Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №743/1275/26 — Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1275/26

Провадження №1-кп/743/83/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі головуючого – судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, в селищі Ріпки, обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12026275470000032 від 14.08.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився в селі Кислі Ріпкинського району Чернігівської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з повною загально-середньою освітою, раніше судимого вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07.08.2025 за частиною 2 статті 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 гривень, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125

КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , 11.08.2026 близько 16:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території господарства за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров`ю і бажаючи їх настання, умисно наніс два удари рукою в область голови ОСОБА_3 , чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівої орбітальної ділянки, садна тім`яної ділянки голови, які згідно висновку експерта № 543 від 20.08.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Вказані протиправні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за частиною 1 статті 125 КК України як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Зазначені обставини не оспорюються учасниками судового провадження, про що зазначено у письмовій заяві обвинуваченого від 31.08.2026, складеній у присутності захисника, письмовій заяві потерпілого ОСОБА_3 від 31.08.2026

Зі змісту цих заяв також вбачається, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, йому та потерпілому роз`яснено зміст обмежень права апеляційного оскарження.

Згідно з частиною 3 статті 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Прокурор, відповідно до вимог частини 1 статті 302 КПК України, в обвинувальному акті заявив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

За вказаних обставин, згідно з частиною 1 статті 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 2982 цього Кодексу, невідкладно, вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість за пред`явленим йому обвинуваченням, не оспорює встановлених досудовим розслідуванням обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за частиною 1 статті 125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Відтак, своїми протиправними діями ОСОБА_2 умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК України.

Відповідно до статті 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , є щире каяття.

Відповідно до статті 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком; особу обвинуваченого, який притягувався до адміністративної відповідальності, та який засуджений вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07.08.2025 за частиною 2 статті 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 гривень, однак штраф не сплатив, вчинив нове кримінальне правопорушення, свою вину беззаперечно визнав, його вік, стан здоров`я (згідно наявних даних на обліку лікаря–психіатра та лікаря–нарколога КНП «Ріпкинська центральна лікарня» Ріпкинської селищної ради не перебуває), формальну характеристику за місцем проживання. Суд також враховує наявність обставини, що пом`якшує та обтяжує покарання, у зв`язку з чим суд вважає за можливе призначити йому покарання за частиною 1 статті 125 КК України у виді громадських робіт, в межах санкції частини 1 статті 125 КК України.

Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує, що обвинувачений був засуджений 07.08.2025 за частиною 2 статті 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 гривень, однак штраф не сплатив.

Згідно з частиною 1 статті 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Положеннями частини 4 статті 71 КК України встановлено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення у даному провадженні ОСОБА_2 вчинив 11.08.2026, тобто після набрання вироком Ріпкинським районним судом Чернігівської області від 07.08.2025 законної сили.

Вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07.08.2025

ОСОБА_2 засуджений за частиною 2 статті 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, який на даний час не сплачений, а отже покарання не відбуто.

Положеннями частини 3 статті 72 КК України встановлено, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді громадських робіт строком 150 (сто п`ятдесят) годин та у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, які виконувати самостійно.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 150 (сто п`ятдесят) годин.

На підставі статті 71 КК України до призначеного ОСОБА_2 покарання повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07.08.2025 та призначити остаточне покарання у виді громадських робіт строком 150 (сто п`ятдесят) годин та у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

На підставі частини 3 статті 72 КК України покарання за даним вироком у виді громадських робіт та штрафу виконувати самостійно.

Копії даного вироку надіслати учасникам судового провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_4