження нарахувань за комунальні послуги,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради (далі – КП «Чернігівводоканал»), в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування боргу без урахування смерті та непроживання, повторного стягнення вже збільшеної суми та не виправлення судового наказу після перерахунку;

- зобов`язати відповідача визнати борг за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 0 грн станом на вказаний відповідачем період з 01.05.2022 по 01.05.2025;

- зобов`язати відповідача подати заяву до органу ДВС про повернення судового наказу від 18.07.2025 у справі №751/4275/25 та закриття виконавчого провадження №78735648, у зв`язку з перерахунком боргу;

- зобов`язати зняти арешт з рахунків;

- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.

Позов обґрунтовувала тим, що вона є споживачем послуг водопостачання/водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , які надає відповідач. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , зареєстрована за тією ж адресою. Позивачка вказує, що за період боргу вони не проживали за вказаною адресою.

Відповідач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу, проте йому було відмовлено в його видачі. За повторним зверненням відповідача, який знав про смерть матері, про стягнення збільшеної суми боргу 7 069,66 грн, судом 18.07.2025 видано судовий наказ у справі №751/4275/25. На підставі вказаного судового наказу державним виконавцем накладено арешт на рахунки у ВП №78735648. В особистій розмові з позивачем співробітниця водоканалу заявила, що було проведено частковий перерахунок та видала квитанцію із зменшеною сумою, однак відповідач не вжив заходів для виправлення судового наказу, не подав заяву до виконавчої служби про повернення наказу чи закриття провадження, арешт на збільшену суму залишився.

Вказані дії відповідача порушують вимоги закону, завдали позивачці стресу, незручностей та моральних страждань.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12.03.2026 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відсутність боргу на момент рішення не усуває протиправності попередніх дій відповідача та не позбавляє права на визнання таких дій незаконними та відшкодування моральної шкоди.

Заявниця зазначає, що визнання відповідачем у відзиві на позов переплати у сумі 1 174,33 грн станом на 01.01.2026 та подання заяви про закінчення виконавчого провадження лише 28.01.2026 (після відкриття провадження у справі) свідчить про протиправну бездіяльність відповідача та штучне утримання арешту до моменту судового тиску.

Вказує, що районний суд не дав оцінку моральній шкоді, хоча є: незаконний арешт рахунків з липня 2025 року по січень 2026 року, списання особистих коштів (орендна плата) 04.11.2025, стрес, тривога, незручності.

У відзиві на апеляційну скаргу КП «Чернігівводоканал» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, як законне та правомірне, таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що нарахування за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в КП «Чернігівводоканал» за адресою позивача, проводяться по затвердженим рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20.04.2017 №181 нормам споживання та згідно з діючим тарифом на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, встановленим постановою НКРЕКП №2857 від 22.12.2021 та плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Постановою КМУ №808 від 21.08.2019.

Зазначає, що нарахування за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 , проводились згідно з установленими нормативами споживання, затвердженими рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 20.04.2017 №181, на двох зареєстрованих осіб до 21.10.2023 моменту смерті ОСОБА_2 . З 22.10.2023 нарахування проводяться на одну зареєстровану особу ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів чинного законодавства споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг. Споживач має право на несплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови інформування виконавця про таку відсутність та її документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Законодавством визначений чіткий перелік документів, які є офіційним підтвердженням тимчасової відсутності споживача за його місцем реєстрації.

Указує, що позивач не зверталась з відповідною заявою щодо надання відомостей про зміну кількості зареєстрованих осіб у помешканні, після смерті ОСОБА_2 . У свою чергу, у КП «Чернігівводоканал» відсутні відомості щодо зміни кількості зареєстрованих осіб. Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Перше звернення від ОСОБА_1 до КП «Чернігівводоканал» про здійснення перерахунку, в зв`язку з її проживанням за іншою адресою було 11.08.2025, на підставі чого проведений перерахунок нарахувань за період відсутності ОСОБА_1 за місцем її реєстрації за попередні шість місяців з дати подання заяви з 01.02.2025 по 31.07.2025 на суму 479,52 грн. Також проведений перерахунок нарахувань за померлу ОСОБА_2 за період з 21.10.2023 по 30.06.2025 на суму 1 611,29 грн. Всі проведені перерахунки відображені в розрахунках по особовому рахунку споживача та в квитанціях КП «Чернігівводоканал», які позивач отримує кожного місяця (розрахунок нарахувань міститься в матеріалах справи). У подальшому нарахування проводяться на одну зареєстровану особу в помешканні. Станом на 01.01.2026 за адресою позивача особовий рахунок № НОМЕР_1 наявна переплата за надані послуги в розмірі 1 174,33 грн.

Відповідач звертає увагу, що заборгованість за надані послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 , станом на 01.05.2025 становила 7 069,66 грн, у зв`язку з чим КП «Чернігівводоканал» у травні 2025 року звернулось до суду для стягнення суми заборгованості в примусовому порядку та отримало судовий наказ Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.05.2025 №751/4275/25 про стягнення вказаної заборгованості та судового збору 302,80 грн. Судовий наказ перебував на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваль В.О., яким здійснювались необхідні виконавчі дії та стягнуто борг у розмірі 7 294,66 грн, з якої вирахувано суму судового збору 302,80 грн. Відповідно, 28.01.2026 відповідач звернувся із заявою про закінчення виконавчого провадження та 30.01.2026 приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення у повному обсязі. Виконавче провадження здійснювалось відповідно до вимог чинного законодавства, КП «Чернігівводоканал» проводить свою діяльність в межах та з дотриманням норм діючого законодавства і сфері житлово-комунального господарства.

Наголошує, що на підтвердження завдання моральної шкоди позивачка не надала суду жодного доказу, щодо пережитих душевних страждань та їх пов`язаність з діями КП «Чернігівводоканал».

На сьогодні відсутній предмет спору відповідно до заявлених вимог позивачки. Заборгованість за надані послуги відсутня, виконавче провадження закрито, арешт з рахунків позивача знятий.

Заслухавши суддю-доповідача,дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач могла реалізувати своє право на судовий захист шляхом подання заяви про скасування судового наказу, що є спеціальним процесуальним способом оскарження вимог, заявлених у наказному провадженні. Невикористання позивачем такого способу захисту не може бути підставою для покладення на відповідача обов`язку щодо вчинення дій, пов`язаних із поверненням судового наказу чи припиненням його виконання.

Районний суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки на момент розгляду справи заборгованість за особовим рахунком позивача відсутня, виконавче провадження, відкрите на підставі судового наказу, закінчено, арешт з рахунків позивача знято, а позивачем не доведено протиправності дій відповідача та наявності підстав для відшкодування моральної шкоди.

З такими висновками районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом у справі встановлено, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг водопостачання/водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , які надаються КП «Чернігівводоканал» (а.с. 10).

Згідно з довідкою про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №5336 від 11.08.2025 за вказаною адресою зареєстрована позивачка з 02.10.2007, її мати ОСОБА_2 знята з реєстрації 01.11.2023 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4, 10, 22, 27).

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.05.2025 відмовлено у видачі судового наказу за заявою КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та центрального водовідведення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 5).

Судовим наказом Новозаводського районного суду м. Чернігова 15.05.2025 (справа №751/4275/25) стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2022 по 01.05.2025 в розмірі 7 069,66 грн та судовий збір у розмірі 302,80 грн (а.с. 3, 15).

Судовий наказ Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.05.2025 перебував на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля В. О. Постановами приватного виконавця від 30.07.2025 у ВП №78735648 відкрито виконавче провадження, накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , стягнуто основну винагороду у сумі 737,25 грн, визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 439,65 грн (а.с. 6-9, 23-26, 61-64).

Відповідно до довідки №66 від 11.08.2025 виконкому Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_1 фактично проживала в АДРЕСА_3 з 01.01.2016 по 11.08.2025 (а.с. 13, 30, 57, 58).

Відповідно до довідки №67 від 11.08.2025 виконкому Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживала в АДРЕСА_3 з 01.01.2016 по 21.10.2023 (а.с. 12, 29, 59).

11.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до КП «Чернігівводоканал» із заявою, в якій просила зробити перерахунок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що вона проживала в іншому місці, разом з якою подала вищевказані довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб та про її проживання за іншою адресою (а.с. 49-50).

На підтвердження накладення арешту на кошти та списання коштів на погашення заборгованості ОСОБА_1 надано банківську виписку по її картковому рахунку в АТ «Державний ощадний банк України» та з банківського додатку (а.с. 67-70, 104).

30.01.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В. О. винесено постанови у ВП №78735648 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 439,65 грн та про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, з усіх рахунків боржника знято накладений постановою приватного виконавця арешт (а.с. 51, 55, 56, 71).

З роздруківки розрахунків зі споживачем ОР №189416 за період з травня 2004 року по грудень 2025 року заборгованість у ОСОБА_1 відсутня та станом на 01.01.2026 наявна переплата за надані послуги у розмірі 1 174,33 грн (а.с. 46-48).

Також у розрахунках зі споживачем відображено та не заперечується позивачкою, що після її звернення із заявою про перерахунок відповідачем здійснено перерахунок нарахувань за період відсутності ОСОБА_1 за місцем реєстрації за попередні 6 місяців з дати подання заяви з 01.02.2025 по 31.07.2025 на суму -479,52 грн та перерахунок нарахувань за померлу ОСОБА_2 з 21.10.2023 по 30.06.2025 на суму -1 611,29 грн.

З рахунків за водопостачання та водовідведення за липень 2025 року слідує, що за адресою: АДРЕСА_1 , нарахування проводяться на одну зареєстровану особу (а.с. 11, 60).

Відповідно до ст. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У ч. 1 та 2 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 2 ст. 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно дост. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Указані положення узгоджуються з п. 29 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690.

Отже, саме по собі фактичне непроживання споживача за місцем реєстрації не є достатньою правовою підставою для автоматичного припинення нарахувань за відповідні послуги за минулий період.

Закон пов`язує реалізацію права на ненарахування плати за невикористані комунальні послуги, за відсутності засобів обліку, зокрема з повідомленням виконавця про тимчасову відсутність та документальним підтвердженням такої обставини.

Матеріали справи свідчать, що позивачка до виникнення спірної заборгованості та до звернення відповідача до суду не повідомляла КП «Чернігівводоканал» про свою фактичну відсутність за місцем реєстрації та не подавала документи, що її підтверджують.

У свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що відповідні заяву та документи надано відповідачу лише 11.08.2025, після чого КП «Чернігівводоканал» здійснило відповідні перерахунки відповідно до норм чинного законодавства.

За вказаних обставин у відповідача до отримання зазначених документів не було правових підстав самостійно, без відповідного звернення споживача та належного документального підтвердження, здійснювати перерахунок нарахувань за період фактичного непроживання позивачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Згідно з ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, законодавством встановлено спеціальний процесуальний механізм заперечення боржником вимог, стягнення яких здійснюється у наказному провадженні.

Позивачка, будучи боржником за судовим наказом Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.05.2025 у справі №751/4275/25, не скористалася своїм процесуальним правом на його скасування, хоча саме у межах такого провадження могла заявити заперечення щодо розміру заборгованості, періоду її виникнення, фактичного непроживання, смерті її матері, яка була зареєстрована з нею за тією ж адресою, та інших обставин, на які вона посилається у цій справі.

За таких обставин вимоги позивачки про зобов`язання КП «Чернігівводоканал» визнати борг за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 0 грн за період з 01.05.2022 по 01.05.2025, подати заяву про повернення судового наказу та припинення його виконання фактично спрямовані на перегляд наслідків виконання судового рішення поза межами передбаченої ЦПК України процедури.

Водночас КП «Чернігівводоканал» не є органом, уповноваженим скасовувати чи змінювати судовий наказ.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Порядок виконання судових рішень визначається, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження».

Із матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження №78735648 було відкрито приватним виконавцем на підставі чинного судового наказу. На момент здійснення відповідних виконавчих дій судовий наказ не був скасований, а тому приватний виконавець мав законні підстави для його виконання.

Сам факт подальшого проведення КП «Чернігівводоканал» перерахунку нарахувань не свідчить про незаконність відкриття виконавчого провадження, оскільки такий перерахунок був проведений вже після звернення позивачки до відповідача 11.08.2025 та подання нею відповідних підтверджуючих документів. Здійснені перерахунки відображені у розрахунках зі споживачем та за їх наслідками у них відображена наявна у позивачки переплата.

З огляду на це колегія суддів не встановила протиправності дій КП «Чернігівводоканал» при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу та при подальшому виконанні судового наказу, який на відповідний час був чинним.

З огляду на викладене, колегія суддів критично ставиться та вважає безпідставними аргументи апеляційної скарги про незаконність бездіяльності відповідача та штучне утримання арешту коштів. Виконавче провадження закінчене постановою приватного виконавця від 30.01.2026 у зв`язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі та, відповідно, з рахунків боржника знято накладений арешт. Посилання позивачки на умисне чи протиправне утримання відповідачем арешту рахунків є припущеннями, які жодними належними, достатніми та достовірними доказами не підтверджені.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, необхідними умовами для покладення на особу обов`язку з відшкодування моральної шкоди є, зокрема, встановлення факту порушення права особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, наявності моральної шкоди, причинного зв`язку між неправомірними діями та заподіяною шкодою, а у випадках, передбачених законом, – вини заподіювача.

У справі, що переглядається, вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними та за встановлених обставин, оскільки позивачкою не доведено неправомірності дій КП «Чернігівводоканал» та причинного зв`язку між діями відповідача і заявленими моральними стражданнями, підстав для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати моральну шкоду в розмірі 15 000 грн немає.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою судом першої інстанції доказів та з висновками щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ґрунтується на вимогах закону, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення районного суду – без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча О.Є. Мамонова

Судді: Н.В. Висоцька

Н.В. Шитченко