Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №582/845/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №582/845/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Жмурченко В. Д.

Номер провадження 33/816/1475/26 Суддя-доповідач Джепа Г. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Джепа Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Сумисправу про адміністративне правопорушення № 582/845/26 за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Майстренка Максима Сергійовича на постанову судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 28.07.2026, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:

- захисника – адвоката Майстренка М. С.

установив:

Зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції

Постановою судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 28 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Також із ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Суд першої інстанції виходив із того, що 16 червня 2026 року о 08 год. 26 хв. у селищі Недригайлів Роменського району Сумської області, на 231 км автомобільної дороги Н-07, ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

Під час спілкування працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаку алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота.

За згодою водія огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510, результат якого становив 1,53 проміле.

Із результатом проведеного огляду ОСОБА_1 погодився, що засвідчив своїм підписом в акті огляду та на роздруківці результату тестування.

На підставі досліджених доказів суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи сторони захисту

Не погодившись із постановою судді, захисник ОСОБА_1 – адвокат Майстренко М. С. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Узагальнюючи наведені в апеляційній скарзі доводи, сторона захисту зазначає, що:

- суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 266-1 КУпАП та фактично підмінив питання про належного суб`єкта проведення огляду питанням про право працівників поліції складати протокол за частиною першою статті 130 КУпАП;

- на момент події ОСОБА_1 був військовослужбовцем, виконував обов`язки військової служби та разом з іншими військовослужбовцями повертався до пункту постійної дислокації після виконання поставленого завдання, а тому огляд повинен був проводитися відповідно до спеціального порядку, встановленого статтею 266-1 КУпАП;

- працівники поліції не перевірили характер поїздки, не встановили військову частину, не зв`язалися з командуванням чи Військовою службою правопорядку;

- досліджений судом відеозапис не є цілісним, а тому, на думку захисту, не дозволяє перевірити всю послідовність дій працівників поліції;

- суд першої інстанції безпідставно не надав оцінки законності первинного зупинення автомобіля, яке було здійснено у зв`язку з нібито перевищенням швидкості, зафіксованим приладом TruCAM;

- прилад TruCAM використовувався працівником поліції безпосередньо з рук, що, на думку захисника, свідчить про незаконність фіксації перевищення швидкості та, відповідно, незаконність подальшої зупинки транспортного засобу.

Позиція учасників апеляційного розгляду

У судове засідання призначене до апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, захисник Майстренко М. С. з`явився. Захисник Майстренко М. С. підтримав вимоги апеляційної скарги та просив розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Мотиви апеляційного суду

Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників провадження та дослідивши наявні докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 245, 251, 252 та 280 КУпАП рішення у справі про адміністративне правопорушення повинно ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, а висновок про винуватість особи має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, оціненими у їх сукупності.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується на сукупності доказів, зокрема:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 694231 від 16 червня 2026 року;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу;

- результаті тестування спеціальним технічним засобом Drager Alcotest 7510, який становив 1,53 проміле;

- відеозаписах із нагрудних камер працівників поліції;

- інших матеріалах адміністративної справи.

Акт огляду та роздруківка спеціального технічного засобу містять підписи ОСОБА_1 про його згоду з результатом проведеного огляду.

Зазначені докази узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують встановлені судом першої інстанції обставини.

Щодо доводів про застосування статті 266-1 КУпАП

Основним доводом апеляційної скарги є твердження сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 мав проводитися відповідно до спеціального порядку, передбаченого статтею 266-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем та на момент зупинки нібито виконував обов`язки військової служби.

Вирішуючи наведений довід, апеляційний суд виходить із того, що сам по собі статус особи як військовослужбовця не є безумовною підставою для проведення кожного огляду на стан сп`яніння виключно в порядку статті 266-1 КУпАП.

Спеціальний порядок застосовується за наявності підстав вважати, що військовослужбовець у стані сп`яніння виконує обов`язки військової служби або перебуває на території військової частини.

При цьому відповідно до положень законодавства про військовий обов`язок виконання обов`язків військової служби не обмежується перебуванням особи безпосередньо на території військової частини та за певних умов може охоплювати службові поїздки і повернення до місця служби.

Тому посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 разом з іншими військовослужбовцями повертався до пункту постійної дислокації після виконання поставленого завдання, є юридично значимим та підлягає перевірці.

Разом із тим самих тверджень сторони захисту про такий характер поїздки недостатньо для встановлення відповідної обставини.

Як убачається з матеріалів справи та дослідженого відеозапису, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не надав документів або інших об`єктивних відомостей, які б підтверджували виконання ним у цей час конкретного службового завдання чи повернення до місця служби після його виконання.

Не містять матеріали справи наказу, бойового розпорядження, маршрутного чи іншого документа, відомостей командування військової частини або інших доказів, які б об`єктивно підтверджували зазначені стороною захисту обставини.

Перебування ОСОБА_1 та інших осіб у військовій формі, а також твердження про використання автомобіля, придбаного волонтерами, без інших підтверджуючих даних не є достатніми для висновку, що на момент події ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби у розумінні статті 266-1 КУпАП.

Матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б давали підстави вважати, що на момент проведення огляду ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби, а тому підстав для висновку про обов`язковість застосування спеціальної процедури, передбаченої ст. 266-1 КУпАП, апеляційний суд не вбачає

Щодо доводів про обов`язок працівників поліції самостійно встановлювати характер виконуваних військовослужбовцем завдань

Не є переконливими доводи сторони захисту про те, що за наведених обставин працівники поліції були зобов`язані самостійно встановлювати військову частину ОСОБА_1 , характер виконуваного ним завдання та звертатися до командування чи Військової служби правопорядку

Закон дійсно передбачає спеціальний порядок огляду військовослужбовців за наявності визначених статтею 266-1 КУпАП обставин.

Проте для застосування такого порядку повинні існувати об`єктивні дані, які дають підстави вважати, що військовослужбовець на момент виявлення ознак сп`яніння виконує обов`язки військової служби або перебуває на території військової частини.

Саме лише перебування особи у військовій формі не підтверджує зазначених обставин.

Матеріали справи не містять даних про те, що під час оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 надав працівникам поліції документи або інші об`єктивні відомості, які підтверджували б виконання ним у цей час конкретного службового завдання.

Не надано таких доказів і під час судового розгляду.

За таких обставин твердження про обов`язок працівників поліції припинити проведення огляду та передати відповідні дії посадовим особам Військової служби правопорядку ґрунтуються лише на припущенні про виконання ОСОБА_1 у цей час обов`язків військової служби.

Щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння

Апеляційний суд не знаходить підстав погодитися з доводами захисника про недопустимість результатів огляду ОСОБА_1 .

Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів.

Із матеріалів справи вбачається, що під час спілкування із ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено запах алкоголю з порожнини рота, що є передбаченою нормативними актами ознакою алкогольного сп`яніння.

Після цього ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510, на що він погодився.

За результатами проведеного огляду встановлено 1,53 проміле алкоголю.

Із зазначеним результатом ОСОБА_1 погодився, про що свідчать його підписи в акті огляду та на роздруківці спеціального технічного засобу.

Матеріали справи не містять даних про несправність приладу, порушення порядку його застосування або незгоду ОСОБА_1 з отриманим результатом під час проведення огляду.

За таких обставин підстав вважати результат проведеного огляду недопустимим доказом апеляційний суд не вбачає.

Щодо доводів про нецілісність відеозапису

Окремим доводом апеляційної скарги сторона захисту посилається на те, що відеозапис, долучений працівниками поліції до матеріалів справи, не є безперервним.

Апеляційний суд враховує, що досліджений судом першої інстанції відеозапис не охоплює безперервно весь проміжок часу від моменту первинної зупинки транспортного засобу до завершення оформлення адміністративних матеріалів.

Разом із тим сама по собі фрагментарність відеозапису не є безумовною підставою для визнання його недопустимим доказом.

Частина друга статті 266 КУпАП передбачає застосування поліцейським технічних засобів відеозапису під час проведення огляду та обов`язкове долучення відповідних матеріалів до протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому закон не встановлює, що будь-яка технічна перерва у відеофіксації автоматично тягне недійсність проведеного огляду або недопустимість усіх інших доказів у справі.

Оцінці підлягає зміст наявного відеозапису у сукупності з іншими доказами та те, чи дозволяють зафіксовані фрагменти перевірити юридично значимі обставини проведення огляду.

У цій справі результат огляду підтверджується не лише відеозаписом, а й актом огляду, роздруківкою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510 та протоколом про адміністративне правопорушення.

Крім того, на акті огляду та результаті тестування містяться підписи самого ОСОБА_1 про згоду з результатом 1,53 проміле.

Стороною захисту не наведено конкретних даних про те, що у відсутніх фрагментах відеозапису відбулися обставини, здатні спростувати результат проведеного огляду або свідчити про його проведення з істотним порушенням установленої процедури.

За таких обставин сама по собі нецілісність відеозапису не ставить під сумнів достатність та взаємоузгодженість сукупності досліджених судом доказів.

Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність зупинки транспортного засобу та використання приладу TruCAM

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про те, що незаконність первинної зупинки транспортного засобу зумовлює недопустимість усіх одержаних у подальшому доказів.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 було зафіксоване працівниками поліції перевищення встановленої швидкості руху із застосуванням лазерного вимірювача швидкості TruCAM.

Посилання захисника на те, що використання приладу безпосередньо з рук працівника поліції саме по собі свідчить про незаконність отриманого результату, не ґрунтується на вимогах закону.

Положення статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачають право поліції застосовувати технічні прилади та технічні засоби для виявлення та фіксації правопорушень і не містять заборони використання такого приладу у ручному режимі лише з тієї підстави, що він перебуває безпосередньо у працівника поліції.

При цьому предметом розгляду цієї справи не є притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості.

Водночас апеляційний суд перевіряє наведені стороною захисту доводи про первинну зупинку саме в тій частині, в якій вони можуть впливати на допустимість доказів за частиною першою статті 130 КУпАП.

Будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про фальсифікацію результатів вимірювання, використання неналежного технічного засобу або очевидну відсутність фактичних підстав для зупинки транспортного засобу, матеріали справи не містять.

Крім того, після зупинки автомобіля під час безпосереднього спілкування з водієм працівниками поліції було виявлено ознаку алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, що стало самостійною передбаченою законом підставою для проведення огляду на стан сп`яніння.

За таких обставин доводи сторони захисту щодо порядку використання приладу TruCAM не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, підтвердженого результатом проведеного ним за власною згодою огляду.

Висновки апеляційного суду

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, під час спілкування з ним працівниками поліції було виявлено ознаку алкогольного сп`яніння, після чого за його згодою проведено огляд із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510, результат якого становив 1,53 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився.

Сам по собі статус ОСОБА_1 як військовослужбовця, за відсутності достатніх об`єктивних даних про виконання ним на момент події обов`язків військової служби, не зумовлював обов`язкового застосування спеціальної процедури огляду, передбаченої ст. 266-1 КУпАП.

Фрагментарність відеозапису також не спростовує сукупності інших взаємоузгоджених доказів та не свідчить про недійсність проведеного огляду.

Істотних порушень установленого законом порядку проведення огляду, які могли б поставити під сумнів допустимість його результатів або правильність висновків суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду не встановлено.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови Недригайлівського районного суду Сумської області від 28 липня 2026 року апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Майстренка Максима Сергійовича залишити без задоволення, а постанову судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 28.07.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Джепа Г. В.