Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №592/12329/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/12329/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Зорік М. В.

Номер провадження 33/816/1470/26 Суддя-доповідач Джепа Г. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Джепа Г.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення № 592/12329/25 за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Ткач Вікторії Олександрівни на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:

- захисника – адвоката Ткач В. О.

встановив:

Зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Також із ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

Суд першої інстанції виходив із того, що 22 липня 2025 року о 01 год. 28 хв. у місті Суми по вул. Білопільський шлях, 7 ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Navara, державний номерний знак НОМЕР_1 , та під час спілкування з працівниками поліції у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідала обстановці.

На вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

На підставі досліджених доказів суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи сторони захисту

Не погодившись із постановою судді, захисник ОСОБА_1 – адвокат Ткач В. О. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Узагальнюючи наведені в апеляційній скарзі доводи, сторона захисту зазначає, що:

- матеріали справи не містять належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення;

- зупинка автомобіля працівниками поліції була незаконною, оскільки не зафіксовано вчинення ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, яке могло бути підставою для такої зупинки;

- факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння належними доказами не підтверджено;

- протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути беззаперечним доказом вини особи, а викладені у ньому обставини повинні підтверджуватися іншими доказами;

- процедура проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не відповідала вимогам статті 266 КУпАП;

- суд першої інстанції не забезпечив повного та об`єктивного дослідження обставин справи та не врахував принцип презумпції невинуватості.

На обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження сторона захисту посилається на те, що ОСОБА_1 участі у розгляді справи судом першої інстанції не брав та копію оскаржуваної постанови своєчасно не отримав.

Позиція учасників апеляційного розгляду

У судове засідання призначене до апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, захисник Майстренко М. С. з`явився. Захисник Ткач В. О. підтримала вимоги апеляційної скарги та не заперечувала проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 .

Мотиви апеляційного суду

Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників провадження та дослідивши наявні докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову постановлено 30 вересня 2025 року за відсутності ОСОБА_1 .

Ураховуючи обставини розгляду справи судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 , наведені стороною захисту доводи щодо несвоєчасного отримання ним копії судового рішення, а також необхідність забезпечення права особи на апеляційний перегляд судового рішення, апеляційний суд вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження та перевірити законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції по суті.

Щодо доводів про недоведеність вини ОСОБА_1 .

Відповідно до статей 245, 251, 252 та 280 КУпАП рішення у справі про адміністративне правопорушення повинно ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, а висновок про винуватість особи має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, оціненими у їх сукупності.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції цих вимог дотримався.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 ґрунтується не на окремому доказі, а на сукупності взаємоузгоджених доказів, зокрема:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 398906 від 22 липня 2025 року;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду;

- направленні водія до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- відомостях про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія;

- відеозаписах із нагрудних камер працівників поліції;

- інших матеріалах адміністративної справи.

Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують встановлені судом першої інстанції обставини та не містять істотних суперечностей, які б ставили під сумнів правильність його висновків.

Щодо доводів про недоведеність перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння

Одним із основних доводів апеляційної скарги є твердження про те, що матеріали справи не містять доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд не може погодитися з такими доводами.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачено декілька самостійних форм об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, зокрема керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.

ОСОБА_1 інкримінується не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а саме відмова від проходження у встановленому порядку огляду на такий стан.

Отже, для встановлення у його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення не вимагається доведення фактичного перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.

Визначальним у цьому випадку є встановлення того, що особа керувала транспортним засобом, у працівників поліції були передбачені законом підстави запропонувати їй пройти огляд на стан сп`яніння, така пропозиція була зроблена з дотриманням установленої процедури, а водій від проходження огляду відмовився.

Тому доводи апеляційної скарги про недоведеність самого факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння ґрунтуються на неправильному розумінні об`єктивної сторони правопорушення, яке поставлено йому у вину, та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Щодо наявності підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння

Не заслуговують на увагу й доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для направлення ОСОБА_1 на огляд.

Відповідно до частини першої статті 266 КУпАП оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у такому стані.

Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння такими ознаками є, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці.

Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення, саме такі ознаки були виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 під час спілкування з ним.

Отже, у працівників поліції були передбачені законом підстави запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність зупинки транспортного засобу

Посилання захисника на незаконність зупинки транспортного засобу не спростовують законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 22 липня 2025 року о 01 год. 28 хв., тобто під час дії комендантської години.

За таких обставин твердження сторони захисту про те, що зупинка транспортного засобу могла бути правомірною виключно за умови попереднього вчинення водієм та фіксації конкретного порушення Правил дорожнього руху, є необґрунтованими.

Дія правового режиму воєнного стану та встановленої на відповідній території комендантської години передбачає можливість здійснення уповноваженими органами заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку, у тому числі перевірки осіб, документів та транспортних засобів у встановлених законом випадках.

Отже, відсутність у матеріалах справи відомостей про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за окреме порушення Правил дорожнього руху сама по собі не свідчить про неправомірність зупинки його транспортного засобу в період дії комендантської години.

Крім того, під час безпосереднього спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідала обстановці.

Саме наявність таких ознак стала підставою для подальшої пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність зупинки транспортного засобу та, як наслідок, неправомірність усіх подальших дій працівників поліції не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Щодо порядку проходження огляду та відмови від нього

Апеляційний суд також не знаходить підстав погодитися з доводами сторони захисту про порушення встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до частин другої та третьої статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду поліцейським або незгоди з його результатами огляд проводиться у закладі охорони здоров`я.

Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено процедуру направлення водія до закладу охорони здоров`я та оформлення його відмови від проведення огляду.

Матеріали справи містять акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, направлення до закладу охорони здоров`я та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено не лише складання протоколу про адміністративне правопорушення, а й вчинення працівниками поліції передбачених законом дій, спрямованих на проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Об`єктивних даних, які б свідчили про істотне порушення встановленої законом процедури та давали підстави визнати отримані докази недопустимими, стороною захисту не наведено.

Щодо доказового значення протоколу про адміністративне правопорушення

Апеляційний суд погоджується з доводом сторони захисту в тій частині, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може наперед визначати винуватість особи та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

Разом із тим у цій справі висновок про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується не лише на протоколі про адміністративне правопорушення.

Викладені у ньому обставини перевірені судом у сукупності з актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, направленням до закладу охорони здоров`я, матеріалами відеозапису та іншими матеріалами справи.

Зазначені докази доповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини, які мають значення для встановлення складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Тому посилання захисника на неможливість покладення в основу судового рішення виключно протоколу про адміністративне правопорушення є правильним у загальному розумінні, однак не свідчить про необґрунтованість оскаржуваної постанови, оскільки суд першої інстанції не обмежився оцінкою лише цього доказу.

Щодо посилань сторони захисту на презумпцію невинуватості

Апеляційний суд погоджується з тим, що принцип презумпції невинуватості поширюється і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, а всі обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Разом із тим застосування цього принципу не означає, що будь-яке заперечення особою обставин правопорушення саме по собі створює розумний сумнів щодо її винуватості.

У цій справі висновок про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується на сукупності доказів, які узгоджуються між собою та підтверджують обставини, що мають значення для вирішення справи.

Істотних суперечностей між доказами або обставин, які б породжували обґрунтований сумнів щодо факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, під час апеляційного перегляду не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно встановив фактичні обставини події, надав належну оцінку зібраним доказам та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у нього були виявлені передбачені нормативними актами ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим працівники поліції мали підстави запропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак від проходження такого огляду у встановленому порядку він відмовився.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність фактичного перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не спростовують правильності такого висновку, оскільки відповідальність останнього настала не за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а за відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на такий стан.

Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень вимог законодавства, які могли б поставити під сумнів допустимість досліджених доказів або правильність висновків суду першої інстанції.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги чи скасування постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Ткач Вікторії Олександрівни про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Ткач Вікторії Олександрівни залишити без задоволення.

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Джепа Г. В.