Суд: Рівненський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Дата: 02 вересня 2026 р.
Справа: №562/2066/14-ц
Суддя: Гордійчук С. О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2026 року
м. Рівне
Справа № 562/2066/14-ц
Провадження № 22-ц/4815/613/26
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.
суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.
секретар судового засідання: Хлуд І.П.
учасники справи:
заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс»
боржник: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 січня 2026 року, ухвалену в складі судді Ковалика Ю.А., дата складання повного тексту ухвали не вказана, у справі № 562/2066/14-ц
в с т а н о в и в :
У грудні 2025 року представник Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа.
Заяву обґрунтовував тим, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12.02.2016 року припинено договір поруки укладений між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № МL-Р00/135/2008 по тілу кредиту та відсотках в сумі 27965,53 долари США, (двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять), 53 доларів США та пеню в розмірі 153704 (сто п`ятдесят три тисячі сімсот чотири) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судовий збір в сумі 3654,00 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири гривні). У решті позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 17.06.2016 року рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12.02.2016 року в частині припинення договору поруки укладеного між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" і ОСОБА_2 та відмови у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення боргу з поручителя скасувано. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № МL-Р00/135/2008 від 11.09.2008 року в сумі 27965,53 долари США та пеню в розмірі 153704,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" судовий збір в сумі 18904,94 грн.
На виконання цього рішення були видані виконавчі листи відповідно до ст. 431 ЦПК України які було звернуто до примусового виконання .
26.07.2024 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Реалайнс Фінанс» було укладено Договір факторингу № 07/2024/1-РА про відступлення права вимоги за Кредитним договором № МL-Р00/135/2008 від 11.09.2008 року та договором поруки № SR-P00/135/2008 від 11.09.2008 року.
ТОВ «Реалайнс Фінанс» отримало всі права ТОВ «ОТП Факторинг Україна» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за вказаними договорами.
Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.06.2023 року, виконавче провадження №52417732 з примусового виконання виконавчого листа №562/2066/14-ц завершено на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та вирішено повернути виконавчий лист №562/2066/14-ц виданий 21.09.2016 стягувачу на адресу: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д.
Однак, вказаний виконавчий лист стягувачем було втрачено при транспортуванні з регіонального офісу до центрального офісу у м. Київ.
Згідно акту інвентаризації №30-09/2024 від 30 вересня 2024 виконавчі листи у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відсутні.
Посилаючись на те, що ТОВ «Реалайнс Фінанс» є правонаступником щодо майна, прав та обов`язків ТОВ «ОТП Факторинг Україна», набуло всіх прав кредитора за зобов`язаннями боржників, рішення суду не виконане, борг не погашено, а виконавчий документ втрачено при пересилці не з вини стягувача, представник стягувача просив суд замінити сторони у виконавчому провадженні та видати дублікат виконавчого листа №562/2066/14-ц від 21.09.2016 .
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 січня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс», заінтересовані особи: стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна", боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі №562/2066/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Замінено вибулого стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна" (ЄДРПОУ: 36789421) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» (ЄДРПОУ 44544575), щодо виконання рішення у справі № 562/2066/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Видано дублікати виконавчих листів Здолбунівського районного суду Рівненської області у цивільній справі №562/2066/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № МL- Р00/135/2008 від 11.09.2008.
Не погоджуючись з рішенням суду боржник, подав апеляційну скаргу, в якій, посилається на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що заявником не наведено жодних доводів щодо обставин, за яких було втрачено виконавчий лист, не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження втрати виконавчого листа. Акт інвентаризації від 30.09.2024 проведений попереднім стягувачем не заслуговує на увагу, а тому вважає, що виконавчий лист не можна вважати втраченим.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений строк не надходив.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду таким вимогам відповідає.
Судом встановлено, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12.02.2016 року припинено договір поруки укладений між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № МL-Р00/135/2008 по тілу кредиту та відсотках в сумі 27965,53 долари США, (двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять), 53 доларів США та пеню в розмірі 153704 (сто п`ятдесят три тисячі сімсот чотири) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судовий збір в сумі 3654,00 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири гривні). У решті позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 17.06.2016 року рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12.02.2016 року в частині припинення договору поруки укладеного між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" і ОСОБА_2 та відмови у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення боргу з поручителя скасувано. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № МL-Р00/135/2008 від 11.09.2008 року в сумі 27965,53 долари США та пеню в розмірі 153704,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" судовий збір в сумі 18904,94 грн.
На виконання цього рішення були видані виконавчі листи відповідно до ст. 431 ЦПК України які було звернуто до примусового виконання .
Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.06.2023 року, виконавче провадження №52417732 з примусового виконання виконавчого листа №562/2066/14-ц завершено на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та вирішено повернути виконавчий лист №562/2066/14-ц виданий 21.09.2016 стягувачу на адресу: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д.
Однак, вказаний виконавчий лист стягувачем було втрачено при транспортуванні з регіонального офісу до центрального офісу у м. Київ.
26.07.2024 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Реалайнс Фінанс» укладено Договір факторингу № 07/2024/1-РА про відступлення права вимоги за Кредитним договором № МL-Р00/135/2008 від 11.09.2008 року та договором поруки № SR-P00/135/2008 від 11.09.2008 року.
Згідно акту інвентаризації №30-09/2024 від 30 вересня 2024 виконавчі листи у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відсутні.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року в справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом (частини перша, третя статті 431 ЦПК України).
Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».
У пунктах 53 – 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24) вказано, що:
«53. Аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України) дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.
54. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.»
Касаційний суд вже підкреслював, що дублікат виконавчого документа видається, якщо він власне видавався судом і виконавчий документ було втрачено (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2025 року в справі № 236/476/21 (провадження № 61-7527св25)).
Розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, у тому числі і заміна стягувача у виконавчому провадженні, і видача дубліката виконавчого документа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом. Тому державний / приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України) (див. пункти 79, 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24)).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
У справі, яка переглядається заявник стверджував, що оригінал виконавчого листа, який був повернутий державним виконавцем у червні 2023 року на адресу стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна», був втрачений стягувачем внаслідок транспортування з регіонального офісу товариства до головного офісу в м. Київ і на даний час у нього відсутній. Факт втрати підтверджується актом інвентаризації № 30-09/2024 від 30 вересня 2024 року, складеним у ході ліквідаційної процедури ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Таким чином, колегія суддів вважає, що доведено факт відсутності виконавчого документа у первісного стягувача та в органі державної виконавчої служби, що свідчить про те, що його було втрачено.
Встановивши, що виконавчий лист є втраченим, а відомості про виконання рішення суду не надані, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання з урахуванням пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» не пропущений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви та видачу дубліката виконавчого листа.
Відмова у видачі дубліката виконавчого листа призведе до порушення права стягувача на справедливий суд, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні докази втрати виконавчих листів не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником вказаних норм права.
Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження і зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку та до тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК).
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 03.09.2026 року.
Головуючий-суддя Гордійчук С.О.
Судді: Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua