Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №142/444/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 142/444/26

Провадження № 33/801/927/2026

Категорія: 341

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гринишина А. А.

Доповідач: Рупак А. А.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Рупак А.А.

за участю:

секретаря Агеєвої Г.В.

захисника особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності

в режимі відеоконференції Ювченка А.В.

розглянувши у місті Вінниці у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Ювченка Андрія Васильовича на постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 05 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до протоколу працюючого охоронцем приватної охоронної компанії «Транзит Дніпро»,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-10 КУпАП,

Зміст судового рішення

Постановою судді Піщанського районного суду Вінницької області від 05 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-10 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Встановлені судом обставини

Під час судового розгляду установлено, що 16 травня 2026 року о 17 годині 10 хвилин на напрямку населеного пункту Студена (Україна) - населений пункт Ротар (Республіка Молдова), в районі проміжного прикордонного знаку №0241, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовців Державної прикордонної служби України під час виконання ними службових обов`язків, а саме: на неодноразову законну вимогу зупинитися намагався втекти, відмовився пред`явити документи, що посвідчують особу, висловлювався нецензурною лайкою із явною зневагою в бік прикордонного наряду, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 185-10 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що їх подала.

В апеляційній скарзі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Ювченка Андрія Васильовича ставиться питання про скасування постанови судді у справі про адміністративне правопорушення через істотні порушення закону, невідповідність висновків фактичним обставинам провадження та закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 247 та пункту 2 частини восьмої статті 294 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції виніс постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційні скарзі зазначено, що рішення суду, винесено без урахуванням всіх фактичних обставин справи, висновки суду про притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами та суперечать вимогам чинного законодавства України.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Ювченко Андрій Васильович підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній та просив задовольнити.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом повідомлявся належним чином про час та місце судового засідання, що не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Мотиви суду.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали судової справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Під час розгляду справи суддя у відповідності до вимог статті 280 КУпАП з`ясував всі обставини, що підлягають доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами статті 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 185-10 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду.

Ці положення повністю кореспондуються з частиною другою статті 23 Закону «Про Державну прикордонну службу України». Зокрема, законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов`язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.

Суд першої інстанції належним чином дослідив матеріали справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях відповідальності ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-10 КУпАП. Такий висновок судді ґрунтується на повно і всебічно досліджених у суді доказах, а саме досліджено:

- протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ №334830 від 16 травня 2026 року в якому зафіксовано, що 16 травня 2026 року о 17 годині 10 хвилин на напрямку населеного пункту Студена (Україна) - населений пункт Ротар (Республіка Молдова), в районі проміжного прикордонного знаку №0241, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовців Державної прикордонної служби України під час виконання ними службових обов`язків, а саме: на неодноразову законну вимогу зупинитися намагався втекти, відмовився пред`явити документи, що посвідчують особу, нецензурно, із явною зневагою висловлювався в сторону прикордонного наряду.

- згідно рапорту майора ОСОБА_2 від 16 травня 2026 року вбачається, що о 17 годині 10 хвилин прикордонним нарядом у складі майора ОСОБА_2 та ще одного військовослужбовця в районі відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який здійснював рух у напрямку державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску. Під час переслідування останній відмовився виконувати законні вимоги прикордонного наряду, продовжував рух у напрямку державного кордону, нецензурно висловлювався, відмовився пред`явити документи, що посвідчують особу. У зв`язку із відкритою непокорою законним вимогам прикордонників до нього були застосовані активні заходи примусового характеру, після чого його було зупинено та доставлено до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для складання адміністративних матеріалів.

З інформаційної довідки щодо припинення спроби незаконного переправлення через державний кордон України чотирьох громадян України на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_1 прикордонного загону вбачається, що 16 травня 2026 року о 17 годині 10 хвилин прикордонним нарядом було виявлено чотирьох громадян України, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, а також двох осіб, які забезпечували їх доставку до державного кордону автомобілями Subaru Forester та Nissan Tiida.

Із зазначеної довідки також вбачається, що одним із водіїв був ОСОБА_1 , який після виявлення не виконав законних вимог військовослужбовців Державної прикордонної служби України, за що відносно нього, окрім інших процесуальних заходів, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 185-10 КУпАП.

Згідно схеми обстановки місця події підтверджується розташування ділянки державного кордону навпроти населеного пункту Студена Тульчинського району Вінницької області, місце виявлення прикордонним нарядом транспортних засобів, напрямок руху осіб до державного кордону, а також місце затримання ОСОБА_1 та інших учасників події в районі прикордонних знаків №0241.

З матеріалів справи вбачається, що при складанні протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Від надання будь-яких пояснень він відмовився, скориставшись правом, передбаченим статтею 63 Конституції України.

Вищенаведені докази є належними й допустимими, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-10 КУпАП.

Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги частини другої статті 23 Закону «Про Державну прикордонну службу України» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 185-10 КУпАП.

Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням вимог, передбачених статтею 256 КУпАП.

Отже, громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в прикордонному районі, на неодноразову законну вимогу зупинитися намагався втекти, відмовився пред`явити документи, що посвідчують особу, висловлювався нецензурною лайкою із явною зневагою в бік прикордонного наряду, незважаючи на те, що військовослужбовці Державної прикордонної служби України мають законне право вимагати у громадян пред`явлення військово-облікового документа разом із документом, що посвідчує особу, під час перебування у прикордонній смузі.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов`язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.

Отже, дії громадянина ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за частиною першою статті 185-10 КУпАП як злісна непокора вимозі військовослужбовця державної прикордонної служби.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-10 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами.

Призначене суддею адміністративне стягнення за скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-10 КУпАП повністю відповідає вимогам статті 33 КУпАП.

Керуючись пунктом 1 частини восьмої статті 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Ювченка Андрія Васильовича залишити без задоволення.

Постанову судді Піщанського районного суду Вінницької області від 05 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-10 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: