Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №750/4431/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/4431/26 Головуючий у 1 інстанції Лямзіна Н. Ю.

Провадження № 33/4823/743/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КупАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року місто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Олійник М.Ю.

за участю:

захисника Селюха А.В.

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу захисника Селюха Анатолія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП

в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнутий судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП суд закрив у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Суд першої інстанції встановив, що 07 квітня 2026 року о 14 год. 40 хв. в м. Чернігові по вул. Шевченка, 243, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом CHRYSLER CRUSER, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП ЧОПНЛ у лікаря-нарколога, у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Вимоги та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник просив скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2026 року в частині притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог захисник зазначив, що ОСОБА_1 не вчиняв правопорушення, оскільки не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, про що говорив працівникам поліції та письмово вказав у протоколі. Захисник звернув увагу, що ОСОБА_1 висловлював готовність пройти огляд, як діючий військовослужбовець, який під час зупинки виконував службове завдання, просив провести його в присутності представника військової служби правопорядку. Також захисник акцентував увагу на тому, що ОСОБА_1 не мав права залишити службовий автомобіль із зброєю та спеціальними засобами зв`язку без нагляду, тому просив поліцейський дочекатись представника ВСП. Працівники поліції проігнорували це та склали протокол за «відмову» саме в момент прибуття представників військової частини, коли фактично існувала можливість проїхати до медичного закладу.

Крім того, захисник наголосив, що 07 квітня 2026 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд за направленням посадової особи ВСП у КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», за результатами якого встановлено, що він був «Тверезий», а в медичних документах відсутні будь-які згадки про ознаки сп`яніння (звужені зіниці та тремтіння пальців), безпідставно вказані інспектором. На думку апелянта, суд першої інстанції підійшов до розгляду справи упереджено та формально. Внаслідок цього було порушено принцип презумпції невинуватості й вимоги щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, а також залишено поза увагою обов`язок суду наводити належно вмотивовані підстави для відхилення доказів, наданих стороною захисту.

3. Позиції учасників судового провадження.

В ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник Селюх А.В. підтримали подану апеляційну скаргу та просили скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2026 року, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

4. Оцінка доводів апеляційної скарги та мотиви апеляційного суду

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Суд першої інстанції не в повному обсязі дотримався зазначених вимог закону.

Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що факт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №634416 від 07 квітня 2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 07 квітня 2026 року, відеозаписом долученим до протоколу та іншими матеріалами справи.

Водночас суд обмежився лише переліком зазначених доказів, не розкривши їх змісту та не навівши мотивів, з яких дійшов висновку про їх належність, допустимість, достовірність і достатність для підтвердження винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд звертає увагу на таке:

Пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.9а ПДР передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приписами пункту 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Водночас, на відеозаписі з нагрудних бодікамер інспекторів поліції зафіксовано, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння фактично не відмовлявся, а будучи діючим військовослужбовцем та перебуваючи під час зупинки при виконанні завдання, неодноразово наголошував на готовності пройти огляд за участю уповноваженого представника військової частини, відповідно до спеціальних приписів ст. 266-1 КУпАП.

Виконання ОСОБА_2 на час зупинки транспортного засобу обов`язків військової служби підтверджується витягом з розпорядження № 53 (а.с. 38), в якому вказано, що головному сержанту військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 було доручено у період з 13:00 до 23:50 07.04.2026 здійснити переміщення службової документації на наявному автомобілі.

Апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, може бути вчинено у таких формах: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за такі діяння: розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів; появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

З наведеного слідує, що діяння, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, крім передачі керування транспортним засобом, охоплюються об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 172-20 цього Кодексу, у формах виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, але лише за умови, якщо такі діяння вчиненні військовослужбовцем безпосередньо під час виконання обов язків військової служби.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, є будь-яка осудна особа, яка керує транспортним засобом у віці, з якого настає адміністративна відповідальність, а передбаченого статтею 172-20 - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів.

Згідно із ч. 9 ст. 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5)під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Вирішуючи питання про кваліфікацію дій військовослужбовця, який керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, крім іншого, суди в кожному конкретному випадку мають встановлювати факт виконання обов`язків військової служби на момент вчинення діяння з урахуванням положень частини четвертої статті 24 Закону № 2232-ХІІ.

З огляду на викладене у разі керування військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження відповідно до визначеного порядку огляду на стан сп`яніння, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дії такої особи підлягають кваліфікації за статтею 172-20 КУпАП, яка є спеціальною нормою щодо військовослужбовців.

Наявність у цій категорії адміністративних правопорушень спеціального суб`єкта - військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби зумовлює застосування спеціального порядку його огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановленого статтею 266-1 КУпАП та Порядком направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Судом встановлено, що ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 були виявлені лише за суб`єктивною оцінкою працівників поліції. При цьому ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем та виконуючи в момент керування транспортним засобом службові обов`язки за вказівкою командування, повідомив про це працівникам поліції. За таких обставин відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд міг проводитися виключно посадовою особою, уповноваженою начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, у порядку, визначеному ч. 2–7 ст. 266-1 КУпАП.

Апеляційний суд констатує, що встановлений законом порядок проведення огляду працівниками поліції дотримано не було. Відповідно до ч. 9 ст. 266-1 КУпАП порушення встановленого порядку проведення огляду тягне за собою недійсність такого огляду. Отже, вимога працівників поліції пройти огляд за процедурою, проведеною з порушенням установленого законом порядку, не могла породжувати для ОСОБА_1 обов`язку проходити такий огляд, а відмова від його проходження з висловлених ним підстав не може свідчити про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, суд першої інстанції не надав оцінки висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 145 від 07.04.2026, складеному на підставі направлення ВЧ НОМЕР_1 . Водночас, згідно з цим висновком, станом на 16:40 07.04.2026 ОСОБА_1 був тверезим (а.с. 35).

Таким чином, сукупність досліджених доказів не підтверджує ані наявності у ОСОБА_1 волевиявлення, спрямованого на ухилення від проходження належного огляду, ані перебування його у стані сп`яніння, а відтак не свідчить про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

5. Висновки апеляційного суду

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи неповно з`ясував обставини, які мають значення для правильного її вирішення, та дійшов передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За змістом частин 1, 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За результатами апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 від проходження огляду не відмовлявся, а погоджувався пройти його у встановленому законом порядку. Крім того, на момент зупинки транспортного засобу він перебував у тверезому стані, що підтверджується висновком медичного огляду № 145 від 07.04.2026.

Отже, докази у справі не підтверджують наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження – закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 283, 284, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника Селюха Анатолія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2026 року – скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладення адміністративного стягнення та стягнення судового збору.

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

В іншій частині постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ю. Олійник