Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №728/449/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 728/449/26

Головуючий у першій інстанції – Лобода Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1318/26

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів:Скрипки А.А., Шарапової О.Л.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»

Відповідач: ОСОБА_1

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на заочне рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, (судя Лобода Н.В.), ухвалене у м. Бахмач ,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 до Бахмацького районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ТОВ «ФК«Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що ТОВ «ФК«Кредит-капітал» на підставі договору факторингу від 31.03.2021 набуло право вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 53059.19 грн. за кредитним договором, укладеним відповідачем з АТ «УКРСИББАНК». Оскільки ОСОБА_1 взяті на себе обов`язки по сплаті заборгованості за вказаним кредитним договором не виконує, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача кредитну заборгованість в сумі 53059.19 грн., а також понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2662.40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 8000.00 грн.

Заочним рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 березня 2026 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що із доданих до позовної заяви виписок по рахунку встановлено, що напередодні укладення Договору факторингу, відповідачем у рахунок погашення кредитної заборгованості за вказаним кредитним договором було сплачено 53059.19 грн, тобто на момент передачі права вимоги за кредитним договором №93635252000 від 23.12.2016 заборгованість була погашена відповідачем перед первісним кредитором у повному обсязі. Новий кредитор не має права вимагати виконання зобов`язання на свою користь виконаного боржником первісному кредитору.

У апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до невірного висновку суду першої інстанції про належне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань перед первісним кредитором виходячи з відображення у виписці про рух коштів банківських операцій вчиненних напередодні укладення договору факторингу. Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу суду на те, що банківська виписка завершується операцією списання заборгованості у зв`язку з укладенням АТ « УКРСИББАНК» договору факторингу № 205 від 31.03.2021 року за яким право вимогиза кредитним договором № 93635252000 від 23.12.2016 року було передано ТОВ «ФК Кредит-Капітал». Відтак АТ « УКРСИББАНК» завершило відображення відповідних нарахувань у своїй обліковій системі.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону не відповідає судове рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

По справі встановлено, 23.12.2016, на підставі поданої відповідачем Анкети-заявки на надання споживчого кредиту, між відповідачем та ПАТ «УКРСИББАНК» був укладений Договір-анкета про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №93635252000. За умовами вказаного Договору Банк відкрив відповідачу на умовах тарифного плану Револьверна кредитна картка «Картка Розетка», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com, картковий рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті та встановив ліміт овердрафту на картковому рахунку відповідача, а відповідач зобов`язався повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим Договором-анкетою та Правилами (договірними умовами) споживчого кредитування та відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків клієнтів АТ «УКРСИББАНК». Згідно з умовами Договору ліміт кредитування встановлено у розмірі 7000.00 грн.; строк користування кредитом: з 23.12.2016 по 05.01.2019; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки – 39.00% річних, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями – 35.00% річних; пільговий період для погашення заборгованості – до 56 днів (а.с.6, 6 зворотна сторона – 7).

Також, 23.12.2016 між відповідачем та ПАТ «УКРСИББАНК» була укладена Додаткова угода до Договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №93635252000, згідно з якою сторони домовились про придбання клієнтом товару, а саме: LCD телевізор/плазмова панель/телевізор, Samsung UE22Н5610 + 0% кредит на 10 місяців за рахунок кредитних коштів, що надаються банком клієнту згідно умов Договору. З метою сплати вартості товару клієнт доручає банку в дату укладення цієї Додаткової угоди здійснити договірне списання коштів з карткового рахунку клієнта № НОМЕР_1 на рахунок ТОВ «Розетка.УА» в сумі 5939.00 грн.; розмір платежу за товар, що сплачується клієнтом за рахунок власних коштів – 360.00 грн. Процентна ставка за користування зазначеними кредитними коштами становить 0.00001% річних; комісія за управління кредитом – 2.50%. Кінцева дата повернення вказаної суми кредитних коштів – 05.01.2018 (а.с.7 зворотна сторона – 9).

Виписками про рух коштів по рахунку картки з лімітом № НОМЕР_2 за розрахункові періоди з 11.09.2018 по 10.05.2021 підтверджується, що Відповідач користувався кредитними коштами та здійснював погашення кредитної заборгованості (а.с.11-35).

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №200/5647/18 зазначив, що належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту є виписка по картковому рахунку.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75/ передбачає, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.

Із виписки про рух коштів по рахунку картки з лімітом № НОМЕР_2 за розрахунковий період 11.03.2021 – 10.04.2021 вбачається, що 30.03.2021 на вказаний рахунок було проведено зарахування коштів в сумі 53059.19 грн., що відповідає сумі загальної заборгованості по кредитному рахунку. Згідно із випискою про рух коштів по рахунку картки з лімітом за розрахунковий період 11.04.2021 – 10.05.2021 заборгованість за вказаним кредитним рахунком відсутня (а.с.34 зворотна сторона, 35).

Суд першої інстанції вважав зазначене зарахування доказом підтвердження внесення відповідачем суми коштів на погашення кредитної заборгованості та відсутності у останнього обов`язку щодо виконання зобов`язань перед позивачем.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

31.03.2021 між ПАТ «УКРСИББАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу №205, за яким права грошової вимоги до боржників щодо погашення заборгованості за плату було відступлено позивачу (а.с.36 зворотна сторона - 40).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №205 від 31.03.2021 та розрахунку заборгованості, наданої Позивачем, Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №93635252000 від 23.12.2016 на суму 53059.19 грн., яка складає 43515.07 коп. – заборгованості за тілом кредиту, 9394.12 грн. – заборгованості за відсотками та 150.00 грн. – заборгованості за комісією (а.с.36, 39).

На підтвердження права набуття вимоги за кредитним договором №93635252000 від 23.12.2016 на суму 53059.19 грн позивачем до апеляційної скарги додано лист від 23.05.2025 року за № 23-04/25 АТ «УКРСИББАНК» про те, що у виписці про рух коштів відображення на рахунках клієнтів попереднім календарним днем перед укладенням Договорів факторингу є виключно операцією факторингу, жодного руху коштів щодо повного погашення клієнтами заборгованості за кредитами в цю дату не відбувається. За специфікою обліку карткових рахунків, право вимоги за якими було відступлено до 13.01.2024 року, дані у поточному операційному дні відповідають даним аналітичного обліку карткових рахунків за попередній операційний день відповідно до регламенту закриття операційного дня у системі банку, в якій обліковувались такі рахунки. ( а.с 77)

Виходячи з приписів ч. 2 ст.80, ч.7 ст.81 ЦПК України з метою встановлення обставин справи та достатності доказів, суд апеляційної інстанції приймає в якості належних доказів, докази, які були приєднані позивачем до апеляційної скарги – лист від 23.05.2025 року за № 23-04/25 АТ «УКРСИББАНК».

Провівши аналіз наявних у справі доказів, врахувавши норми права, що регулюють спірні правовідносини та позицію сторін у спорі, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про внесення відповідачем суми коштів на погашення кредитної заборгованості та відсутності у останнього обов`язку щодо виконання зобов`язань перед позивачем. З наявних у справі доказів не вбачається належного виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №93635252000 від 23.12.2016. Саме по собі відображення у виписці про рух коштів банківської операції по зарахуванню коштів у сумі 53059.19 грн, яке відбулося 30.03.2021 року не є погашенням заборгованості по картковому рахунку.

Таким чином, апеляційна скарга Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає задоволенню, а заочне рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 березня 2026 року скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу із зазначенням розміру понесених витрат та додано до позовної заяви договір на надання професійної правничої допомоги № 0107 від 1липня 2025 року, акт виконаних робіт від 13лютого 2026 року за №1526, детальний опис наданих послуг до акту № 1526 за договором про надання професійної правничої допомоги № 0107 від 1липня 2025 року. ( а.с.43-44)

Від сторони відповідача не надійшло заперечень на заяву позивача щодо розподілу судових витрат.

Ураховуючи, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено , а оскаржуване судове рішення – скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, приймаючи до уваги що стороною відповідача не надано заперечень чи клопотань щодо розподілу судових витрат, складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на його користь 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити .

Заочне рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 березня 2026 року – скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,б.1, корпус 28, ідентифікаційний код юридичної особи – 35234236) заборгованість за кредитним договором №93635252000 від 23.12.2016 в сумі 53059.19 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 43515.07 грн; 9394 грн заборгованість за відсотками; 150 грн заборгованість за комісією, а також понесені судові витрати: у виді сплаченого судового збору в сумі 6656 грн за розгляд справи судом першої та апеляційнохї інстанції та витрати на правничу допомогу в сумі 5000.00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: