Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №127/546/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/546/26

Провадження № 33/801/899/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Березовська О. А.

Доповідач: Голота Л. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 27.07.2026 по справі № 127/546/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , має статус ВПО, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, має на утримані двох малолітніх дітей, за частиною першою статті 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 27.07.2026 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавлення права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп на користь держави.

Як зазначено в постанові суду, 4.01.2026 об 11 год 55 хв в м. Вінниця по вул. Казимира Малевича (Шмідта), буд. 37, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Hilux, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на проміння світла, блідість шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку у присутності лікаря – нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що : працівниками поліції ОСОБА_1 не висувалась «вимога» пройти огляд на стан сп`яніння відповідно до вимог закону; працівниками поліції не була взагалі висунута вимога пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, оскільки відповідно до статті 266 КУпАП тільки після відмови від проходження огляду на місці зупинки працівник поліції мав висунути вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я; ОСОБА_1 висловив згоду пройти огляд в закладі охорони здоров`я, однак йому не було забезпечено доставку до відповідного закладу охорони здоров`я, не видано направлення, яке міститься в матеріалах справи; працівниками поліції не було роз`яснено порядок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння; ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд в присутності працівника поліції на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння в медичному закладі, який показав результат тверезий. Судом першої інстанції не надано оцінки і не розмежовано термін «пропозиція» і «законна вимога». Відмова від «пропозиції» працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння не є складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки «пропозиція» не є «вимогою» та залишає за собою право вибору.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Хоміч О.О. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП зроблено судом першої інстанції на підставі зібраних у справі доказів :

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 558617 від 4.01.2026 (час 12:27), відповідно до якого 4.01.2026 об 11 год 55 хв в м. Вінниця по вул. Казимира Малевича (Шмідта), буд. 37, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Hilux, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на проміння світла, блідість шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку у присутності лікаря – нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України /а.с. 2/;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.01.2026 (час 12:05), у якому зафіксовано ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 звужені зіниці очей, які не реагують на промінь світла, неприродна блідність шкіряного покрива обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці;

-рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП капрала поліції Саботюка М. від 4.01.2026 /а. с. 5/, відповідно до якого під час несення служби 4.01.2026 в складі екіпажу Юнкер 109 спільно із капралом поліції Штейник І.В. близько 11 год 55 хв під час опрацювання виклику порушення ПДР за адресою м. Вінниця, вул. Шмідта, 37, було виявлено транспортний засіб Toyota Hilux, д. н. з. НОМЕР_3 , який був припаркований з порушенням ПДР, здійснив перешкоджання виїзду з прилеглої території, було встановлено водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що прибув усунути порушення та стоянку з порушення ПДР, не здійснював, після чого здійснив рух транспортним засобом, не реагуючи на звернення поліцейських. Під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме : 1. Звужені зіниці очей, які не реагують на промінь світла; 2. неприродна блідність обличчя; 3. Поведінка, що не відповідає обстановці. У зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння, водієві неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, у присутності лікаря-нарколога у КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І, Ющенка (Соціотерапія» водій відмовився, усвідомлюючи наслідки. В подальшому на водія було складено протокол за частиною першою статті 130 КУпАП.

-відеозапису з місця події, на якому зафіксовано працівниками поліції факт :

керування ОСОБА_1 автомобілем Toyota Hilux, номерний знак НОМЕР_2 , 4.01.2026 об 11 год 55 хв в м. Вінниця по вул. Казимира Малевича (Шмідта), буд. 37 (час 11:55 по 11:57);

під час спілкування у ОСОБА_1 працівниками поліції були виявленні ознаки наркотичного сп`яніння та неодноразово запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. На неодноразові запитання працівника поліції ОСОБА_1 (час 12:03 по 12:11) «чи готовий він пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря – нарколога ?» ОСОБА_1 повідомив, що «не хоче», «зараз неготовий пройти», пізніші повідомив, що «готовий пройти, але не хоче», не «не готовий проти, оскільки він не водій», вступав в суперечку з працівником поліції; на запитання працівника поліції що відносно нього буде складено протокол за частиною першою статті 130 КУпАП за порушення пункту п.2.5 ПДР України (час 12:06; 12:08) у разі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 повідомив, що йому «все рівно». Такі дії ОСОБА_1 було розцінено працівником поліції як ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку).

Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У постанові ВП ВС від 18.04.2024 у справі № 990sсgс/1/24 зазначено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійним складом адміністративного проступку. При цьому обов`язковою передумовою для вимоги поліцейського до водія транспортного засобу пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння є наявність ознак такого сп`яніння, визначених в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 9.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735).

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Аргументи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не висувалась «вимога» пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння відповідно до вимог закону, а була озвучена лише «пропозиція» пройти огляд, апеляційний суд не вважає такими, що дають підстави для скасування постанови суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою, другою статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Законність вимог поліцейського чітко визначена ч. 2 ст. 41 Кримінального кодексу України, відповідно до яких наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов`язанні з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Чинним законодавством не визначено окремого лексичного змісту слів «вимога поліцейського» .

Тлумачний словник пояснює лексичне значення слова «вимога», як категоричне прохання, правило, заклик або умова, яку обов`язково потрібно виконати.

Отже, в межах розгляду даної справи, крім обставин визначених ст. 280 КУпАП, суду необхідно було встановити чи була вимога поліцейського законною та чи була вона висловлена як така, що потребує обов`язкового виконання.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до пункту 1.3, 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і ПДР, зокрема передбачений указаним Законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння (постанова ВП ВС від 10.07.2025 у справі № 990SСGС/9/25).

Закон не передбачає можливості висунення особою, яка керує транспортним засобом та у якої виявлено ознаки сп`яніння, умов проходження огляду на стан сп`яніння (постанова ВП ВС від 20.05.2020 у справі № 9901/413/19).

Як вбачається з відеозапису, що міститься в матеріалах справи а/с 6, працівник поліції при здійсненні ним контролю за дотриманням ПДР (звернення громадянки, щодо перекриття їй виїзду з прилеглої території) та з`ясуванні обставин запитав у водія автомобіля, що перекрив проїзд, чи вживав той щось, на що останній відповів «Да. Вживав. Наркотики. Я наркоман.» (час 11:58:32). Після встановлення особи, працівник поліції неодноразово запитує ОСОБА_1 чи готовий він пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря – нарколога, оскільки у нього виявлено ознаки наркотичного сп`яніння ?» на що ОСОБА_1 повідомляв, що «не готовий», «саме зараз неготовий пройти», пізніші повідомив, що «готовий пройти, але не хоче», «не готовий пройти, оскільки він не водій», вступав в суперечку з працівником поліції, на запитання працівників поліції адресованого ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол за частиною першою статті 130 КУпАП за порушення пункту п.2.5 ПДР України (час 12:06; 12:08) у разі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 повідомив, що йому «все рівно». Також на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 намагається з`ясувати чи пропозиція пройти огляд є «проханням» поліцейського чи «вимогою», на що працівник поліції пояснює, що він пропонує водієві пройти огляд але той має право відмовитись від його проходження.

Ухилення ОСОБА_1 від чіткої відповіді працівнику поліції щодо його наміру пройти огляд на стан сп`яніння було тривалим. У період часу з 12:03 до 12:31 ОСОБА_1 згоди на проходження огляду не надав.

Зафіксована о 12:04 на запитання поліцейського «Ви відмовляєтесь пройти огляд?» відповідь ОСОБА_1 «ні», з урахуванням його подальшої бездіяльності не свідчить про його намір пройти огляд на стан сп`яніння.

Невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною (постанова ВС від 20.10.2020 по справі № 444/2115/17).

Отже, необґрунтованими є посилання ОСОБА_1 на те, що відмова від пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння не є складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки пропозиція не є вимогою та залишає за собою право вибору.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (пункти 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735).

Згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції № 1452/735 ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

За таких обставин, встановивши в ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння працівник поліції правомірно запропонував йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, однак ОСОБА_1 вчиняв дії по ухиленню від проходження огляду та вступав в суперечку з працівником поліції.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що аргументи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки факт законності вимоги поліцейського, а також сприйняття та значення її, як обов`язкової до виконання водієм, були встановлені на підставі належних та допустимих доказів, а дії ОСОБА_1 обґрунтовано було розцінені працівником поліції, як ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 висловив згоду пройти огляд в закладі охорони здоров`я, однак йому не було забезпечено доставку до відповідного закладу охорони здоров`я, не видано направлення на проходження огляду в медичному закладі, апеляційний суд не вважає такими, що дають правові підстави для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки згода пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі була висловлена ОСОБА_1 вже після складання відносно нього працівником поліції протоколу за частиною першою статті 130 КУпАП за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Надання працівником поліції копії направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі водію, в якого виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, Інструкцією № 1452/735 не передбачено.

Безпідставними також є посилання в апеляційній скарзі на те, що працівниками поліції не було роз`яснено порядок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки працівником поліції було повідомлено, що огляд на стан наркотичного сп`яніння буде проведено в медичному закладі лікарем-наркологом.

Та обставина, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння в медичному закладі, який показав результат тверезий (висновок № 0008 від 4.01.2026), судом першої інстанції правомірно не враховано як обставину, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, адже ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не за керування транспортним засобом в стані алкогольного або наркотичного сп`яніння.

З огляду на зазначене, невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності суд розцінює, як специфічний, обраний особою, спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, за яке передбачене суворе стягнення у виді значного штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильні висновки суду першої інстанції.

При вирішенні справи суддею дотримано вимоги статей 245, 268, 280 КУпАП, адміністративне стягнення накладене відповідно до правил, передбачених статтею 33 КУпАП, з урахування даних про особу правопорушника, ступеня його вини, характеру вчиненого правопорушення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 27.07.2026 по справі № 127/546/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Л. О. Голота