Постанова від 13 листопада 2023 р. у справі №712/8219/21 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року

м. Черкаси

Справа № 712/8219/21

Провадження № 22-ц/821/1659/23

категорія: 310000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л.І.,

суддів: Бородійчука В.Г., Карпенко О.В.,

секретаря - Мунтян К.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), орган опіки та піклування Черкаської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Буджерака Михайла Романовича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), орган опіки та піклування Черкаської міської ради про визнання батьківства, у складі головуючого судді Марцішевської О.М., -

в с т а н о в и в :

27 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), орган опіки та піклування Черкаської міської ради про визнання батьківства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони з початку 2016 року перебували у близьких стосунках.

Вказує, що він, ОСОБА_1 , є батьком трьох спільних дітей з ОСОБА_2 , які проживають разом із матір`ю: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Діти народилися за відсутності шлюбу між позивачем та відповідачем, тому тільки старший син має прізвище та по-батькові позивача, оскільки відповідач тоді погодилася подати заяву про спільне батьківство.

У зв`язку зі своїм конфліктним характером, останніх двох спільних з позивачем дітей, відповідач зареєструвала у Книзі реєстрації народжень за своїм прізвищем. Подавати спільні заяви про батьківство відповідач категорично відмовлялася.

Доки позивач перебував у близьких стосунках із відповідачем, він виховував дітей, купував їм речі, проводив з ними відпочинок та брав максимальну участь у їх житті.

В подальшому конфліктний характер відповідача призвів до розірвання стосунків із позивачем та у травні 2019 року сторони припинили близькі відносини.

Вказує, що відповідач почала перешкоджати позивачу у побаченнях з дітьми, відсторонила його від участі у їх житті і вихованні, використовує дітей як важіль шантажу та тиску на позивача.

У зв`язку з цими подіями, позивач має намір подати позов про встановлення порядку участі батька у вихованні дітей, але для цього необхідно визнати батьківство позивача щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи наведене просив суд визнати громадянина України, ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 21.01.2021 року Прилуцьким МВ УМВС України в Чернігівській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

05 листопада представником ОСОБА_1 – адвокатом Вітер В.М. подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій вказав, що позивач не мав інформації щодо актових записів про народження дітей, тому вони звернулися до суду за їх отримання з клопотанням про витребування доказів, та після їх отримання, з пояснень наданих відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), просив суд визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_4 , зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси

Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести відповідні

зміни до актового запису № 802 від 23.05.2018 року про народження

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши батьком дитини

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та видати нове свідоцтво про

народження, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_4 на

ОСОБА_6 , визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести відповідні зміни до актового запису № 1536 від 27.07.2019 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та видати нове свідоцтво про народження, змінивши прізвище дитини з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 та стягнути судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано громадянина України, ОСОБА_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якого є - громадянка України, ОСОБА_2 .

Визнано громадянина України, ОСОБА_1 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю якого є - громадянка України, ОСОБА_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що факт батьківства позивача щодо дітей відповідачки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 об`єктивно підтверджується послідовними та узгодженими між собою поясненнями позивача та іншими матеріалами справи, які свідчать про те, що позивач визнавав своє батьківство, займався вихованням малолітніх дітей відповдача ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і бажає у подальшому приймати участь у вихованні дітей.

Відповідач в обґрунтування заперечень проти позовних вимог жодних доказів не подала. Більше того, не з`явлення відповідача разом із дітьмии до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про оспорювання батьківства.

Суд дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами виникли з сімейних правовідносин – спору про реєстрацію батьківства позивача щодо дітей відповідача та створення у цьому перешкод матір`ю, отже спірні відносини потрапляють у сферу застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та внаслідок позбавлення відповідачем позивача можливості реєстрації батьківства з метою спілкуватись та брати участь у вихованні з дітьми відбулось втручання у гарантоване право позивача на повагу до сімейного життя.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, достовірності та достатності, врахувавши всі встановлені обставини даної справи в сукупності, суд дійшов висновку, що перешкоджання відповідачем в реєстрації батьківства позивача після тривалого періоду спільного виховання дітей в період існування між сторонами близьких стосунків порушує не лише права батька, а й права дітей знати свого батька, якими фактично мати розпоряджається на власний розсуд, ухилившись від проходження експертизи для підтвердження походження дітей від позивача та не ініціюючи встановлення батьківства інших осіб для захисту прав своїх дітей знати свого батька.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині зобов`язання відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести відповідні зміни до актових записів про народження дітей, суд першої інстанції виходив із того, що залучення відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якості третьої особи виключає підставність покладання на нього обов`язку за рішенням суду. Для внесення змін до актових записів позивач вправі звернутись до органу ДРАЦС у встановленому законом порядку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 15 вересня 2023 року, представник ОСОБА_2 – адвокат Буджерак М.Р., вважаючи рішення суду незаконним, прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, судом вказано, що факт батьківства позивача до дітей відповідача об`єктивно підтверджується послідовними та узгодженими між собою поясненнями позивача та іншими матеріалами справи, які свідчать про те, що позивач визнавав своє батьківство, займався вихованням малолітніх дітей відповідача та бажає в подальшому приймати участь у вихованні дітей.

Крім того, суд дійшов хибного висновку про те, що відповідач не бажала отримати точні висновки щодо походження дітей.

Факт ухилення від участі у проведенні судової експертизи ОСОБА_2 спростовується медичними документами, зокрема: довідкою від 31.01.2023, довідкою № 460 від 04.11.2021 та довідкою № 459 від 04.11.2021, згідно яких неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_4 хворіли та перебували на амбулаторному лікуванні.

Вказує, що будь-яких інших доказів, крім фотокарток, що лише підтверджують факт спільного проживання позивача і відповідача, що і не ставить під сумнів відповідачем, суду не надано.

Вважає, що висновки суду в цій частині є передчасними і такими, що не відповідають об`єктивній дійсності.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 27 жовтня 2023 року, представник позивача адвокат Вітер В.М., вважаючи оскаржуване рішення ухваленим відповідно до норм матеріального та процесуального права, а викладені у апеляційній скарзі доводи такими, що зводяться до незгоди відповідача з ухваленим у справі судовим рішенням, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2023 року - без змін.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року відкрито провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Буджерака М.Р. на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2023 рокуроку у даній справі.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року розгляд апеляційної скарги призначено на 08 листопада 2023 року на 15 год. 30 хв. за участі сторін. В подальшому на 14 листопада 2023 року на 10 год. 00 хв.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони перебували у близьких стосунках без реєстрації шлюбу з початку 2016 року до травня 2019 року.

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно спільної заяви батьків.

ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 , актовий запис № 802 від 23 травня 2018 року по Черкаському міському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, відомості про матір – ОСОБА_2 , відомості про батька – ОСОБА_11 в порядку ст. 135 СК України, за заявою матері, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження дитини від 10.11.2021 № 00033601414.

ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_5 , відомості про матір – ОСОБА_2 , актовий запис № 1536 від 27 липня 2019 року по Черкаському міському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відомості про батька – ОСОБА_11 в порядку ст. 135 СК України, за заявою матері, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження дитини від 10.11.2021 року № 00033619260.

03 лютого 2021 року до в.о. директору Комунального закладу Глевахівської селищної ради «Глевахівського центра надання соціальних послуг» Карповець С.І. звернулася ОСОБА_2 з заявою про те, що вона є матір`ю п`ятьох дітей. Троє дітей від ОСОБА_1 . ОСОБА_3 21.04.2017 – процедура визнання батьківства. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - матір одиначка, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - матір одиначка. В заяві зазначила про вчинення акту домашнього насильства до ОСОБА_3 зі сторони батька та просила провести роботу з її чоловіком.

Фактів притягнення позивача до відповідальності будь-якого виду за неправомірні діі по відношенню до відповідачки чи дітей судом не встановлено.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 – адвоката Буджерака М.Р., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В межах доводів та вимог апеляційної скарги рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, ст. 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частини 2 та 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Згідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини вказав, що «У справах такого типу має враховуватись справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами. До того ж усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення. Стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини. Суд встановлював порушення статті 8 Конвенції, коли національні органи влади відмовляли у розгляді позову ймовірного біологічного батька про встановлення його батьківства, лише пославшись на визнання батьківства іншим чоловіком та не розглянувши при цьому фактичні обставини справи. На противагу, стаття 8 Конвенції не була порушена у випадах, коли національні органи влади відмовляли у розгляді такого позову після ретельного вивчення інтересів зацікавлених осіб, приділивши особливу увагу інтересам дитини та не проігнорувавши при цьому інтереси ймовірного біологічного батька» (M. T. v. UKRAINE, № 950/17, § 23 – 24, ЄСПЛ, від 19 березня 2019 року).

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Судом встановлено та не заперчувалось відповідачем, що сторони з 2016 року до травня 2019 року проживала разом та позивач брав участь у вихованні дітей та спілкування з ними.

Вказаний факт спільного проживання позивача та відповідача підтверджується скаржником і у апеляційній скарзі.

Із наведеного слідує, що позивач не лише проживав із відповідачем, а й брав участь у вихованні дтіей.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Згідно з ч. 4, п. п. 3-5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, яка була достовірно обізнана про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, належним чином повідомлена експертною установою про дату, час та місце проведення судово медичної молекулярно-генетичної експертизи (експертизи ДНК), не з`явилася для забору біологічних зразків разом із дітьми, що свідчить про її ухилення від проведення зазначеної експертизи.

Нез`явлення відповідача разом із дітьми до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дітей на спростування доводів позивача про його батьківство щодо двох дітей. Судом першої інстанції вжито належних процесуальних заходів з метою проведення судово медичної молекулярно-генетичної експертизи (експертизи ДНК) та забезпечення участі відповідача разом із дітьми у її проведенні.

Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС в складі Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 277/836/16-ц.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що факт ухилення від участі у проведенні судової експертизи ОСОБА_2 спростовується медичними документами, зокрема: довідкою від 31.01.2023, довідкою № 460 від 04.11.2021 та довідкою № 459 від 04.11.2021, згідно яких неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_4 хворіли та перебували на амбулаторному лікуванні, є безпідставними, оскільки в матерілах справи відсутні зазначені докази, що унеможливлюють перевірити вказані твердження скаржника.

Встановлено, що державна реєстрація народження дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме запис про батька дітей внесені за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 визнає батьківство повністю та вважає ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , своїми дітьми.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність належних доказів на спростування визнання батьківства, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що спірні правовідносини між сторонами виникли з сімейних правовідносин - спору про реєстрацію батьківства позивача щодо дітей відповідача та створення у цьому перешкод матір`ю, отже спірні відносини потрапляють у сферу застосування статті 8 Конвенції та внаслідок позбавлення відповідачем позивача можливості реєстрації батьківства з метою спілкуватись та брати участь у вихованні дітей відбулось втручання у гарантоване право позивача на повагу до сімейного життя.

Надані пояснення позивача в сукупності із проаналізованими письмовими доказами є логічними та послідовними, а тому суд першої інстанції правильно вважав їх правдивими, допустимими та взяв до уваги.

З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок суду першої істанції про те, що існують правові підстави для задоволення даного позову.

Задовольняючи позов, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Таким чином, беручи до уваги викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування скаржником не доведено та колегія суддів не вбачає.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладено апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Буджерака М.Р. підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Буджерака Михайла Романовичазалишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах передбачених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 14 листопада 2023 року.

Головуючий Л.І. Василенко

Судді В.Г. Бородійчук

О.В. Карпенко