Суд: Срібнянський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 02 вересня 2026 р.
Справа: №746/342/26
Суддя: Нагорна Н. Г.
Справа № 746/342/26
2/746/212/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" вересня 2026 р.
Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Нагорної Н.Г.,
при секретарі судового засідання Марченко О. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у приміщенні Срібнянського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
30 липня 2026 року до Срібнянського районного суду Чернігівської області надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання укладеного між ними шлюбу, зареєстрованого 17 травня 2018 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 569. Від шлюбу дітей не мають.
Позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що між подружжям відсутнє взаєморозуміння, сімейні стосунки фактично припинені, сторони втратили почуття, які пов`язували їх як подружжя, спільне життя не склалося через постійні непорозуміння, у зв`язку з чим шлюб існує лише формально. Намір відновлювати сімейні відносини сторони не мають, оскільки всі спроби позивача зберегти сім`ю не дали позитивного результату.
Також зазначає, що причини, які спонукають її наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим, оскільки це суперечитиме їх з відповідачем інтересам.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
05 серпня 2026 року справу передано на розгляд судді Нагорній Н.Г.
Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2026 року відкрито провадження у цій справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи призначено на
11 год. 00 хв. 03 вересня 2026 року, про що повідомлено учасників справи. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, від представника позивача – адвоката Заболотної Г.В., через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та її представника. У заяві також вказано, що позовні вимоги позивач підтримує та просять їх задовольнити.
ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою місця реєстрації, ухвалу про відкриття провадження 11 серпня 2026 року отримав член сім`ї. Відзиву на позов чи будь-яких інших заяв або клопотань до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
17 травня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (до реєстрації шлюбу – ОСОБА_3 ) уклали шлюб, який зареєстрований Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 569.
На підтвердження вказаного позивач надав суду копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 16 серпня 2019 року Могилів-Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.
Суд встановив, що сторони тривалий час не підтримують подружніх відносин, не проживають разом та не ведуть спільного господарства. Від шлюбу дітей не мають.
Позивач наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем, оскільки вважає, що подальше перебування у шлюбі буде суперечити їх з відповідачем інтересам.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду спарви, в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав.
Відповідно до частини десятої статті 7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом частини першої статті 51 Конституції України, частини першої статті 21 СК України, частини першої статті 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною третьою статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105, частиною першою статті 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, втратили почуття любові та поваги один до одного, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечитиме інтересам сторін.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків, а також можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах СК України, тому позов підлягає задоволенню.
Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд також вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до абзацу другого частини третьої статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо розподілу судових витрат суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розподіл судових витрат суд здійснює в порядку, визначеному статтею 141 ЦПК України, частиною першою якої визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а пунктом 1 частини другої цієї статті визначено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
З платіжної інструкції від 28 липня 2026 року вбачається, що при поданні позову ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, із ОСОБА_2 на користь позивача стягненню підлягають витрати на оплату судового збору в розмірі 1 331,20 грн.
Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, слід зазначити таке.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами першою – третьою статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
В мотивувальній частині позовної заяви представник позивача – адвокат Заболотна Г.В., ставиться питання про стягнення з відповідача судових витрат, а саме: судового збору в розмірі 1 331, 20 грн та витрат на правову допомогу в сумі 5 324,80 грн. Також представник позивача зазначає, що докази понесення позивачем витрат на правову допомогу у відповідному розмірі, які позивач сплатила у зв`язку з розглядом справи, а саме: договір про надання правової допомоги, розрахунок часу, акт приймання-передачі, касовий ордер, вона надає до суду. Проте, такі докази суду не надано, до позовної заяви не додано. Відсутні вказані документи і в переліку додатків, доданих до позовної заяви.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В зв`язку з відсутністю доказів, що підтверджують обсяг наданих адвокатом послуг клієнту у цій справі Павлюк О.М., суд дійшов висновку про відмову у стягненні цих витрат.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 104, 105, 110, 112 – 115 СК України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 – 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 травня 2018 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 569.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Рішення суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після набрання ним законної сили надіслати до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання паперового носія актового запису про шлюб для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз`яснити, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано протягом строку оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Суддя Н.Г. Нагорна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua