Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №587/2294/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №587/2294/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гончаренко Л. М.

Номер провадження 33/816/1482/26 Суддя-доповідач Джепа Г. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Джепа Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сумисправу про адміністративне правопорушення № 587/2294/26 за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Бикова Дмитра Олексійовича на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 07.07.2026, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

установив:

Зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції

Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 07.07.2026ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Також із ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Суд першої інстанції виходив із того, що 30 травня 2026 року о 20 год 30 хв на автошляху Київ-Суми-Юнаківка БП 1402, Сумського району, Сумської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy н. з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Алкотест 6820 ARRK0032», проба позитивна 2,36 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1ст. 130 КУпАП.

За згодою водія огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, результат якого становив 2,36 проміле.

Із результатом проведеного огляду ОСОБА_1 погодився, що засвідчив своїм підписом в акті огляду та на роздруківці результату тестування.

На підставі досліджених доказів суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи сторони захисту

Не погодившись із постановою судді, захисник ОСОБА_1 – адвокат Биков Д. О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Узагальнюючи наведені в апеляційній скарзі доводи, сторона захисту зазначає, що:

- вищезазначені події відбувались на блокпості, а тому під час зупинки транспортного засобу уповноваженими особами на блокпосту, не передбачено пред`явлення інших документів, що посвідчують особу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

- з відеозапису, який міститься в матеріалах справи неможливо встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинення його працівниками поліції під час керування автомобілем, у зв`язку із чим останній не є суб`єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Позиції учасників апеляційного розгляду

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Биков Д. О. не з`явились, однак подали до суду заяву, в якій просили розглядати справу без їх участі. Також, у вищезазначеній заяві вимоги апеляційної скарги підтримали.

Мотиви суду

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із того, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується на сукупності належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою та підтверджують як факт керування ним транспортним засобом, так і перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 679822 від 30 травня 2026 року ОСОБА_1 30 травня 2026 року о 20 год 30 хв на автошляху Київ–Суми–Юнаківка керував автомобілем Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

За згодою ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820. Результат огляду становив 2,36 проміле.

Із результатом огляду ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння та на роздруківці результату тестування.

Наведені обставини підтверджуються також рапортом працівника поліції та іншими матеріалами справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність факту керування транспортним засобом

Основним доводом апеляційної скарги є те, що на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції не зафіксовано безпосереднього руху автомобіля Volkswagen Caddy під керуванням ОСОБА_1 , у зв`язку з чим сторона захисту вважає недоведеним факт керування ним транспортним засобом.

Апеляційний суд не погоджується з такими доводами.

Відсутність на відеозаписі безпосереднього моменту руху транспортного засобу сама по собі не свідчить про відсутність факту керування та не є підставою для відхилення інших доказів, які містяться у матеріалах справи.

Відеозапис є одним із передбачених ст. 251 КУпАП джерел доказів, однак закон не встановлює, що факт керування транспортним засобом у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП може підтверджуватися виключно відеофіксацією безпосереднього руху автомобіля.

Особливе значення для оцінки цього доводу мають пояснення самого ОСОБА_1 , надані ним безпосередньо під час розгляду справи судом першої інстанції.

Як убачається з оскаржуваної постанови, у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав та пояснив, що дійсно керував автомобілем після вживання алкоголю. При цьому він просив суд лише не позбавляти його права керування транспортними засобами у зв`язку з необхідністю перевозити сина, який має інвалідність І групи.

Зазначені пояснення були надані ОСОБА_1 безпосередньо суду, узгоджуються з відомостями, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення, та іншими матеріалами справи.

За таких обставин посилання сторони захисту в апеляційній скарзі на недоведеність факту керування суперечить позиції, яку сама особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, висловлювала під час розгляду справи судом першої інстанції.

При цьому матеріали справи не містять відомостей про те, що такі пояснення ОСОБА_1 надавав під примусом, внаслідок введення в оману чи за інших обставин, які могли б поставити під сумнів їх добровільність та достовірність.

Тому відсутність на відеозаписі самого моменту руху транспортного засобу не спростовує встановленого судом першої інстанції факту керування ОСОБА_1 автомобілем.

Щодо доводів, пов`язаних із зупинкою транспортного засобу на блокпості

Не впливають на законність оскаржуваної постанови й посилання сторони захисту на те, що транспортний засіб був зупинений на блокпості.

Обставини функціонування блокпоста та передбачений законодавством порядок перевірки на ньому осіб і транспортних засобів не спростовують встановленого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Правила дорожнього руху діють на всій території України, а перебування транспортного засобу на блокпості не звільняє його водія від обов`язку дотримуватися заборони, встановленої п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

При цьому доводи апеляційної скарги щодо переліку документів, які можуть перевірятися уповноваженими особами на блокпості, не стосуються безпосередньо обставин, що утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не спростовують доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Щодо результату огляду на стан алкогольного сп`яніння

Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б ставили під сумнів дотримання встановленого порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння чи достовірність його результату.

Огляд проведено за згодою водія на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820.

За результатами огляду встановлено 2,36 проміле алкоголю.

ОСОБА_1 із результатом огляду погодився та засвідчив це власним підписом у відповідних документах.

Будь-яких даних про незгоду ОСОБА_1 з результатом огляду, вимогу провести огляд у закладі охорони здоров`я або порушення встановленого порядку проведення такого огляду матеріали справи не містять.

Таким чином, результат огляду є належним доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Висновки суду

Оцінивши докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин і фактично спрямовані на іншу оцінку доказів, які були предметом безпосереднього дослідження суду.

Адміністративне стягнення призначено в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Істотних порушень вимог КУпАП, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, під час апеляційного перегляду не встановлено.

За таких обставин апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а постанова судді Сумського районного суду Сумської області від 07 липня 2026 року підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – Бикова Дмитра Олексійовича залишити без задоволення, а постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 07.07.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Джепа Г. В.