Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №694/2995/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1545/26Головуючий по 1 інстанції

Справа № 694/2995/25 Категорія: 331030000 Смовж О.Ю.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.,

секретар: Широкова Г.К.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ;

заінтересовані особи – Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

особа, яка подала апеляційну скаргу – Міністерство оборони України;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення фізичної особи померлою,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження з заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява обґрунтована тим, що заявник є сином зниклого безвісти під час ведення бойових дій ОСОБА_2 . 19.07.2024 ОСОБА_2 був прийнятий на військову службу радіотелефоністом 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини № НОМЕР_1 і з цього часу проходив військову службу в лавах Збройних Сил України. Відповідно до сповіщення сім`ї № 145 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.09.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 02 вересня 2024 року за особливих обставин під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану на Сумському напрямку за повідомленням військової частини НОМЕР_1 № 3321 від 09.09.2024. Таким чином, батько заявника ОСОБА_2 , зник безвісти більше шести місяців тому за обставин, що загрожували йому смертю, а саме: за особливих обставин під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, які дають підстави припустити його загибель у зв`язку з воєнними діями. Заявникові необхідно оголосити батька померлим з метою відкриття та прийняття спадщини, оформлення та отримання соціальних виплат, які передбачені законодавством у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця.

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2026 року заяву задоволено.

Оголошено ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця с. Лебедин Шполянського району Черкаської області, померлим.

Днем смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , вважати день вірогідної загибелі, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Місцем смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , вважати: н.п. Ольговка Кореневського району Курської області російської федерації.

Встановити, що смерть ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , настала під час виконання завдання із забезпечення оборони держави, національної безпеки і оборони, відсічі і стримування широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 , пов`язана із проходженням військової служби та захисту Батьківщини під час дії правового режиму воєнного стану на всій території України, внаслідок протиправних дій збройних сил російської федерації.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що є встановленим та доведеним, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проходив військову службу в ЗСУ за мобілізацією в особливий період (воєнний стан), зник безвісті 02.09.2024 під час виконання бойового завдання із захисту та оборони України від збройної агресії рф в районі проведення активних бойових дій в районі н.п. Ольговка, Кореневського району, Курської області російської федерації,за обставин, що загрожували йому смертю.

Вказане підтверджується наданими заявником та іншими учасниками справи документами, які суд вважає належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення цього рішення.

Надані суду докази не містять жодних суперечностей щодо обставин фактичної загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , що дає суду підстави зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання ним обов`язків військової служби.

Не погодившись з рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2026 року, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу зазначено, що територія в районі н.п. Ольговка Курська обл, рф не була звільнена, на ній продовжуються бойові дії окремих груп, підрозділів, на ній не проводились евакуаційні та оперативно-розшукові заходи, а також слідчі дії правоохоронних органів України.

У нормі частини другої статті 46 ЦК України встановлено строк шляхом вказівки на його початок (день закінчення воєнних дій) та тривалість (два роки). Положенням другого речення цієї статті містить виняток із загального правила, яким надається право суду залежно від конкретних обставин скоротити цей строк. При цьому суд скорочує тривалість строку, але початок перебігу залишається незмінним - день закінчення воєнних дій. На таке тлумачення вказує словосполучення «цього строку», тобто того самого дворічного строку, початком якого є день закінчення воєнних дій.

Оскільки норми, що містяться у першому та другому реченнях частини другої статті 46 ЦК України перебувають у системно-логічному зв`язку, то немає підстав вважати, що в нормі другого речення частини другої статті 46 ЦК України є вказівка на будь-який інший юридичний факт, що визначає початок перебігу шестимісячного строку, що відрізняло б його від дворічного строку.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що серед наданих доказів, відсутні будь-які докази, які підтверджують обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти та дають підставу зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 , а вказана обставина стосовно влучання ворожого дрону у БМП не може свідчити про безумовне встановлення факту загибелі ОСОБА_2 без відповідного огляду такого БМП, оскільки він міг бути виявлений противником і взятий у полон.

Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.

Заслухавши доповідь судді, представника заявника, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, з огляду на таке.

Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 25.12.1992 Ризинською сільською радою Звенигородського району Черкаської області.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 249 від 30.08.2024 старшого сержанта ОСОБА_2 зараховано на посаду радіотелефоніста 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 (а.с. 113).

Згідно з витягом з бойового розпорядження командира та витягу з бойового наказу на виконання бойового розпорядження командира від 18.08.2024, радіотелефоніста 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти старшого сержанта ОСОБА_2 , залучено до створеної групи військовослужбовців, які о 22.00 31.08.2024 повинні були висунулись в район північних околиць н.п. Ольгівка (курська обл., рф) з метою облаштування позицій та прочісування місцевості для подальшого виконання завдань в ході ведення наступальної операції БТГр (а.с. 115-117).

У витязі з журналу бойових дій в/ч НОМЕР_1 від 02.09.2024, міститься запис про позатермінове бойове донесення про те, що стало відомо, що у районі н.п. Ольгівка (рф) за допомогою ворожого FPV дрону було вражено БМП військової частини НОМЕР_4 , в якому перебував особовий склад військової частини НОМЕР_1 в кількості 6 військовослужбовців, серед яких був старший сержант ОСОБА_2 . Зі знімків безпілотного літального апарату біля БМП було виявлено нерухомі тіла 5 в/с та ще 2-х в/с проводиться пошук. Оскільки на даний час евакуювати вказаних вище військовослужбовців немає можливості, тому вважати їх безвісти зниклими (а.с. 118).

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 252 від 02.09.2024 старшого сержанта ОСОБА_2 , радіотелефоніста 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що 02 вересня 2024 року безвісно зник за особливих обставин. Підстава: позатермінове донесення б/н від 02.09.2024, довідка доповідь про зникнення безвісти старшого сержанта ОСОБА_2 № 3228 від 02.09.2024 (а.с. 114).

Відповідно до сповіщення сім`ї № 145 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.09.2024, старший сержант – радіотелефоніст 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 02.09.2024 за особливих обставин під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану на Сумському напрямку за повідомленням військової частини НОМЕР_1 № 3321 від 09.09.2024 (а.с. 8 на звор.).

Як зазначено в акті службового розслідування від 02.11.2024, складеного комісією та затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 , відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_5 БТГр військової частини НОМЕР_4 № 1258/423 дск від 31.08.2024, радіотелефоніст 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 старший сержант ОСОБА_2 був долучений до групи військовослужбовців для виконання бойового завдання. 02.09.2024 від оперативного чергового військової частини НОМЕР_1 стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 06 год 25 хв, під час виконання бойового завдання, біля н.п. Ольговка кореневського району курської області, внаслідок удару ворожого FPV дрону, вражено БМП 3МБ, внаслідок чого техніка була втрачена та був втрачений зв`язок з військовослужбовцем старшим сержантом ОСОБА_2 , радіотелефоністом 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

У п. 5 акта службового розслідування вирішено службове розслідування вважати завершеним. Старшого сержанта ОСОБА_2 , радіотелефоніст 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що 02.09.2024 зник безвісти за особливих обставин під час воєнних дій на території курської області російської федерації, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації (а.с 108-112).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 364 від 02.11.2024 службове розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 вважати завершеним, старшого сержанта ОСОБА_2 , радіотелефоніста 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що 02.09.2024 зник безвісти за особливих обставин під час воєнних дій на території курської області російської федерації, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації (а.с. 119-121).

Згідно з витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № ВГ/В020260320-51 від 20.03.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є зниклим безвісти на території бойових дій. Номер кримінального провадження, розпочатого за фактом зникнення особи: 12024250360001292 від 28.09.2024 (а.с. 127).

Відповідно до відповіді Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 03.08.2026, наданої на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28.07.2026, станом на 30.07.2026 інформації щодо перебування на території держави-агресора або тимчасово окупованих територіях військовослужбовця ОСОБА_2 не надходило (т. 2 а.с. 7).

Згідно з відповіддю Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справи України від 03.08.2026, наданої на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28.07.2026, підтвердження про перебування у полоні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста відсутнє (т. 2 а.с. 10-12).

Відповідно до відповіді ДНТ «Український національний центр розбудови миру» від 07.08.2026, наданої на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28.07.2026, відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесені до НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні (т. 2 а.с. 17).

Згідно з відповіддю Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 11.08.2026 № 222/КШ/16370, наданої на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28.07.2026, відсутнє підтвердження від Міжнародного Хреста або зі сторони рф про перебування в полоні, стан здоров`я та місце утримання ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 19).

Так, за частиною 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України не є вичерпним.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Необхідність звернення із заявою про встановлення факту фізичної особи померлою у даній справі заявник обґрунтовує тим, що встановлення та подальша реєстрація такого факту необхідна йому для належного упорядкування правових відносин, пов`язаних із смертю батька і наступної реалізації його прав, у тому числі, щодо спадкування, отримання відповідних соціальних виплат.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану» та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст. 82 ЦПК України, є обставина, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по сьогоднішній день.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року справа № 755/11021/22 дійшла висновку, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2024 року (справа № 686/9938/23) зазначив, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» містяться відомості лише щодо відповідних території України, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Відомості щодо періоду ведення бойових дій в районі населеного пункту Ольговка Курської області рф, як ймовірного місця загибелі ОСОБА_2 , у вказаному наказі дійсно відсутні.

Разом з тим, всупереч нормам ст. 294 ЦПК України, суд першої інстанції не врахував особливості розгляду справ окремого провадження і не витребував у компетентних органів державної влади інформацію про те, чи тривають активні бойові дії в районі населеного пункту Ольговка Курської області рф; якщо ж бойові дії на вказаній території припинені, то з якого часу.

Відповідно до відповіді Генерального штабу Збройних Сил України від 03.08.2026 № 300/303/151/ВихЗПІ, наданої на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28.07.2026, бойові дії в районі н.п. Ольговка Куреневського району Курської області російської федерації тривали до кінця листопада 2024 року. Інформація щодо точної дати завершення бойових дій в районі зазначеного н.п. в Головному оперативному управлінні Генерального штабу ЗСУ відсутня (т. 2 а.с. 15).

Отже, з часу завершення активних бойових дій в районі зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 (починаючи з листопада 2024 року) минуло більш як 6 місяців.

Згідно з матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 364 від 02.11.2024, солдат ОСОБА_2 вважається таким, що зник безвісти 02.09.2024 за особливих обставин під час збройного конфлікту та захисту Батьківщини.

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебував у районі активних бойових дій, зник після ураження ворожим дроном БМП військової частини НОМЕР_1 , в якому перебував особовий склад в/ч НОМЕР_1 , серед яких був ОСОБА_2 , був визнаний військовою частиною таким, що зник безвісти за особливих обставин, дані про перебування в полоні чи будь-які інші відомості, які б свідчили про те, що він живий, відсутні.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні в матеріалах справи докази, яким судами першої та апеляційної інстанцій надано належну оцінку, дають можливість зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , внаслідок бойових дій під час захисту Батьківщини.

Водночас, апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення фізичної особи померлою, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 03 вересня 2026 року.

Судді Ю.В. Сіренко

О.М. Новіков

Т.Л. Фетісова